ЦЕ ЦІКАВО

Етимологія термінів

У процесі історичного розвитку лексики в цілому і термінів зокрема спостерігаються настільки серйозні фонетичні, граматичні й семантичні зміни, що в деяких випадках неможливо з погляду сучасної людини встановити, звідки походить те чи інше слово. Ці проблеми розв’язує етимологія (від грец. істина + вчення) – розділ мовознавства, що вивчає походження слів для встановлення їх первинного лексичного значення.

Наприклад, велику групу створюють слова з латинським коренем porto– «привозити, приносити»: в галузі телекомунікацій та комп’ютерної техніки є терміни «порт» та «портативний». Лат. porto походить від давнього Риму – місце, куди доставляли привезений товар. Це слово означало ще і «вхід» – ворота в місто (у нас порт – вхід в місто через море), через які в давні часи здійснювалися міжнародні стосунки. Від portusвиникла ціла низка похідних понять:транспорт – перевезення;портфель– що переносить документи;депортація– виселення,рапорт – військове повідомлення, арепортаж,навпаки, цивільне повідомлення,портативний– переносний,портмане – що переносить монети,експорт – вивезення, імпорт –ввезення. Навіть слово «спорт» має родинні відносини з воротами у світ.

Термін парольпоходить з грец. мови і означало «схожіть, співставлення, образ», але до української мови прийшов з франц., в якій мало значення «слово, обіцянка». Слово фільтр– від франц. «фетр», зараз – назва тканини, яку раніше використовували як фільтрувальний матеріал.Кабель – термін, що походить з франц. Морської термінології і позначав «трос, якірний канат».

Як пишуться терміни іншомовного походження?

Сформулюємо найуживаніші правила правопису термінів, запозичених з інших мов:

• У термінах-загальних назвах приголосні, як правило, не подовжуються: інсталяція, коефіцієнт, осцилограф, апаратура, антена, процесор та ін. Виняток становлять лише окремі слова: нетто, тонна, брутто, білль, вілла, бонна, мірра, манна, мулла, панно, пенні, ванна, гамма (у значенні назви грецької літери).

• Подовження зберігається у власних назвах – елементах терміносполучень: ефект Холла, послідовність Фібоначчі, число Шеннона, число Белла і похідних від них: холлівський квантовий ефект, бреггівська площина.

• Літера и в термінах-загальних назвах пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним будь-яким приголосним, крім й. Наприклад: система, циферблат, чип, принтер, колонтитул, резистор, шифр, дисперсія тощо. Але: перед й та голосними, а також після інших приголосних пишеться і: магній, аксіома, компілятор, операційний, гігабайт, вінчестер та ін.

• Попереднє правило не поширюється на власні назви, що входять до складу терміноодиниць. Прізвища винахідників та вчених після всіх приголосних, крім ж, ч, ш, ц, пишуться з літерою і: числа Стірлінга, ефект Сілсбі, теорія Дірака, теорема Піфагора, стала Рідберга, але стала фон Клітцинга.

• У термінах іншомовного походження, а також у власних назвах, що входять до складу термінів, апостроф пишеться після б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, є, ї: комп’ютер, кар’єра, миш’як, тригонометричний ряд Фур’є тощо, а також диз’юнкція, ін’єкція, кон'юнктура. Але після інших приголосних на позначення роздільної вимови пишеться м’який знак, наприклад: Ньютон, досьє, мільярд, машина Тьюрінга, крива Безьє та ін.