- •Тема 1. Загальна характеристика мови професійного спілкування. Комунікативні ознаки культури професійного мовлення………………………………………
- •Модуль і
- •Соціально-професійна лексика комп’ютерників
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Графічні
- •Скільки слів використовує людина?
- •Питання для самоконтролю:
- •Стилі сучасної української літературної мови.
- •Характеристика офіційно-ділового та наукового стилів
- •Як основних у професійній діяльності фахівців галузі електроніки та комп’ютерної техніки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Культура усного професійного мовлення
- •Типові мовні звороти:
- •Типові мовні звороти:
- •Типові мовні звороти:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 Міжперсональні форми професійного спілкування
- •Національні традиції вітання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5 Ділові папери як засіб писемного професійного спілкування
- •З історії вітчизняного справочинства
- •2. Пояснювальна записка до проекту на 2 арк. В 1 прим.
- •27 Травня 2011 р. Підпис
- •Небезпека використання канцеляризмів у розмовному стилі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 Вимоги до укладання документів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 Мовне оформлення наукового дослідження. Форми аналітичного запису готового тексту
- •Використання системи derive у курсі «вища математика»
- •6.040302 –«Інформатика»
- •Чи слід конспектувати лекції, якщо є підручники?
- •Глинський я. М. Інформатика. Основи алгоритмізації і програмування мовою Visual Basic / я. М. Глинський. – к.: Аспект, 2011. – 246 с.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 Дотримання стандартів під час написання наукових робіт. Вимоги до укладання наукової статті, рецензії та відгуку
- •Моделювання електричних характеристик нанорозмірного транзистора
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 Проблеми перекладання та редагування наукових текстів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 Комп’ютерне перекладання науково-технічних текстів
- •Історія виникнення комп’ютерного перекладання
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль іі лексичні, морфологічні та синтаксичні норми української мови за професійним спрямуванням
- •Як розпізнати запозичену лексику?
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2 Термінологія як лінгвістична наука про терміни. Практика вживання термінів у професійному мовленні
- •Історія виникнення слова «термін»
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Способи творення та правопис термінів галузі електроніки та комп’ютерних наук
- •Етимологія термінів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 Нормування та стандартизування наукових термінів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 Вживання займенників у мовленні професійного спілкування
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 Особливості вживання числівників у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 Особливості вживання дієслова та дієслівних форм у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 Вживання службових частин мови у професійному спілкуванні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11 Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Як узгоджується підмет з присудком у науковому тексті?
- •Питання для самоконтролю:
ЦЕ ЦІКАВО
У процесі історичного розвитку лексики
в цілому і термінів зокрема спостерігаються
настільки серйозні фонетичні, граматичні
й семантичні зміни, що в деяких випадках
неможливо з погляду сучасної людини
встановити, звідки походить те чи інше
слово. Ці проблеми розв’язує етимологія
(від грец. істина + вчення) – розділ
мовознавства, що вивчає походження
слів для встановлення їх первинного
лексичного значення.
Наприклад, велику групу створюють слова
з латинським коренем porto– «привозити,
приносити»: в галузі телекомунікацій
та комп’ютерної техніки є терміни
«порт» та «портативний». Лат. porto походить
від давнього Риму – місце, куди
доставляли привезений товар. Це слово
означало ще і «вхід» – ворота в місто
(у нас порт – вхід в місто через море),
через які в давні часи здійснювалися
міжнародні стосунки. Від portusвиникла ціла низка похідних понять:транспорт – перевезення;портфель– що переносить документи;депортація– виселення,рапорт – військове
повідомлення, арепортаж,навпаки,
цивільне повідомлення,портативний– переносний,портмане – що
переносить монети,експорт –
вивезення, імпорт –ввезення. Навіть
слово «спорт» має родинні відносини з
воротами у світ.
Термін парольпоходить з грец.
мови і означало «схожіть, співставлення,
образ», але до української мови прийшов
з франц., в якій мало значення «слово,
обіцянка». Слово
фільтр– від франц. «фетр», зараз –
назва тканини, яку раніше використовували
як фільтрувальний матеріал.Кабель
– термін, що походить з франц. Морської
термінології і позначав «трос, якірний
канат».
Етимологія термінів
Як пишуться терміни іншомовного походження?
Сформулюємо найуживаніші правила правопису термінів, запозичених з інших мов:
У термінах-загальних назвах приголосні, як правило, не подовжуються: інсталяція, коефіцієнт, осцилограф, апаратура, антена, процесор та ін. Виняток становлять лише окремі слова: нетто, тонна, брутто, білль, вілла, бонна, мірра, манна, мулла, панно, пенні, ванна, гамма (у значенні назви грецької літери).
Подовження зберігається у власних назвах – елементах терміносполучень: ефект Холла, послідовність Фібоначчі, число Шеннона, число Белла і похідних від них: холлівський квантовий ефект, бреггівська площина.
Літера и в термінах-загальних назвах пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним будь-яким приголосним, крім й. Наприклад: система, циферблат, чип, принтер, колонтитул, резистор, шифр, дисперсія тощо. Але: перед й та голосними, а також після інших приголосних пишеться і: магній, аксіома, компілятор, операційний, гігабайт, вінчестер та ін.
Попереднє правило не поширюється на власні назви, що входять до складу терміноодиниць. Прізвища винахідників та вчених після всіх приголосних, крім ж, ч, ш, ц, пишуться з літерою і: числа Стірлінга, ефект Сілсбі, теорія Дірака, теорема Піфагора, стала Рідберга, але стала фон Клітцинга.
У термінах іншомовного походження, а також у власних назвах, що входять до складу термінів, апостроф пишеться після б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, є, ї: комп’ютер, кар’єра, миш’як, тригонометричний ряд Фур’є тощо, а також диз’юнкція, ін’єкція, кон'юнктура. Але після інших приголосних на позначення роздільної вимови пишеться м’який знак, наприклад: Ньютон, досьє, мільярд, машина Тьюрінга, крива Безьє та ін.