3. Прийоми і засоби реалізації міжпредметних зв’язків

Аналіз розвитку ідеї міжпредметних зв'язків у педагогіці нашої країни й інших країн дозволяє виділити обумовлені методологією вихідні вимоги до їх здійснення:

– міжпредметні зв'язки повинні бути спрямовані на досягнення всебічного розвитку особистості учня в умовах стійкої системи предметного навчання і сприяти посиленню взаємозв'язку утворення, розвитку і виховання;

– міжпредметні зв'язки необхідно включати в навчання у всіх типах шкіл і на всіх ступенях навчання, підкоряючи їх принципам науковості, систематичності навчання і його зв'язку з працею;

– необхідна координація навчальних програм на основі інтеграції, комплексування предметних знань відповідно до ведучого загальнонауковими ідеями.

Особливою та характерною рисою міжпредметних завдань на уроках історії є їх багатоманітність, що зумовлена надзвичайно широким діапазоном інтегрованих дисциплін. Практично всі предмети шкільного циклу можна в тій чи іншій мірі поєднати з історією. Найбільш розповсюдженими для інтеграції на уроках історії є такі дисципліни: українська література, світова література, географія, художня культура, музичне мистецтво. До цього списку долучаємо і внутрішньопредметні зв’язки «історія України» – «всесвітня історія». Поширеність інтеграції змісту даних дисциплін з історією зумовлена перш за все наявністю суміжних тем. Наприклад:

Історична основа сюжету роману «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і руїнництва (українська література, 9 клас) – Правобережна та Лівобережна Гетьманщини в 60—80-х рр. XVII ст. (історія України, 8 клас);

Початок Великої Французької революції кінця XVIII ст. (всесвітня історія, 9 клас) – Франція на шляху до єдності (всесвітня історія, 7 клас) або

«Хатина дядька Тома» – доля негрів у романі, проблема ліквідації рабства (світова література, 6 клас) – Громадянська війна в США 1861 – 1865 років (всесвітня історія, 9 клас)

У наведених прикладах фактичний зміст матеріалів інтегруючих дисциплін подібний і це дозволяє вчителю застосовувати міжпредметні завдання практично на всіх етапах уроку історії. Таку інтеграцію називаємо повною. Вона дозволяє глибше та повніше опрацювати тему, зумовлюючи бачення тієї чи іншої історичної проблеми під кутом зору різних дисциплін.

Дещо частіше вчитель історії зіштовхується з частковою інтеграцією, яка використовується на певному етапі уроку і є способом активізації розумової діяльності учнів. Прикладом може слугувати урок з всесвітньої історії на тему «Індія», що вивчається у 8 класі. На уроці вчитель може використати такі міжпредметні зв’язки як:

«Давня Індія». Поділ індійського суспільства на касти і варни. (6 клас. Всесвітня історія).

«Індія». Утворення Делійського султанату. (7 клас. Всесвітня історія).

«Відкриття європейців». Відкриття морського шляху до Індії. (8 клас. Всесвітня історія).

«Індія». Географічне положення держави. (10 клас. Географія).

Міжпредметні завдання по наведених зв’язках зі всесвітньою історією та географією вчитель зможе використати лише на одному етапі – актуалізації опорних знань учнів.

Часто вчитель історії має справу з допоміжною інтеграцією, коли на уроці історії інтегрована дисципліна являється засобом досягнення певного результату із засвоєння нових історичних знань і не стільки поглиблює при цьому вже отримані знання, стільки закріплює набуті навички з інтегрованої дисципліни. До таких предметів відносимо інформатику та математику.

Прикладом такого завдання може бути пропозиція розв’язати історичне рівняння чи вираз (зв'язок з математикою); скласти чи розв’язати тестові завдання за допомогою комп’ютерних програм або захист власного проекту – презентації (зв'язок з інформатикою).

Можна зробити висновок, що типи міжпредметних завдань залежать від інтегрованої дисципліни, від способу розв’язання проблеми, закладеної в змісті завдання, від виду інтеграції. На жаль, часто вчителі історії надають перевагу лекції під час проведення бінарних чи міжпредметних уроків, театралізованим дійствам або ж поділу учнів на групи, кожна з яких представляє окрему дисципліну. З одного боку, питання реалізації міжпредметних зв’язків вчителем історії вирішується, з іншого – на подібного роду уроках практично відсутні самостійна пошукова діяльність учнів, логічне та творче мислення, можливість учнів робити висновки, закріплювати вміння та навички, що є неприйнятним з дидактичної точки зору. На нашу думку, така картина спостерігається через недостатнє або ж повністю відсутнє застосування міжпредметних завдань. Вважаємо, що інтеграція на міжпредметному уроці повинна реалізовуватись через вирішення міжпредметних завдань, що певною мірою зумовить ефективне досягнення мети уроку.

Окремо слід розглянути методику використання міжпредметних завдань на рівні «історія» – «кіномистецтво». Згідно з державною навчальною програмою «Художня культура» в 9 – 11 класах передбачено вивчення вітчизняного та зарубіжного кіномистецтва. На нашу думку, це дає досить широке коло для створення міжпредметних завдань в межах історії та художньої культури. Вагомим критерієм для оцінювання рівня знань та вмінь учнів при розкритті міжпредметних завдань є державна вимога до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з курсу «Художня культура» – учень має формулювати власний погляд на твори світового кінематографу. Художні відеоматеріали відзначаються великим мотиваційним потенціалом, однак як навчальний засіб вони мають ряд недоліків. Щоб їх усунути, учитель історії має, добираючи художній кінофільм, керуватися наступними критеріями:

Кінофільм має бути якомога близьким до історичної дійсності;

Уривки кінофільму, які вчитель може використати на уроці, повинні бути належної якості, не містити ненормативної лексики, не мати еротичного забарвлення;

Обраний уривок повинен розкривати певний зміст та нести чітку інформативність, адже саме на основі цих чинників буде складатися інтегроване завдання.

Наведемо приклади міжпредметних завдань, що можна використати на основі художнього кінофільму «Патріот» (2000 р., США., реж. Роланд Еммеріх) на уроці всесвітньої історії з теми «Боротьба за незалежність США. Конституція США»:

1) виходячи з побаченого, визначте, дана війна – це випадковість чи закономірність?);

2) використовуючи карту, спробуйте визначити, чому падіння Чарльзтауну боляче позначилось на боєздатності армії США?);

3) що могло спричинити поразку північноамериканських військових сил на початковому етапі війни?);

4) як ви вважаєте, чи буде відмінене рабство в США навіть у випадку перемоги південноамериканських колоній? Чому?);

5) чи можна стверджувати, що поразка англійців та захоплення Чарлза Корнуоліса в полон наблизило закінчення війни?);

6) які ще держави могли надати допомогу США? Чому?).

Реалізуючи зв'язок «історія – кіномистецтво», буде доречним подати певні відомості стосовно самого художнього кінофільму (країна, рік зйомки, режисер, виконавець головної ролі тощо). Такі відомості не тільки розширять інформаційний світогляд учнів, а й допоможуть їм при опануванні теми «Кіномистецтво» у 9 – 11 класах.

Застосування міжпредметних завдань на міжпредметних та бінарних уроках історії є необхідною умовою. Використання наведеного алгоритму дій при створенні міжпредметних завдань суттєво полегшує діяльність вчителя історії в даній сфері.

Невід’ємною складовою інтегрованого чи міжпредметного уроку є міжпредметні завдання. Їх використання на уроці дає змогу учням глибше і повніше опрацювати тему, пригадати та закріпити вже вивчений матеріал інтегрованої дисципліни або шляхом логічних суджень та умовиводів націлити учнів на подальше оволодіння учбовим матеріалом, що вивчатиметься на наступних уроках інтегрованого предмету.

Важливим етапом в підготовці вчителя до проведення інтегрованого уроку є створення міжпредметного завдання. Слід зазначити, що ця стадія методики використання міжпредметних завдань є досить складною для вчителя. Звичайно, можна скористатися вже готовими завданнями, опублікованими в педагогічній пресі. Однак вважаємо, що для творчого вчителя такий спосіб є небажаним. Адже самостійне складання вчителем подібного завдання реалізовує одну з переваг інтегрованого уроку – збагачення вчителя новими, часто невідомими для нього знаннями з інших предметів. Розглянемо алгоритм дій вчителя при підготовці та створенні міжпредметного завдання для учнів 8 – 9 класів:

1. Зіставляємо програми з історії та інтегрованих дисциплін, відшукуємо суміжні теми.

Оптимальний варіант при цьому – складання інтегрованої програми, яка буде використовуватись вчителем історії в майбутньому і обов’язково повинна поповнюватись новими матеріалами.

2. З’ясовуємо, з яким видом інтеграції маємо справу (спадкоємна, синхронна чи випереджальна).

Точне визначення виду інтеграції дозволить підібрати варіант завдання. Наприклад, при опрацюванні теми «Правобережна та Лівобережна Гетьманщини в 60‒80-х рр. XVII ст.» на уроці з історії України у 8 класі можна використати такі міжпредметні зв’язки: спадкоємні – «Смутний час» (всесвітня історія, 8 клас), синхронні – «Росія наприкінці XVII – на початку XVIII ст.» (всесвітня історія, 8 клас) та випереджальні – «Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (українська література, 9 клас). У перших двох випадках міжпредметні завдання можуть мати будь-який ступінь складності, оскільки учні вже знайомі з вивченими темами інтегрованих предметів. У випадку з випереджальним видом інтеграції доцільним буде обмежитися стислим викладом перебігу подій у романі, подати відомості про історичну правду та художній вимисел у творі, показати авторську характеристику головних дійових персонажів – І. Брюховецького, Я. Сомка, П. Тетері. В якості завдання можна використати тільки такі, що містять початковий рівень складності. Наприклад:

‒ Що таке історичний роман?

‒ Хто з українських письменників надавав перевагу історичному роману у своїй творчості?

‒ Чому історичні романи мають важливе значення при вивченні історії?

3. Ознайомлюємося із теоретичним змістом матеріалу конкретного уроку як в контексті історії, так і інтегрованих тем.

Цей етап є вирішальним у підготовці до створення міжпредметного завдання. При проведенні бінарного уроку вчителі – учасники уроку допомагають один одному. При проведенні міжпредметного уроку вчитель історії розраховує тільки на свої сили і методичні можливості. Від рівня володіння вчителем матеріалом інтегрованих тем залежатиме хід уроку та реалізація поставленої міжпредметної мети.

4. Залежно від виду інтеграції та ступеня важливості кожної інтегрованої дисципліни складаємо міжпредметне завдання.

На даному етапі вчителю слід розробити диференційовані завдання для забезпечення можливості учням оволодіти доступним та посильним для них рівнем розвитку вмінь. Д. Десятов вважає, що диференціація завдань потрібна для створення ситуації «успіху», що вбереже учня від комплексу меншовартості і можливих негативних обставин. Наведемо приклад диференціації при використанні міжпредметного зв’язку з математикою на уроці всесвітньої історії у 9 класі з теми «Велика Французька революція кінця XVIII ст.. Європа в період наполеонівських війн»:

Початковий рівень.

1. Розв’яжіть вираз і дайте відповідь: яка подія відбулася в отриманий у результаті рік?

 

250

*10

:4

+148

*3

-520

=

Відповідь: 1799 – рік завершення революції у Франції, встановлення консульства.

Середній рівень

2. Знайдіть значення дробового виразу і дайте відповідь: яка подія відбулася в отриманий у результаті рік?

Відповідь: 1812 – рік нападу армії Наполеона на Росію.

Високий рівень

3. Розв’яжіть рівняння з одним невідомим та дайте відповідь на запитання: які події відбулися у році Х?

Відповідь: 1804 – рік проголошення Бонапарта імператором Франції, прийняття Цивільного кодексу, встановлення Першої імперії у Франції.

Завдання початкового рівня передбачає поетапне виконання елементарних математичних операцій. Середній рівень ускладнений залежністю черговості виконання математичної дії (1. додавання 2. віднімання 3. ділення 4. додавання) та наявністю умов, які вимагають знання історії. У завданні високого рівня зберігається потреба у знаннях певної історичної інформації, а також відбувається ускладнення за рахунок виконання більшої кількості математичних дій, ніж у попередніх випадках за більш ускладненою формулою – розв’язання задачі з одним невідомим.

Прикладом вирішення таких методичних завдань може бути вивчення теми «Середньовічна культура Західної Європи. Лицарська культура. Героїчний епос» в курсі всесвітньої історії в 7 класі.

За змістовою категорією вчитель обирає форму інтегрованого уроку засвоєння нових знань. На уроці присутні вчителі історії, зарубіжної літератури та образотворчого мистецтва. Сам виклад навчального матеріалу проводиться у вигляді своєрідної естафети, коли вчителі проводять роботу з учнями по черзі, вивчаючи те чи інше питання уроку. Цей урок не має чіткої структури, але вивчення навчального матеріалу проходить за планом. Основна мета, яка стоїть перед учасниками навчального процесу на даному занятті є вирішити головну проблему, що стосується стилю життя, світогляду, особливостей духовного світу типових представників феодального суспільства в середні віки. Тому вчителі-предметники, використовуючи різні методи, прийоми і засоби навчання з врахуванням специфіки свого предмету на протязі уроку допомагають учням вирішити цю проблему. На уроці проводяться різні види бесід, інтерактивні методи: робота в малих групах, «мікрофон», «мозковий штурм». Широко застосовується наочність: схеми, таблиці, репродукції картин. Вчитель історії проводить роботу з матеріалами підручника та їх обговорення. Особлива увага тут приділяється активізації пізнавальної діяльності учнів. Кожен вчитель зі своєї сторони залучає учнів до неї, використовуючи ріні види навчальної діяльності. На уроці домінує групова та індивідуальна форма учнівської роботи. Зрозуміло, що вчителі на своїх уроках з цим ж учнями систематично застосовують різні методи інтерактивних технологій, тому на даному уроці не виникає з цього приводу ускладнень. Тим паче, що проведенню інтегрованого уроку передувала ціла низка підготовчих заходів. По-перше, вчителі спільно обговорили мету, завдання і план уроку. По-друге, узгодили спільні дії, методи та прийоми навчання і виховання, які будуть застосовані на занятті. По-третє, розділили учнів класу на певні групи, які допомагають кожному вчителеві у організації уроку. По-четверте, враховуючи вікові, психологічні та індивідуальні особливості кожного учня, вчителі розподілили між ними обов'язки щодо участі їх у певних спеціалізованих групах («істориків», «літературознавців», тощо), залучили учнів до виконання випереджальних завдань із довідковою та додатковою літературою, та врахували можливості дітей щодо презентації перед однокласниками результатів цієї дослідницької діяльності. Вчитель зарубіжної літератури на уроці методом малих груп проводить роботу над характеристикою літературного героя, опираючись на власний досвід, вироблений у цьому класі на уроках літератури.

На уроці реалізовується мета і завдання: продовжити знайомство учнів з напрямками розвитку культури Західної Європи в середні віки; на основі вже набутих знань із зарубіжної літератури та історії дати поняття про героїчний епос, на прикладі пам'ятки героїчного епосу «Пісня про Роланда», формувати в учнів поняття про лицарську культуру; розвивати вміння учнів виявляти риси, характерні для середньовічного лицаря, способу його життя, кодексу честі, світогляду; виховувати інтерес до життя людей в середні віки та повагу до їх духовних і матеріальних надбань, а також виховувати чесність, порядність, вірність даному слову Серед обладнання, використаного на уроці є ілюстрації до поеми «Пісня про Роланда» Сергія Якутовича, репродукції середньовічних мініатюр братів Лімбург, репродукції картин П. Уччелло «Святий Георгій, принцеса і дракон», Джорджоне «Портрет лицаря» переклади текстів «Пісні про Роланда» В. Щурата та Вадима і Нінелі Пащенків, хрестоматія із зарубіжної літератури для сьомого класу, підручники історії середніх віків для сьомого класу Оксани Карліної та Олега Крижанівського.

У процесі підготовки та проведення інтегрованих уроків беруть участь кілька вчителів. Мета інтегрованих уроків полягає у формуванні в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізації їх пізнавальної діяльності; підвищенні якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створенні творчої атмосфери в колективі учнів; виявленні здібностей учнів та їх особливостей; формуванні навичок самостійної роботи школярів з додатковою літературою, таблицями між предметних зв’язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективній реалізації розвивально-виховної функції. Їх завдання полягають у визначенні змісту та обсягу навчального матеріалу з тих навчальних предметів, які вони викладають, відповідно до поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку; виборі форм та методів реалізації навчального матеріалу; виділенні об’єктивно існуючих зв’язків між базовими знаннями, які можна інтегрувати. При цьому необхідно врахувати специфіку кожного навчального предмета та його можливостей у розкритті загальних законів, теорій, ідей, які є інтегруючою основою кількох навчальних предметів. Необхідна також координація діяльності та дій учителів у процесі підготовки та проведення інтегрованого уроку. У ролі координатора виступає ведучий учитель з даної проблеми. До його обов’язків входить перш за все конструювання змісту дидактичного матеріалу, визначення його оптимального обсягу й ролі кожного вчителя на уроці, засобів їх взаємодії та активізації діяльності учнів у процесі уроку, раціональної технології реалізації змісту інтегрованого уроку, досягнення мети.

Більш поширеною формою інтеграції є бінарні уроки. Бінарним називають нестандартний урок, на якому матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів у тісній співпраці вчителів-предметників, кожний з яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмету, який викладає (урок 5). Для того щоб правильно визначити під час вивчення, з яких тем доцільно проводити спільні уроки, необхідно:

а) чітко уявляти перспективу засвоєння певного матеріалу, мету, а для цього необхідно співставити та проаналізувати програмовий матеріал з різних предметів;

б) готуючись до проведення уроку, слід враховувати не тільки спорідненість теми та мети, а й спосіб організації праці, реалізацію мети кожного етапу уроку, адже значна частина навчального матеріалу передбачає його практичне засвоєння;

в) ураховуючи, що кожен урок є професійною творчістю та майстерністю вчителя, чітко розкривати кожний структурний елемент уроку немає сенсу, проте не можна не визначити найзагальніші, характерні для всіх уроків етапи:

Опанування нових знань;

Формування умінь і навичок;

Творче застосування набутих знань;

Узагальнення та систематизація;

Перевірка виконаних робіт (якщо такі передбачені на уроці);

г) необхідно, щоб кожний етап уроку включав у себе знання учнів з обох предметів.

Проведення інтегрованого уроку забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв’язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої дійсності.