4. Методичні умови і шляхи реалізації внутрішньопредметних зв’язків

Найважча роль у вивченні історії покладається на того вчителя, який працює з учнями 5-их класів, бо саме в 5-ому класі вчитель історії закладає фундамент, основу тих знань, які в наступних класах будуть поглиблюватись, систематизовуватись. І от, чим старшими, мудрішими стають наші учні, тим легше нам використовувати і внутрішньопредметні зв’язки, тобто об’єднувати теоретичні знання у цілісну систему, яка відображає об’єктивний світ у його єдності і розвитку.

Найбільш стійкими внутрішньокурсові зв’язки мають бути при вивченні таких тем, як становлення та розвиток української держави. Особливу увагу слід звернути на роботу з учнями над цим питанням у 7-ому класі, де по суті починається вивчення початків українства – від державотворчих процесів на Подніпров’ї. Київська держава, Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі.

У 8-ому класі, вивчаючи утворення української козацької держави – Гетьманщини, ми обов’язково мусимо згадати – де, коли і як в українців вже існувала держава і чому вона занепала, перестала існувати.

Тобто в кожному наступному класі ми вивчаємо як українська держава відроджувалась, піднімалась на новий ступінь розвитку і нарешті, після прийняття 24 серпня 1991 року позачерговою сесією Верховної Ради «Акту проголошення незалежності України», впевнено стала на шлях самостійного розвитку та співпраці з іншими державами.

В свою чергу, вивчаючи становлення, розвиток та політичне становище українських земель, досягнення культури в певний період історичного часу. Не порівнявши цей розвиток із попереднім, учні не зможуть зрозуміти, які ж якісні зміни відбуваються в житті суспільства.

Досить добре при цьому використовувати схеми-таблиці, які нам пропонує сучасне українське видавництво для кожного класу. Використовуючи ці таблиці, які допомагають задіяти не тільки слухову, а й зорову, механічну пам’ять учнів і сприяють систематизації матеріалу, на кожному уроці, так що в старших класах учні, маючи досвід роботи з таблицями, які складали для них автори, можуть уже самостійно відтворювати події у вигляді схем, таблиць для кращого їх розуміння та запам’ятовування.

Для порівняння політичного устрою держави Київської Русі та української козацької держави – Гетьманщини можна використовувати такі таблиці:

У 7-му класі: Політичний устрій Київської Русі ІХ – ХІІ ст.

У 8-ому класі: Утворення української козацької держави – Гетьманщини

Маючи перед собою таку схему-таблицю, учневі набагато легше зрозуміти що собою являла держава – Гетьманщина.

Така форма роботи сприяє розвитку логічного мислення, формує вміння аргументовано висловлювати свої думки, сприяє якісному й швидкому, свідомому засвоєнню інформації, виключає з практики бездумне зазубрювання.

Ефективне застосування внутрішньопредметних зв'язків обумовлюється використанням наступних методичних прийомів:

‒ пояснення нового з опорою на раніш відомий учням фактичний та теоретичний матеріал із попередніх курсів історії;

‒ узагальнення знань на внутрішньопредметній основі шляхом складення різних тематичних таблиць;

‒ утворення проблемних ситуацій на внутрішньопредметній основі, постановка проблемних завдань, які вимагають застосування знань що були засвоєні на попередніх курсах;

‒ сумісні уроки-семінари, присвячені розбору та обговоренню різних документів та матеріалів.