Таблиця 17.1 – Таблиця оцінки рівня силової складової економічної безпеки

Рівень безпеки	Умови
Високий	Р0,0001 Пт  Рср	Р0,001 ВДПт  У	Р0,01 ПчПт  ВД	Р0,1 Пт  Пч
Середній	0,0001Р0,001 Пт  Рср	0,001Р0,01 ВДПт  У	0,01Р0,1 ПчПт  ВД	0,1Р0,2 Пт  Пч
Низький	Р0,001 Пт  Рср	Р0,01 ВДПт  У	Р0,1 ПчПт  ВД	Р0,2 Пт  Пч

Умовні позначення:

Р – імовірність утрат:

Пт – величина можливих втрат;

Рср – власні засоби підприємства;

В – виторг від реалізації продукції;

ВД – валовий доход;

Пч – чистий прибуток.

Слід зазначити, що аналогічним чином можна визначити рівні безпеки по кожній з розглянутих вище складових. Однак на практиці це зробити складно, оскільки для більшості складових важко оцінити імовірності і величини можливих втрат.

17.3. Позавиробничі складові економічної безпеки

Ринкова складова. Дана складова економічної безпеки характеризує ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем. Про ослаблення ринкової безпеки свідчать:

- зменшення частки ринку, яку займає підприємство;

- ослаблення конкурентних позицій і здатності протидіяти конкурентному тиску;

- зниження адаптаційних можливостей підприємства до змін ситуації на ринку, відставання від вимог ринку і т.д.

За дану складову економічної безпеки підприємства повинна відповідати служба маркетингу.

Оцінку рівня ринкової безпеки можна виконати на основі підходу викладеного в (Ильяшенко и др., 2000), трохи видозмінивши його.

Суть підходу полягає в оцінці ступеня відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, що генеруються ринковим середовищем. Характеристики ринкового середовища і характеристики підприємства (фактори впливу), як і в методі SWOT-аналізу (Томпсон та ін., 1998) поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища - можливості і загрози, для підприємства – сильні і слабкі сторони діяльності.

Вплив кожного з факторів (як зовнішнього середовища, так і внутрішнього) на ринкову безпеку підприємства оцінюють за допомогою коефіцієнтів упевненості, що вимірюються за шкалою –1 - +1. Кожен з факторів розглядається як свідчення про наявність чи відсутність загрози ринковій безпеці підприємства. При цьому, можливості і сильні сторони оцінюють від 0 до +1, а загрози і слабкі сторони – від 0 до –1. Значення коефіцієнта упевненості відображає ступінь впевненості в тому, що вимірювана ним характеристика збільшує (+) чи зменшує (-) ступінь ринкової безпеки підприємства.

Значення коефіцієнтів упевненості визначають на підставі минулого досвіду чи експертним методом (як експерти можуть виступити керівники і провідні спеціалісти підприємства). Отримані оцінки послідовно комбінують (до отриманої підсумкової оцінки характеристик додають оцінку наступної характеристики і т.д.) за відомими правилами (Бакаєв та ін., 1992):

Ко=К₁+К₂(1-К₁), якщо К₁>0 і К₂>0;

Ко=-(К₁+К₂(1-К₁)), якщо К₁<0 і К₂<0; (17.10)

якщо К₁ і К₂ мають різні знаки.

Інтегральну оцінку всього комплексу характеристик порівнюють з таблицею прийняття рішень (табл.17.2) і роблять висновок про рівень ринкової безпеки підприємства. Необхідно відзначити, що при оцінці можуть виділятися і розглядатися як ті характеристики зовнішнього середовища і самого підприємства, що характеризують його реальну діяльність, так і ті, що характеризують його потенційні можливості розвитку. Відповідно, оцінка здійснюється: реального (наявного) рівня ринкової безпеки; потенційного, котрий буде досягнутий, якщо підприємство реалізує розглянутий варіант розвитку.