17

1. Порядок пристрілювання, особливості пристрілювання за допомогою далекоміра при ПЗ 5-00 і більше.

   Пристрілювання починають поодинокими пострілами основної гармати на вирахуваних установках. За виміряними відхиленнями розриву від цілі визначають коректури і на виправлених установках призначають ще один постріл з цієї ж гармати. До стрільби на поразку переходять після введення коректури в дальність не більше як 100 метрів, а в напрямку – не більше 0-10.

До стрільби на поразку переходять також, якщо під час пристрілювання отримано влучення в ціль. Якщо отримано влучення в групову ціль, вводять коректури на виміряне відхилення розриву (центру групи розривів) від цілі.

Основні особливості стрільби при поправці на зміщення 5-00 та більше: відхилення розривів по дальності спостерігаються із спостережного пункту як бокові, а бокові розриви спостерігаються як відхилення по дальності, розсіювання снарядів по дальності спостерігається з КСП як бокове, при цьому порівняно мала можливість отримання розриву на лінії спостереження; використання коефіцієнту віддалення та кроку кутоміра для визначення коректур, як це робиться при поправці на зміщення до 5-00, не стає можливим.

Коректури дальності і напрямку визначають за допомогою ПРК, ПУВ та МК, а якщо поправка на зміщення менше 5-00, то і розрахунком.

Коректури дальності та напрямку за допомогою ПУВ та МК визначають як різницю топографічних дальностей та дирекційних кутів по цілі та розриву (центру групи розривів).

Визначаючи коректури розрахунком, за коректуру дальності приймають відхилення розривів (центру групи розривів) від цілі за дальністю, взятих з протилежним знаком:

Д = - d , П =

 = - Кв + ( Д / 100 ) * КК

З формул і бачимо, що при визначенні коректур аналітичним способом практично за коректуру дальності приймають різницю дальностей до цілі Дк і до розриву Др, виміряних за допомогою далекоміра зі СП, а напрямок стрільби коректують із застосуванням коефіцієнта віддалення та кроку кутоміра.

Знак коректури дальності визначається знаком різниці Дк – Др. Знак коректури напрямку визначається співвідношенням знаків складників: при відхиленні розриву від цілі праворуч перший складник береться зі знаком “-“, а при відхиленні вліво від цілі перший складник має знак “+”. Другий складник береться у відповідності з величиною  Д; знак його визначається за правилом (відносно СП): “Приціл від себе – Кк від себе; приціл на себе – Кк на себе“.

2. Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.

Для побудови графіка розрахованих поправок на аркуші паперу в клітинку або міліметрового паперу, відкладають по горизонтальній осі топографічні дальності, а по вертикальній осі - значення поправок дальності в масштабі.

- визначають топографічні дальності для побудови ГРП шляхом віднімання сумарних поправок дальності (з урахуванням їх знаків) від опорних дальностей, для яких вони розраховувались.

Д = До – (∆Дсум)

На перехрещенні топографічних дальностей із відповідними поправками ставлять точку. Так поступають для всіх опорних дальностей.

Значення поправок напрямку надписують над лініями поправок дальності, а під ними - поправка в установку дистанційної трубки,

Масштаб графіка вибирають відповідно до розрахованих значень поправок таким чином, щоб поправку дальності можна було зняти з графіка з точністю до 40 м, поправку напрямку - з точністю 0-01, а поправку в установку дистанційної трубки - з точністю 0,5 поділки трубки (підривника).

Порядок визначення дальності по цілі, вирахуваної за допомогою графіка розрахованих

поправок, розглянемо на прикладі.

Приклад. Топографічні дані до цілі Д_Т ^Ц= 10500 м, д_Т^Ц= ОН –1-22

Розв’язання:

Входимо в ГРП за Д_Т ^Ц= 10500, проти точки перетину перпендикуляра точки Дт і лінії

ГРП знімаємо з графіка:

∆Д_в^Ц = + 880 м;

∆д_в^Ц= + 0-09;

Д_в^Ц = Д_Т ^Ц + ∆Д_в^Ц = 10500 + (+ 880) = 11380 м;

д_в^Ц = д_Т^Ц+∆д_в^Ц = -1-22 + (+0-09) = -1-13.

У випадках, коли Дт знаходиться за межами лінії ГРП, дозволяється продовжувати лінію ГРП до 2 км.

У разі, коли ліній ГРП дві або три (для напрямків з різницею не більше 6-00), то поправки можна зчитувати по ближчій лінії ГРП до довороту топографічного або визначати інтерполюванням між лініями напрямків ГРП.

Таким чином, матеріал цього розділу розкриває зміст та завдання метеорологічної та балістичної підготовки, порядок розрахунку поправок на відхилення умов стрільби від табличних , що в свою чергу, є важливим завданням у підготовці стрільби і управління вогнем артилерійських підрозділів.

29

2. Додаткові завдання артилерії при веденні бойових дій вночі. Особливості підготовки сп, вп, організації розвідки, визначення установок.

Під час бойових дій вночі артилерійські підрозділи крім вогневих завдань ураження цілей виконують завдання:

• освітлення місцевості;

• створення світлових орієнтирів;

• осліплення КСП, вогневих засобів противника.

Під час підготовки стрільби і управління вогнем вночі керуються ст.13 ПСіУВ в повному обсязі, але якомога більше заходів проводять вдень.

Додатково:

готують прилади нічного бачення;

нічні приціли;

засоби освітлення, світломаскування.

Для розвідки противника, пристрілювання цілей (R), коректування вогню застосовують: РЛС типу СНАР, АРК, ПЗР, прилади нічного спостереження.

На вогневій позиції:

• готують нічні точки наведення;

• готують нічні освітлювальні прилади „Луч” установлюють їх на прилади;

• чітко позначають і готують підготовку боєприпасів;

• освітлювальні боєприпаси зосереджують біля однієї з гармат;

• командири гармат перераховують установки кутомірів по нічним точкам наведення;

• непотрібне майно зосереджують в тягачі;

• проводять заходи маскування.

КСП:

• підготовка приладів спостереження і засобів їх освітлення;

• виставляють 2 – 3 світлових орієнтира не ближче 50 м від СП;

• зняття по світловим орієнтирам відліків орієнтування у заданому напрямку спостереження;

• перевірка світломаскування КСП та посилення охорони;

• підготовка чергових розвідників.

Установки для стрільби на ураження визначаються за загальними правилами.

Стрільбу на ураження вночі та в інших умовах обмеженої видимості ведуть за правилами ураження неспостереженої цілі.