Вступ

Переклад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через встановлення формальних відповідників. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.

«Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка.»

Вольтер

При перекладі не лише не передається ціннісна картина, а повністю змінюються оціночні сенсорні метафори.[1] Окрім того, текст як відображення концептуальної картини світу автора не може бути цілком адекватним концептуальній картині світу читача.

Переклад є однією з важливих форм міжкультурних взаємин. Оскільки знання іноземних мов і в давні часи, і сьогодні не можна назвати масовим, перекладачі виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя. Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур.

Спочатку переклад виконувався винятково людиною, але були спроби автоматизувати та комп'ютеризувати переклад текстів природними мовами (машинний переклад) (англ. MT — Machine Translation) або використовувати комп'ютери в якості допоміжних засобів при перекладі (автоматизований переклад) (англ. CAT — computer aided translation).

Види перекладу

Розрізняють такі форми перекладу:

1)усний (послідовний і синхронний, з аркуша),

2)письмовий,

3)опосередкований (здійснений не з оригіналу, мовою якого перекладач не володіє, а з посередника — перекладу цього тексту на третю мову),

4)авторизований — переклад, переглянутий і схвалений автором або зроблений за згодою автора,

5)автоматичний (машинний),

Окрім інтерлінґвістичного перекладу (з однієї національної мови на іншу), Р. Якобсон у праці «Мовознавчі аспекти перекладу» (1958) виділив інтерсеміотичний переклад, який полягає в перекодуванні твору з однієї знакової системи в іншу (наприклад, екранізація літературного твору). До інтерсеміотичного перекладу наближені такі форми адаптації, як прозовий переказ змісту поетичного чи взагалі образного тексту тією самою або іншою мовою, і навпаки — переклад прози віршами, а також критичне тлумачення літературного твору.

Мистецький (художній) переклад — це відтворення літературного тексту засобами іншої мови з якомога повнішим збереженням його мистецьких якостей.

За тематичним змістом текстів переклад може поділятися на літературний, технічний, юридичний, економічний та інше. Найбільш давнім у історії людства вважається письмовий переклад релігійних текстів, перш за все книг Старого заповіту та Нового заповіту Біблії.

У наш час дуже поширеним є переклад та локалізація веб-контенту та програмного забезпечення.

Технічний переклад

Технічний переклад — переклад, що використовується для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між людьми, що говорять різними мовами. При спрощеному підході під технічним перекладом розуміють переклад технічних текстів. В основі технічного перекладу лежить формально-логічний (колективний) стиль, який характеризується точністю, неемоційністю та безособовістю.

Технічний, як і будь-який інший вид перекладу, необхідний у тих випадках, коли людям з різних країн потрібно обмінятися між собою як науковою, так і іншою інформацією. Простіше кажучи, технічний переклад – переклад матеріалів на технічну, науково-технічну тематику. До таких матеріалів можна віднести інструкції з експлуатації технічного обладнання, наукові видання, присвячені питанням промислової техніки, документацію на товари машинобудівного комплексу та ін.

Виходячи зі специфіки науково-технічного перекладу, можна виділити три відмінні особливості, які варто враховувати при виконанні даного виду перекладів.

1) Стиль перекладу технічного або науково-технічного документу повинен чітко відповідати стилю оригіналу, і відповідно, перекладач повинен грамотно використовувати усі необхідні для цього прийоми і методи.

2) Від стилістичних характеристик перекладу залежить застосування аналогічних мовних ресурсів, які характерні оригіналу технічного документу.

3) Сполучення перших двох особливостей приводить до виявлення унікальних перекладацьких характеристик, які зв'язані як із стилем мови оригіналу і тексту перекладу, так із специфічними завданнями й положеннями технічного перекладу.

Крім перерахованих вище особливостей, ретельної уваги варто надавати і мовним характеристикам, властивим кожному функціональному стилю. Ці характеристики впливають не тільки на хід перекладу, але й на його результат. Наприклад, під час технічного перекладу документу наукового стилю, потрібно враховувати лексико-граматичні характеристики матеріалу, особливо важливу роль надати термінології і специфічній лексиці, так званому, жаргону.

Стрімкий розвиток науки та техніки зробив переклад технічних матеріалів одним з найбільш популярних та затребуваним на сьогоднішній день. Перекладач, який займається подібною роботою, повинен враховувати низку факторів, притаманних текстам науково-технічного стилю. Перейдемо до їх докладного опису.

Технічний текст насичений специфічними термінами та лексикою. Терміни повинні логічно визначати точні та чіткі поняття будь-яких явищ та об’єктів, мати чітке єдине значення, однозначно сприйматись спеціалістами. Тобто людина, яка читає перекладений текст, повинна чітко усвідомлювати, в якому значенні вживається будь-який термін. Керуючись усіма нормами використання специфічної лексики, перекладач вирішує основні питання та задачі, здійснюючи переклад матеріалу.

Ці лексико-граматичні характеристики науково-технічних текстів впливають на комунікативні ознаки, відтворені при перекладі таких текстів.

Індивідуальні особливості перекладу технічних текстів вимагають від перекладача великого досвіду, знання мовних особливостей, термінів. В Бюро Технічних Перекладів “Брідж” працюють сааме такі спеціалісти, які мають вузьку спрямованість в своїй діяльності. Це і є запорукою отримання якісного перекладу тексту на технічну тематику.

При перекладі текстів технічного змісту задача, що стоїть перед перекладачем науково-технічного тексту, позбавленого емоційного забарвлення, є більш простою -- точно передати думку автора, наскільки можливо зберігши особливості його стилю.

Для того, щоб правильно зрозуміти науково-технічний текст, перекладачеві необхідно добре знати предмет і пов'язану з ним термінологію.

Оскільки у науково-технічних текстах терміни несуть основне навантаження, то трохи нижче міститься інформація про термінологію технічного перекладу та групи слів які найчастіше вживаються в даному виді перекладу.

Найбільшу групу складають терміни, запозичені з іноземних мов або штучно створені вченими на основі головним чином латинської і грецької мов по мірі розвитку науки і техніки і появи нових понять. Особливо багато термінів з'явилося у Англії у ХVIII і XIX ст. у період бурливого розвитку наук, при цьому частина термінів з мови вчених стала проникати у загальнолітературну мову і стала загальним надбанням. Ці терміни швидко стали зрозумілими широкому загалу завдяки тісному зв'язку новітніх наукових відкриттів з повсякденним життям.

Проте необхідно зазначити, що основна маса науково-технічної термінології продовжує залишатися за межами загальнолітературної мови і зрозуміла лише спеціалісту даної галузі знань.

Оскільки характерною рисою терміну є чіткість семантичних меж, він має значно більшу самостійність відносно контексту, ніж звичайні слова.

Основаним рисами науково-технічного стилю є чіткість і ясність викладу, чіткість визначень, лаконічність форми.

При перекладі тексту перекладач повинен повно і точно передати думку автора, викладаючи її у формі, що є характерною для науково-технічного стилю, і не переносячи у переклад специфічних мовних рис оригіналу тексту.