Модуль 2. Особлива частина

Тема 7: Право міжнародних організацій

Методичні поради до вивчення теми:

Ця тема перебуває у логічному зв’язку, насамперед, з питанням “Суб’єкти міжнародного права”, матеріал якого доцільно повторити у частині, що стосується похідних суб’єктів міжнародного права. Пізнавальна цінність теми 7 полягає в тому, що в кожній галузі міжнародних відносин діють міжнародні організації загальної чи спеціальної компетенції, юридичну природу яких Ви повинні для себе з’ясувати.

Тема складається з двох взаємопов’язаних частин. У першій частині містяться загальні положення, що характеризують всі міжнародні організації. У другій – розглядаються ООН та регіональні міжнародні організації. Основна увага повинна бути приділена загальній юридичній характеристиці міжнародних організацій.

Перш за все, Вам необхідно з’ясувати відмінність урядових (міждержавних) і неурядових міжнародних організацій, оскільки останні не вважаються суб’єктами міжнародного публічного права. Розглядаючи риси юридичної природи міждержавних організацій, доцільно акцентувати увагу на таких аспектах, як: наявність договірної основи; особливості правосуб’єктності міжнародних організацій; наявність привілеїв та імунітетів у міжнародної організації; категорія “міжнародні посадові особи” тощо.

З’ясувавши риси, що є спільними для всіх міжнародних організацій, Ви повинні зосередитися на особливостях окремих видів міжнародних організацій, тобто розглянути їх класифікацію, передусім, за такими критеріями: характер членства; коло учасників; характер повноважень; порядок вступу до міжнародної організації.

Створення міжнародної організації є процесом, що має три стадії. Тому Вам необхідно чітко розмежувати в діяльності суб’єктів міжнародного права по створенню організації ці три стадії, визначивши зміст кожної з них.

На продовження розгляду юридичної природи міжнародних організацій потрібно розмежувати поняття “компетенція” і “функції” міжнародної організації, а також пов’язати зміст цих понять з поняттям “орган міжнародної організації”.

Класифікацію органів міжнародних організацій доцільно розглядати за такими критеріями: характер членства; кількість членів органу; ієрархія органів; періодичність засідань. Порядок прийняття рішення органом міжнародної організації так само, як і порядок створення самої організації, потрібно розглядати за чітко виділеними етапами. На особливу увагу заслуговує питання про кворум, необхідний для прийняття рішення.

Будь-яка міжнародна організація створюється для певних цілей, для досягнення суб’єктами міжнародного права певної мети, і тому класифікація міжнародних організацій, виявлення предметів їх ведення, функцій і компетенції дають змогу з’ясувати вплив міжнародних організацій на розвиток міжнародних відносин, сприяти забезпеченню правопорядку в міжнародній сфері, дотриманню загальних основ миру й безпеки у світі. Тому при вивченні даної теми особливу увагу слід приділити такій універсальній і впливовій міжнародній організації, як ООН, її головним органам, а також спеціалізованим установам ООН.

Вивчення Організації Об’єднаних Націй слід розпочати з констатації того факту, що Статут ООН є єдиним міжнародним документом, положення якого обов’язкові для всіх держав. На основі цього факту можна охарактеризувати особливість ООН як міжнародної організації. Вам потрібно запам’ятати перелік із шести головних органів ООН та охарактеризувати кожний з них за такою схемою: компетенція; склад; структура; порядок прийняття рішень і види рішень; періодичність засідань.

Майже аналогічною є схема розгляду питання про спеціалізовані установи ООН. Розпочати доцільно з визначення поняття “спеціалізованої установи” та з’ясування юридичних аспектів оформлення її зв’язку з ООН (угода з ЕКОСОР). Оскільки до переліку спеціалізованих установ ООН сьогодні належать 17 організацій, для успішного запам’ятовування їх назв і основних характеристик Вам рекомендується згрупувати ці установи за сферою діяльності.

Характеристику кожної окремої спеціалізованої установи потрібно подавати за такою схемою: рік створення організації та рік набуття статусу спеціалізованої установи ООН; установчий акт; мета діяльності; головні органи. Вам необхідно звернути увагу на існування організацій, які пов’язані з ООН, але не мають статусу її спеціалізованої установи.

Серед великої кількості регіональних міжнародних організацій, матеріал стосовно яких міститься в рекомендованій літературі, основну увагу доцільно приділити регіональним організаціям загальної компетенції та організаціям, безпосередню участь у яких бере Україна.

Охарактеризувати регіональні організації пропонується за такою схемою: рік створення; члени; установчий акт; мета діяльності; головні органи. З огляду на стратегічні орієнтири зовнішньої політики України важливою складовою цієї теми слід вважати правові аспекти створення і діяльності Європейського Союзу.