- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •1. Теоретичні аспекти соціальної комунікації
- •1.1. Специфіка тлумачення терміну «соціальна комунікація»
- •1.2. Структура і види соціальних комунікацій
- •1.3. Різновиди комунікаційних каналів
- •2. Книга як об’єкт дослідження
- •2.1. Сутність, генезис і розвиток поняття «книга»
- •2.2. Принципи типології книги
- •2.3. Властивості книги
- •3. Книга в системі соціальних комунікацій
- •3.1. Функціональна сутність книги
- •3.2. Роль книги в системі соціальних комунікацій
- •3.3. Комунікаційні бар'єри
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Підсумовуючи огляд сучасних тенденцій вивчення соціальної комунікації та її практичного застосування, маємо відзначити таке: соціальна комунікація є важливою передумовою наукового прогресу та основою динамічного розвитку суспільних відносин. Як свідчать наведені вище дані, сучасні науковці та практики, що працюють у соціокомунікативній сфері, в цілому досить чітко і в більш-менш єдиному руслі визначають функції й основні ознаки цього явища.
Втім на рівні практичного застосування при визначенні профільних аспектів існують певні особливості, які насамперед виникають через різні цільові орієнтири. Це природне явище, яке серйозно не перешкоджає процесу наукового пізнання. Більш проблемним є застосування самого терміна "соціальна комунікація", який досить часто підміняється або ширшим ("комунікація"), або вужчими термінами ("масова комунікація" тощо). Останнє вносить певні непорозуміння і призводить, з одного боку, до не зовсім точного розуміння думок авторів, а з другого боку викликає наукові дискусії, в яких насправді немає потреби.
Парадокс сучасності полягає в тім, що в нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє, яке творить своїм інтелектом та здатністю до самовдосконалення. Через це, повторимо, людина стає головним суб’єктом і головним об’єктом Глобального інформаційного Суспільства, його засобом і метою одночасно.
Розглянуто особливості феномену соціальної комунікації як невід’ємного елементу сучасної культури, принципу існування та ідентифікації людини у соціокультурному просторі. Проаналізовано основні проблеми сучасної комунікації, як на особистісному, так і на соціокультурному рівні; визначено основні поняття та принципи, що є важливими для розуміння особливостей комунікативних процесів сучасності. Окреслено модель комунікації як сфери взаємодії особистостей, методу досягнення міжсуб’єктного консенсусу, їх самоідентифікації та як інструменту, який відкриває шляхи вирішення сучасних кризових соціальних проблем культурного буття людини.
Книга є одним з найдавніших засобів комунікації. Протягом довгого періоду часу людина намагався дати визначення цьому поняттю.Наукові визначення поняття «книга» довгий час враховували лише яку-небудь одну чи кілька сутнісних характеристик книги. При розгляді книги з позиції комунікаційно-інформаційного підходу Г.М. Швецової- Водки були виявлені характерні ознаки книги в порівнянні з документом і дано таке її визначення: «Книга - це документ опублікований, виданий або депонований, представлений у громадське користування через книжкову торгівлю і бібліотеки, в тому числі фонотеки, відеотеки та медіатеки». Після аналізу основних визначень понять «книга» дане визначення слід визнати найбільш повною на сучасному етапі розвитку книгознавства.
При вивченні функцій книги дослідники спиралися на уявлення про роль книги в суспільстві. Але подібна точка зору виявила безліч функцій книги, так як дослідник спирався на своє суб'єктивне уявлення про роль книги. При розгляді книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі і при порівнянні функцій книги з функціями документа були відзначені функції документа, якими володіє і книга, а також специфічні функції книжки.
Властивості книги обумовлені її функціями. Комунікаційно-інформаційний підхід дав підстави для виявлення загальних властивостей документа і книги, а також специфічних властивостей книги.
Таким чином, виконавши порівняльний аналіз кількох точок зору на поставлену проблему, можна прийти до висновку, що на сучасному етапі розвитку книгознавства комунікаційно-інформаційний підхід є найбільш перспективним при подальшому вивченні книги.
Підбиваючи підсумки щодо комунікаційних бар’єрів, варто зазначити: якщо раніше розповсюджувач та споживач інформації мали справу з відкритою легалізованою цензурою, то зараз вона втратила законність і майстерно сховалася за поняттями технічного та соціального бар'єрів. Адже у випадку технічного бар'єра можна посилатися на несправності, а у випадку соціального — на законодавство, що гарантує інформаційну безпеку держави та захищає моральні цінності суспільства. Отже, цензура існує. Більше того, із виникненням та активним розвитком мультимедійного комунікаційного каналу вона набула нового масштабу та проявів, які не мали місця в добу документної комунікації.