3.3. Моделювання макроекономічних процесів в сучасних умовах

У міжнародній практиці існує низка підходів до визначення соціально-економічного стану держави та перспектив його позитивного розвитку. Разом з тим багато численні теоретичні дослідження не дають повної картини розвитку держави, при визначенні перспектив розвитку використовуються, як правило, виробничі функції типу:

,

де Ч – трудовий потенціал держави,

Ф – виробничі фонди, якими володіє держава [4, с.25].

Оцінка стану кожної держави здійснюється за допомогою системи індикаторів, які включають понад 20 показників економічного, екологічного та соціального становища. При цьому показники групуються за такими класифікаційними ознаками як бідність і стан соціальної сфери, рівень ключових економічних показників, довгострокові тенденції розвитку, структура економіки, рівень цін і стан державних фінансів, стан торгівлі, платіжного балансу, рівень зовнішнього боргу [6, с.16].

Одним з підходів до класифікації показників розвитку країни є оцінка країни за завданнями, які необхідно вирішити для забезпечення якості життя. Ця класифікація запропонована ООН в межах програми розвитку країн. Згідно з цією програмою до таких завдань віднесено наступні: ліквідація зубожіння та голоду, забезпечення екологічної рівноваги, стимулювання тендерної рівності, боротьба з захворюваннями та інші.

З метою контролю основних показників розвитку кожна країна розробляє систему національних рахунків національних рахунків, яка дає можливість відстежувати послідовність взаємопов’язаних процесів і явищ в економіці країни (обсягів та структури виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів).

У сучасних наукових дослідженнях фактори економічної безпеки поділяють на три групи: економічна незалежність, стійкість і стабільність економіки, здатність до саморозвитку і прогресу (рис. 3.1).

Усі перелічені фактори носять якісний характер і можуть бути виміряні тільки експертним методом. Разом з тим опосередкований рівень цих факторів може бути визначений показниками, які відповідають на питання, чи досягнуто мету, або чи є умови для її досягнення [4, с.26].

Рис. 3.1. Класифікація факторів економічної безпеки

При побудові моделі економічного розвитку країни доцільно розглянути валовий національний дохід і валовий внутрішній продукт на одну особу, оскільки ці показники є найбільш узагальнюючими при визначенні економічного стану країни. В якості факторів, які впливають на рівень ВВП на одну особу, беруться такі, як рівень інфляції, податкове навантаження, частка податкових надходжень у доходах бюджету, реальна ставка по депозитах, експорт товарів і послуг у відсотках від ВВП, імпорт товарів і послуг у відсотках від ВВП.

Рівень інфляції характеризує раціональність багатьох процесів у економіці країни. Однак, враховуючи, що згідно з класичною теорією інфляція є проявом кризи втрат або кризи обсягів виробництва, тому показник рівня інфляції потребує більш глибокого дослідження , виявлення факторів, що спричинили даний рівень.

Податкове навантаження є показником, який має бути оптимізований: позитивний вплив цього фактору на обсяги виробництва має свою верхню межу, після чого зростає частка тіньової економіки, знижуються надходження податків до державного та місцевих бюджетів, знижується чистий приток капіталу до країни.

Частка податкових надходжень у доходах бюджету, з одного боку, характеризує ефективність податкової системи держави, а з іншого – рівень централізації функцій, які бере на себе державний та місцеві бюджети.

Важливим показником стану економіки країни є реальна ставка по депозитах. Ставка по депозитах є нижньою межею ефективності інвестицій, крім того, реальна ставка по депозитах є показником, який визначає доцільність створення капіталу у вигляді вкладень у банківську систему, а звідси і наявність в країні кредитних ресурсів, що є важливою складовою успішної діяльності підприємств.

Експорт товарів і послуг характеризує експортний потенціал країни і в свою чергу залежить від наявності інноваційної інфраструктури, рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, рівня її лібералізації, закріпленої законодавчо.

Обсяги імпорту товарів і послуг свідчать про відкритість економіки країни та рівень конкуренції. Показники експорту та імпорту консолідуються у показнику сальдо балансу товарів та послуг, яке повинно бути позитивним. Дослідження цих показників за структурою експорту та імпорту, а також за окремими видами аналогійних товарів дозволяє виявити ефективність експортно-імпортної діяльності, цінову політику підприємств, недоліки у регламентації зовнішньоекономічної діяльності [4, с.29].

Таким чином, на основі моделі розвитку економіки можна, по-перше, зробити оцінку залежності макроекономічних показників від показників, що характеризують економічний стан країни. При цьому модель дозволяє відтворювати складні нелінійні залежності. По-друге, подальші дослідження доцільно спрямувати на визначення ієрархії факторів та, на цій основі, розкриття сутності економічних явищ, що мають місце в країні.