- •Затверджено
- •Інструкція з бонітування великої рогатої худоби м`ясних порід
- •2. Основні ознаки при визначенні комплексного класу худоби м’ясних порід
- •3. Оцінка та визначення класу худоби м’ясних порід за основними ознаками
- •3.1. Визначення класу за живою масою
- •3.2. Визначення класу за конституцією та екстер’єром
- •3.3. Визначення класу корів за молочністю
- •3.4. Визначення класу за відтворною здатністю
- •3.5. Оцінка за генотипом
- •4. Визначення класу тварин за комплексом ознак
- •5. Групування корів за результатами бонітування та визначення виробничого призначення молодняку
- •6. Заходи щодо поліпшення племінної справи
- •Мінімальні вимоги до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні
- •Мінімальні вимоги до живої маси молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні
- •Шкала оцінки конституції та екстер’єру бугаїв
- •Шкала оцінки конституції та екстер’єру корів
- •Недоліки конституції та екстер’єру, за які знижують бальну оцінку
- •В имоги до відтворної здатності бугаїв і корів
- •Визначення ступеня породності тварин
- •Визначення ступеня породності тварин
- •Шкала оцінки бугаїв за комплексом ознак
- •Шкала оцінки корів за комплексом ознак
- •Шкала оцінки молодняку за комплексом ознак
3.5. Оцінка за генотипом
3.5.1. Генотип тварин оцінюють за породністю та походженням (комплексним класом батьків та оцінкою батька за якістю потомків). При оцінці бугаїв-плідників ураховують власну оцінку за якістю потомків.
Породність тварин визначають на підставі документів про походження з обов’язковим оглядом тварин для встановлення їх відповідності типу породи.
До чистопородних відносять тварин, що походять від батьків однієї породи, а при відтворному схрещуванні (створенні порід) – від розведення помісей III і IV поколінь “у собі” залежно від консолідованості ознак і вираженості бажаного типу при комплексному класі не нижче першого.
До помісей відносять тварин, одержаних від схрещування різних порід, а також маток молочних порід з чистопородними і помісними II - IV поколінь м’ясними бугаями та від розведення помісей I-III поколінь “ у собі”.
Ступінь породності тварин визначають згідно з додатками 7 і 8.
При відсутності документів про походження, за умови добре вираженої типовості і відповідності за комплексом ознак I класу, тварин відносять до I або II поколінь.
4. Визначення класу тварин за комплексом ознак
4.1. Клас бугаїв, корів і молодняку за комплексом ознак установлюють за сумою одержаних балів відповідно до:
шкали оцінки бугаїв за комплексом ознак (додаток 9);
шкали оцінки корів за комплексом ознак (додаток 10);
шкали оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11).
За сумою одержаних балів тварин відносять до класу:
81 бал і більше – “еліта-рекорд”;
71-80 балів – “еліта”;
61-70 балів – І клас;
51-60 балів – ІІ клас.
4.2. Комплексний клас корів-первісток, приплід яких у період бонітування не досяг 6-місячного віку, визначають за шкалою оцінки молодняку за комплексом ознак (додаток 11), при цьому клас за живою масою встановлюють згідно з мінімальними вимогами до живої маси бугаїв і корів м’ясних порід для визначення класу при бонітуванні (додаток 1) для корів 3-річного віку.
4.3. Комплексний клас корови підвищують на один за умови наявності трьох дочок з вищим класом.
5. Групування корів за результатами бонітування та визначення виробничого призначення молодняку
5.1. На підставі результатів комплексної оцінки корів визначають напрям подальшого їх використання і розподіляють на такі групи:
племінне ядро (краща частина стада) - 50-60 % від загального поголів’я корів;
селекційна (входить до племінного ядра) - 18-20 % від загального маточного поголів’я;
виробнича – корови, що не включені до племінного ядра.
5.2. Для ремонту стада використовують молодняк, що одержали:
бугайців – від корів селекційної групи;
телиць - від корів племінного ядра.
За результатами бонітування визначають тварин, призначених для:
ремонту стада;
племінної реалізації;
відгодівлі і реалізації на м’ясо.
6. Заходи щодо поліпшення племінної справи
6.1. За даними бонітування складають звіт (форма №7-м’яс) та аналіз за такими даними:
кількість пробонітованої худоби та її розподіл за породністю і класами;
характеристика стада й окремо корів племінного ядра за живою масою, конституцією та екстер’єром, молочністю, розвитком потомків;
вік і жива маса маток при першому осіменінні і отеленні;
результати оцінки бугайців і телиць за власною продуктивністю і оцінки бугаїв за якістю потомків;
класність реалізованого молодняку.
6.2. Матеріали бонітування поточного року порівнюють із даними минулого. Аналізують виконання плану селекційно-племінної роботи з підбору, оцінки бугаїв за якістю потомків, відбору ремонтних бугаїв, створення заводських ліній.
6.3. За результатами бонітування:
складають план підбору на наступний рік, план комплектування стада за рахунок вирощування ремонтного молодняку і придбання племінної худоби;
визначають тварин для запису до Державної книги племінних тварин;
розробляють плани проведення оцінки: бугайців і телиць - за власною продуктивністю, бугаїв - за якістю потомків;
складають план проведення заходів ветеринарної медицини.
Начальник Департаменту ринків
продукції тваринництва з Головною
державною племінною інспекцією
Ю.Ф. Мельник
-
Додаток 1
до пункту 3.1.1
Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід