1.2 Заключна частина.

Паталогоанатомічний діагноз:

1. Личинки мух, опариші.

2. Пухопір'єїди.

3. Кахексія

4. Аскаридоз курей.

5. Серцева недостатність.

6. Новоутворення на брижейці кишечника.

7. Венозний застій в кишечнику.

Патологоанатомічний висновок

На підставі клінічних ознак і паталогоанатомічних змін робимо висновок, що птиця загинула внаслідок аскаридіозу.

Механізм смерті - серцева недостатність.

3.Епікриз

Аскаридіоз (Ascaridiosis) курей — ензоотичне захворювання, переважно курчат, яке викликає нематода Ascaridia galli з родини Ascaridiidae. Рідше аскаридіозом уражуються індики, цесарки, павичі та гуси. Крім домашньої птиці, аскаридії можуть паразитувати у фазанів, рябчиків та глухарів.

Аскаридіоз поширений у багатьох країнах світу, його також реєструють у різних зонах України. Хвороба завдає великої шкоди птахівництву в зв'язку з загибеллю, відставанням у рості та розвитку молодняка, зниженням несучості і проявленням гіповітамінозу.

Епізоотологічні дані.

Аскаридіозом заражається і тяжко перехворіває молодняк від 2- до 6-місячного віку. Джерелом інвазії є хворі курчата та дорослі кури — паразитоносії, а факторами передачі збудника забруднені інвазійними яйцями корми, вода та резервуарні живителі (дощові черв'яки). Сприяє поширенню інвазії скупчене утримання і неповноцінна годівля, підлогове утримання курчат. Спостерігають наростання інвазії при надходженні молодняка в маточне стадо (вересень — жовтень), яка досягає максимуму в листопаді —· січні. З травня інвазія знижується в результаті самовідходження аскаридій. Яйця їх здатні перезимовувати.

Динаміка аскаридіозної інвазії залежить від кліматичних умов та технології вирощування молодняка і утримання птиці. При клітковому утриманні птиці створюються несприятливі умови для поширення аскаридіозу.

Патогенез.

Аскаридії діють на організм інвазованих курей механічно, інокуляторно, трофічно та антигенно. Великої шкоди завдають личинки аскаридій у період міграції. Вони руйнують ліберкюнові залози і ворсинки кишечника, відкривають ворота для інфекції та викликають алергічні реакції. Дорослі нематоди можуть стати причиною закупорки й розриву кишечника. У інвазованих курей порушується засвоєння вітаміну А, незважаючи на достатній вміст його у кормах. Порушується також функція травлення, що призводить до виснаження та загибелі птиці.

Клінічні ознаки.

Перші симптоми захворювання спостерігаються у птиці через 7—8 днів після зараження і проявляються загальною кволістю, зниженням апетиту, проносом. Птиця малорухлива, сидить з опущеними крилами. Мають місце нервові явища, відставання у рості й розвитку, схуднення. При інтенсивній інвазії і відсутності лікувально-профілактичних заходів спостерігається значна загибель курчат. Нерідко аскаридіоз ускладнюється гіповітамінозом А.

Патологоанатомічні зміни.

Труп виснажений, у тонкому відділі кишечника знаходять велику кількість аскаридій, запалення, гіперемію та крововиливи на слизових оболонках, інколи закупорку й розрив його стінок. В печінці та інших паренхіматозних органах помітні застійні явища і ознаки дистрофії.

Діагностика.

Прижиттєвий діагноз ставлять на основі результатів копроскопічного дослідження методами флотації (Фюллеборна, Щербовича або Дарлінга), однак яйця аскаридій нагадують яйця гетеракід, що утруднює діагностику хвороби.

Для уточнення діагнозу підозрілих на захворювання курей піддають діагностичній дегельмінтизації у кількості до 20 голів.

Посмертно при розтині трупів у кишечнику знаходять дорослих аскаридій, а при компресорному дослідженні зскрібків з уражених ділянок слизової оболонки — їх личинок. Наявність характерних патологоанатомічних змін у кишечнику та паренхіматозних органах також підтверджує діагноз на аскаридіоз.