Dokument_Microsoft_Office_Word
.docxВ табл. 9 була визначена насиченість органічними добривами сівозмін господарства та інших сільськогосподарських угідь. Нами заплановане внесення таких органічних добрив як гній підстилковий, компости, солома, сидерати. При використанні соломи як органічного добрива не обхідно враховувати поправочний коефіцієнт, що становить 2. Отже вихід органічних сполук в ґрунті буде становити не 4854т, а 9708т на 3414,3га господарства. Провівши всі розрахунки, і запланувавши рівномірне внесення органічних добрив на даних полях та угіддях господарства насиченість органічними добривами склала 11,2т/га, що означає добре збалансовану програму підтримання бездефіцитного балансу гумусу на землях господарства. Всього в господарстві заготовлено 33372,3т органічних добрив, та площа орної землі – 3414,3 га. ^ 4. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури Щоб встановити потребу рослин в оптимальних нормах добрив і забезпечити вищу родючість ґрунту, врожайність та якість урожаю, необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні, організаційні та техніко-економічні умови господарства, знати як і за яких умов відбувається живлення рослин, яке фізіологічне значення мають макро- і мікроелементи, які властивості добрив, біологічні особливості окремих культур, особливості розподілу добрив у сівозміні, елементи програмування врожаю та ряд інших важливих питань. Однією з основних умов раціонального використання добрив є впровадження сівозмін. Ефективність органічних і мінеральних добрив у сівозміні значно вища, ніж при безплановому чергуванні культур. У сівозміні створюються кращі умови для використання рослинами добрив. При цьому, як правило, спостерігається менша засміченість поля бур'янами, послаблюється пошкодження рослин специфічними шкідниками та хворобами. Потребу в добривах, їх кількість, форми тощо встановлюють або виходячи з показників середньої ефективності їх, виведеної на основі дослідних даних, або безпосередньо визначаючи доступні для рослин запаси поживних речовин у ґрунті і враховуючи коефіцієнт засвоєння поживних речовин з ґрунту та внесених добрив. Основним методом встановлення доз добрив на запланований врожай є метод польового досліду, який широко використовують як у нашій країні, так і в багатьох країнах світу для виявлення оптимальних доз добрив з оцінкою їхнього впливу не тільки на величину врожаю, а й на його якість. Цей метод найбільш відповідає тімірязєвському правилу "запитувати думку в самої рослини", бо він є біологічним методом і ґрунтується на вивченні реакції рослини на зміни тих або інших умов її росту й розвитку. Є багато досліджень і рекомендацій наукових установ щодо використання під окремі культури і в сівозмінах окремих видів, доз і форм добрив, способів застосування їх на різних ґрунтах і в різних кліматичних умовах. Ефективність дії добрив залежить від системи застосування їх. Система удобрення культур - це комплекс науково обґрунтованих організаційних і господарських заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і вирощування високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур доброї якості. Усі господарства України мають агрохімічні картограми, на яких зафіксовано забезпеченість ґрунтів рухомими формами фосфору і калію, а на багатьох і азотом План розподілу добрив складається по всіх сівозмінах і угіддях господарства. В Україні найбільш поширені такі 3 методи розрахунків норм добрив: - норму добрива визначають на основі рекомендацій місцевих науково-дослідних установ з поправкою на агрохімічні показники ґрунту; - норму добрива визначають за бальною оцінкою ґрунту і окупністю добрив; - розрахунковий або балансовий, коли норму добрива визначають на заплановану урожайність або прибавку врожаю. Він оснований на врахуванні рівня прибавки врожаю за рахунок добрив, виносу поживних речовин, коефіцієнтів використання поживних речовин із ґрунту і добрив. Особливе значення в системі удобрення має план розподілу добрив між полями і культурами в кожній сівозміні. У плані зазначають норми, дози, терміни та способи внесення добрив під різні культури, пов'язуючи їх з ґрунтово-кліматичними умовами, а також біологічними та сортогенетичними особливостями культур у сівозміні. ^ 4.1.Визначення норм мінеральних добрив на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні з коректуванням їх за допомогою поправочних коефіцієнтів. Серед заходів, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, особлива роль належить місцевим органічним добривам. Однак позитивна дія органічних добрив можлива лише за умови правильного використання їх. У системі удобрення можна передбачити різне поєднання органічних і мінеральних добрив. Так, доповнення гною азотними і фосфорними добривами з урахуванням потреб рослин завжди високоефективне. Для визначення потреби в органічних та мінеральних добривах передусім треба враховувати плановий обсяг виробництва (урожайність і валові збори продукції), посівні площі культур на різних типах ґрунтів та підвищення врожаю на одиницю добрив. Головним критерієм для визначення доз добрив дані польових дослідів з добривами в різних ґрунтово-кліматичних умовах. При встановленні доз добрив для досягнення планових врожаїв сільськогосподарських культур треба враховувати внесення в ґрунт органічних добрив, глибину оранки, розподіл опадів протягом року, а також механічний склад ґрунту. Особливого значення набуває уточнення доз добрив відповідно до забезпеченості ґрунту рухомими формами поживних речовин за поправочними коефіцієнтами. Для різних культур вони різні. Поправочний коефіцієнт розраховують на основі агрохімічних картограм. Їх визначають для кожного виду добрив окремо. Щоб визначити загальну потребу в добривах для основного внесення, кількість добрив, визначених за рекомендованими дозами, множать на поправочні коефіцієнти. Розрахунки норм добрив в сівозміні наведені в табл. 10. Таблиця 10 План удобрення у 1-ій польовій сівозміні. Визначення норм добрив на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні з уточненням за допомогою поправочних коефіцієнтів
|
№ поля |
Культура сіівозміни |
Гній т/га |
Рекомендовані дози мінеральних добрив, кг/га |
Поправочний коефіцієнт до забезпеченості ґрунту |
Гній т/га |
Уточнені дози мінеральних добрив, кг/га |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
основне |
припосівне |
підживлення |
основне |
припосівне |
підживлення |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
1 |
Багаторічні трави |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
2 |
Озима пшениця |
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
3 |
Цукрові буряки |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
3 |
Гречка |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
5 |
Ячмінь |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
6 |
Горох |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
6 |
Озиме жито |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
7 |
Цукрові буряки |
35 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
8 |
Горох |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
9 |
Озима пшениця |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
9 |
Кукурудза на зерно |
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
10 |
Ячмінь |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
У
середньому на 1 га сівозмінної площі
гній 9,48т/га,
N
59,3 кг/га
P2O5 56,9
кг/га
K2O
49,2 кг/га
У
вищенаведеній таблиці розраховані
уточнені дози мінеральних добрив, на
основі рекомендованої системи удобрення
1-ої польової сівозміни з уточненням,
використовуючи поправочні коефіцієнти.
Щоб визначити поправочні коефіцієнти
були проведені розрахунки по забезпеченістю
ґрунтів: гідролізованим азотом за
методом Корнфілда, рухомими формами
фосфору та калію за методом Чирікова.
Визначивши ступінь забезпеченості
ґрунту по кожному елементу визначаємо
поправочні коефіцієнти до норм добрив,
при цьому використовуючи додатки в
методичних рекомендаціях та довідник.
[1]
Використовуючи
поправочні коефіцієнти та рекомендовані
дози мінеральних добрив визначаємо
уточнені дози добрив для даного
господарства. Даний метод визначення
норм добрив є найкраще вивченим і зручним
у використанні.
Також
численні досліди щодо використання
даного методу показали що ефект може
бути різним. Наприклад при використанні
у виробничих умовах на різноманітних
ґрунтах, та при різній організації
господарювання урожайність може бути
нижчою.
У
даному випадку, провівши розрахунки
для 1-ої польової сівозміни, уточнені
дози мінеральних добрив можуть забезпечити
рослини поживними речовинами, та ґрунт
бездефіцитним балансом гумусу.
^ 4.2
Розрахунки норми добрив за бальною
оцінкою ґрунту і окупністю добрив
У
даному розділі проводимо розрахунок
норм добрив за бальною оцінкою ґрунту
та окупністю добрив.
Цей
метод можна назвати комплексним, оскільки
він базується на врахуванні бонітету
ґрунту, урожайної ціни бонітетного балу
та окупності добрив урожаєм. Розрахунок
проводимо за формулою:
де
ДNPK -
норма збалансованого NPK для одержання
програмованого врожаю, ц/га;
У
- програмована врожайність, ц/га;
Б
- бал бонітету ґрунту;
Цв -
урожайна ціна бала ґрунту (табл. 3.8);
До
- доза органічних добрив, т/га;
Оо
- окупність 1 т органічних добрив приростом
урожаю;
Ом
- окупність 1 ц діючої речовини мінеральних
добрив приростом врожаю;
А
- поправочний коефіцієнт на агрохімічну
групу ґрунту
Наприклад
на полі №2 1-ої польової сівозміни, на
якому вирощуватиметься озима пшениця:
планова урожайність становить 35,5ц/га,
середній бонітет ґрунту – 59, ціна одного
бала родючості ґрунту – 0,38. Урожайність
за рахунок родючості ґрунту становить
– 59×0,38=20,9. на даному полі під культуру
планується також внесення органічних
добрив – 30т/га. Окупність 1 тони гною
врожаєм – 0,29т/га. Отже приріст урожаю
за рахунок внесення органічних добрив
складає – 8,7ц/га. Під попередник було
внесено 0,6ц/га д.р. мінеральних добрив.
Окупність 1 ц мінеральних добрив – 5,8
ц/га, але при цьому процент їх використання
на другий рік становить 10% (для органічних
добрив – 30%). Приріст за рахунок після
дії мінеральних добрив: 0,6×5,8×10/100=0,3ц/га.
Отже нам необхідно отримати приріст
урожаю за рахунок мінеральних добрив
– 5,6ц/га. Необхідна кількість мінеральних
добрив в ц д.р. для одержання запланованого
приросту врожаю: 5,6/5,8 = 1ц/га д.р.
Рекомендоване співвідношення поживних
речовин 1,2:1:1. кількість поживних речовин,
що припадає на одну частину рекомендованого
співвідношення: 100/(1,2+1+1) = 31 кг/га.
Необхідна
кількість поживних речовин елементів
при середній забезпеченості ґрунту кг,
N -37,2; P2O5 -31;
K2O
-31
Поправочні
коефіцієнти для проектування норм
добрив кг, N-1,2; P2O5-0,6;
K2O
-0
Скореговані
норми поживних елементів, що треба
внести з мінеральними добривами кг, N
44,6; P2O5 -18,6;
K2O-0
Розрахунки
норм мінеральних добрив за бальною
оцінкою ґрунту та окупністю добрив по
кожній культурі 1-ої польової сівозміни
наведені в табл. 11.
Таблиця
11
Розрахунок
норм добрив мінеральних добрив за
бальною оцінкою ґрунту і окупності
добрив
|
№ |
Показники |
Одиниці виміру |
Багат. трави |
Озима пшен. |
Цукр. буряк |
Гречка |
Ячмінь |
Горох |
Озиме жито |
Цукр. буряк |
Горох |
Озима пшен. |
Кукур. зерно |
Ячмінь |
|
1 |
Планова урожайність |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Бонітет ґрунту поля /середній/ |
бал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Ціна одного бала родючості ґрунту |
ц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Урожайність за рахунок родючості ґрунту |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Планується внести гною чи інших органічних добрив |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Окупність 1 тони гною врожаєм |
т/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Приріст врожаю за рахунок внесення гною |
ц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Внесено під попередник: гною, |
т/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мінеральних добрив, інше |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
Приріст врожаю за рахунок після дії добрив: органічних |
т/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мінеральних |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
Потрібно отримати приріст урожаю за рахунок мінеральних добрив |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
Окупність 1 ц мінеральних добрив |
ц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
Необхідно мінеральних добрив в ц д.р. для одержання запланованого прирості врожаю |
ц/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
Рекомендоване співвідношення поживних речовин |
N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P2O5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
K2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
14 |
Кількість поживних речовин, що припадає на одну частину рекомендованого співвідношення |
кг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
Необхідна кількість поживних речовин елементів при середній забезпеченості ґрунту |
кг, N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P2O5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
K2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
16 |
Поправочні коефіцієнти для проектування норм добрив |
кг, N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P2O5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
K2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
17 |
Скореговані норми поживних елементів, що треба внести з мінеральними добривами |
кг, N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P2O5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
K2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|