Dokument_Microsoft_Office_Word

Провівши розрахунки у вищенаведеній табл. 15, можна зробити висновок, що господарська ефективність використання добрив для всіх культур становить більше 100%. Це свідчить про добру організацію господарства та дотримання рекомендованих співвідношень добрив, ведеться їх раціональний поділ на основне та припосівне внесення та підживлення сільськогосподарських культур. ^ 7.2. Енергетична ефективність застосування добрив. В останній час все більше вчених притримуються думки, що енергетичні проблеми повинні стати основним предметом економіки. Тому в перспективі важливо розробляти і використовувати ресурсозберігаючі технології виробництва с-г продукції. В цілому для енергетичної оцінки будь-якого технологічного рішення необхідно в першу чергу враховувати енергетичні затрати на виробництво продукції /ккал., Мдж/, які повинні співставлятися з енергоємкістю отриманої продукції. Показником, який характеризує енергетичну ефективність застосування добрив є коефіцієнт енергетичної ефективності /Кее/. Він визначається відношенням кількості енергії, нагромадженої приростом урожаю /Епр/ до енерговитрат на виробництво та застосування добрив /Езат/ і має наступний вираз:  де Кее - коефіцієнт енергетичної ефективності; Епр - кількість енергії в прирості врожаю основної продукції, Мдж/кг Езат - енерговитрати на виробництво і застосування добрив, Мдж/кг. З енергетичної точки зору добрива ефективні, якщо Кее більше за 1 і додаткове застосування добрив не приводить до зниження показника коефіцієнта енергетичної ефективності. Кількість енергії, що міститься з прирості врожаю, одержаної за рахунок добрив, можна розраховувати за формулою: У= Yп × R × e × 100 , Мдж/га., де У- вміст енергії в основній продукції, Мдж/га. Yп - приріст урожаю, ц/га R - коефіцієнт переведення одиниці урожаю в суху речовину  е - вміст енергії в 1 кг сухої речовини, Мдж . Енерговитрати /Ао/ на виробництво і застосування добрив визначаються за формулою: Ао = / Н_n× а_n/ + / Нр × ар / + / Нк × ак / + / Но + ао /, де Ао- енерговитрати на виробництво і застосування добрив, Мдж/га; Н_n, Нр, Нк - дози внесення азотних, фосфорних і калійних добрив, кг/га д.р. а_n , ар, ак - енерговитрати в розрахунку на 1 кг д.р. азотних, фосфорних і калійних добрив, Мдж; Но - дози внесення органічних добрив. т/га; ао - енерговитрати на виробництво і використання 1 т органічних добрив. Результати розрахунків наведені в табл. 16. Таблиця 16 Енергетична ефективність використання добрив під культури сівозміни

Культура	Приріст урожаю за рахунок добрив в				Енергомісткість затрат Мдж, Езат		Коефіцієнт енергетичної ефективності, Кее
	ц/га (Упр)	Сухої речовини, ц/га	Енерго-місткість Мдж, Епр
Багаторічні трави
Озима пшениця
Цукрові буряки
Гречка
Ячмінь
Горох
Озиме жито
Цукрові буряки
Горох
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Ячмінь

Розрахунки проведені в табл. 16 відповідно до схеми: 1 .Приріст урожаю за рахунок добрив визначають, як різницю між проектною урожайністю і урожайністю за рахунок родючості ґрунту:  Упр = Упл-Б×Ц 2.Вихід сухої речовини / кг/га/ визначають множенням величини приросту урожаю /Упр/ на коефіцієнт переводу продукції в суху речовину, який береться із довідкових даних / додаток, табл.4/. 3.Енергомісткість приросту врожаю визначають за формулою, яка приведена вище, а необхідні дані беруть із додатку методичних рекомендацій. 4.Енергомісткість затрат на використання добрив /Ао/ визначають за формулою, а необхідні дані беруть із додатку методичних рекомендацій. 5.Коефіцієнт енергетичної ефективності визначають за формулою:  Провівши розрахунки видно, що коефіцієнти енергетичної ефективності становлять більше 1, а в деяких випадках: озима пшениця та цукрові буряки навіть більше 5 на полях з озимою пшеницею та цукровими буряками, де вносяться органічні добрива. Це говорить про високу енергетичну ефективність застосування добрив, а особливо при внесення органічних добрив, що позитивно впливає на ріст і розвиток рослин, а також для підтримання бездефіцитного балансу гумусу. ^ Висновки і пропозиції Метою даного курсового проекту є повна характеристика ТОВ “Агро Світ” Конотопського району Сумської області та рекомендації щодо нововведень та дотримання інтенсивної технології ведення господарства. На території господарства основними поширеними ґрунтами є чорноземи, що є надзвичайно великим показником для подальшого отримання високих врожаїв та підтримання бездефіцитного балансу гумусу. На території господарства виділено 4 польові та 1 кормову сівозміни, на яких вирощуються різноманітні зернові, зернобобові, олійні та технічні культури, рекомендовані для вирощування в даній агро кліматичній зоні. За останні роки врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних на землях господарства, дещо знизилась. Головними причинами є недостатня організація господарювання, недостатня кількість коштів та неправильне використання земельного фонду.  В даній роботі запланована ефективна система використання тваринницького та рослинницького комплексів разом. А як наслідок отримання кращих врожаїв, підтримання бездефіцитного балансу гумусу.  На більшості полів 1-ої польової сівозміни підвищена гідролітична кислотність ґрунтового розчину, що негативно впливає на розвиток та урожайність сільськогосподарських культур. Для цього мною запропонована система вапнування даних полів, що є дуже вагомим кроком для подальшого розвитку господарства. Також на протязі багатьох років поля не удобрювали органічними добривами. Для рентабельного вирощування сільськогосподарських культур та підтримання ґрунтового середовища на високому рівні необхідно використовувати систему удобрення. Адже органічні добрива добре сприяють ґрунтотворному процесу та розвитку ґрунтової мікрофлори та містять речовини життєво необхідні для сільськогосподарських рослин, які вирощуються в господарстві. Так відповідно до системи удобрення мною запропонована схема підтримання бездефіцитного балансу гумусу при внесенні органічних добрив і забезпеченість землекористування господарства органікою становить – 11,2 т/га. Не менш важливими для доброго розвитку є використання мінеральних добрив в системі з органічними. Також для даного господарства відповідно до бальної оцінки ґрунту і окупності добрив розраховані норми мінеральних добрив. У даному випадку були враховані врожайність за рахунок родючості ґрунту та приріст за рахунок післядії добрив на другий рік. Відповідно використовуючи поправочні коефіцієнти запропоновані норми внесення мінеральних добрив для підтримання врожайності сільськогосподарських культур на високому рівні. Необхідно відмітити, що строки, способи та дози внесення добрив є надзвичайно важливими в органогенезі рослини. Відповідно до кожної культури сівозміни наведені найкращі норми та строки внесення мінеральних добрив розподілені на основне, припосівне внесення та підживлення. Адже сільськогосподарські рослини характеризуються критичними фазами розвитку, коли вони потребують поживні речовини для свого розвитку. Також при розподілі внесення добрив було враховано, що при внесенні азотних добрив восени, вони швидко вимиваються в нижні горизонти або просто вивітрюються. Для цього ми якщо і вносимо азотні добрива восени, то використовуємо аміачну воду з одночасним загортанням її в ґрунт. Баланс поживних речовин у сівозміні в основному для більшості культур становить більше 100%, що свідчить про більше надходження поживних речовин у ґрунт ніж використання їх рослинами. Господарська ефективність використання родючості ґрунту для всіх полів 1-ої польової сівозміни при вирощування сільськогосподарських культур становить більше 100%. Що свідчить про добру організацію господарювання та дотримування системи удобрення, що надає можливість не лише отримувати високі та сталі врожаї сільськогосподарських культур, а й підтримання бездефіцитного балансу гумусу.  Але також необхідно і враховувати погодні умови. Адже останнім часом клімат даної зони дещо змінився і це негативно відображається на рослинах. У загальному зростанні врожаїв, як показав наш і світовий досвід, 30-70% приросту одержується за рахунок добрив, 30% - внаслідок поліпшення якості насіння, 20% - покращення обробітку ґрунту. Отже більша частина врожаїв отримується за рахунок використання інтенсивних технологій удобрення та землеробства в цілому. В наш час енергетичні проблеми стали основним предметом економіки. Провівши розрахунки щодо визначення енергетичної ефективності використання органічних та мінеральних добрив. Так для всіх культур 1-ої польової сівозміни господарства коефіцієнт енергетичної ефективності становить більше 1. А на полях, де вносилися органічні добрива він становить більше 3-5. Що свідчить про високу організацію господарювання та дотримання всіх рекомендованих систем внесення добрив. Нині все більшого поширення набувають інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, що дозволяє отримувати більші врожаї з меншої площі. Не менш важливим є використання мінімалізації обробітку ґрунту, що надзвичайно економічно та агрономічно ефективне. Список використаної літератури

1. Агрохимия/ Под ред. Б.А. Ягодина.- М.: Агропромиздат, 1989.- 639 с.

2. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва за ред. Дегодюка Е.Г.).-К.: "Урожай", 1992.-317 с

3. Вильдфлуш И.Р. Агрохимия.- Минск; Урожай., 2001.- 487 с.

4. Городній М.М. і ін. Агрохімічний аналіз.-К:"Вища шк., 1995.-318 с

5. Гедройц К.К. Учение о поглотительной способности почв: избр. соч.в 5-ти томах-М.: Сельхозгиз, 1955.- Т.1.-С.241-384.

6. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів за ред. Б.С. Носка та ін.-К.:Урожай, 1994.-332 с.

7. Стан родючості фунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства за ред. В.В. Медведева і М.В. Лісового. - Харків: "Штрих", 2001.-98 с

8. Томсон Л.М., Трод Ф.Р. Почвы и их плодородие.-М.: Колос,1982.- 461с.

9. Агрохимия / Под ред. В.М. Клечковского и А.В. Петербургского. - М.: Россельхозиздат, 1977. - 583 с.

10. Афендулов К.П. Минеральное питание и удобрение кукурузы. - К.: Урожай, 1979. - 211 с.

11. Афендулов К.П., Лантухова А.И. Удобрения под планируемый урожай. - М.: Колос, 1973. - 240 с.

12. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України / За ред. Б.С. Носка, Б.С. Прістера, М.В. Лободи. -К.: Урожай, 1994. - 333 с.

13. Загальне землеробство / За ред. В.П. Гордієнка. - К.: Вища школа, 1988. - 314 с.

14. Злобин ЮЛ. Агрофитоценология. - Харьков: Изд. Харьковского СХИ, 1986. - 74 с.

15. Злобін ЮЛ. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.