201. До відгодівельних якостей відносять показник ( 1 елемент ):

1. Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту

2. Забійний вихід

3. Маса задніх окороків

202. Вада ектер’єру, за наявністю якої свиней вибраковують із стада

( 1 елемент):

1. Слабо виповнені окороки

2. Рідка щетина

3. Сосків менше 12

203. Площа “м’язового вічка” в свинарстві визначається ( 1 елемент ) :

1. На розрізі задньої частини окорока

2. На поперечному розрізі найдовшого м’яза спини

3. На лопатці

204. Репродуктивний період у свиноматок це ( 1 елемент ) :

1. Тривалість поросності, підсосного і холостого періодів

2. Тривалість поросності

3. Тривалість підсисного періоду

205. Високоякісний м’ясний продукт виготовлений із спеціально оброблених напівтуш свиней беконної відгодівлі це ( 1 елемент ) :

1. Буженина

2. Бекон

3. Шпик

206. Оптимальним віком кастрації кнурців є ( 1 елемент ) :

1. 0,5-2- місяці

2. 12 – місяців

207.Захід, за якого виділяють кращих свиней для подальшого розмноження ( 1 елемент ) :

1. Добір

2. Гібридизація

208. Автором породи українська степова біла є ( 1 елемент) :

1. Академік М.Ф. Іванов.

2.Професор О.П. Бондаренко.

3.Академік Л.К Гребень.

4. Професор Б.В. Баньковський.

5.Академік В.П. Рибалко.

209. Автором миргородської породи свиней є ( 1 елемент) :

1.Професор О.П. Бондаренко.

2.Академік В.П. Рибалко.

3.Академік Л.К Гребень.

4. Професор Б.В. Баньковський.

5. Академік М.Ф. Іванов.

210. Порода свиней дюрок було створено у країні ( 1 елемент) :

1.Данія.

2.Англія.

3.Франція.

4.США.

5.Бельгія.

211. Червона білопояса порода свиней було створено у країні ( 1 елемент) :

1.Україна.

2.Данія.

3.Англія.

4.США.

5.Бельгія.

212. Порода свиней ландрас було створено у країні ( 1 елемент) :

1.Україна.

2.Данія.

3.Англія.

4.США.

5.Бельгія.

213. За добу підсисна свиноматка після опоросу годує поросят наступну кількість разів ( 1 елемент) :

1. 1-2 рази

2. 8-10 разів

3. 20-24 разів

214. Конституцію та екстер’єр свиней оцінюють за шкалою ( 1 елемент) :

1. 5 балів

2. 10 балів

3. 20 балів

4. 50 балів

5. 100 балів

215. Контрольна відгодівля свиней закінчується за досягнення

живої маси ( 1 елемент) :

1. 70 кг

2. 100 кг

3. 250 кг

216. Тваринам, які за всіма ознаками відповідають класу “еліта” і оцінені за якістю нащадків методом контрольної відгодівлі, присвоюють комплексний клас ( 1 елемент) :

1.Еліта-рекорд

2.Еліта

3.І

4.ІІ

5.Позакласні

217. Товщину шпику свиней визначають на рівні ( 1 елемент) :

1.1-2 шийних хребців

2.6-7 грудних хребців

3.Над 2 поперековим

218. Основними показниками відтворної продуктивності свиноматок, під час бонітування є ( 2 елементи) :

1.поліестричність

2. великоплідність

3. багатоплідність

4. молочність

5. маса гнізда при відлученні в 45 чи 60 днів

219. Породи свиней створюються в такому виді господарств ( 1 елемент ) :

1 Товарна ферма

2. Відгодівельна ферма

3. Племінний завод

220. Під час бонітування свиней породи розподіляють( 1 елементи) :

1. На дві групи

2.На три групи

3. На чотири групи

4. На п’ять груп

221. Для відбору свиноматок в охоті в промислових свинокомплексах

застосовується масово такий метод ( 1 елементи) :

1. Рефлекторний

2. Лабораторний аналіз сечі, крові і т.ін.

3.Візуальний

4. Біопсія слизової оболонки піхви

5. Гормональний

222. Опорос свиноматки ( який проходить без ускладнення ) триває

приблизно ( 1 елемент ) :

1. 6 годин

2. 4 години

3. 2 години

4 . 0,5 годин

223. Для обробки новонародженого поросяти обов’язковими

прийомами є ( 3 елементи) :

1. Обрізання копит

2. Обрізання і знезараження пуповини

3. Купання в теплій воді

4. Звільнення носа від плівок і слизу

5. Розміщення в зону локального обігріву

224. Середня жива маса одного поросяти в приплоді під час народження

це ( 1 елемент ) :

1. багатоплідність

2. великоплідність

3. поліестричність

225. Поросята від народження до відлучення – це( 1 елемент) :

1. ремонтний молодняк

2. поросята-сисуни

3. відгодівельний молодняк

4. ремонтні свинки

5. ремонтні кнурці

226. Дорослі свиноматки сучасних порід, які досягли статевої зрілості

за нормальних умов утримання, через кожні 18-26 днів приходять

в охоту – це ( 1 елемент) :

1. багатоплідність

2.поліестричність

3. потенційна багатоплідність

4. прохолост

5. молочність

227. Кількість утворених яйцеклітин у свиноматки це – ( 1 елемент) :

1. потенційна багатоплідність

2. фактична багатоплідність

3. поліестричність

228 . Великоплідність свиноматок визначається ( 1елемент) :

1.масою гнізда поросят в 21 денному віці

2.кількістю поросят при народженні

3.кількістю живих поросят при народженні

4.середньою масою поросяти при народженні

229. Поліестричність свиноматок визначається ( 1 елемент) :

1. кількістю поросят при народженні

2. кількістю днів поросності

3. здатністю свиноматок приходити в охоту і бути заплідненою через 18 - 21 день

230. Тривалість репродуктивного використання свиней може становити

( 1 елемент) :

1. 3-4 роки

2. 6-7 років

3. 8-10 років

231. Скороспілість свиней визначається за ( 1 елемент ) :

1.віком досягнення маси 100 кг

2.затратами кормів на 1 кг приросту

3.здатністю свиней поїдати корми рослинного та тваринного

походження

232. Забійний вихід свиней масою 100-120 кг становить % ( 1 елемент) :

1.40 - 48

2.50 - 60

3. 75 – 80

4. 80 – 90

233. Середня кількість молока, яку свиноматка виділяє за лактацію, становить ( 1 елемент) :

1. 50 – 100 л

2. 200 – 400 л

3. 600 – 800 л

234.До відгодівельних якостей відносять наступний показник

( 1 елемент) :

1. товщина шпику

2. забійна маса

3. вік досягнення живої маси 100 кг +

235. До відтворних якостей свиноматок відносять наступний показник

( 1 елемент ) :

1.кількість опоросів одержаних від свиноматки за рік

2.товщина шпику

3.забійний вихід

236. Екстер’єр свиней це – ( 1 елемент ) :

1. сукупність анатомо-біологічних та фізіологічних функцій організму

2. біологічні, гістологічні, цитологічні ознаки

3.зовнішня будова тіла тварини, пов’язана з його анатомо-

морфологічними особливостями

4. внутрішня будова тіла тварини

237. До підгодівлі концентрованими кормами поросят привчають віком з :

( 1 елемент ) :

1.3 днів

2. 8 днів

3.10 днів

4.15 днів

238. До жирних кондицій відгодовують молодняк свиней наступної

групи ( 1 елемент ) :

1.молодняк до живої маси 95-105 кг

2.молодняк до живої маси 150-200 кг

3.молодняк віком 4-6 місяців

4.ремонтний молодняк

239. До жирних кондицій відгодовують групу свиней :

1.молодняк до живої маси 95-105 кг

2.вибракуваних кнурів і маток

3.молодняк віком 4-6 місяців

4.ремонтний молодняк

240. Оптимальний вік та жива маса ремонтних свинок під час першого парування у племінних господарствах становить ( 1 елемент ) :

1. 7 – 8 міс - -80- 90 кг

2. 5 – 6 міс. – 60 – 70 кг

3. 9 – 10 міс. – 125 – 130 кг

4. 15 – 16 міс – 160 – 180 кг

241. Оптимальний вік та жива маса під час першого парування ремонтних свинок у товарних господарствах становить ( 1 елемент ) :

1. 7 – 8 міс. – 60 – 80 кг

2. 8 - 9 міс.- 110 – 120 кг

3. 12- 15 міс. – 140 – 170 кг

242.Згідно з "Інструкцією з бонітування свиней" до третьої групи належить порода ( 1 елемент ) :

1. українська степова ряба

2. велика біла

3. українська степова біла

4. дюрок

245. Згідно з "Інструкцією з бонітування свиней", до другої групи належить наступна порода ( 1 елемент ) :

1.українська степова ряба

2.велика біла

3.українська степова біла

4.дюрок

251. Згідно з "Інструкцією з бонітування свиней", до першої групи належить наступна порода ( 1 елемент ) :

1. північнокавказька

2. велика біла

3. беркширська

253. Бонітування свиней починають з ( 1 елемент ) :

1. кожному класу присвоюють бал

2. визначають середній бал

3. за кожну ознаку визначають клас

4. визначають групу порід

254. Опорос свиноматки вважається аварійним під час народження такої кількості поросят ( 1 елемент ) :

1.12 голів

2.6 голів

3.8 голів

4.10 голів

255. Бонітування племінного молодняку починають віком з (1 елемент):

1.2 місяців

2.6 місяців

3.9 місяців і старше

256. Умовна молочність свиноматки визначається( 1 елемент ):

1.масою гнізда в 21 -денному віці

2.масою гнізда в 28 -денному віці

3.масою гнізда в 30-денному віці

257. Технологічна группа свиней це ( 1 елемент ) :

1.поголів’я свиней в одній групі, яке формують протягом одного ритму

2.поголів’я свиней в одній групі, яке формують за весь виробничий цикл

3.поголів’я свиней в одній групі, яке формують за місяць

4.поголів’я свиней в одній групі, яке формують за рік

258. Забійна маса – це ( 1 елемент ):

1.відсоткове співвідношення забійної маси туші до живої перед забоєм

2.маса тварини під час реалізації в забійний цех

3.маса парної туші після повної її обробки, включаючи внутрішній жир

4.маса забитої тварини

260. Кондиція свиней – це ( 1 елемент ):

1.оцінювання ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності

2. рівень вгодованості свиней

3. оцінювання плідників та свиноматок за якістю нащадків

4. відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із

напівсумою початкової і кінцевої живої маси

261. Відносний приріст свиней – це ( 1 елемент ) :

1.оцінювання ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності

2.рівень вгодованості свиней

3.оцінювання плідників та свиноматок за якістю нащадків

4.відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із

напівсумою початкової і кінцевої живої маси

262. Вгодованість свиней – це ( 1 елемент ):

1.маса парної туші після повної її обробки, включаючи внутрішній жир

2.відсоткове співвідношення забійної маси туші до живої маси перед забоєм

3.показник розвитку м’язової та жирової тканини

4.відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із напівсумою

початкової і кінцевої живої маси

263. Термін поросності свиноматки в середньому становить ( 1 елемент ) :

1. 100 днів

2. 115 днів

3. 150 днів

264. Істинна молочність свиноматки – це ( 1 елемент ):

1. середня жива маса поросяти під час народження

2. кількість поросят під час відлучення

3. маса гнізда у віці 21 день

4. кількість молока, що виділяється свиноматкою за 60 днів лактації

265 .Відсоткове співвідношення забійної маси до передзабійної живої маси після 24 - годинної витримки – це ( 1 елемент ):

1.маса парної туші із внутрішнім жиром

2. забійна маса

3. забійний вихід

4. маса туші

266. Тривалість відгодівлі свиней залежить від ( 1 елемент ):

1. середньодобового приросту, живої маси постановки на відгодівлю та реалізаційної маси

2. маси поросяти під час народження, середньодобового приросту

3. реалізаційної маси, витрат корму та маси під час переведення на дорощування

4. маси поросяти під час народження, реалізаційної маси та середньодобового приросту у підсисний період

267. Інтенсивність використання свиноматки – це ( 1 елемент ) :

1. кількість свиноматок на комплексі

2. кількість опоросів за рік від одної свиноматки

3. кількість поросят, що отримують від свиноматки

268. Тривалість використання кнурів і свиноматок на комплексах становить ( 1 елемент ):

1. 5-6 років

2. 2-3 роки

3. 1-1.5 роки

269. Аліментарну анемію поросят-сисунів зумовлює ( 1 елемент ):

1. відсутність у шлунковому соку соляної кислоти;

2. дефіцит заліза в молоці свиноматки

3. захворювання поросят сисунів;

4. порушення обміну заліза в організмі

270. Від народження до 10-го дня життя у гнізді поросят повинна триматися температура ( 1 елемент ):

1. 16-17 °С

2. 21 – 23 °С

3. 25 – 28 °С

271. Однією з причин перегулів свиноматок є ( 1 елемент ) :

1. групове утримання свиноматок після парування;

2. групове утримання холостих свиноматок

3. групове утримання поросних свиноматок;

4. індивідуальне утримання поросних свиноматок

272. Під час нормування годівлі підсисних свиноматок враховують такі чинники :

1. жива маса, вгодованість;

2. вік, багатоплідність, тривалість підсисного періоду

3. вік, жива маса

4. жива маса, кількість опоросів ,вік

273. Вік та жива маса молодих кнурців, призначених до парування у племінних господарствах мьановить ( 1 елемент ) :

1. 8 – 9 місяців, 130 – 140 кг;

2. 10-11 місяців, не менше 150 кг;

3. 9 – 10 місяців, не менше 120 – 130 кг;

4. 12-13 місяців, не менше 180 – 200 кг

274. Оптимальними строками проведення опоросів основних свиноматок за

сезонно-туровою системою ( 1 елемент ):

1. 1 тур: січень – лютий; 2 тур: липень – серпень

2. 1 тур: квітень – травень; 2 тур: жовтень листопад

275. Середньодобове утворення молока у підсисної свиноматки становить

( 1 елемент ) :

1. 1,5 – 2,0 кг

2. 4 – 6,0 кг

3. 12 – 15 кг

276. Недоліками трифазного методу вирощування молодняку свиней є

( 1 елемент ):

1) ускладнюється технологія обслуговування і утримання свиней;

2) суттєво збільшується витрати кормів;

3) переведення молодняку з одного приміщення до іншого сприяє створенню стресових ситуацій і зниженню рівня продуктивності, підвищення рівня травматизму та захворювань;

4) великі затрати енергоносіїв

277. Для кнурів – плідників застосовують таку систему утримання

( 1 елемент ):

1. режимно – вигульну

2. безвигульну

3. прив’язна.

278. За інтенсивному режиму використання основних кнурів віком 18 – 24 місяці кількість парувань протягом місяця становить ( 1 елемент ) :

1) 6 – 9;

2) 7 – 10;

3) 10 – 16;

4) 12 – 20

279. Кнурців привчають до садок на чучело у віці ( 1 елемент ) :

1. 2 місяці

2. 5 місяців

3. 10 місяців

280. Раннє відлучення поросят відбувається у віці ( 1 елемент ) :

1. 26 – 28 днів

2. 40 – 45 днів

3. 50 – 60 днів

281. Якщо в господарстві відсутні спеціальні комбікорми для поросят, то проводити відлучення рекомендують ( 1 елемент ) :

1) 28-30 днів

2) 35-40 днів

3) 45-60 днів

282. Ремонтний молодняк на літній табір переводять за середньодобової температури навколишнього середовища ( 1 елемент ) :

1. +3 – 4 ° С

2. + 10 – 15 ° С

283. Молодняк на відгодівлю ставлять у віці ( 1 елемент ) :

1) 2 – 3 місяців;

2) 3 – 4 місяців;

3) 5 – 6 місяців;

4) 6 – 7 місяців.

284. Приведіть у відповідність рівень середньодобових приростів молодняку свиней у різні періоди ( 2 елемент ) :

1)дорощування А. 500-800 г

2)відгодівля Б. 200-400 г

285. Найменше кормів на виробництво свинини витрачається у віці (1 елемент ) :

1) 3 – 4 місяців;

2) 5  7 місяців;

3) 8 – 10 місяців.

286. Підвищення перетравності протеїну та енергетична поживність кормів, відбувається за такого способу приготування зерно-бобових кормів

( 1 елемент ) :

1) екструдування;

2) перемішування.

287. До першої групи кормів, що сприяють одержанню свинини високої якості належать ( 1 елемент ) :

1) соя, овес, макуха;

2) кукурудза, гречка;

3) ячмінь, пшениця, жито

288. До першої групи кормів, що сприяють одержанню свинини високої якості належать ( 1 елемент ) :

1) морква, буряки, люцерна;

2) шрот, барда, риба;

3) патока, картопляна м’язга;

4) гречка, кукурудза, пшеничні висівки

289. Відповідно до вимог стандарту для забою тварини поділені на таку кількість категорій ( 1 елемент ) :

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

290. Категорія, до якої віднесено беконний молодняк до 8-місячного віку

( 1 елемент ) :

1) I

2) II

3) III

4) IV

291. Поросят – молочників за стандартом відносять до категорії

( 1 елемент ):

1) V

2) IV

3) III

4) II

5) І

292. Бекон вищою ґатунку одержують з ( 1 елемент ) :

1.переднього окосту

2. середньої частини туші

3. заднього окосту

293. Для виготовлення солоного шпику використовують сало з ( 1 елемент ) :

1. черевної частини

2. хребтової та бокової частин туші

2. окороків

294. До статей задньої частини тулуба свиней відносять ( 1 елемент ) :

1. поперек, соски, хвіст

2. крижі, окорока, хвіст, задні кінцівки

3. вим’я та соски, черево, окороки, задні кінцівки

295. Під час контрольного вирощування ремонтного молодняку свиней враховується наступний показник ( 1 елемент ) :

1. молочність, кг

2. товщина шпику на рівні 6 – 7 хребців, мм

3. забійна маса, кг

296. До статей середньої частини тулуба свиней відносять ( 1 елемент ) :

1. спина, боки, черево, соски

2. лопатки, підгрудок, соски, черево

3. хвіст, поперек, крижі, спина

297. Метою проведення контрольного вирощування молодняку свиней є

( 1 елемент ) :

1. виявлення кращих за відгодівельними і м’ясними ознаками тварин;

2.виявлення кращих за власною продуктивністю та подальшого використання для відтворення

3. для оцінювання за відтворною здатністю

298. Індекс тіло будови свиней – це ( 1 елемент ) :

1) відсоткове відношення одного проміру до другого;

2) відношення кінцевої живої маси до початкової;

3) різниця між промірами;

4) сума промірів

299. Шляхом відтворного схрещування місцевих свиноматок з кнурами великої білої породи та цілеспрямованої селекції із застосуванням спорідненого розведення і жорсткого вибракування створено породу свиней:

1. велика біла

2. українська степова біла

3. українська степова ряба

300. Українську степову білу породу свиней було затверджено:

1. у 1929 р.

2. у 1934 р.

3. у 1940 р.

301. Українську степову рябу породу свиней було затверджено:

1. у 1934 р.

2. у 1961 р.

3. у 1993 р.

302. Миргородську породу було свиней було затверджено:

1. 1934 р

2. 1940 р.

3. 1993 р.

303. Українську м’ясну породу свиней було затверджено:

1.1934 р.

2. 1940 р.

3. 1993 р.