Лекція № 22 «Хвороби вуха»
Мета заняття: Ознайомитися з причинами виникнення даних хвороб. Вивчити клінічні ознаки, прогноз, лікування. Сформувати лікарське мислення.
План заняття:
1.Гематома вушної раковини.
2.Отити.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна:
1. Борисевич В.Б., Tepeс M.O., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. — К.: Вища шк., 1988. — 287 с.
2. Кузнєцов О.К «Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія».-К.: Вища школа, 1978
3. Петренко О.Ф та ін.«Хірургія ветеринарної медицини».-К.:Вища освіта, 2005.- 399
4. Навчальний довідник – НМЦ, 2006
Додаткова:
1. Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р.
2. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16.11.2006 р.
3. Борисевич В.Б., Поваженко І.О., Братюха С.І., Tepee М.О., Сухонос В.П., Калиновський Г.М., Міщишин В.Т. Загальна ветеринарна хірургія. - К.: Вища школа, 1992.-310 с.
4. Бурдинюк А.Ф. Хвороби копит. -К.: Урожай, 1968.
5.Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. - Біла Церква, 2006.
Гематома вушної раковини і запалення вуха.
Етіологія. Гематома вушної раковини (отематома) розвивається внаслідок різних механічних ушкоджень (защемлення, стискання, удари, смоктання у телят, укуси у собак, канібалізм у свиней та ін.).
Запалення зовнішнього вуха виникає в разі скупчення й розкладання вушної сірки, екземи вуха, потрапляння у вухо інфікованих предметів і паразитів.
Запалення середнього і внутрішнього вуха виникає як ускладнення при запаленні зовнішнього вуха, а також унаслідок тяжких травм у ділянці скроневої кістки.
Гнійне запалення середнього вуха у свиней виникає як ускладнення при гнійних ринітах і фарингітах, причиною яких є різке охолодження тварин, вогкість у приміщеннях та насичення повітря аміаком.
Клінічні ознаки. При у ш к о дж є нні артерій вуха на зовнішній або внутрішній (частіше) поверхні вушної раковини з'являється болюча флуктуюча припухлість. Тварина опускає голову донизу і схиляє у бік хворого вуха.
Запалення зовнішнього вуха супроводжується гіперемією видозміненої шкіри, що вистилає слуховий хід, і барабанної перетинки, слуховий хід заповнюється ексудатом.
Наявність паразитів спричинює подразнення стінок слухового ходу, внаслідок чого тварина трясе головою, розчухує вухо, робить манежні (по колу) рухи, нахиляючи голову в бік хворого вуха.
При гнійному запаленні зовнішнього вуха слуховий хід заповнюється липким гнійним ексудатом з неприємним запахом, який, виділяючись назовні, склеює волосся на внутрішній поверхні вушної раковини. Характерною ознакою запалення зовнішнього слухового ходу є плеск ексудату, що прослуховується при пальпаторному дослідженні.
Запалення середнього і внутрішнього вуха може бути катаральним і гнійним
При
кат
ар альному запаленні середнього і
внутрішнього вуха виникає
сильний біль при пальпації. Тварина
нахиляє голову в бік хворого вуха,
втрачає апетит.
При гнійному запаленні середнього і внутрішнього вуха загальний стан тварини пригнічений, температура тіла підвищена, дихання утруднене внаслідок риніту і фарингіту, з'являються ознаки паралічу лицевого нерва; тварина втрачає рівновагу, під час руху хитається, падає або прямує вперед, іноді робить манежні рухи. При ураженні обох вух тварина під час руху хитає головою. Часто хворі лежать на одному боці, при повертанні їх на другий бік вони знову набувають попереднього положення.
У поросят гнійні маси заповнюють усю барабанну порожнину, спричинюють карієс стінки кісткового міхура з руйнуванням його і виходом гнійних мас у ділянку шийних м'язів. При руйнуванні барабанної перетинки із зовнішнього слухового ходу витікає гнійний ексудат.
Прогноз. При гематомах вушної раковини і запаленні середнього і внутрішнього вуха — обережний або несприятливий, особливо у поросят, оскільки вони внаслідок цих захворювань худнуть, відстають у рості. Якщо отит ускладнюється менінгітом, сепсисом, тварини можуть загинути.
Лікування. При гематомах вуха не раніше як через 4-5 днів після появи припухлості роблять розріз. Вміст порожнини видаляють, а відшаровану шкіру наскрізним вузловим швом з валиками скріплюють з хрящем вушної раковини, що запобігає появі повторної гематоми. Накладають пов'язку, собакам — комірець.
При запаленні зовнішнього вуха ретельно очищають і обробляють слуховий хід 3 % розчином пероксиду водню або питної соди, калію перманганатом (1 : 1000), етакридину лактатом (1 : 5000) тощо. Потім у слуховий хід вводять краплі антибіотиків (пеніциліну, стрептоміцину та ін.), йод-гліцерину, камфорної олії та інших антисептичних засобів.
Зменшує біль застосування у слуховий хід 3 % розчину новокаїну на гліцерині або 1 % розчину дикаїну.
Клінічні ознаки. Наявність сторонніх предметів спричинює сильне подразнення, яке призводить до запалення зовнішнього вуха — тварини трясуть головою, вухами, розчухують вухо. Рух комах і паразитів у слуховому ході зумовлює сильний неспокій, який у великої рогатої худоби і собак нагадує неспокій, що спостерігається при сказі. Іноді тварини роблять манежні рухи. Під час огляду зовнішнього слуховою ходу (отоскопія) виявляють сторонній предмет.
Прогноз в усіх випадках — сприятливий.
Лікування. Сторонні предмети вимивають теплою водою, краще з антисептичною речовиною (через шприц Жане, зі спринцівки), або захоплюють їх пінцетом. Проти паразитів застосовують 2 % розчин креоліну, 5 % розчин гексахлорану на риб'ячому жирі; використовують інші акарицидні препарати.
Для видалення сірчаних пробок їх спочатку розм'якшують камфорною чи вазеліновою олією, а потім (через 1-2 дні) вухо промивають теплим 2 % розчином питної соди.
Вологу з вуха видаляють сухим тампоном (обов'язково!)
Підведення підсумків: усне фронтальне опитування. Які хвороби в ділянці голови характеризуються ураженням вуха? Лікування отематоми, отитів.
Узагальнення матеріалу: формування висновків.
Видача завдання для самостійної роботи студентів: Домашнє завдання: В.Б. Борисевич «Хірургія, офтальмологія, ортопедія». Замалювати схему будови слухового апарату.
Розглянуто і затверджено на засіданні циклової
комісії ветеринарних дисциплін
Протокол № від 20 р
Голова циклової комісії
____________________(К. О. Дем’яненко)