Лекція № 30 «Короткі відомості про будову і функцію копит»

Мета заняття: Ознайомитися з анатомо – топографічними даними копита. Розглянути будову копита на муляжі. Сформувати лікарське мислення в студентів.

План заняття

1. Характеристика нормальних копит у коней, копитець врх, овець, кіз, свиней.

2. Ріст і фізичні властивості копитного рогу.

3. Механізм копит у коней, копитець у ВРХ, овець, кіз, свиней.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Борисевич В.Б., Tepeс M.O., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. — К.: Вища шк., 1988. — 287 с.

2. Кузнєцов О.К «Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія».-К.: Вища школа, 1978

3. Петренко О.Ф та ін.«Хірургія ветеринарної медицини».-К.:Вища освіта, 2005.- 399

4. Навчальний довідник – НМЦ, 2006

Додаткова:

1. Про ветеринарну медицину: Закон України від 15.11.2001 р.

2. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16.11.2006 р.

3. Борисевич В.Б., Поваженко І.О., Братюха С.І., Tepee М.О., Сухонос В.П., Калиновський Г.М., Міщишин В.Т. Загальна ветеринарна хірургія. - К.: Вища школа, 1992.-310 с.

4. Бурдинюк А.Ф. Хвороби копит. -К.: Урожай, 1968.

5.Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. - Біла Церква, 2006.

1. Характеристика нормальних копит у коней, копитець врх, овець, кіз, свиней.

У великої рогатої худоби, овець і свиней на кожній кінцівці є два основних — третій і четвертий та два рудиментарних — другий і п'ятий пальці. Боки третього (медіального) та четвертого (латерального) пальців, звернених один до одного, називають аксіальними (від лат. axis — вісь), а протилежні їм — абаксіальними.

Копитце — складова частина пальця. Воно покриває копитцеву, частково вінцеву, а також човникову кістки, які утворюють копитцевий суглоб. Під кінцевою частиною сухожилка глибокого пальцевого згинача розміщена човникова сумка

На копитці розрізняють верхній (вінцевий) і нижній (підошовний) краї. Стінку умовно поділяють на передню (дорсальну), аксіальну (міжпальцеву) і абаксіальну (протилежну міжпальцевій). Різкий перегин дорсальної стінки при переході її в аксіальну називають ребром, або канатом, копитця, нижній край якого входить до складу зачіпної частини.

Більшу частину підошовної поверхні копитця займає м'якуш, який складається з підошовної, центральної та стінної ділянок. Підошва у вигляді малопомітної вузької смужки прилягає до підошовного краю стінки. Біла лінія (місце з'єднання стінки й підошви) не виражена. Поблизу аксіальної стінки і м'якуша розрізняють аксіальний жолобок. У цій ділянці роговий покрив найтонший, що сприяє деякому зміщенню різних частин копитця під час опори і відіграє істотну роль у механізмі копитця та його амортизації.

Кут передньої стінки з підошовною поверхнею (кут зачепу) у корів становить 45 -58°. Копитця грудних кінцівок мають більший кут зачепу, ніж копитця тазових кін­цівок. Підошовна поверхня їх ширша і коротша, ніж копитець тазових кінцівок.

Копитця складаються з шарів і сегментів. Розрізняють підшкірну основу (підшкір­ний шар), основу шкіри та епідерміс. Сегменти представлені облямівкою, вінчиком, стінкою, підошвою та м'якушем. Кожний з цих п'яти сегментів, за ви­нятком стінки й підошви, включає всі три зазначені вище шари.

Підшкірна основа облямівки пальмарно розширюється і переходить у підшкірну основу м'якуша. В сегменті вінчика підшкірна основа формує слабкоопуклий, але досить широкий валик. Розвинена підшкірна основа м'якуша має фіброзно-адипозну будову і добре виражені амортизаційні властивості.

У сегменті стінки основа шкіри безпосередньо з'єднується з окістям копитцевої кістки.

2. Ріст і фізичні властивості копитного рогу.

Швидкість відростання копитового рогу великої рогатої худоби становить у середньому від 6 до 9 мм за місяць. Ріст його сповільнюється у низьковго-дованих тварин, у другій половині вагітності та в перші місяці лактації. У разі відсутності регулярного активного моціону ріг копитець підростає швидше, ніж стирається, внаслідок чого копитця дефор­муються. Особливо легко деформуються копитця з м'яким рогом, який утворюється при нестачі в раціонах незамінних сірковмісних амінокислот, кальцію, фосфору, цинку та деяких інших мікроелементів — каталізаторів кератинізації.

Міцність копитцевого рогу залежить від наявності в ньому сірки у вигляді дисульфідних груп (цистин) і вмісту зв'язаної води. Молекули кератину мають складчасту будову з проміжками, заповненими молекулами води. Чим більше води, тим менш виражені складки і тим м'якший ріг.

Зневоднення — обов'язкова умова кератинізації. Клітини епідермісу втрачають 70 - 80 % води. Це зумовлює ущільнення фібрилярної структури кератину. Проте за надмірного висихання ріг втрачає еластичність, стає крихким, на ньому з'являються тріщини тощо. Лише в разі оптимального насичення вологою (для кератину копитець 15 — 25 %) копитцевий ріг нормально функціонує.

Механічні властивості рогу, в тому числі його міцність, значною мірою залежать від вмісту вологи та мінеральних сполук. За протиударною стійкістю, опором різанню й стиранню вологий та сухий ріг істотно різняться між собою. При надмірній вологості підвищується протиударна стійкість і знижується опір різанню й стиранню, а при висиханні рогу спостерігається зворотне -явище. Пігментований ріг міцніший, очевидно, за рахунок йонів купруму,,яких у ньому більше, ніж у непігментованому (мідь каталізує синтез кератину й меланіну). Тверді захисні шари копитцевого рогу містять кальцію значно більше, ніж фосфору. В еластичному розі м'якуша приблизно однакова кількість обох елементів, а якщо ріг крихкий — більше фосфору.

3. Механізм копит у коней, копитець у ВРХ, овець, кіз, свиней.

Під механізмом копитець розуміють зміщення окремих частин рогового башмака під час його навантаження і звільнення. Під час опори максимальне розширення рогового башмака настає позаду найбільш опуклої (абаксіальної) і найбільш увігнутої (аксіальної) ділянок стінки. При цьому вінцевий край рогової капсули розширюється більше, ніж підошовний. Висота копитець дещо зменшується, м'якуш опускається і сплющується.

Підведення підсумків : усне фронтальне опитування, тестові завдання.

Узагальнення матеріалу: формування висновків .

Видача завдання для самостійної роботи студентів: Домашнє завдання: В.Б. Борисевич « Хірургія, офтальмологія, ортопедія», замалювати схему будови копита.

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової

комісії ветеринарних дисциплін

Протокол № від 20 р

Голова циклової комісії

____________________(К. О. Дем’яненко)