Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Микро 6 укр.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
203.78 Кб
Скачать

6.3 Олігополія

Коли в багатьох галузях обробної, видобувної промисловості, а також оптової торгівлі панує кілька фірм, такі галузі називаються олігополіями. Основні ознаки олігополії наведені в таблиці 5.1.

У чому причина існування олігополії? Як уже говорилося, там, де ефект масштабу значний – досить ефективне виробництво можливо лише за невеликої кількості виробників. Вигідне розширення до великих розмірів підприємств деяких фірм неминуче буде відбуватися за рахунок конкурентів.

Історично зложилося так, що деякі галузі починали свою діяльність на базі нескладної техніки, в умовах невеликого ефекту масштабу й значного числа конкуруючих фірм. Але потім, у міру того, як удосконалювалася техніка, – ефект масштабу ставав більш значним, уперед виходили декілька найбільш сильних виробників.

Ще однією причиною існування деяких олігополій є володіння патентами й контроль над стратегічною сировиною (наприклад: електроніка, хімічна, алюмінієва промисловість).

І, нарешті, причиною утворення олігополії може бути злиття двох або декількох фірм, які конкурували, що дає можливість домогтися ринкової влади й дає переваги «великого покупця» ресурсів.

Невелика кількість конкуруючих фірм у галузі приводить до їхньої загальної залежності. Ніяка фірма в олігополістичній галузі не насмілиться змінити свою цінову політику, не спробувавши розрахувати найбільш імовірні відповідні дії своїх конкурентів, а це найвищою мірою невизначений фактор (це нагадує положення гравця в шахи, бридж або покер).

Цінову поведінка олігополії важко пояснити, використовуючи формальний економічний аналіз. На це існують дві причини:

1. Олігополія містить у собі розмаїтість особливих ринкових ситуацій. Існує «жорстка» олігополія, за якої 2-3 фірми панують на всьому ринку та «розпливчаста» олігополія, за якої 5-6 фірм поділяють 70-80 % ринку, а інші 20% припадає на «конкурентне оточення». Фірми, що входять в олігополію можуть діяти як незалежно, так і в таємній змові. Все це заважає виробленню простої ринкової моделі, яка давала б загальне пояснення олігополістичній поведінці.

2. Елемент загальної залежності найбільше ускладнює аналіз і робить фактично неможливим оцінювання попиту й граничного доходу, з якими зіштовхується олігополіст. Без цих даних не можна навіть теоретично визначити ціну й обсяг виробництва, що максимізує прибуток.

Щоб зрозуміти сутність олігополістичного ціноутворення розглянемо чотири моделі:

1. Олігополія, не заснована на таємній змові

Уявіть собі галузь, що складається із трьох незалежних фірм (А, Б, В). Як виглядає крива попиту для фірми А? Розташування й форма кривої попиту залежать від того, як конкурентні фірми будуть реагувати на розпочату фірмою А зміну ціни. Тут є два альтернативних варіанти. Або фірми будуть вирівнювати свої ціни з будь-якою зміною ціни, викликаним фірмою А, або вони будуть просто ігнорувати цю зміну (рис. 6.10).

Рис. 6.10 – Ламана крива попиту фірми А

На графіку:

Р – поточна ціна продукції фірми A;

Q – поточні продажі фірми А.

Варіант 1: фірми Б и В вирівнюють свої ціни із цінами фірми А. У цьому випадку криві попиту й граничного доходу фірми А будуть виглядати як D1 і MR1. Криві граничного доходу залишимо поки без уваги й звернемося до попиту.

Якщо ціна фірми А зменшиться, то продажі фірми А збільшаться дуже незначно, тому що конкуренти Б и В наслідують прикладу фірми А и не дозволять їй одержати будь-яку перевагу в ціні. Збільшення в продажах відбувається за рахунок інших галузей, тобто фірма А не може збільшити обсяг продажів за рахунок своїх конкурентів Б и В.

Якщо фірма А підніме ціну, то її продажі знизяться помірковано, тому що фірми Б и В зрівняють свої ціни з фірмою А й, таким чином, фірма А не буде витиснута з ринку. Просто дана галузь у цілому втратить деякий обсяг продажів на користь інших галузей.

Варіант 2: фірми Б и В проігнорують зміни в ціні фірми А. У цьому випадку криві попиту й граничного доходу з якими зіштовхується фірма А будуть нагадувати D2 і MR2.

Якщо фірма А знизить ціну, а її конкуренти ні, А одержить необхідний обсяг своїх продажів за рахунок конкурентів і навпаки, якщо фірма А піднімає ціну, а її конкуренти ні, то фірма А буде витиснута з ринку й втратить багато споживачів.

Як же в дійсності будуть поводитися фірма А, Б и В? Здоровий глузд підказує, що, коли фірма А буде знижувати ціну, конкуренти зрівняють свої ціни із цією зміною, щоб перешкодити фірмі А збільшити продажі за їхній рахунок. Це відповідає відрізку PD1. Якщо ж фірма А підвищить ціпи – конкуренти Б и В проігнорують цей факт, щоб захопити споживачів, втрачених фірмою А в результаті підвищення цін. Цьому відповідає відрізок D2P. Т. ч. крива попиту олігополіста являє собою ламану D2PD1. Крива D2PD1 – високоеластична вище поточної ціни, але набагато менш еластична або навіть нееластична нижче поточної ціни.

Тепер звернемо увагу на криві граничного доходу.

Правильно припустити, що крива граничного доходу також буде мати незвичайну форму. Вона буде складатися із двох відрізків. MR2 – крива граничного доходу, що відповідає D2 і MR1 – крива граничного доходу, що відповідає D1. Через різкі розходження в еластичності попиту вище й нижче точки поточної ціни відбувається розрив або те, що ми можемо вважати вертикальним відрізком (gf) кривої граничного доходу.

Викладений вище аналіз важливий тим, що він дає відповідь на питання, чому в олігополістичних галузях зміни цін відбуваються досить рідко. Ламана крива попиту дає кожному олігополісту право думати, що зміна ціни приведе до гіршого. Тому олігополії, не засновані на таємній змові, прагнуть до «спокійного життя» за принципом «живи й іншим жити давай».

Друга причина стабільності олігополістичних цін полягає в витратах. Ламана крива граничного доходу означає, що в певних межах (вертикальний відрізок gf) значна зміна витрат (МС1MC2) не буде впливати на обсяг виробництва й ціну (рис. 6.11).

Рис. 6.11 – Вплив зміни граничних витрат на ціну й обсяг виробництва олігополії

Однак у дійсності олігополістичні ціни не є настільки вже негнучкими, особливо вбік підвищення. Під час інфляції олігополісти піднімають свої ціни часто й істотно. Таке підвищення цін краще пояснити з погляду іншої моделі олігополії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]