2. Діагностика хламідіозу

2.1. Лабораторну діагностику хламідіозу у тварин проводять у відповідності до Настанови з лабораторної діагностики хламідіозів сільськогосподарських тварин, затвердженої Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України від 29.03.95.

2.2. Діагноз на хламідіоз установлюється комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патолого-анатомічних іміп і результатів лабораторних досліджень.

2.3. Для дослідження в лабораторію надсилають:

а) стерильно відібраний патологічний матеріал: від тварин, що загинули або вимушено забиті, - шматочки легенів, печінки, селезінки, лімфатичні вузли, сім'яники, передміхурові залози; від тварин, що абортували, шматочки плаценти, сичуг і паренхіматозні органи абортплода або цілий абортплід, вагінально-маточний секрет, ексудат з грудної або черевної порожнини плода;

б) проби еякуляту (не менше 1 мл) або замороженої сперми (не менше 4 гранул);

в) зскрібки з кон'юнктиви, слизової оболонки генітальних органів;

г) сироватку крові (у кількості 2-3 мл).

Патологічний матеріал відбирають не пізніше ніж через 2 год після загибелі, забою або аборту в стерильні флакони, які герметично закривають. Флакони з патматеріалом транспортують у термосі з льодом, заморожену сперму в контейнері з рідким азотом у день відбору матеріалу, але не пізніше ніж через 24 год після відбору. Матеріал доставляють у лабораторію з дотриманням заходів, які попереджають поширення збудника інфекції.

Кров від підозрілих у захворюванні тварин беруть двічі з інтервалом 2—4 тижні.

2.4. У лабораторіях ветеринарної медицини діагноз установлюють із застосуванням таких методів: ізоляція хламідій на курячих ембріонах, лабораторних тваринах, культурах клітин з наступною ідентифікацією в реакції імунофлуоресценції (РІФ), імуноферментним методом (ІФА), полімеразно-ланцюговою реакцією (ПЛР); виявлення антигену хламідій в патологічному матеріалі та в спермі за допомогою РІФ, ІФА, ПЛР; виявлення хламідій методами світлової мікроскопії з подальшою іденти-фікацією в РІФ; виявлення ДНК хламідій в патматеріалі, спермі, зскрібках з кон'юнктиви та слизових оболонок генітальних органів за допомогою ПЛР; виявлення зростання титрів антитіл до хламідій у сироватках крові методами РЗК, РИГА, ЇФА при дослідженні парних сироваток крові з інтервалом 2-4 тижні.

2.5. Діагноз на хламідіоз вважають установленим при одержанні позитивних результатів в одному з нижченаведених випадків:

- хламідії виділені з патматеріапу або сперми на курячих ембріонах, лабораторних тваринах, у культурах клітин і ідентифіковані в РІФ, ІФА, ПЛР;

- виявлений антиген хламідій методами ІФА, РІФ;

- хламідії виявлені за допомогою ПЛР.

2.6. Виявлення антитіл у сироватках крові в титрах 1:5, 1:10 1 вище є

підставою для підозри на хламідійну інфекцію. Для остаточного діагнозу необхідно проводити дослідження згідно з пунктом 2.4.3. Заходи щодо попередження хвороби

3.1. Заходи попередження хламідіозу проводять згідно з щорічно розробленими протиепізоотичними планами на рівні районів, областей, країни.

3.2. У планах протиепізоотичних заходів передбачають обсяги лабораторних досліджень, визначають ступінь ураженості хламідіозом тварин різних видів, особливо в племінних господарствах та племоб'єднан-нях.

3.3. Тварини, які завезені в господарства, держпідприємства, на станції штучного осіменіння, у період перебування на карантині підлягають серологічному дослідженню на хламідіоз.

3.4. Плідників племінних підприємств та господарств усіх форм власності досліджують на хламідіоз серологічно двічі на рік.

3.5. Забороняється комплектування таких господарств бугаями-плідниками, які вакциновані проти хламідіозу.

3.6. Щеплених протихламідійними вакцинами тварин серологічно не досліджують.

3.7. Не допускають сумісного утримання тварин різних видів, обмежують контакт з домашніми та синантропними птахами.

3.8. У господарстві постійно організовують заходи щодо знищення гризунів та ектопаразитів.

3.9. Працівники тваринницьких і забійних підприємств повинні суворо дотримуватися санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

3.10. У разі виникнення підозри на хламідіоз (аборти, мертвонародження, орхіти, зниження якості сперми у плідників, безпліддя та ін.) оперативно проводять уточнення діагнозу з використанням епізоотологічного та лабораторних методів досліджень.