31
покриття дефіциту Пенсійного фонду у 2011 році, а також забезпечивши скорочення видатків на фінансування пенсій у середньотерміновій перспективі,
не підриваючи при цьому добробуту найуразливіших груп. Як перший крок, ми ввели у дію законодавство, що вимагає як від юридичних, так і фізичних осіб-
суб’єктів спрощеної системи оподаткування сплачувати внески до Пенсійного фонду у розмірі, що відповідає нарахуванням на мінімальну заробітну плату. У 2011 році цей захід забезпечить надходжень до Пенсійного фонду на суму 3.0
млрд. грн. .
Для вирішення структурних проблем системи пенсійного забезпечення було подано на розгляд до Верховної Ради законопроект, що передбачатиме:
–Підвищення мінімального необхідного страхового періоду з 5 до 15
років;
– поступове підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, із щорічним підвищенням на 6 місяців кожного року, починаючи з 2010 року,
маючи на меті вирівняти пенсійний вік для усіх працюючих;
– подовження на 10 років робочого стажу, необхідного для отримання пенсійних виплат у повному обсязі. Цей захід мотивуватиме працюючих залишатися на робочому місці і не виходити на пенсію, що поліпшить збалансованість Пенсійного фонду.
Його впровадження на даний момент було відкладенно.
– Підвищення цін на газ для населення в 2011 році складе 30%,
а комунальних тарифів - 62%.
Зокрема, уряд України і МВФ домовилися, що ціни на газ для населення в 2011 році будуть підвищені на 30% (замість 50%, як планувалося раніше;
шляхом коригування ціни на газ як товар), а саме підвищення буде проходити в два етапи: на 20% до 15 квітня, і ще на 10% з 1 липня 2011 року.
Крім того, цього року уряд зобов'язується підвищити тарифи на комунальні послуги в цілому на 62%.
32
Їх зростання також заплановано в два етапи - двічі по 26% до 15 квітня
і з 1 жовтня (структурний маяк) 2011 року. .
Також уряд обіцяє прив'язати встановлені тарифи до квадратного метражу квартир/будинків і автоматично їх коригувати у тій же пропорції,
що і тарифи для квартир/будинків, що обладнані лічильниками.
Крім того, уряд пообіцяв МВФ, що будуть "поширені повноваження національного органу регулювання ринку комунальних послуг зі встановлення тарифів на опалення на менше 90% ТЕЦ і підприємств, що виробляють теплову енергію, з точки зору кінцевого споживання".
Як відомо, підвищення цін на газ для населення з 1 квітня на 50% було спочатку передбачено Меморандумом між Україною і МВФ, що було підписано в липні 2010 року [21].
– Кабмін ухвалив рішення щодо рекапіталізації трьох недержавних комерційних банків – "Укргазбанку", "Родовід Банку" і банку "Київ".
Мінфін випустив облігації внутрішньої державної позики на суму 9,57
млрд грн і зарахував їх до статутних капіталів "Укргазбанку", "Родовід Банку" і
банку "Київ". "Родовід Банк", зокрема, отримав 2,8 млрд. грн, банк "Київ" - 3,6
млрд грн і "Укргазбанк" - 3,1 млрд. грн.
В усіх трьох вказаних банках було введено тимчасову адміністрацію й мораторій на задоволення вимог кредиторів.
– Експертна рада при Кабміні попередньо схвалила клопотання правління НБУ рекапіталізувати "Надра Банк". В уряді збираються влити в банк
5 млрд.грн. в обмін на 50% +1 акція, ще 5 млрд.грн. в капітал банку повинен буде внести бізнесмен Дмитро Фірташ, за що отримає 50% -1 акцію [23].
– Крім того, для утримання під контролем загального рівня державного боргу в умовах податково-бюджетної невизначеності, обсяг державних гарантій у 2011 році становитиме не більше 15 млрд. ГРТ. (кількісний критерій ефективності).
Висновки до розділу 1
Державний кредит - це сукупність грошових коштів, мобілізованих державою, яка виступає в ролі позичальника або гаранта.
Основна ознака державного кредиту — неодмінна участь держави в особі органів виконавчої влади різних рівнів.
Найімовірніша форма суб’єкта таких кредитних відносин, яким виступає держава, є позичальник.
У тому разі, якщо держава бере на себе відповідальність за повернення позик або виконання інших обов’язків суб’єктів кредитних відносин, вона стає гарантом.
Державний кредит може бути зовнішнім і внутрішнім. Основна частка державних витрат здійснюється в національній валюті, тому переважний розвиток одержує внутрішній державний кредит. Але широкий міжнародний поділ праці, обмін технологіями і науково-технічними ідеями, надання фінансової допомоги іноземним державам - усе це обумовлює інтенсивний розвиток міжнародного державного кредиту.
Міжнародний державний кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора. Ці відносини отримують форму державних зовнішніх позик. Як і внутрішні позики, вони надаються на умовах поворотності, терміновості і платності. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається в державний борг країни.
Надання зовнішніх позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські й місцеві органи влади. Кредиторами можуть бути фінансово-кредитні установи й інші юридичні особи іноземних держав,
приватні особи, міжнародні фінансові інституції, іноземні держави та їх угруповання. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний
34
фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, держави Європейського співтовариства.
Відносини в сфері державного кредиту виступають на правовій основі.
Найбільш важливі питання випуску і погашення державних позик вирішуються вищими органами державної законодавчої і виконавчої влади. Конституція України визначає, що до повноважень верховної Ради України належить,
зокрема, затвердження державного бюджету України та внесення змін до нього.
Тому, коли Верховна Рада України затверджує державний бюджет України,
вона враховує в загальній сумі доходів і заплановані на даний рік надходження з позики .
Також можна зробити висновок, що в Україні державний кредит є досить актуальною категорією в наш час, а держава часто виступає не як гарант, а саме як позичальник.
35
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ
2.1.Аналіз показників зовнішнього державного кредиту України за 2009-
2010 роки
Для повного дослідження категорії «державний кредит» проаналізуємо також динаміку показників державного боргу к Україні в кризовий період,
розглянемо результати управління державним боргом, оцінимо обсяги позик у МВФ, дослідимо ймовірність втрати безпеки за борговими зобов’язаннями.
З розвитком кризового стану в світовій та національній економіці державі та вітчизняним суб’єктам господарювання не вистачало фінансових ресурсів для стабілізації їхньої діяльності, що спричинило широке залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
На відміну від 2009 року, сальдо за кредитами та облігаціями в 2010 році було додатнім на рівні 6.8 млрд. дол. США (у 2009 році чисті виплати за кредитами та облігаціями становили 9.1 млрд. дол. США) [24].
Повернення до додатного сальдо розпочалось з ІІ кварталу 2010 року,
головним чином через високі залучення Уряду. Чисті надходження до державного сектора в 2010 році становили 5.1 млрд. дол. США (протягом 2009
року чисті виплати склали 1.1 млрд. дол. США). Зокрема, було розміщено ОЗДП і залучено короткостроковий кредит від «ВТБ» на суму 2 млрд. дол.
США. Крім того, спостерігалась значна зацікавленість нерезидентів у внутрішніх облігаціях уряду (чисте придбання – $1.2 млрд.), особливо з вересня після випуску ОВДП-ПДВ.
За умов розгортання кризових явищ вартість державних зовнішніх запозичень для України суттєво зростала. Кабінет міністрів України доручив Міністерству фінансів України здійснити додатковий випуск облігацій
36
зовнішньої державної позики (ОЗДП) 2010 р. на 100 млн дол., у 2011 року в
обсязі 1,5 млрд.дол.США.
У вересні 2010 року Україна здійснила емісію облігацій зовнішньої державної позики України на загальну суму 2,0 млрд. дол. США з погашенням у
2015 році (500 млн. дол. США) та у 2020 році (1,5 млрд. дол. США).
Вищезазначені запозичення здійснювались за ставкою 6,875 % річних та
7,75% річних відповідно [25].
Починаючи з другої декади березня 2009 року, дохідність українських єврооблігацій знижується. Зокрема, станом на 11.08.09 цей показник щодо облігацій 2007 року випуску з погашенням у 2017 році, купон 6,75% річних,
складав 10,4% річних, в той час як ще 11 березня цей показник знаходився на рівні 27,2% річних.
Міністерство фінансів України здійснило виплату купонних доходів за деномінованими у доларах США облігаціями зовнішньої державної позики України 2010 року. Загальна сума платежу склала 75 312,5 тис. дол. США.
31 березня 2011 року рейтингове агентство R&I підтверджує кредитний рейтинг України нарівні «B+» зі стабільним прогнозом, що є добрим показником для України [26].
Динаміка зовнішнього боргу України у 2010 році визначалася:
• значними обсягами чистих зовнішніх залучень Уряду (7.1 млрд. дол.
США) та довгострокових залучень реального сектору економіки (3.5 млрд. дол.
США);
•суттєвим накопиченням короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами і простроченою заборгованістю (4.5 млрд. дол. США);
•скороченням довгострокових зобов’язань українських банків перед нерезидентами (2.5 млрд. дол. США)
37
Рисунок 2.1.-Димаміка показників зовнішнього боргу України [26]
Борг сектору державного управління на кінець ІІІ кварталу 2010 року досяг 23,6 млрд. дол. США (21.1% від валового обсягу зовнішнього боргу),
збільшившись із початку року на 5.8 млрд. дол. США.
Накопичення відбулося внаслідок:
надходження 1 млрд. дол. США від МВФ за програмою Stand-
By та кредитних ресурсів від іноземних комерційних банків обсягом 2
млрд. дол. США;
залучення урядом 2 млрд. дол. США шляхом розміщення ОЗДП 2010 року;
збільшення заборгованості перед нерезидентами за облігаціями внутрішніх державних позик (на 1 млрд. дол. США).
Борг сектору органів грошово-кредитного регулювання становив 7.1
млрд. дол. США (6.3 % від валового обсягу зовнішнього боргу), збільшившись
38
із початку року на 0.8 млрд. дол. США за рахунок отриманого від МВФ у ІІІ
кварталі 2010 року кредиту за програмою Stand-By.
Рисунок 2.2.- Динаміка заборгованості сектору державного управління та органів грошово-кредитного регулювання України в розрізі фінансових
інструментів [27]
Національний банк відзначає поліпшення ситуації з короткостроковим зовнішнім боргом України. Про це йдеться в повідомленні НБУ.
Зокрема, за даними Нацбанку, якщо на 1 жовтня 2008 року обсяг планових погашень за зовнішніми зобов’язаннями на найближчий рік становив
51,2 млрд. доларів (50% валового зовнішнього боргу), то на 1 квітня 2010 року ця сума зменшилася до 38 , 6 млрд. доларів (37,5% валового зовнішнього боргу).
З початку фінансової кризи, як відзначає НБУ, показник короткострокового зовнішнього боргу України був індикатором значною вразливості економіки країни до змін зовнішніх фінансових умов.
39
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд.дол.США та на кінець 2010
року становив 47.3 млрд. дол. США.
Рисунок 2.3.- Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном погашення [27]
Приріст короткострокового боргу сформувався в інших секторах економіки (62.5% приросту, або 3.3 млрд. дол. США) та в секторі державного управління (43.9% приросту, або 2.3 млрд.дол. США). Натомість банківський сектор скоротив короткострокові зобов’язання на 0.3 млрд. дол.США за рахунок короткострокових кредитів.
Довгостроковий зовнішній борг збільшився з початку року на 2.9 млрд.
дол. США (на 3.5%) і становив 87.2 млрд. дол. США. Частка секторів державного управління та ОГКР у загальних обсягах довгострокового боргу зросла з 28.4 до 32.4%, тоді як частка банків навпаки зменшилась з 31 до 27%.
Частка інших секторів економіки включно з міжфірмовим боргом не змінилась і становила 40.6% [27].
40
Основними фінансовими інструментами у складі довгострокової заборгованості залишаються:
кредити (включаючи міжфірмовий борг), обсяги заборгованості за якими зросли на 1.6 млрд. дол. США і сягнули 67 млрд. дол. США
(76.8% від загального обсягу довгострокового боргу);
боргові цінні папери, зобов’язання за якими збільшились на 2.6
млрд. дол. США і становили 15.7 млрд. дол. США (18.1%), з яких 14.4
млрд. дол. США (16.6%) – заборгованість за єврооблігаціями.
Частка зобов’язань за валютою та депозитами у загальних обсягах довгострокового боргу скоротилася з 4.3 до 2.5% відповідно до скорочення їх абсолютних обсягів з 3.6 млрд. дол. США – до 2.2 млрд. дол. США.
Борг банківського сектору України становив 27.9 млрд. дол. США (25%
від валового обсягу зовнішнього боргу), зменшившись із початку року на 2.9
млрд. дол. США, або на 9.5% [28].
Основними чинниками скорочення зовнішнього боргу банків протягом 9
місяців 2010 року стало зменшення обсягів зобов’язань за:
валютою та депозитами – на 1.3 млрд. дол. США (25.3 %);
довгостроковими кредитами – на 0.9 млрд. дол. США (4,9 %);
довгостроковими борговими цінними паперами – на 0.4 млрд. дол.
США (7.6%);
короткостроковими кредитами – на 0,4 млрд. дол. США (15%)
Борг банків, які мають державну частку власності (не менш ніж 50%), за 9
місяців 2010 року внаслідок розміщення цими банками єврооблігацій збільшився на 0.3 млрд. дол. США та становив 2.5 млрд. дол. США (9% від загальних обсягів боргу банківського сектору).
Короткостроковий борг банків у цілому становив 4,7 млрд дол і в порівнянні з початком року не змінився, оскільки зростання зобов'язань за короткостроковими кредитами (на 0,3 млрд дол) повністю знівелювало зменшенням в результаті реструктуризації накопиченої в попередні періоди