- •Рослинництво
- •1.2. Коротка історія розвитку рослинництва як галузі і науки
- •1.3. Світові ресурси рослинництва
- •1.4. Класифікація польових культур
- •1.5. Стан і перспективи розвитку рослинництва в україні
- •1.6. Дослідна справа
- •2. Еколого-біологічні
- •2.1. Екологічні основи рослинництва
- •2.1.1. Біосфера землі
- •2.1.2. Навколишнє природне середовище і антропогенний фактор
- •2.1.3. Основні заходи поліпшення екологічних умов на полях
- •1988, З посиланням на Реуце і Кістря, 1986)
- •2.1.4. Особливості вирощування польових культур на місцевостях, забруднених радіонуклідами
- •2.1.5. Екологічні особливості польових культур
- •2.2. Біологічні основи рослинництва
- •2.2.1. Посів як фотосинтезуюча система
- •2.2.2. Біологічні особливості польових культур
- •2.2.3. Коренева система польових культур
- •2.3. Деякі біоекологічні фактори і їх роль у сучасному рослинництві
- •2.3.1. Біоекологічні фактори ґрунту
- •2.3.2. Сівозміна та інші біологічні фактори
- •2.3.3. Відношення культур до механічного догляду
- •2.3.4. Захист рослин від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3.5. Альтернативні хімічним засоби захисту рослин. Проблеми і можливості
- •3. Агротехнічні основи рослинництва
- •3.1. Основні закони землеробства і рослинництва. Природна і ефективна родючість ґрунту
- •3.2. Бур’яни та боротьба з ними
- •3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва
- •3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту
- •3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин
- •3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток
- •3.7. Збиральні роботи
- •3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур
- •3.9. Змішані та проміжні посіви
- •3.9.1. Змішані, сумісні та ущільнені посіви польових культур
- •3.9.2. Проміжні посіви польових культур
- •4. Агрохімічні основи
- •4.1. Загальні питання удобрення польових культур
- •4.2. Вапнування і гіпсування ґрунтів
- •4.3. Баланс поживних речовин у ґрунті
- •4.4. Удобрення і економія енергії
- •5. Організаційно-господарські, біоенергетичні
- •5.1. Організаційно-господарські основи рослинництва
- •5.2. Біоенергетичні основи рослинництва
- •5.3. Економічні основи рослинництва
- •6.1. Значення та етапи процесу програмування
- •6.2. Основні принципи (елементи) програмування
- •7. Основи насіннєзнавства
- •7.1. Основні показники якості насінного матеріалу
- •7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння
- •8. Загальна характеристика зернових культур
- •8.1. Зернові культури в україні і снд
- •8.2. Загальні поняття про систематику зернових культур
- •8.3. Морфологічні особливості зернових культур
- •8.4. Ріст і розвиток зернових хлібів. Пшениця
- •9. Озимі хліба
- •9.1. Озима пшениця
- •9.2. Озиме жито
- •9.3. Озимий ячмінь
- •9.4. Тритикале
- •9.5. Перезимівля озимих хлібів та заходи захисту рослин від несприятливих умов зимівлі
- •10. Ярі зернові і круп’яні культури
- •10.1. Яра пшениця
- •10.2. Ярий ячмінь
- •10.3. Овес
- •11. Кукурудза, сорго і круп’яні культури
- •11.1. Кукурудза
- •11.2. Сорго
- •11.3. Рис
- •11.4. Гречка
- •11.5. Просо
- •12. Зернові бобові культури
- •12.1. Загальна характеристика зернобобових культур
- •12.2. Горох
- •12.3. Соя
- •12.4. Люпин
- •12.5. Квасоля
- •12.6. Нут
- •12.7. Чина
- •12.8. Кормові боби
- •12.9. Сочевиця
- •13. Бульбоплоди
- •13.1. Загальна характеристика бульбоплідних культур
- •13.2. Картопля
- •13.3. Земляна груша (топінамбур)
7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння
Високі посівні кондиції насіння формуються ще в полі, проте на його якості впливає і дообробка насіння на току перед закладанням на зберігання. Насінний матеріал, який надходить від комбайнів, слід негайно очищати на току. Спочатку ворох очищають від механічних домішок — грудочок землі, пилу, частинок стебел і листків, лусочок. Поряд з цим важливим заходом є очищення від насіння бур’янів, а також битого зерна. Домішки і насіння бур’янів здебільшого мають підвищену вологість. Затримка з очищенням зерна від них призводить до самозігрівання його і зниження схожості.
Первинне очищення зерна здійснюють різними машинами (ЗВС-20, ЗАВ-10, ЗАВ-40, ЗАВ-50, ОПВ-2А, КЗВ та ін.).
Після очищення від домішок і насіння бур’янів вологе зерно досушують, дотримуючись температурного режиму. Температура теплоносія в шахтних сушарках (СЗШ-16Р, ЗСШ-8) не повинна перевищувати 65 – 75 °С, в барабанних 110 – 130 °С, зменшення вологості зерна за одне пропускання не більш як 6 %. Для досушування зерна використовують бункери, які вентилюються повітронагрівачами і теплогенераторами, сушильними компресорами КЗР-5.
При активному вентилюванні у складських приміщеннях висота вороху не повинна перевищувати 0,4 м, а температура теплоносія 35 – 40 °С. У південних степових районах насінне зерно сушать на відкритих токах, розстилаючи його тонким шаром, і в разі потреби перелопачують. З метою запобігання самозігріванню, розвитку грибних захворювань і коморних шкідників насіння у зерносховище засипають лише сухим.
Насінний матеріал також сортують. Ваговите вирівняне насіння забезпечує польову схожість, кращий ріст, чистоту посіву (засмічення бур’янами, шкідниками і хворобами). Рослини з такого насіння краще реагують на прийоми вирощування.
Насіння під час сортування пропускають через систему решіт з отворами різних розмірів. Насінні партії не повинні містити дрібно го насіння. Домішки відокремлюють на спеціальних гірках, циліндрах з ворсистим покриттям, на спіральних пристроях-змійках.
Очищене, підсушене й відсортоване насіння закладають на зберігання в попередньо продезінфіковані зерносховища.
Насіння з ділянок розмноження (супереліта, еліта), призначене для реалізації, затарюють у мішки (не більше 50 кг кожний). На кожний мішок з насінням прикріплюють етикетку, де зазначають назву культури, сорт, репродукцію, сортову чистоту, дату збирання врожаю, номер партії насіння, назву і номер сортового документа, найменування установи, де виростили насіння. Таку саму етикетку вміщують і в мішок. Кожну партію насіння складають і зберігають окремо. При тривалому зберіганні мішки з насінням перекладають через 6 міс.
Підготовка насіння до сівби. Для підвищення якості посівного матеріалу проводять передпосівну підготовку: протруювання (у разі потреби), повітряно-тепловий обігрів або активне вентилювання. Насіння бобових обробляють нітрагіном. Для кожної культури застосовують відповідну расу бульбочкових бактерій. Іноді в насінному матеріалі люцерни, конюшини, лядвенцю, буркуну, вики озимої є тверде насіння (понад 15 %). Будучи схожим, воно не пропускає воду і вчасно не сходить. Такий насінний матеріал скарифікують —штучно пошкоджують оболонки на спеціальних машинах-скарифікаторах.
При ранніх строках сівби позитивні результати дає інкрустація насіння із застосуванням плівкоутворювачів (ПВС NaКМЦ). До них додають звичайно пестициди, мікроелементи.
Протруювання посівного матеріалу (сухе, напівсухе, мокре, а також знезаражування термічною обробкою) запобігає бактеріальним і грибним хворобам рослин, поліпшує польову схожість насіння.
При протруюванні насіння слід суворо дотримуватись техніки безпеки. Останнім часом для передпосівного обробітку насіння застосовують біологічно нешкідливі препарати — екстракти клітинного соку деяких рослин. Проте широкого застосування цей спосіб ще не набув.