4. Психологічне діагностування емоційної сфери особистості

Для виявлення змін в емоційно-афективній сфері особистості можна використовувати різні методики, в залежності від віку досліджуваного. Можна діагностувати тривожність, агресивні тенденції, страхи, настрої, гнів, депресію, напруженість, нервово-психічні стани; вираженість, чим обумовлені, стійкість, залежність від ситуацій, тривалість, динаміку протікання, інтенсивність, ступінь усвідомлення; розвиток можливостей регулювання емоцій. Застос-ся різні методики (проективні методики, тести, опит-ки, спостер...).

Використання опитувальників. Психологічні методи вивчення емоційної сфери людини в основному базуються на анкетах і виявляють емоційні особливості людини (переважні в його житті емоції, домінуючі засоби їх вираження і емоційну стійкість).

У лабораторії А. Є. Ольшанникова були розроблені чотири методики (опитування) вивчення емоційності: три - для виявлення модальності провідних («базальних») емоцій і одна - для виявлення засобів вираження емоцій (експресивності). Отримані в різних дослідженнях результати дали щодо валідності перших трьох методик неоднозначні результати. У роботі А. Є. Ольшанникова (1978) знайдені кореляції між емоційністю, визначеної за методиками Л. А. Рабинович і Т. Дембо, а методика І. Іранковой не дала результатів, які збігаються з отриманими при використанні цих методик. Розбіжність результатів за методиками Л. А. Рабинович та І. Іранковой виявив і А. І. Палей (1982). У роботі І. А. Попова, В. В. Семенова та Л. М. Смирнова (1977), навпаки, підкреслюється діагностична цінність методики І. Іранковой на противагу методиками Л. А. Рабинович і Т. Дембо. Це ж підтверджено В. В. Семеновим (1981) при вивченні емоційності близнюків і А. І. Палєєв (1982) при вивченні зв'язку емоційності з когнітивними стилями.

Очевидно, невпевненість в діагностичній силі цих методик змусила деяких дослідників (А. І. Палей, І. В. Пацявічус) використовувати додатково метод хронологічної реєстрації емоцій (своєрідний емоційний щоденник), коли випробуваному пропонувалося протягом місяця реєструвати в хронологічному порядку за певними параметрами свої емоції, які у повсякденному житті. У спеціальний бланк випробовувані записували вид емоційних переживань, їх знак, інтенсивність, вид діяльності, в якій вони виявлялися, і тимчасові параметри їх зміни. Виявилося, що значущих кореляцій між оцінками по емоційному щоденнику, з одного боку, і даними діагностики емоційності за методиками Рабинович та Іранковой, - з іншого боку, було мало (А. І. Палей). Виявилося також виразне неузгодженість результатів порівняння ефективності саморегуляції з емоційністю, яка виникає за методикою Рабинович і емоційним щоденником (І. В. Пацявічус).

Таким чином, будучи спрямованими на дослідження одних і тих же емоційних характеристик, методики, розроблені під керівництвом А. Е. Ольшанникова, відрізняються за чотирма основними ознаками:

- Принципом отримання оцінки (самооцінка або зовнішня оцінка);

- Ступеня глобальності-дробности способу організації оцінки;

- Безпосередності-опосередкованості, побічно методики щодо досліджуваних якісних емоційних характеристик;

- Усвідомленості або неусвідомленість досліджуваних якостей.

Вказані відмінності ускладнюють отримання узагальнених даних по однойменно спрямованим показниками.