- •2. Самосвідомість особистості
- •3. Неусвідомлювані процеси і явища.
- •5. Розвиток особистості.
- •6. Перцептивні процеси особистості.
- •7. Мнемічні процеси особистості.
- •8. Мислення та уява.
- •9. Мовленнєва діяльність особистості
- •4. Мотиваційно-потребова сфера особистості. Спрямованість.
- •10. Індивідуальність. Характерологічні властивості особистості.
- •11. Індивідуальність. Темпераментальні властивості людини.
- •12. Індивідуальність. Здібності людини.
- •13. Емоційні процеси особистості.
- •14. Довільність поведінки людини.
- •15. Саморегуляція особистості.
- •16. Індивідуальність та її діяльність.
- •17. Взаємодія і спільно-розподільна діяльність.
- •18. Особистість і соціальна ситуація.
- •19. Психологічні закономірності комунікації.
- •20. Міжособистісне сприймання.
- •21. Існування особистості в малій групі.
- •22. Рольова взаємодія особистості.
- •23. Особистість в організації.
- •24. Групова динаміка
- •25. Формування особистості. Психологія виховання.
- •26. Формування особистості. Психологія навчання.
- •27. Індивідуальні варіанти розвитку особистості.
- •28. Індивідуальність та її життєвий шлях.
- •29. Професійна самореалізація особистості.
- •30. Психологічний вплив.
- •31. Професійні, етичні і моральні вимоги щодо діяльності практичного психолога
- •32. Поняття про психічний розвиток. Закономірності та механізм психічного розвитку.
- •33. Життєвий цикл і вікові кризи.
- •34. Основні напрями сучасної психології.
- •37. Психологічні особливості українського національного характеру.
- •1. Персоналістичні напрями
- •2. Психіка і вища нервова діяльність
- •3. Генетична психологія
- •4. Біхевіоризм
- •5. Гешальтпсихологія
- •6. Структурна психологія
- •7. Психоаналіз
- •36. Внутрішньоособистісні конфлікти і суїцидальна поведінка.
- •38. Розкрити статус та особливості взаємодії різнорівневих компонентів структури індивідуальності.
- •39. Психодіагностика як наука, її структура, основні підходи, вимоги і завдання.
- •40. Класифікація методів наукового психологічного дослідження.
- •1. Психологічне діагностування мотиваційно-потребової сфери особистості.
- •2. Психологічне діагностування свідомості і самосвідомості особистості.
- •3. Психологічне діагностування пізнавальних психічних процесів.
- •4. Психологічне діагностування емоційної сфери особистості
- •5. Психологічне діагностування здібностей.
- •6. Психологічне діагностування темпераменту і характеру особистості.
- •7. Комплексне психологічне діагностування індивідуальності.
- •8. Психологічне діагностування взаємостосунків і комунікативної сфери особистості.
- •10. Особливості психологічної допомоги в молодшому шкільному віці.
- •11. Особливості психологічної допомоги в підлітковому віці.
- •40. Експеримент як основний метод наукового психологічного дослідження.
- •12. Особливості психологічної допомоги юнацькому віці.
- •13. Особливості психологічної допомоги дорослим.
- •15. Особливості психологічної допомоги при психічній залежності
- •16. Особливості психологічної допомоги особистістьм з девіантною поведінкою.
- •17. Особливості психологічної допомоги при посттравматичному стресовому синдромі.
- •18. Психологічна реабілітація особистості.
- •19. Особливості психологічної і допомоги соматично-хворим людям.
- •20. Психосоматичні проблеми в психології.
- •21. Особливості організації і проведення індивідуального психологічного консультування.
- •22. Особливості надання психологічної допомоги сім'ї
- •23. Групові форми роботи в практичній психології
- •24. Особливості психологічної допомоги особистості в психоаналітичному напрямі.
- •25. Особливості психологічної допомоги в гуманістичному напрямі.
- •26 Психологічне здоров'я та професійно важливі якості особистості психолога – практика.
- •27. Особливості психологічної допомоги в межах екзистенціальної психології.
- •28. Особливості психологічної допомоги в біхевіоральній терапії.
- •29 Організація психологічної служби в закладах освіти.
- •30. Особливості просвітницької діяльності практичного психолога.
- •31. Застосування методів математичної статистики в роботі психолога.
- •32. Проективні техніки у дослідженні особистості.
- •33. Сучасні напрями психотерапії
- •1. Психодинамічний напрям
- •1.2. Аналітична психологія к. Юнга
- •2. Поведінковий напрям
- •3. Когнітивний напрям
- •4. Гуманістична психотерапія
- •34. В чому полягає особливість взаємозв’язку всіх видів діяльності практичного психолога, що працює в галузі освіти. Наведіть приклади.
- •35. Обґрунтуйте необхідність функціонування психологічної служби в інноваційних навчально-виховних закладах, вузах.
- •36. Психологічна характеристика невербальних засобів комунікації. Проблема інтерпретації невербальної поведінки.
- •37. Загальна стратегія використання психологом знань про властивості основних нервових процесів при здійсненні профорієнтаційної роботи.
- •38. Надання практичним психологом допомоги вчителю щодо формування стильових варіантів його педагогічної діяльності.
4. Психологічне діагностування емоційної сфери особистості
Для виявлення змін в емоційно-афективній сфері особистості можна використовувати різні методики, в залежності від віку досліджуваного. Можна діагностувати тривожність, агресивні тенденції, страхи, настрої, гнів, депресію, напруженість, нервово-психічні стани; вираженість, чим обумовлені, стійкість, залежність від ситуацій, тривалість, динаміку протікання, інтенсивність, ступінь усвідомлення; розвиток можливостей регулювання емоцій. Застос-ся різні методики (проективні методики, тести, опит-ки, спостер...).
Використання опитувальників. Психологічні методи вивчення емоційної сфери людини в основному базуються на анкетах і виявляють емоційні особливості людини (переважні в його житті емоції, домінуючі засоби їх вираження і емоційну стійкість).
У лабораторії А. Є. Ольшанникова були розроблені чотири методики (опитування) вивчення емоційності: три - для виявлення модальності провідних («базальних») емоцій і одна - для виявлення засобів вираження емоцій (експресивності). Отримані в різних дослідженнях результати дали щодо валідності перших трьох методик неоднозначні результати. У роботі А. Є. Ольшанникова (1978) знайдені кореляції між емоційністю, визначеної за методиками Л. А. Рабинович і Т. Дембо, а методика І. Іранковой не дала результатів, які збігаються з отриманими при використанні цих методик. Розбіжність результатів за методиками Л. А. Рабинович та І. Іранковой виявив і А. І. Палей (1982). У роботі І. А. Попова, В. В. Семенова та Л. М. Смирнова (1977), навпаки, підкреслюється діагностична цінність методики І. Іранковой на противагу методиками Л. А. Рабинович і Т. Дембо. Це ж підтверджено В. В. Семеновим (1981) при вивченні емоційності близнюків і А. І. Палєєв (1982) при вивченні зв'язку емоційності з когнітивними стилями.
Очевидно, невпевненість в діагностичній силі цих методик змусила деяких дослідників (А. І. Палей, І. В. Пацявічус) використовувати додатково метод хронологічної реєстрації емоцій (своєрідний емоційний щоденник), коли випробуваному пропонувалося протягом місяця реєструвати в хронологічному порядку за певними параметрами свої емоції, які у повсякденному житті. У спеціальний бланк випробовувані записували вид емоційних переживань, їх знак, інтенсивність, вид діяльності, в якій вони виявлялися, і тимчасові параметри їх зміни. Виявилося, що значущих кореляцій між оцінками по емоційному щоденнику, з одного боку, і даними діагностики емоційності за методиками Рабинович та Іранковой, - з іншого боку, було мало (А. І. Палей). Виявилося також виразне неузгодженість результатів порівняння ефективності саморегуляції з емоційністю, яка виникає за методикою Рабинович і емоційним щоденником (І. В. Пацявічус).
Таким чином, будучи спрямованими на дослідження одних і тих же емоційних характеристик, методики, розроблені під керівництвом А. Е. Ольшанникова, відрізняються за чотирма основними ознаками:
- Принципом отримання оцінки (самооцінка або зовнішня оцінка);
- Ступеня глобальності-дробности способу організації оцінки;
- Безпосередності-опосередкованості, побічно методики щодо досліджуваних якісних емоційних характеристик;
- Усвідомленості або неусвідомленість досліджуваних якостей.
Вказані відмінності ускладнюють отримання узагальнених даних по однойменно спрямованим показниками.