6.1. Профілактика гострих ускладнень.

Положення протоколу.

Метою профілактики гострих ускладнень ЦД 2 типу є контроль показників глікемії та запобігання:

• відносної інсулінової недостатності або навпаки надлишку інсуліну в організмі;

• дегідратації;

• підвищення утворення та зниження утилізації лактату;

• гіпоксії.

Обґрунтування.

Відносна інсулінова недостатність або навпаки надлишок інсуліну в організмі, дегідратація, підвищення утворення та зниження утилізації лактату, гіпоксія можуть призвести до гострих ускладнень ЦД 2 типу.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. Надати всім пацієнтам з ЦД 2 типу інформацію щодо провокуючих факторів розвитку гострих ускладнень (Додаток №19. Провокуючі фактори розвитку гострих станів ЦД 2 типу.)

6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цд 2 типу.

Положення протоколу.

Клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів з ЦД 2 типу проводиться з метою виявлення гострих ускладнень ЦД 2 типу.

Обґрунтування.

Результати обстеження необхідні для виявлення гострих ускладнень, визначають вибір оптимальної тактики лікування та своєчасного направлення пацієнта до закладу, що надає вторинну чи високоспеціалізовану медичну допомогу, та знижує вірогідність погіршення стану пацієнта.

Необхідні дії.

Обов'язкові:

1. Розпізнавати гострі ускладнення ЦД 2 типу при кожному звернені пацієнта з ЦД 2 типу (А.4.4 Клінічні критерії диференціальної діагностики коматозних станів у пацієнтів з ЦД 2 типу).

2. Провести на догоспітальному етапі експрес-аналіз глюкози плазми крові для всіх гострих ускладнень ЦД 2 типу.

3. Провести відповідні заходи догоспітальної допомоги (А.2.1. Розділ 6.3. Лікування гострих ускладнень ЦД 2 типу), самостійно чи за допомогою служби швидкої допомоги доставити пацієнта до установ, що надають вторинну (стаціонарну) медичну допомогу.

Бажані:

4. При підозрі на діабетичний кетоацидоз провести на догоспітальному етапі аналіз будь-якої порції сечі на кетонові тіла.

6.3. Лікування гострих ускладнень цд 2 типу.

Положення протоколу.

Метою лікування гострих ускладнень ЦД 2 типу є надання відповідної догоспітальної допомоги пацієнтам з ЦД 2 типу.

Обґрунтування.

Своєчасне раннє виявлення гострих ускладнень та надання догоспітальної допомоги сприяє подовженню тривалості життя, зменшенню інвалідизації та покращує якість життя пацієнтів.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. При виявлені гострих ускладнень ЦД 2 типу надати пацієнту догоспітальну допомогу та самостійно чи за допомогою служби швидкої допомоги доставити пацієнта до установ, що надають вторинну (стаціонарну) медичну допомогу.

2. При діабетичному кетоацидозі ввести:

• ЛЗ інсулін короткої дії 20 од. в/м;

• ЛЗ розчин 0.9 % хлориду натрія в/в крапельно зі швидкістю 1 л/год.

3. При гіперосмолярному гіперглікемічному синдромі та молочнокислому ацидозі ввести:

• ЛЗ розчин 0.9 % NaCl в/в крапельно зі швидкістю 1 л/год.

4. При рівні глюкози плазми < 3.9 ммоль/л. (гіпоглікемія) у пацієнтів з ЦД 2 типу, які отримують цукрознижуючу терапію, і у яких легкий перебіг гіпоглікемії (пацієнт не потребує допомоги іншої особи) провести такі заходи:

• вжити 1-2 хлібні одиниці (ХО) швидкозасвоюваних вуглеводів: цукор (3-5 шматків, краще розчинити), або 200 мл солодкого фруктового соку або 200 мл лимонаду, або 4-5 великих таблеток глюкози (по 3 мг);

• якщо гіпоглікемія викликана інсуліном пролонгованої дії, особливо у нічний час, слід додатково вжити 1-2 ХО повільнозасвоюваних вуглеводів (хліб, каша тощо).

5. При рівні глюкози в плазмі крові < 3.9 ммоль/л. (гіпоглікемія) у пацієнтів з ЦД 2 типу, які отримують цукрознижуючу терапію, і у яких тяжка гіпоглікемія (пацієнт потребує допомоги іншої особи, з втратою свідомості або без неї) провести такі заходи:

• пацієнта покласти на бік, звільнити ротову порожнину від залишків їжі. При втраті свідомості не дозволяється вливати в ротову порожнину солодкі розчини (небезпека асфіксії!);

• в/в струйно ввести 40-100 мл ЛЗ розчин 40 % глюкози, до повного відновлення свідомості. Як альтернатива — 1 мл розчину глюкагона п/к або в/м;

• якщо свідомість не відновлюється після в/в введення 100 мл ЛЗ розчин 40 % глюкози — почати в/в крапельне введення ЛЗ розчин 5% або 10 % глюкози та як найшидше госпіталізувати;

• якщо причиною виявиться передозування пероральних цукрознижуючих ЛЗ з великою тривалістю дії, в/в крапельне введення ЛЗ розчин 5% або 10 % глюкози продовжувати до нормалізації глікемії та повного виведення ЛЗ з організму.

6. Викликати службу швидкої медичної допомоги при неможливості самостійно надати догоспітальну допомогу та/або доставити пацієнта до установ, що надають вторинну стаціонарну медичну допомогу.

Розділ 7. Динамічне диспансерне спостереження