- •Уніфікований клінічний протокол
- •4.1. Немедикаментозні методи лікування цд 2 типу.
- •4.2. Медикаментозні методи лікування цд 2 типу.
- •5.1. Профілактика хронічних ускладнень цд 2 типу.
- •5.1.1. Контроль ліпідного профілю крові:
- •5.1.2. Контроль ат:
- •5.1.3. Антитромболітична терапія:
- •5.2. Діагностика та лікування хронічних ускладнень цд 2 типу.
- •5.2.2. Ураження нирок
- •6.1. Профілактика гострих ускладнень.
- •6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цд 2 типу.
- •6.3. Лікування гострих ускладнень цд 2 типу.
- •7.1 Самоконтроль рівня глюкози (натще і після їжі) пацієнтів з цд 2 типу.
- •7.2. Моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів.
- •7.3. Реабілітаційні заходи
- •5.1 Модифікація факторів ризику хронічних ускладнень
- •5.3. Ураження нирок
- •5.5.1. Лікування болю при діабетичній нейропатії.
- •5.5.2. Автономна нейропатія.
- •6.1. Профілактика гострих ускладнень.
- •6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цд 2 типу.
- •6.3. Лікування гострих ускладнень цд 2 типу.
- •1.1.1. Діабетичний кетоацидоз
- •1.3. Моніторинг лабораторних показників.
- •1.3.1. Діабетичний кетоацидоз
- •1.3.2. Гіперосмолярний гіперглікемічний синдром
- •1.3.3. Молочнокислий ацидоз
- •1.3.4. Гіпоглікемія та гіпоглікемічна кома
- •1. Регідратація
- •3. Відновлення дефіциту калію
- •4. Найчастіша супутня терапія
- •3. Відновлення клс:
- •5.1. Назва індикатора:
- •5.1.5 Характеристики чисельника індикатора.
- •5.1.6. Алгоритм обчислення індикатора.
- •5.1.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
- •5.2. Назва індикатора.
- •5.2.6. Алгоритм обчислення індикатора.
- •5.2.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
- •5.3. Назва індикатора.
- •5.3.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
- •5.4. Назва індикатора.
- •5.4.6. Алгоритм обчислення індикатора.
- •5.4.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
5.1 Модифікація факторів ризику хронічних ускладнень
Необхідні дії.
Обов'язкові:
Ті ж самі, що і для закладів, що надають первинну медичну допомогу (А 2.1. Розділ 5.1. Профілактика хронічних ускладнень ЦД 2 типу).
Якщо лікарем загальної практики - сімейним лікарем проведені заходи, провести оцінку їх ефективності, оцінити ступінь їх виконання пацієнтом, при необхідності – вносяться корективи.
5.2. ССЗ.
Необхідні дії.
Обов'язкові:
Ті ж самі, що і для закладів, що надають первинну медичну допомогу (А 2.1 Розділ 5.2.1. ССЗ).
Якщо лікарем загальної практики - сімейним лікарем проведені заходи, провести оцінку їх ефективності, оцінити ступінь їх виконання пацієнтом, при необхідності – вносяться корективи.
5.3. Ураження нирок
Необхідні дії.
Обов'язкові:
Ті ж самі, що і для закладів, що надають первинну медичну допомогу (А 2.1 Розділ 5.2.2. Ураження нирок).
Якщо лікарем загальної практики - сімейним лікарем проведені заходи, провести оцінку їх ефективності, оцінити ступінь їх виконання пацієнтом, при необхідності – вносяться корективи.
При стадії протеїнурії:
прийом ЛЗ групи інгібіторів АПФ для досягнення АТ <130/80 мм рт.ст.;
корекція дисліпідемії та глікемії до цільових рівнів;
якщо ЛЗ групи інгібітів АПФ погано переноситься, замініть його на ЛЗ групи БРА-2;
корекція дисліпідемії та глікемії до цільових рівнів – постійно;
вживати до 0,8 г білка на 1 кг маси тіла;
еритропоетин при підтвердженні ниркової анемії (Hb <110 г/л);
забезпечити проведення моніторингу показників (Додаток №18. Моніторинг пацієнтів з ЦД 2 типу залежно від стадії діабетичної нефропатії).
Стадія консервативного лікування ХНН:
прийом ЛЗ групи інгібіторів АПФ (якщо ЛЗ групи інгібітів АПФ погано переноситься, замініть його на ЛЗ групи БРА-2) для досягнення АТ <130/80 мм рт.ст, (з обережністю – при рівні креатиніну понад 330 мкмоль/л). Рекомендується комбінована антигіпертензивна терапія;
корекція дисліпідемії та глікемії до цільових рівнів – постійно;
призначити ЛЗ еритропоетин при підтвердженні ниркової анемії (Hb <110 г/л) (під контролем АТ, рівнем гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитів крові, заліза і феритину сироватки);
корекція гіперкаліємії;
корекція фосфорно-кальцієвого обміну;
ентеросорбція;
забезпечити проведення моніторингу показників (Додаток №18. Моніторинг пацієнтів з ЦД 2 типу залежно від стадії діабетичної нефропатії).
При термінальній стадії ХНН (ШКФ <15 мл/хв, калій сировотки >6,5 ммоль/л, тяжка гіпергідратація з ризиком розвитку набряку легень, наростання білково-енергетичної недостатності) направити пацієнта у високоспеціалізовані медичні заклади для початку проведення замісної ниркової терапії (хронічний гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантація нирки).
Ураження зору.
Необхідні дії.
Обов’язкові:
Ті ж самі, що і для закладів, що надають первинну медичну допомогу (А 2.1 Розділ 5.2.3. Ураження зору).
Якщо лікарем загальної практики - сімейним лікарем проведені заходи, провести оцінку їх ефективності, оцінити ступінь їх виконання пацієнтом, при необхідності – вносяться корективи.
Використання з лікувальною і профілактичною метою ангіопротекторів визнано малоефективним при проліферативній стадії діабетичної ретинопатії, особливо на тлі незадовільної компенсації вуглеводного обміну. При непроліферативній стадії діабетичної ретинопатії ангіопротектори використовують для лікування мікроаневризм і спазмів судин очного дна, антиагреганти, кортикостероїди (місцево), антиоксиданти, антитромболітичні, антигіпоксичні ЛЗ.
Призначити лазерну фотокоагуляцію відповідно до показань (Додаток №15 Показання до лазерної фотокоагуляції)
Призначити вітректомію якщо:
інтенсивні, довгострокові (більше 4-6 місяці) крововиливи в скловидне тіло які не розмоктуються;
фракційне відслонення сітчатки;
старі фіброзні зміни скловидного тіла.
Ураження нервів.