7. Додатки. Засоби для контролю:

Контрольні питання:

1. Назвіть анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей, які впливають на перебіг панкреатиту

2. Класифікація хроничного панкреатиту.

3. Фактори, які лежать в основі патогенезу панкреатиту.

4. Етіологія та патогенез хр. панкреатиту у дітей.

5. Клініка та діагностика хр. панкреатиту у дітей.

6. Лікування хр. панкреатиту у дітей.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

1. Фактор, шо не є морфологічним субстратом хронічного панкреатиту (ХП):

А. запалення.

Б. вогнищевий некроз.

В. фіброз.

Г. склероз.

2. Найменш значущий для виникнення ХП у дітей етіологічний чинник:

А. інфекція

Б. травма

В. алкоголь

Г. обтурація

3. Найбільш значущий фактор патогенезу ХП:

А. гіперферментемія

Б. порушення мікроціркуляції

В окисний стресс

Г дефект синтезу липостатину

3. Яка з ознак болю нехарактерна для ХП:

А. прогресування

Б. зменшення пид час нахилу тулуба вперед

В. ірадіація в поперекову ділянку

Г. поява натще

5. Найменш ймовірна причина виникнення болю при ХП:

А. внутрішньопротокова гіпертензія

Б. спазм воротаря.

В. запалення внутрішньо панкреатичних нервових стовбурів

Г. ураження 12-палої кишки

6. Найбільш характерний для ХП диспепсичний синдром:

А. відрижка тухлим.

Б. печія

В. розлад випорожнення.

Г. підвишений апетит

7. Симптом, не характерний для загострення ХП:

А. Кача

Б. болючість у точці Дежардена

В. Герца

Г. позитивний симптом Мейо-Робсона

8. Невідповідність між інтенсивністю болю і результатами пальпації живота притаманна :

А. автоімунній формі ХП

Б. гострому інтерстиціальному панкреатиту

В. гострому геморагічному панкреатиту

Г. абсцесу підшлункової залози

9. Принципові розбіжності панкреатопатії та ХП:

А. вираженість больового синдрому

Б. ступінь гіперферментемії

В. відсутність запалення у тканині підшлункової залози

Г. відсутність температурної реакції

9. Дслідження активності панкреатичних ферментів наінформативніше:

А. у перші 12 годин загострення ХП

Б. у перші 2 години загострення

В. через 12-24 год. від початку загострення

Г. через 48-72 год. від початку

9. Дослідження активності амілази сечі найбільше інформативне:

А. у перші 2 год загострення ХП

Б. у перші 12 год загострення

В. через 12-18 год від початку загострення

Г. через 24 год від початку загострення

9. «Золотий стандарт» у діагностиці ХП:

А. ультразвукове дослідження

Б. комп’ютерна томографія

В. ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія

Г. радіонуклідне сканування

9. Дані УЗД підшлункової залози, не характерні для ХП:

А. негомогенне посилення ехогенності

Б. чіткість контурів

В. наявність фіброзу

Г. вогнища звапніння

9. У перші 2-3 доби гострого панкреатиту чи загострення ХП застосовують:

А. непротертий варіант дієти №5-п

Б. протертий варіант дієти №5-п

В. голодну паузу

Г. дієту №1

9. При загостренні ХП для усунення больового синдрому слід віддати перевагу:

А. соматостатину (октреотид)

Б. преднізолону

В. антипротеазним препаратам

Г. панкреатичним ферментам

9. За збереження больового синдрому, незважаючи на застосування соматостатину, слід призначати:

А. преднізолон

Б. антипротеазні препарати

В. панкреатичні ферменти

Г. аналгетики

9. Ознаки ХП, за якої не потрібне проведення замісної терапії ферментнимі препаратамі:

А. стеаторея (копрограма)

Б. щоденно виділення жиру понад 15 г

В. триваюче зменшення маси тіла хворого

Г. діарея, що супроводжується іншими диспепсичними явищами

9. При застосуванні ферментніх препаратів перевагу віддають тім, що містять максимальну кількість:

А. трипсину

Б. ліпази

В. амілази

Г. хемотрипсину

9. Для усунення больовогу синдрому в гострому періоді панкреатиту перевагу віддають ферментним препаратам, що містять максимальну кількість:

А. ліпази

Б. трипсину

В. амілази

Г. еластази

9. Якому препарату віддають перевагу при корекції недостатності екзокринної функції підшлункової залози:

А. фестал

Б. мезім-форте

В. креон

Г. панзинорм

ВІДПОВІДІ

1-Г, 2-В, 3-А, 4-Г, 5-Б, 6-В, 7-В, 8-Б, 9-В, 10-В, 11-Г, 12-В, 13-Б, 14-В, 15-А, 16-Г, 17-А, 18-Б, 19-Б, 20-В.

ТЕСТИ КРОК

1

Хлопчик 15 років. На протязі останніх 4-х років турбують біль у животі, нудота,

рідкі випороженя, які виникають періодично. При обстеженні у стаціонарі

діагностовано загострення хронічного панкреатиту. З метою пригничення

больового синдрому найбільш доцільно призначити?

A Спазмолітики

B Преднізолон

C Соматостатін

D Панкреатичні ферменти

E Анальгін

2

Дитина 15 років скаржиться на ниючі болі в верхній половині живота натще та

через 1,5-2 години після їжі, печію, відрижку кислим, які турбують впродовж 2

років. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, болючий в епігастрії та

пілородуоденальній ділянці. Ендоскопічно: слизова оболонка шлунка та

дванадцятипалої кишки різко набрякла, гіперемована. рН-метрія: помірна

гіперацидність. Ваш діагноз?

A Хронічний гіперацидний гастродуоденіт

B Хронічний панкретит

C Виразкова хвороба шлунку

D Виразкова хвороб дванадцятипалої кишки

E Хронічний гіпоацидний гастродуоденіт

3

У дитини 14 років ниючі болі в верхній половині живота натще та через 1,5-2

години після їжі, печія. Живіт при пальпації болючий в пілородуоденальній

ділянці, позитивний симптом Менделя. Ендоскопічно: слизова оболонка шлунка

та дванадцятипалої кишки різко набрякла, гіперемована, дефект слизової

оболонки цибулини дванадцятипалої кишки розміром 0,2-0,3 см. рН-метрія:

помірна гіперацидність. Ваш діагноз?

A Хронічний панкреатит

B Хронічний гіпоацидний гастродуоденіт

C Виразкова хвороба шлунку

D Хронічний гіперацидний гастродуоденіт

E Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

4

У 11-річного хлопчика раптово зявилася блювота кавовою гущею, слабкість,

холодний липкий піт. З анамнезу відомо, що впродовж останнього року

відмічався періодичний біль у животі, натще або через 1,5-2 години після їжі,

незначні диспепсичні явища. Яка найбільш імовірна причина кровотечі?

A Хронічний панкреатит

B Гострий деструктивний панкреатит

C Портальна гіпертензія

DВиразкова хвороба 12-палої кишки

E Синдром Рея

5

У дитини 12 років зі скаргами на періодичний біль у животі, який зменшується

після прийому їжі, відрижку, слабкість, пітливість, порушення стулу. Яке дослідження найбільш інформативне у верифікації діагнозу?

A УЗД черевної порожнини

В Ендоскопічне дослідження

C Рентгенологічне дослідження

D Фракційне шлункове зондування

E Внутрішньо шлункова рН-метрія

6

У дитини 2 років спостерігається тривала діарея, блідість шкірних покровів,

відставання в масі тіла. В крові: еритроцити – 3,2 Т/л, лейкоцити – 3,0 Г/л, тромбоцити – 110 Г/л, . В копрограмі –

нейтральний жир ++++, мила ++. Який препарат слід призначити?

A Аллохол

B Смекта

C Панкреатин

D Симбітер

E Ентерол

7

Дівчинка 9 років скаржиться на ниючий біль у верхній половині живота після їжі,

періодичну нудоту, наявність дерматиту. При об’єктивному обстеженні печінка

виступає з-під краю ребревої дуги на 1,5 см, помірно ущільнена, болючість в

зоні Шофара, позитивні симптоми Мерфі, Лепине, Харитонова, Грекова-Ортнера.

Про яке захворювання можна думати?

A Хронічний панкретит

B Хронічний холецистохолангіт

C Хронічний ентероколіт

D Хронічний гастродуоденіт

E Гострий мезаденіт

8

Хлопчик 15 років. На протязі останніх 4-х років турбують біль у животі, нудота,

рідкі випорожнення, які виникають періодично. При обстеженні у стаціонарі

діагностовано загострення хронічного панкреатиту, недостатність екзокринної функції підшлункової залози. З метою коррекції недостатністі екзокр. функції п найбільш доцільно призначити?

A мезимфорте

B фестал

C креон

D панзинорм

E смекта

9

У дитини 14 років ниючі болі в верхній половині живота наростают писля прійому іжї, фізичних навантажень з ірадіацією в спину, печія, зниження апетиту.

Живіт при пальпації болючий в пілородуоденальній області, зоні Шоффара. В аналізе крові гіперамілаземія. Ваш діагноз?

A Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

B Хронічний гіпоацидний гастродуоденіт

C Виразкова хвороба шлунку

D Хронічний гіперацидний гастродуоденіт

E Хронічний панкреатит

ВІДПОВІДІ:

1С, 2А, 3Е, 4Д, 5В, 6С, 7В, 8С, 9Е

Сітуаційни задачи:

1. Хлопчик, 9 років. Протягом 1,5 років у дитини приступи болю в навколопупочной ділянці та в лівому підребірьї, що ірадиюють іноді в спину або мають оперізуючий характер. Болі супроводжуються богаторазовим блюванням. Напади провокуються великою кількістю єжі, останній напад був протягом 2 днів перед госпіталізацією. Випорожнення нестійкі, часто розріджені, та багато.

Дитина доношена, знаходилась на природному вигодовуванні. Алергічний анамнез не обтяжений. Матері 34 рокі – гастрит, у бабусі – холецістит, панкреатит, цукровий діабет.

Обьективно: зріст 136 см, масса 26 кг. Шкіра блідно-рожева, чиста. ЧСС-92 в 1 мин., АТ- 95/60 мм. рт. ст. Дихання везикулярне. Живіт роздутий у верхній половині, при глибокій пальпації болісний у епігастрії, у зоні Шофара, точках Де-жардена, Мейо-Робсона. Печинка – біля краю реберної дуги, симптоми ураження жовчного михура слабко позитивні.

Загальний анализ крові: НЬ-124 г/л, К.П.- 0,88, ер. 4,2х 10.12/л, Л- 6,6х10.9/л, п- 4%, с- 51%, е-3%, л-36%, м- 6%, ШОЕ- 12мм/год.

Загальний аналіз сечі: колір соломьяно-жовтий, прозора. рН- 6,0, відносна щільність 1021, білок – немає, цукор – немає, лейкоцити – 2-3 в п/з, плоский єпітелій – немає.

Біохімічний аналіз крові: загальний білок- 78 г/л, альбуміни- 52%, ЛФ – 140 (норма 70-140), амілаза – 120 Од (норма 10-120), тимолова проба – 3Од, загальний білірубін -16 мкмоль/л, зв’язаний – 3 мкмоль/л, СРБ (+). Діастаза сечі – 128 (норма 32-64).

УЗД органів черевної порожнини: печинка не збільшена

паренхіма гомогенна, ехогенность звичайна, судини печінки не розширені. Жовчний міхур – 58х35 мм (норма не більше 50х30), перегін в ділянці шийки, стінки не потовщені, вміст його гомогенний. Підшлункова залоза: голівка – 22 мм (норма 16), тіло -18 (норма 14), хвіст – 26 (норма 18), мають гіперехогенні включення, капсула трохі ущільнена.

Ретроградна холепанкреатографія: поза печінкові і внутрішньо печінкові протоки не розширені. Міхурова протока – довжина і діаметр не змінені. Вірсунгова протока дилятована, розширена, має загальну ампулу з загальною жовчною протокою.

Завдання

1. Поставьте і обгрунтуйте діагноз

2. Який етіопатогенез захворювання?

3. Складіть диференційно-діагностичний алгоритм

4. Складить план лікування (дієтотерапія, яка ферментотерапія доцільна)

5. У якіх випадках потрібне хірургічне лікування?

6. Тактика спостереження за хворим після виписки зі стаціонару.

2. Хлопчик, 11 років, хворіє 1 добу. Напередодні в школі підчас перерви одержал удар ногою в живіт, зьявилися різкі болі в жівоті, що віддають в спину, уночі богаторазове блювання, нудота. Діагноз «гострий жівіт» був знятий хірургом, переведений у гастроентерологічне відділення.

Дитина неспокійна, вимушене положення із зігнутими ногами. . Шкіра бліда, синювато-ціанотичного кольору,чиста. ЧСС- 100 в 1 мин., АТ- 95/60 мм. рт. ст. Дихання везикулярне. Живіт роздутий помірно, при глибокій пальпації болісний навколо пупка, в епігастрії, у зоні Шофара, точках Де-жардена, мейо-Робсона. Печинка – біля краю реберної дуги, безболісна, симптоми ураження жовчного михура негативні.

Загальний анализ крові: НЬ-125 г/л, К.П.- 0,9, ер. 4,1х 10.12/л, Л- 9,8х10.9/л, п- 5%, с- 63%, е-3%, л-21%, м- 5%, ШОЕ- 13мм/год.

Загальний аналіз сечі: колір соломьяно-жовтий, прозора. рН- 6,0, відносна щільність 1024, білок – немає, цукор – немає, лейкоцити – 2-3 в п/з, плоский єпітелій – немає, оксалати в невеликій кількості.

Біохімічний аналіз крові: загальний білок- 75 г/л, альбуміни- 52%, ЛФ – 120 (норма 70-140), амілаза – 250 Од (норма 10-120), тимолова проба – 3Од, загальний білірубін -16 мкмоль/л, зв’язаний – 3 мкмоль/л, СРБ (+). Діастаза сечі – 257 (норма 32-64).

УЗД органів черевної порожнини: печинка не збільшена, паренхіма гомогенна, ехогенность звичайна, судини печінки не розширені. Жовчний міхур – 58х35 мм (норма не більше 50х30), стінки не потовщені, вміст його гомогенний. Підшлункова залоза: голівка – 29 мм (норма 18), тіло -21 (норма 15), хвіст – 28 (норма 19), ехогенність знижена.

Завдання:

1. Поставьте і обгрунтуйте діагноз

2. Який етіопатогенез захворювання?

3. Складіть дифференційно-діагностичний алгоритм.

4. Оценіть лабораторні дані

5. Дайте оцінку УЗД

6. Складіть план лікування

7. Які препарати из перерахованих варто використовувати при лікуванні: фосфалюгель, ранітидін, лосек, сандостатин, баралгін, контрікал, церукал, мотилиум.

8. На якому етапі захворювання і які потрібно використовувати ферментні препарати?

Рекомендована література:

1. Дитячі хвороби /За ред.. В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. –К.:Здоров’я, 1999. – 734 с.

2. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник. – Харьков:Фолио, 2002. – 1125 с.

3. Медицина дитинства /За ред.. П.С.Мощича. – К.:Здоров’я, 1994. – Том І – ІУ.

4. Педиатрия /под ред.. Н.П.Шабалова. Учебник. – СПб.:Спец лит, 2002. -895

5. Бєлоусов Ю.В. Гастроентерологія дитячого віку – Київ – 2007. – 438 с.

14