3. Організація змісту навчального модулю

1. Профілактика стоматологічних захворювань: визначення, мета, завдання, методи, визначення економічної ефективності.

2. Анатомо-фізиологічні особливості будови порожнини рота у віковому аспекті.

3. Розвиток щелепно-лицевої ділянки, зубів, слизової оболонки порожнини рота і пародонта.

4. Періоди розвитку тимчасових і постійних зубів. Вплив загального стану організму на розвиток зубів.

5. Ознаки фізиологічного прорізування зубів у дітей. Терміни закладки, мінералізації, прорізування тимчасових зубів.

6. Терміни формування та розсмоктування коренів тимчасових зубів. Види і типи резорбції коренів тимчасових зубів.

7. Терміни закладки, мінералізації, прорізування та формування коренів постійних зубів.

8. Чинники ембріонального та постембріонального періодів розвитку, що впливають на закладку та мінералізацію зубів.

9. Алгоритм огляду стоматологічного хворого.

10. Зубна формула: визначення і призначення. Запис клінічної (за графіко-цифровою і двозначною системами) і анатомічної зубної формули.

11. Анатомо-топографічні особливості тимчасових і постійних зубів у дітей. Відмінності тимчасових зубів від постійних.

4. Зміст навчального матеріалу

Профілактика стоматологічних захворювань.

Профілактика стоматологічних захворювань - це система державних соціальних, гігієнічних, медичних, та особистих заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здоров’я та попередження захворювання.

Мета і завдання профілактики:

• Зменшення інтенсивності і розповсюдження карієсу зубів; збільшення кількості осіб, які не мають карієсу.

• Зменшення процента осіб, у котрих виявленні признаки ураження тканин пародонта, зменшення кількості секстантів з кровоточивістю, зубним каменем і патологічними кишенями в ключовій віковій групі відповідно з індексом потреби в лікуванні хвороб пародонту.

Методи профілактики основних стоматологічних захворювань:

1. Стоматологічна освіта населення

2. Навчання правилам раціонального харчування

3. Навчання правилам гігієнічного догляду за порожниною рота

4. Ендогенне використання препаратів фтору

5. Використання засобів місцевої профілактики

6. Вторинна профілактика (санація порожнини рота)

Анатомо-фізіологічні особливості будови порожнини рота у віковому аспекті.

Грудочки Біша - добре відмежовані щільні скупчення жирової тканини в товщі щік на жувальних м'язах, наявні тільки у дітей раннього віку. Вони перешкоджають втягуванню щік при виникненні негативного тиску в порожнині рота дитини під час смоктання. Грудочки Біша зберігаються навіть при важких ступенях схуднення, а при поліпшенні харчування відновлюються першими.

Уздовж середньої лінії на твердому піднебінні майже завжди помітні жовтувато-білі плями - боновські вузлики.

Зовнішня частина слизової оболонки губ має поперечну смугастість у вигляді маленьких подушечок білуватого кольору, розділених між собою досить глибокими борозенками, що йдуть впоперек по відношенню до довжини губи валики Пфаундлера - Люшка.

Зазначені анатомічні особливості дозволяють дитині схоплювати губами сосок материнських грудей. Нормальний і цілком доношена новонароджений народиться з добре вираженою здатністю смоктання. Це безумовний вроджений рефлекс.

Робена - Мажито складка (P. Robin, 1867-1950, французький педіатр; Е.F. Magitot, 1833-1897, французький стоматолог) - дублікатура слизової оболонки порожнини рота у немовляти, розташована вздовж альвеолярних дуг, що полегшує акт смоктання і забезпечує при цьому герметизацію порожнини рота.

В 5-6 років у зв'язку з ростом щелеп між тимчасовими зубами утворяться проміжки – треми та діастеми. Із трирічного віку відбувається фізіологічне стирання тимчасових зубів, у міру розсмоктування коренів, тимчасові зуби стають рухливими.

Розвиток щелепно-лицевої ділянки

Джерело розвитку:

Нижньощелепні відростки	Нижня щелепа, нижня губа
Лобовий відросток	Верхня частина перенісся
Верхньощелепні відростки	Верхня щелепа; піднебіння, крім різцевої частини; слізно-носовий канал (разом з боковим носовим відростком)
Латеральні(бокові) носові відростки	Крила носа
Медіальні(середні) носові відростки	Носова перегородка, різцева частина твердого поднебіня, середня частина губи, ніс

(2-3 тижні)

Утворення первинного рота. На передньому кінці зародка з ектодерми утворюється поглиблення - ротова бухта, яка ще сильніше заглиблюється до зустрічі з ентодермою (первинною кишкою), їх розділяє глоткова перетинка. На 3 тижні глоткова перетинка розривається і утворюється первинний рот, який має сполучення з первинною кишкою. Незадовго до цього утворюється кишеня Ратке - дорсальний виріст ектодерми верхньої частини первинного рота - закладка передньої і середньої часток гіпофіза.

(4-5тижні)

Утворення верхньо- і нижньощелепних відростків. Ротова бухта відокремлена з боків похідними 1 зябрової дуги, яка ділиться з кожного боку на верхньо- і нижньощелепні відростки (нижня щелепа, верхня щелепа, піднебіння, крім різцевої частини, слізно-носовий канал разом з боковим носовим відростком. Ротова бухта відокремлена зверху непарним лобовим відростком (верхня частина перенісся). Парні нижньощелепні відростки зростаються і утворюють нижню щелепу і відповідну частину обличчя, в тому числі і нижню губу.

(6 тиждень)

Утворення носових відростків, носових ямок. З боків від лобного відростка спочатку утворюються носові піднесення, центральна частина яких поглиблюється і утворює носові ямки, з боків від цих ямок утворюються носові відростки - середній (медіальний) і бічний (латеральний). Носові ямки стають поступово все глибше, ростуть назад і донизу, і досягають тієї поверхні лобного виросту, що утворює дах первинної рота. На цьому місці носові ямки прориваються і поєднуються з первинною ротовою порожниною, внутрішні отвори, що утворилися, отримали назву первинних хоан. Верхньощелепні відростки відокремлюються від бічного носового відростка щілиною, що з'єднує очноямкові западини з носовими ямками (слізно -носовий канал).

Верхня щелепа, ніс, різцева частина твердого піднебіння. З верхньощелепних відростків розвиваються верхні щелепи, включаючи піднебіння, відповідні ділянки обличчя і латеральні відрізки верхньої губи. Верхньощелепні відростки не зростаються між собою, а між ними вклинюється по середній лінії середній (медіальний) носовий відросток і зверху - бічній носовий відросток. Середній носовий відросток йде на утворення носової перетинки, різцевої частини твердого піднебіння і середньої частини губи. Зростаючись з верхньощелепними відростками, він замикає вхід в ротову порожнину зверху. Перегородка носа утворюється злилиттям середніх носових відростків. Крила носа - бічні носові відростки. Верхня частина перенісся - з лобового відростка.

(8-9 тижні)

Утворення піднебіння. На внутрішній поверхні верхньощелепного відростка утворюється валик, який росте в напрямку до середньої площини і носить назву піднебінної пластинки (відростка). Спочатку між правою і лівою піднебінними пластинками є щілина, а потім вони зростаються, утворюючи піднебіння, яке ділить первинну ротову порожнину на порожнину носа і власне ротову порожнину.

Слізно-носовий канал. Верхній край верхньощелепного відростка зростається з нижнім краєм латерального носового відростка, внаслідок цього борозна, що з'єднує очну западину з носовою ямкою, замикається в слізно - носовий канал.

Період розвитку тимчасових і постійних зубів.

1.Стадія закладки зубного зачатку

2.Стадії гістогенезу та первинної мінералізації

3.Стадія прорізування

4.Вторинна мінералізація

5.Формування і стабілізація кореня.

6.Резорбція кореня (тільки у тимчасових)

Ознаки фізиологічного прорізування зубів у дітей. Строки мінералізації та прорізування тимчасових зубів.

Прорізування зубів - це фізиологічний процес, який при нормальних умовах протікає без яких-небудь розладів. У людини спостерігається два прорізування, або одна зміна зубів. Перше прорізування починається з 6 місяців і закінчується до 3 років.

ознаки:

1. Парність

2. Симетричність

3. Відповідність терміну

4. Послідовність

Зуби	Строки прорізування місяц	Строки формування коренів	Початок розсмоктування коренів	Строки розсмоктування коренів
1	6-8	+2 роки	з 5 року	на протязі 2 років
2	8-12	+2 роки	з 6 року	на протязі 2 років
3	16-20	+3 роки	з 8 року	на протязі 3 років
4	12-16	+2 роки	з 6 року	на протязі 2 років
5	20-30	+3 роки	з 7 року	на протязі 3 років

Стадії формування коренів.

1. Стадія росту кореня в довжину.

2. Стадія несформованої верхівки кореня.

3. Стадія незакритої верхівки кореня.

4. Стадія несформованого періодонта.

5. Стадія сформованого кореня і періодонту.

Типи резорбції:

1. Равномірна (від апікальної частини-зменшується в довжину)

2. Неравномірна - звернена до зачатка постійного зуба, починається з апікальній частині, корінь зменшується в довжину.

3. Резорбція в ділянці біфуркації.

Строки прорізування постійних зубів і формування їх коренів.

Зуби	Строки прорізування, роки	Строки формування коренів, роки	Остаточне формування емалі, роки	Закладка фолікулів
1	6-8	10	4-5	8м в-у розв.
2	8-9	10	4-5	8м в-у розв.
3	10-11	13	6-7	8м. в-у розв.
4	9-10	12	5-6	2 роки
5	11-12	12	6-7	3 роки
6	5-6	10	1-3	5м. в-у розв.
7	12-13	15	7-8	3 роки
8	Не обмеженні	Не обмеженні	Після 18-20	5 років

Кожен дитячий стоматолог при оцінці результатів огляду зубів та зубного ряду, пам’ятає про динаміку прорізування і зміну зубів у відповідності до віку дитини.

• тимчасових зубів – 20

• постійних 28-32

• тимчасові зуби бувають лише різці (8), ікла (4) і моляри (8)

• постійні – різці (8), ікла (4), премоляри (8), моляри (8-12)

Послідовність прорізування тимчасових зубів:

нижні центральні різці → верхні центральні різці → верхні бічні різці → нижні бічні різці → перші моляри → ікла → другі моляри

Послідовність прорізування постійних зубів:

перші моляри → нижні центральні різці → верхні центральні різці → верхні бічні різці → нижні бічні різці → перші премоляри → ікла → другі пемоляри → другі моляри → треті моляри

Порушення термінів та послідовності прорізування зубів слід зв’язувати із проблемами загального здоров’я дитини.

Фактори що впливають на закладку і мінералізацію зубів в ембріональному і постембріональному періодах.

В ембріональному: 1. Загальносоматичний стан здоров'я матері.

                                 2. Характер харчування матері.

У постембріональному:

          Зовнішні: 1. Соціальний статус

                           2. Характер харчування

                           3. Фізичне виховання і розвиток

                            4. Екологічна ситуація

                            5. Пол, етнос, регіон.

             Внутрішні: 1. Спадковість

                                  2. Стан здоров'я

                                  3. Наявність аномалій та вад

Алгоритм огляду стоматологічного хворого.

  1. Сбор анамнезу.

  - слід виявити причину виникнення болю, її локалізацію, тривалість, характер;

- наявність кровоточивості, коли виникає, тривалість, симптоми;

- загальний стан, температура, пульс, АТ;

2. Об'єктивний огляд.

- зовнішній огляд: вага, зріст, ознаки фізіологічної норми, ознаки патології жування, ковтання, смоктання, дихання, мови.

- огляд обличчя

- пальпація тканин обличчя, шиї, лімфатичних вузлів.

- стан скронево-нижньощелепного суглоба

3.Огляд порожнини рота.

- огляд червоної облямівки губ і куточків рота

- огляд передвір’я порожнини рота

- оцінка прикусу

- огляд слизової оболонки порожнини рота

- огляд слизової ясен

- огляд дна порожнини рота

- огляд твердого піднебіння

- огляд твердих тканин зубів

Зубна формула. Запис анатомічної і клінічної зубної формули

Зубна формула - це спеціальна схема, в якій фіксується порядок розташування зубів, в ній окремі зуби або їх групи записуються цифрами або буквами з цифрами.

1. Система Зігмонда-Палмера. За цією системою горизонтальна лінія вказує на приналежність зуба до верхньої або нижньої щелепи, а вертикальна - до правої або лівої сторони. Зуби постійного прикусу позначаються арабськими цифрами.

2. Двоцифрова система. Застосовується в даний час, прийнята FDI (Міжнародна Асоціація Стоматологів). За цією системою до порядкового номеру кожного зуба (1-8) попереду додається номер квадранта (1-4).

Зубна формула тимчасових зубів

1. Система Зігмонда-Палмера. Тимчасові зуби позначаються римськими цифрами.

2. Двоцифрова система. Застосовується в даний час, прийнята FDI. За цією системою до порядкового номеру кожного зуба (1-5) попереду додається номер квадранта (5-8).

Анатомічна зубна формула:

постійний прикус

тимчасовий прикус

Анатомо -топографічні відмінності тимчасових і постійних зубів

№	Ознаки	Тимчасові зуби	Постійні зуби
1	Кількість	20	28-30
2	Колір	Біло-блакитний	Біло-жовтий
3	Розмір коронки	Менший	Більший
4	Найширша частина коронки	пришийкова - завдяки емалевого валика	Екватор
5	Перехід коронки в шийку	Різкий	Повільний
6	Ретенційні пункти	Фісури неглибокі, ямки відсутні	Фісури і ямки-глибокі
7	Наявність імунних зон в емалі	Імунні зони - відсутні	В області горбів і ріжучого краю
8	Мінералізація емалі	Менша	Більша
9	Стиртя ріжучого краю	З'являється перед зміною тимчасових зубів	У нормі відсутне
10	Проміжки між зубами	З'являються у зв'язку з ростом щелеп	У нормі відсутні
11	Рухливість зубів	З'являється перед зміною тимчасових зубів на постійні	У нормі відсутня
12	Виразність горбів коронок	Бугри не виражені	Бугри виражені
13	Висота коронок	Менша	Більша
14	Переважання ширини або висоти	переважає ширина	переважає висота
15	Розташування коренів	У однокореневих зубів виражений вестибулярний нахил, у багатокореневих коріння розставлені широко.	Виражена ознака кореня
16	Величина порожнини зуба	Велика по відношенню до кореня зуба	Відразу після прорізування -велика, з віком-зменшується
17	Дентинні канальці	Короткі ,широкі	Подовженні з анастомозами

Послідовність та порядок обстеження

1. Суб’єктивне (досвід):

• скарги місцеві

• скарги загальні

• анамнез захворювання

• анамнез життя дитини (де відзначити: антенатальний та постнатальний розвиток, характер харчування, перенесенні захворювання, шкідливі звички, регулярність догляду за порожниною рота)

2. Об’єктивне:

• огляд

• зондування

• пальпація

• перкусія

3. Допоміжне:

• термометрія

• ЕОД – метрія

• Рентген – дослідження

• Визначення індексів стану зубів, пародонта.

4. Лабораторне:

• цитологічні, імунологічні і біохімічні

• медико-генетичне, тощо

Оцінка стану ясен, слизової оболонки порожнини рота, обличчя.

Огляд ясен краще проводити в визначеному порядку:

• спершу надають оцінку переднім ділянкам ясен нижньої і верхньої щелепи спочатку губній а потім язичній поверхні.

При цьому надають оцінку:

• кольору – блідо-рожевий

• рельєфу – фестончатий

• цілісності сосочків

• кровоточивості при дотику

• потім таку ж оцінку слід надати ясні верхнього правого, верхнього лівого, нижнього лівого, та нижнього правого сегментів.

Огляд слизової оболонки порожнини рота за допомогою дзеркала та пінцета краще почати зі слизової н/ потім в/ губи, лівої і правої щік, піднебіння, ротоглотки, потім язика і під’язичної слизової.

В нормі вона:

- блідо-рожева

- волога

- блискуча

- зі своїм анатомічним рельєфом

- без пошкоджень.

Огляд тканин обличчя:

• колір шкіри – тілесний

• обличчя – симетричне

Оцінка стану прикусу

При обстеженні дитини завжди слід звертати увагу і зафіксувати в карті обстеження стан прикусу, тобто співвідношення зубних рядів.

• ортогнатичний (нормальний)

• прогнатичний (зміщення в/ щелепи вперед)

• прогенічний (зміщення н/щелепи вперд)

• перехресний

• глибоким

• відкитим