Методичка_курсова_ТМВР_new

До категорії надійних інформаційних джерел можуть бути віднесені ті інтеренет-ресурси, що презентують:

−on-line бібліотеки, а також віртуальні книгосховища, що містять оцифровані видання педагогічної тематики попередніх років;

−офіційні науково-педагогічні установи та державні інформаційні структури;

−педагогічні й культурологічні часописи, зареєстровані в установленому порядку;

−сайти, інформаційним наповненням яких опікуються відомі, авторитетні науковці.

Не рекомендується при підготовці курсової роботи користуватись інформацією, яка пропонується численними сайтами студентських рефератів, курсових й інших «творчих» робіт.

Слід мати на увазі, що використання інформації з таких сайтів у власній курсовій роботі не дозволяється. У разі, коли студент проігнорує це попередження, його робота не буде рецензуватися керівником і не буде допущена до захисту.

Науково-педагогічна інформація, напрацьована студентом під час вивчення літературних джерел, має містити, зокрема, означення основних понять теми дослідження та забезпечувати їх однозначне тлумачення в межах роботи. Бажано, щоб у прикінцевій частині роботи містився глосарій з варіантами тлумачень смислу таких понять.

Текст основної частини курсової роботи повинен містити доречні пояснення, аргументацію основних положень і фактів, а за змістової необхідності – приклади. Усе це разом має свідчити про достатню глибину розуміння студентом педагогічної проблематики, зацікавленість її дослідженням та про опанування знаннями й уміннями базових педагогічних дисциплін.

Важливою стадією у підготовці роботи є обговорення отриманих результатів, у ході якого необхідно відповісти на такі запитання: «Чому так сталося, що …?», «Які причини того, що …?», «Як можна пояснити той факт,

що …?».

Висновки курсової роботи повинні співвідноситися з метою дослідження і тими завданнями, які були сформульовані у вступі. В окремих випадках висновки можуть даватися у розгорнутій формі, але, як правило, вони мають

11

формулюватися стисло і давати конкретну відповідь на запитання, у якій мірі в роботі вирішено те чи те завдання.

Список використаних джерел наводиться у кінці роботи. Він оформлюється відповідно до вимог чинного стандарту бібліографічного опису ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання», введеного в дію з 01.07.2007 р., а також вимог офіційного документу «Про внесення змін у правила оформлення бібліографічного опису у списку джерел, що запроваджені наказом ВАК України № 63 від 26 січня 2008 року»3.

Для практичного застосування вимог стандарту в курсовій роботі можна користуватися посібником4

Літнарович Р. М. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] / Р. М. Літнарович, О. В. Кубай. – Рівне: МЕГУ, 2010. – 44 с.

або звернутися до сторінки «Бібліографічний опис літератури» бібліотечного сайту Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова5.

Додатки до курсової роботи взагалі не є обов’язковим структурним елементом. Вони можуть формуватися у випадках, коли до роботи залучається якась інформація, що доповнює основний текст роботи, або авторські розробки чи специфічний ілюстративний матеріал.

В цілому структуру курсової роботи можна подати у такому вигляді:

Титульний аркуш Зм³ст Вступ Розд³л 1.

1.1.

1.2. Ðîçä³ë 2.

2.1.

2.2.

Висновки Список використаних джерел Додатки

3Див: http://intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_to_authors/.

4Електронний варіант якого є на кафедрі охорони праці та інженерної педагогіки.

5Див: http://library.vsmu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=224&Itemid=20.

12

4. Виконання курсової роботи

Після обрання теми дослідження й узгодження з науковим керівником категоріального апарату роботи та її структурних складників, розробляється календарний план, у якому зазначаються зміст, результати і термін виконання кожного окремого її етапу. Цей план забезпечує контроль за ходом підготовки курсової роботи та допомагає студентові у самостійному й свідомому опрацюванні навчальних і науково-педагогічних джерел, організації практичних заходів виховного спрямування тощо.

Календарний план підготовки курсової роботи

№	Зміст роботи				Результати	Терміни	Організаційно-
							методичне
							забезпечення
1.	Розподіл тем курсових ро-				Наказ по	до
	біт серед студентів, що ви-				інституту про	15
	вчають		дисципліну		закріплення тем	вересня
	«Теорія	та		методика
	виховної роботи»
2.	Консультування			керівни-	План-графік	до
	ками курсових робіт сту-				виконання	20
	дентів-виконавців			щодо	курсової роботи	вересня
	загальних змістово-органі-
	заційних питань, пов’яза-
	них	з	підготовкою
	курсової роботи, її захис-
	том.
3.	Підготовка студентами-ви-				Зміст і катего-	до	Навчальна,		науково-
	конавцями категоріального				ріальний апарат	15	педагогічна	і	спеціа-
	апарату (проблема, об’єкт,				курсової	жовтня	льна література, пері-
	предмет, мета, завдання				роботи,		одичні видання педа-
	дослідження)		та	проекту	бібліографічний		гогічного спрямування
	змісту	курсової		роботи.	список джерел,
	Пошук і первинне ознайо-				які плануються
	млення	з джерелами за			до опрацю-
	темою курсової роботи.				вання
4.	Опрацювання		студентами-		Чорновий	до	Навчальна,		науково-
	виконавцями		відібраних		варіант основ-	25	педагогічна	і	спеціа-
	джерел і чорнове напи-				ної частини	листопада	льна література, пері-
	сання тексту основної час-				курсової роботи		одичні видання педа-
	тини роботи						гогічного спрямування

13

№

5.

6.

7.

Зміст роботи

Звітування студентів про отримані результати та консультування керівником щодо завершального оформлення курсової роботи

Усунення недоліків, чистове оформлення курсової роботи

Захист курсової роботи

Результати	Терміни	Організаційно-
		методичне
		забезпечення
Чорновий	до
варіант	5
курсової роботи	грудня

Курсова робота	до
	15
	грудня

Оцінки у відо-	до
мостях конт-	25
ролю та зага-	грудня
льна оцінка за
курсову роботу

Працюючи над темою курсової роботи, студент має користуватися загальноприйнятими методами наукового дослідження:

−порівнянням – методом, покликаним встановлювати спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об’єктами;

−аналізом – методом, який включає вивчення предмету за допомогою уявного або реального розчленування його на складники (частини об’єкту, його ознаки, властивості, відношення);

−синтезом – методом вивчення об’єкта у його цілісності, єдиному й взаємному зв’язку його частин;

−абстрагуванням – методом, що дає змогу переходити від конкретних предметів і явищ до загальних понять і законів розвитку;

−узагальненням – методом отримання нового знання шляхом мисленного переходу від часткового до загального, що зазвичай тлумачиться як перехід на більш високий рівень абстракції;

−моделюванням – методом, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього – моделлю;

−вимірюванням – методом визначення кількісного значення чи якісної характеристики вимірюваної величини дослідним шляхом.

14

При опрацюванні літературних джерел за темою курсової роботи, особливу увагу слід звертати на:

−факти, отримані шляхом спостережень і експериментів;

−гіпотези і концепції, що ґрунтуються на відомих у педагогічній науці фактах;

−емпіричні наукові дані, зокрема висновки, що випливають з гіпотез і концепцій;

−закономірності як об’єктивно існуючий та істотний для педагогічної науки факт.

5. Представлення роботи до захисту та її захист

Після завершення курсової роботи вона здається на кафедру (за умови згоди на це наукового керівника) для рецензування й вирішення питання про її допуск до захисту. При цьому студент-виконавець ставить на титульному аркуші біля власного прізвища свій підпис, засвідчуючи тим самим, що ця робота повністю завершена і він є її автором.

У спеціальному журналі, де фіксувався факт закріплення теми роботи за студентом, позначається дата надходження завершеної курсової роботи на кафедру. Далі робота передається на рецензування, про що робляться відмітки у цьому журналі (вказується дата отримання роботи на рецензування та прізвище й підпис викладача-рецензента).

Затим рецензована робота разом із рецензією повертається на кафедру для остаточного вирішення питання про допуск її до захисту разом з іншими курсовими роботами.

Захист курсових робіт є публічною процедурою, яку організує кафедра за участі декількох викладачів, серед яких має бути присутнім і науковий керівник роботи. На захисті передбачається виступ автора роботи з коротким повідомленням (не більше 7 хвилин) про те, які питання і з яких позицій розглядалися у роботі, стан їх розробленості в педагогічній науці, а також до яких висновків дійшов виконавець роботи внаслідок вивчення теми. Кожен із присутніх на захисті може ставити запитання доповідачу, що стосуються теми роботи та її втілення у навчально-виховний процес навчального закладу.

15

При оцінці курсової роботи враховуються:

1)обґрунтованість актуальності теми, логічність і повнота наукового апарату, науково-теоретичний рівень змісту;

2)набуття досвіду розробки й розв’язання наукової проблеми: вміння самостійно працювати з літературними джерелами, виявляти й аналізувати провідні концепції, планувати й здійснювати експеримент, грамотно оформляти бібліографію;

3)вміння користуватися методами науково-педагогічного дослідження, самостійно аналізувати практику сучасного виховання;

4)планомірність і систематичність роботи виконавця над темою роботи;

5)правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її подання на кафедру;

6)уміння вдало презентувати курсову роботу на захисті й надавати вичерпні відповіді за її змістом.

За результатами захисту кращі роботи можуть рекомендуватися для представлення на студентській науковій конференції.

6. Функції керівника курсової роботи

Для керівництва курсовими роботами з теорії та методики виховної роботи кафедрою призначаються кваліфіковані фахівці з числа викладачів, що мають наукові степені або вчені звання та публікації педагогічного спрямування.

Науковий керівник:

−допомагає визначити коло й обсяг питань, що можуть стати основою для курсового дослідження студента;

−допомагає визначити змістову структуру роботи;

−допомагає скласти індивідуальний план підготовки та виконання роботи;

−консультує студента у доборі літературних джерел;

−консультує студента у визначенні категоріального апарату роботи;

−консультує студента протягом виконання курсової роботи,

−здійснює систематичний контроль за оформленням роботи;

−перевіряє та рецензує роботу.

16

У рецензії, яку складає керівник на курсову роботи, зазвичай діються відповіді на такі запитання:

−Чи вдалося автору роботи обґрунтувати актуальність теми?

−Чи вдалося автору роботи грамотно визначити категоріальний апарат?

−Чи глибоко опрацьована автором навчальна і спеціальна література?

−Чи використовувалися автором роботи ті методи дослідження, що забезпечили вірогідність результатів?

−Чи логічно побудований виклад змісту роботи?

−Чи наявні у тексті роботи смислові суперечності?

−Чи коректно в роботі зроблено посилання на джерела?

−Чи переконливо презентовані автором висновки в роботі?

−Чи є в роботі пропозиції та висновки автора і наскільки вони?

−Чи відповідає оформлення роботи тим вимогам, що перелічені вище?

7. Правила роботи з літературними джерелами

При роботі з літературними джерелами рекомендується вести облік опрацьованої літератури за допомогою програми-каталогізатора або «вручну» – на спеціальних картках, куди заносити повні бібліографічні дані опрацьованого джерела та ті фрагменти (цитати) з нього, які можуть в подальшому бути використані в тексті курсової роботи. Наприклад:

Навчання

впродовж

життя

Педагогіка	вищої	школи /	[В. П. Андрущенко, І. Д. Бех,
І. С. Волощук	та ін.];	за. ред.	В. Г. Кременя, В. П. Андрущенка,

В. І. Лугового. – К. : Педагогічна думка. – 2008. – 256 с.

… вища школа як вища осв³тня ланка повинна в³дгравати		Ñ. 11
велику роль у зд³йсненн³ мр³¿ класика педагог³ки

!ß. À. Коменського стосовно того, що кожна людина маº вчитися ³ навчатися новому впродовж усього свого життя.

NB	Нин³ приблизно 60% випускник³в ³з повною			загальною	Ñ. 94-95
	середньою осв³тою вступають до вищих			навчальних
	заклад³в ІІІ–ІV р³вн³в акредитац³¿ пор³вняно з 22% ó 1990 ð.
…	…	…	…		…

У верхній частині такої картки дається повна назва джерела, а також ключові слова, що допомагають тематично ідентифікувати вибрані фрагменти.

17

У правій частині картки вказуються сторінки, на яких міститься кожен із занотованих фрагментів, що дозволяє за необхідності посилатися на них у тексті роботи.

Ліворуч від кожної нотатки зазвичай робляться спеціальні позначки, що показують ставлення дослідника до тієї думки, яка висловлена у нотатці. Загальноприйнято користуватися такими позначками:

! – повна згода з тим, про що мова йде в тексті;

?– незгода з автором, сумнів;

?!	– здивування;
NB	– досить важливо;
V	– варто мати на увазі;

≈– цікаво, може знадобитися.

Роблячи виписки фрагментів з авторського тексту, що пізніше можуть бути використані у курсовій роботі для цитування, потрібно бути особливо уважними. Переписувати фрагмент треба дослівно з тими знаками пунктуації, які в ньому є. Навіть якщо у фрагменті зустрічаються помилки, то вони мають бути збережені.

Цитування може виконуватися у прямій і непрямій формах. До дослівного (прямої форми) цитування удаються, як правило, тоді, коли мова оригіналу є своєрідною й непередаваною, або ж тоді, коли дослівна передача тексту є історично важливою, тобто коли зміст цитати може постраждати від перефразування. При застосуванні непрямої форми цитування речення будується так, що в ньому обов’язково вказується авторство і далі розкривається зміст думки зі збереженням її смислу в тому контексті, у якому вона формулювалася автором. Наприклад:

1) пряма форма цитування: Б. А. Плюснін-Кронін, із властивою для

післяреволюційного часу безапеляційністю, висловлює вичерпну точку зору

партійних ідеологів освіти: «Настав час лишити байки про самоцінність особистості,

про самоцільність виховання. Особистість цінна настільки, наскільки вона потрібна й

корисна людському колективу, що йде до прогресу й удосконаленню життя.

Виховання є знаряддям, за допомогою якого організоване суспільство готує необхідних йому працівників.

… Ні про яку абсолютну свободу школи не може бути мови. Весь її напрямок і зміст визначається: 1) цільовими приреченнями держави; 2) життям – буттям, що впливає на неї з усіх боків» [8, с. 3].

18

2) непряма форма цитування: Коли ж у розумінні «патріотичного виховання»

виходити з міркувань, викладених М. Сявавком і Є. Сявавко у [44], то реальний шлях

реалізації цієї мети доцільно пов’язувати з позаурочними (позакласними) формами

роботи. Але якій би з подібних форм не віддавалася перевага, ця форма не буде

мати безпосереднього відношення до процесу навчання математики, бо такий

процес не має у своєму розпорядженні відповідних засобів.

Цитуючи фрагменти авторських текстів, треба дотримуватися таких формальних правил:

1.Цитата має бути дослівною або ж автентично передавати початковий (авторський) смисл.

2.Цитата не повинна бути надто довгою.

3.Цитата має укладатися в лапки і супроводжуватися посиланням на джерело.

4.Для уникнення довгого цитування окремі фрагменти з речення можуть вилучатися, а замість них ставитися трикрапка.

5.Пояснення, що розривають текст цитати, мають подаватися у квадратних дужках.

6.Цитати, які є незавершеними реченнями, мають граматично узгоджуватися з авторським текстом.

При цитуванні та в деяких інших випадках прийнято посилатися на відповідні джерела. Робити це можна різними способами залежно від місцезнаходження посилань у структурі наукової роботи. Частіше за все використовується підтекстовий та закритий способи, але не виключаються також внутрішньотекстові посилання, при яких частина відомостей про джерело подається у самому тексті, а решта даних – після нього.

Закритими посиланнями зручно користуватися за умови, якщо при оформленні тексту роботи вже сформовано список використаних джерел. У цьому випадку після цитати вказується у квадратних дужках номер джерела та сторінки, на якій знаходиться цитований фрагмент (див. вище: пряма і непряма форми цитування).

Підтекстовими посиланнями зручно користуватися тоді, коли треба надати читачу можливість відразу ознайомитися із джерелом, яке цитується. Разом з тим слід мати на увазі, що підтекстові посилання значно збільшують обсяг роботи, оскільки інформація про джерело, яка подається у підстрочнику,

19

містить усі елементи бібліографічного опису і може повторюватися на різних сторінках роботи.

Підтекстові посилання та відповідну цитату в тексті пов’язують умовними позначками (як правило, арабськими цифрами, іноді – зірочками), що розміщуються на верхній лінії шрифту. Якщо кількість підтекстових посилань невелика, то у роботі краще використовувати не наскрізну, а посторінкову їх нумерацію (тобто починати з одиниці на кожній окремій сторінці тексту).

Для студентських курсових робіт характерним є те, що більшу частину їх тексту становить перефразовування й переказування. За допомогою цитування, перефразовування й узагальнення думок і міркувань інших авторів, виконавець курсової роботи має сформувати, висловити й аргументувати власну позицію.

Отже, при підготовці курсової роботи літературні джерела опрацьовуються для того, щоб визначити власну думку, проілюструвати власну позицію, знайти достатньо аргументів, що засвідчують її правомірність, протиставити власну думку думці інших авторів чи продемонструвати слабкість аргументації окремими авторами тих чи тих педагогічних ідей, причинно-наслідкових зв’язків між явищами тощо.

При цьому важливо постійно слідкувати за тим, щоб власна думка не змішувалась у тексті із цитованою. Дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом. Робота, автор якої припустився плагіату до захисту не допускається.

9. Робота з ключовими поняттями теми дослідження

При розкритті будь-якої теми дослідження у виконавця виникає необхідність опанування й вживання тих чи тих ключових педагогічних понять. З цими поняттями студент не обов’язково мав справу раніше, тому виникає потреба не тільки первинного знайомства з ними, а й їх опрацювання.

Для цього рекомендується звертатися до спеціалізованої довідкової літератури (енциклопедій і словників), а також інтернет-ресурсів тлумачного характеру. Уважний і ретельний аналіз змісту та смислу основних понять в контексті теми дослідження рекомендується супроводжувати фіксацією їх визначень разом із необхідними поясненнями у додатку «Глосарій» (див. додаток С) та виділяти в тексті курсової роботи курсивом.

20