- •1.1. Загальна психологія як наука
- •1.2. Психіка як ідеальне утворення
- •Сутність і функції психіки
- •Фізіологічні основи психіки
- •Психіка як цілісна система
- •Онтологічні характеристики психічного
- •1.3. Методологія і методи психології
- •Парадигми психології
- •Принципи психології
- •Методи психології
- •1.4. Становлення і розвиток психологічної науки. Основні напрями
- •Етапи розвитку психології
- •Класичні напрями розвитку психології
- •Сучасні напрями розвитку психології
- •Місце психології в системі людських наук та досвіду
- •Виникнення і розвиток психології в Україні
Фізіологічні основи психіки
Психічна діяльність матеріально забезпечується мозком. Природною її основою є діяльність вищої нервової системи.
У людини є нижчі та вищі відділи мозку, які зумовлюють виникнення, функціонування та розвиток психічних явищ. Великі півкулі кори головного мозку мають свою спеціалізацію (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Ліва півкуля |
Права півкуля |
Усне мовлення |
Метафоричний зміст мовлення |
Читання |
Почуття гумору |
Письмо |
Емоційний тон мовлення |
Вербальне мислення |
Інтонація усного мовлення (просодія) |
Ритм прози та поезії |
Звуковисотні співвідношення, тембр і гармонія в музиці |
Розрізнення кольорів |
Просторові поняття та уявлення, стереоскопічний зір, обертання в просторі |
Лічба |
|
Розмежування лівої і правої частин зовнішнього простору |
Просторові координати, загальна просторова орієнтація |
Інтерпретація жестів і міміки |
Геометрія, гра в шахи, інтуїція |
Сприйняття гештальтів | |
Розпізнавання міміки та жестів | |
Упізнавання облич | |
Емоційні реакції |
Функціональна асиметрія мозку проявляється як домінування лівої або правої півкулі. За домінування однієї з півкуль посилюються відповідні їй стратегії і послаблюються інші. Обидві півкулі функціонують завжди спільно, тому таке домінування відносне.
Лівопівкульне мислення переважно аналітичне, йому властиве поетапне опрацювання невеликих порцій однорідної інформації з високою точністю на основі дедуктивного логічного висновку. Лівопівкульні стратегії опрацювання інформації - вербально-логічні, абстрактно-схематичні, аналітичні, сукцесивні (послідовні), свідомі. Все це створює однозначніші, простіші, внутрішньо несуперечливі та «оптимістичні» моделі реальності.
Правопівкульне мислення переважно синтетичне. Для нього характерне паралельне й одночасне опрацювання в реальному масштабі часу великих масивів інформації різних типів та якості, в т. ч. високої невизначеності і складності. Таке мислення спрямоване на цілісне охоплення у складній картині всього розмаїття елементів та зв'язків реальності, зокрема таких, що видаються суперечливими і взаємовиключними - це створює багатозначність контексту. Йому властиві індуктивний стиль, увага до випадків, а не правил, до непередбачуваностей і відхилення від схем. Здебільшого працює на образному матеріалі, тісніше пов'язане з інтуїцією та творчістю. Правопівкульні стратегії опрацювання інформації - образні, конкретні, синтетичні, симультанні (одночасні), з високою часткою несвідомих психічних процесів. Цей тип мислення створює синтетичні (цілісні) моделі реальності. Здатність схоплювати ціле раніше від його частин є основою творчого процесу. Провідна роль у творчій діяльності належить субдомінантній правій півкулі.
Кожна з півкуль виконує різні функції в емоційному житті людини: виникнення позитивних емоцій пов'язане з активацією лівої півкулі, негативних - правої.
Отже, ліва півкуля - причинна, активна, експліцитна, інтелектуальна, аналітична, сукцесивна, концентрована, часова, вербальна. Вона планує, контролює, думає, працює у вимірах минулого та майбутнього. Права півкуля - непричинна, рецептивна, імпліцитна, інтуїтивна, синтетична, симультанна, дифузна, образна, просторова, функціонує у вимірах теперішнього, пізнає, актуально діє, відчуває.