- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •4. Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- •7. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •8. Система управління охороною праці
- •9.Планування роботи з охорони праці.
- •10. . Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •11.Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •12. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •14. . Законодавство в галузі гігієни праці
- •15. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •16. Мікроклімат виробничих приміщень
- •17. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •18. Нормування шкідливих речовин
- •19. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •20. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. 7. Вібрація
- •2. 7.2. Захист від вібрацій
- •2. 8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2. 8.1. Акустичні величини
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •2. 8.4. Нормування шумів
- •2. 8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2. 8.5. Інфразвук
- •2. 8.6. Ультразвук
- •2. 9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2. 9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2. 9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2. 9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок
- •3.2.7. Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм.
- •18.7. Причини електротравм
- •3.4. 3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4. 4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4. 7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4. 5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
3.4. 7. Умови ураження людини електричним струмом
Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок спинення під напругою кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.
Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму). Небезпека мереж однофазового струму. Однофазові мережі та мережі постійного струму можуть бути ізольованими від землі, мати заземлений полюс або середню точку. При однополюсному дотику до провідника людина виявляється під'єднаною до другого провідника через опір розтіканню струму. З огляду на те, що однофазові мережі змінного струму мають невелику протяжність, ємністю провідників відносно землі можна знехтувати, а для мереж постійного струму ємність не враховується, оскільки струм розтікання через ємність рівняється нулю. З метою спрощення можна вважати, що струми розтікання обох провідників однакові, тобто. Найбільш небезпечним є двополосний дотик за будь-якого режиму нейтралі відносно землі,, оскільки в цьому випадку струм, котрий протікає через тіло людини, визначається лише опором її тіла. Найменш небезпечним є дотик до провідника ізольованої мережі за нормального режиму роботи. Небезпека трифазових електричних мереж з ізольованою нейтраллю. Провідники електричних мереж відносно землі мають ємність та активний опір — опір розтікання, рівний опору ізоляції та шляху струму на землю. Загалом ці ємності та опори розтікання різні.
Таким чином, при дотику до одного з фазових проводів мережі з ізольованою нейтраллю в нормальному режимі струм через людину залежить від опору втрати та ємності мережі відносно землі. Замикання однієї з фаз на землю значно підвищує небезпеку однофазового дотику, оскільки в цьому випадку людина опиняється під напругою, близькою до лінійної. Найнебезпечнішим є дво-фазовий дотик.
Небезпека трифазових електричних мереж з глухо-заземленою нейтраллю. Трифазові електричні мережі з глухозаземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю та землею. Напруга будь-якої фази справної мережі відносно землі дорівнює фазовій напрузі. В аварійному режимі, коли одна з фаз мережі замкнена на землю, відбувається перерозподіл напруги, і напруга справних фаз відносно землі відрізняється від фазової напруги мережі. Доторкнувшись до справної фази, людина опиняється під напругою и'л, котра більша, ніж фазова, але менша, ніж лінійна (рис. 3.21), і струм, що проходить через тіло людини:
Таким чином, дотик до справної фази при замиканні другої фази на землю небезпечніший, ніж дотик до фази в нормальному режимі роботи трифазової мережі з глухозаземленою нейтраллю, а найбільш небезпечним є двофазовий дотик. Аналіз різних випадків дотику людини до проводів трифазових електричних мереж показує наступне.
— найменш небезпечним є однофазовий дотик до провода справної мережі з ізольованою нейтраллю;
—7 при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазового дотику до справної фази більша, ніж в справній мережі за будь-якого режиму нейтралі;
/— найбільш небезпечним є двофазовий дотик за будь-якого режиму нейтралі.
Напруга дотику — це напруга між двома точками ланки струму, котрих одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса <рк та точок грунту, в котрих знаходяться ноги людиниф^ (рис. 3.22), тобто Напруга дотику зростає зі збільшенням віддалі від заземлювача, і за межами зони розтікання струму вона дорівнює напрузі на корпусі обладнання. Струм, що протікає через людину: Крокова напруга — це напруга між двома точками ланки струму, котрі знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на котрих одночасно стоїть людина. Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на котрих знаходяться ноги людини. Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку. Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику — через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокова напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.