- •1.Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •4. Основні законодавчі акти про охорону Праці
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- •7. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •8. Система управління охороною праці
- •9.Планування роботи з охорони праці.
- •10. . Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •11.Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •12. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •14. . Законодавство в галузі гігієни праці
- •15. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •16. Мікроклімат виробничих приміщень
- •17. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •18. Нормування шкідливих речовин
- •19. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •20. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. 7. Вібрація
- •2. 7.2. Захист від вібрацій
- •2. 8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2. 8.1. Акустичні величини
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •2. 8.4. Нормування шумів
- •2. 8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2. 8.5. Інфразвук
- •2. 8.6. Ультразвук
- •2. 9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2. 9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2. 9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2. 9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека під час експлуатації котельних установок
- •3.2.7. Безпека під час експлуатації трубопроводів
- •3.3. Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та застосування підіймально-транспортної техніки
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт
- •2. 8.2. Дія шуму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм.
- •18.7. Причини електротравм
- •3.4. 3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4. 4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4. 7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4. 5. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6.1. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
4.2.1. Теоретичні основи горіння
Горіння — це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свічення. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Розрізняють два види горіння: повне — при достатній кількості окислювача, і неповне — при нестачі окислювача. Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (оксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.). За швидкістю розповсюдження полум'я горіння поділяється на дефлаграційне (в межах 2—7 м/с), вибухове (при десятках і навіть сотнях метрів за секунду) і детонаційне (при тисячах метрів за секунду). Горіння може бути гомогенним та гетерогеним. При гомогенному горінні речовини, що вступають в реакцію окислення мають однаковий агрегатний стан, наприклад газоподібний. Якщо при цьому горюча речовина та окислювач не перемішані, то відбувається дифузне горіння, при якому процес горіння лімітується дифузією окислювача через продукти згоряння до горючої речовини. Якщо початкові речовини знаходяться в різних,агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним. Гетерогенне горіння, при якому одночасно утворюються потоки горючих газоподібних речовин, є одночасно й дифузним. Як правило, пожежі характеризуються гетерогенним дифузним горінням, швидкість переміщення полум'я якого залежить від швидкості дифузії кисню повітря до осередку горіння.
|
4.2.2. Різновидності горіння
Розрізняють наступні різновидності горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання та самоспалахування, тління. Вибух — надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу. В основному, ця механічна робота зводиться до руйнувань, які виникають при вибуху і обумовлені утворенням ударної хвилі — раптового скачкоподібного зростання тиску. При віддаленні від місця вибуху механічна дія ударної хвилі послаблюється. Детонація — це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я, що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші ударної хвилі. Таким чином, наявність достатньо потужної ударної хвилі є необхідною умовою для виникнення детонації, оскільки в цьому випадку передача теплоти в суміші здійснюється не шляхом повільного процесу теплопровідності, а шляхом поширення ударної хвилі. Спалах — швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння. Заомання — виникнення горіння під впливом джерела запалювання. Спалахування — займання, що супроводжується появою полум'я. Самозаймання — початок горіння без впливу джерела запалювання. Самоспалахування — самозаймання, що супроводжується появою, полум'я. Тління — горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається з появою диму. Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання (самоспалахування) поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні. Теплове самозаймання — виникає при зовнішньому нагріванні речовини на певній відстані (через повітря). При цьому речовина розкладається, адсорбує і в результаті дії процесів оксидування самонагрівається. Мікробіологічне самозаймання відбувається в результаті самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів в масі речовини. До мікробіологічного самозаймання схильні речовини рослинного походження (в основному не висушені) — сіно, зерно, тирса, торф. Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину повітря, води, а також при взаємодії речовин. Наприклад, самозаймаються промаслені матеріали (ганчір'я, дерев'яна тирса, навіть металеві ошурки).
|