3. Особливості господарського комплексу
Прийом «Слово вчителя»
Енергетика району представлена Трипільською ТЕС, Київськими ГЕС і ГАЕС на Дніпрі та теплоелектроцентралями, які обслуговують найбільші міста, у тому числі ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Теплоелектроцентралі та ТЕС в основному базуються на привізному кам’яному вугіллі (Донбас), природному газі (Харківська область та Росія) і нафтопродуктах. У металургії крім Іршанського гірничозбагачувального комбінату, який спеціалізується на виробництві ільменітового концентрату, загальнодержавне значення має завод порошкової металургії (місто Бровари).
Машинобудування виробляє приблизно четверту частину промислової продукції району. Найбільше значення має транспортне машинобудування (літаки, судна, мотоцикли, автобуси), приладобудування, сільськогосподарська, радіоелектронна та електротехнічна галузі. Найбільшими центрами є міста, де зосереджена значна кількість кваліфікованих трудових ресурсів, насамперед Київ, Чернігів, Житомир, Біла Церква.
Спеціалізація хімічної промисловості району — виробництво полімерних матеріалів (Київ, Чернігів, Житомир, Прилуки, Бровари), шин та гумотехнічних виробів (Біла Церква), лаків і фарб (Київ), медичних препаратів (Київ), продукції побутової хімії (Київ, Чернігів, Ніжин, Коростень).
Завдяки місцевим сировинним ресурсам та будівництву, що набирає темпів, розвивається будівельна промисловість. Заводи залізобетонних конструкцій розташовані в Києві, Житомирі, Чернігові, Білій Церкві. У багатьох містах району виробляють цеглу. Скляна промисловість найбільш розвинена в Києві та найближчому оточенні.
Завдяки місцевій сировині й давнім традиціям сформувалася порцеляно-фаянсова промисловість. Провідним підприємством галузі є Баранівський порцеляновий завод (Житомирська область).
У районі працює потужний лісопромисловий комплекс, основні види продукції якого — будівельні матеріали, меблі, картон, папір. Значні виробництва пиломатеріалів зосереджені в Житомирській та Чернігівській областях. Меблі виготовляють у Києві, Білій Церкві, Броварах, Житомирі, Чернігові. Паперові фабрики працюють в Обухові (Київська область), Коростишеві і Малині (Житомирська область), Корюківці (Чернігівська область).
У легкій промисловості провідне місце належить текстильній промисловості. Найбільше значення має шовкова промисловість — Дарницький шовковий комбінат (Київ) і Київський шовковий комбінат.
Провідні підприємства трикотажної промисловості розташовані в містах Києві, Білій Церкві та Броварах, у Житомирі працює панчішна фабрика «Україна».
Виробництва шкіряної та хутрової галузей розміщені в Києві (об’єднання ім. М. В. Фрунзе), Василькові, Бердичеві, Житомирі. Взуття виробляють у Києві (об’єднання «Київ»), Прилуках, Білій Церкві, Бердичеві, Чернігові, Житомирі, Василькові. Центрами швейної промисловості є Київ, Житомир, Бердичів, Малин, Фастів, Чернігів, Новоград-Волинський, Переяслав-Хмельницький.
Важливою галуззю є харчова промисловість, яка має значну питому вагу в загальному випуску окремих видів продукції (молочних консервів, макаронних і кондитерських виробів, тваринної олії та сирів).
У Київській області велике значення має цукрова промисловість. Найбільші заводи — Яготинський, Миронівський, Рокитнянський. У кожному адміністративному районі працюють підприємства молочної промисловості. Найбільші молочноконсервні комбінати розташовані в Бахмачі та Овручі. Виробництво м’ясної продукції розташоване в Києві, обласних центрах і середніх містах, зокрема Білій Церкві, Бахмачі, Бердичеві, Новгород-Сіверському, Прилуках.
У Житомирі, Ніжині, Білій Церкві, Києві, Бердичеві розвивається плодоовочева промисловість.
Найбільші підприємства кондитерської промисловості працюють у Києві, Житомирі, Чернігові. Вони входять до складу концерну «Рошен».
Провідна галузь сільського господарства — рослинництво. Розташування у двох природних зонах зумовило відмінності в спеціалізації галузі. У поліській частині поряд із зерновими (пшениця, жито, гречка) і кормовими культурами значного розвитку набуло льонарство, хмелярство й картоплярство, у лісостеповій зоні найбільше значення має вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, овочів і фруктів. Селяни району вирощують більшу частину хмелю та третину льону-довгунцю України.
Для тваринництва також характерні територіальні відмінності. У Поліссі найбільше значення має молочно-м’ясне скотарство та свинарство, а для лісостепової зони, крім свинарства, характерно м’ясо-молочне скотарство та птахівництво. Серед інших галузей тваринництва розвивається бджільництво, кролівництво, шовківництво, ставкове рибництво, звірівництво (вирощування песця).
Навколо Києва сформувалося потужне приміське господарство. За своєю спеціалізацією воно нагадує подібні зони в інших районах: виробництво молока, овочів, фруктів, яєць, свинини та курятини.
Внутрішні, міжрайонні та міждержавні зв’язки забезпечує транспортна система району. Головну роль у перевезеннях вантажів на далекі відстані відіграє залізничний транспорт, більше ніж половина з них проходить транзитом. Залізничні колії перетинають район як у широтному, так і в меридіональному напрямках. Найбільше значення мають магістралі Москва—Київ—Козятин—Львів, Кишинів—Вінниця—Київ—Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону—Дніпропетровськ—Київ—Коростень—Гомель. Важливими залізничними вузлами єКиїв, Фастів, Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Чернігів, Бахмач, Ніжин.
Автомобільні шляхи сполучають район із великими містами країни, а також із сусідніми кранами (Київ—Львів—Чоп, Київ—Москва, Київ—Полтава—Харків—Ростов-на-Дону, Київ—Дніпропетровськ—Донецьк—Маріуполь).
Значну роль у господарстві відіграє річковий транспорт (судноплавство розвивається на Дніпрі, Десні та Прип’яті). Завдяки цим водних артеріям здійснюються і міждержавні торговельні зв’язки з Росією та Білоруссю. Основні річкові порти — Київ і Чернігів.
Зростає значення повітряного транспорту. Найбільший вузол повітряних сполучень у країні — Київ (аеропорти «Бориспіль» і «Жуляни»). Великі аеропорти є в Чернігові та Житомирі.
Територією району прокладені траси газопроводів Дашава—Київ—Брянськ—Москва (із відгалуженнями на Чернігів, Новгород-Сіверський), Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ. Проходять нафтопроводи «Дружба», Гнідинці—Кременчук.
Прийом «Географічна лабораторія»
1) Схарактеризуйте географію галузей спеціалізації промисловості.
2) Якими є особливості транспортної системи району?
3) У районі виробляють більшість вовняних тканин країни. З’ясуйте, які підприємства забезпечують основні обсяги виробництва цих тканин.
4) Чим би ви пояснили, що в останні роки в структурі рослинництва району відбуваються зміни. Вони характеризуються значним скороченням посівних площ кормових культур (майже вдвічі) і збільшенням площ, зайнятих технічними: соняшник та соя.
5) Доповніть схему «Обмін продукцією між Києвом та областями району».
