2.2. Під час роботи необхідно:

2.2.1. Утримувати робоче місце в чистоті та порядку.

2.2.2. При виявленні будь-якої неполадки терміново вимкнути ком­п’ютер та повідомити про це викладача або лаборанта.

2.2.3. При припиненні подачі електроенергії терміново вимкнути комп’ютер та повідомити про це викладача або лаборанта.

2.2.4. При виконанні роботи бути уважним, не відволікатися сторон­німи справами та розмовами самому, а також не відволікати інших.

2.2.5. Відстань від очей користувача до екрану повинна становити 500—700 мм. Найбільш вигідне розташування екрану — перпендикулярно лінії зору користувача.

2.2.6. Заняття повинні проходити в раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв та їх активне проведення (на початку перерв виконується гімнастика для очей).

2.3. Під час роботи заборонено:

2.3.1. Переносити обладнання з одного місця на інше.

2.3.2. Користуватися приладами, які не мають відношення до роботи.

2.3.3. Користуватися несправним обладнанням.

2.3.4. Класти на комп’ютери та столи портфелі, одяг та інші сторонні предмети.

2.3.5. Знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідників первинного електроживлення при ввімкненому обладнанні.

2.3.6. Замінювати запобіжники під напругою.

2.4. По закінченні роботи необхідно:

2.4.1. Вимкнути комп’ютер.

2.4.2. Прибрати своє робоче місце.

2.4.3. Здати лабораторну роботу викладачу та повідомити його про виявлені недоліки у роботі ПК.

2.4.4. Після закінчення заняття необхідно провести вологе приби­рання та провітрювання. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.

3. Правила протипожежної безпеки під час роботи на комп’ютері

3.1. При появі запаху гару терміново припинити роботу, відключити апаратуру.

3.2. Повідомити викладача або лаборанта.

3.3. Усунути причину пошкодження.

3.4. В разі виникнення пожежі припинити подачу напруги та вжити заходи щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі з використанням первинних засобів пожежегасіння та на збереження матеріальних цінно­стей. Дозволяється гасити лише порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, але в жодному випадку не пінними.

3.5. Повідомити пожежну охорону за тел. 01, при цьому необхідно назвати адресу місця пожежі, а також повідомити своє прізвище.

3.6. При ураженні людини електричним струмом необхідно негайно припинити дію струму на організм людини і викликати швидку медичну допомогу (тел. 03).

3.7. У випадку знепритомніння людини необхідно надати першу медичну допомогу потерпілому — приступити до здійснення закритого масажу серця та штучного дихання до прибуття лікаря.

 

4. Нормативні документи

Для проведення занять в ЛОТ повинен бути набір нормативних документів:

• санітарний паспорт;

• правила техніки безпеки;

• правила роботи студентів в кабінеті обчислювальної техніки;

• інструкція про охорону праці при роботі на комп’ютерах;

• комплекси фізкультурних вправ для очей .

 

 

Поняття „мультимедія”, „мультимедійні технології”. Шляхи використання мультимедійних технологій в освіті.

 

Найбільш характерним явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є, на наш погляд, лавинний зріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.

 

Розвиток педагогіки як науки характеризується не тільки новаціями в галузі методів, способів та організаційних форм навчання. На різних етапах паралельно з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів. Все це здійснювалося з однією метою: підвищення ефективності навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються.

 

Треба зауважити, що безпосередньо для навчального процесу було розроблено небагато технічних пристроїв. Серед них можна назвати лише графопроектор, лінгафонний пристрій (кабінет), інтерактивну (мультимедійну) дошку. Всі інші технічні засоби запозичені з побуту: програвач, магнітофон, телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер, аналогові та цифрові відеокамери, DVD та інші. Щоразу, під час появи нового технічного пристрою, педагоги розмірковують, як використати його для розв’язання дидактичних завдань. Таким чином, аналізуючи природні якості засобів навчання, педагоги визначають їх дидактичні властивості та функції в навчальному процесі.

 

Ретроспективний аналіз історії розвитку форм і методів людського навчання свідчить про небувалий і прискорений процес „зміни віх”. Для переходу від усного способу навчання до письмового знадобилось 500 млн. років. Від письмових форм до друкованих – 5 тис. років. Від друкованих до форм із застосуванням радіо, телефону, кіно – більше 500 років. І, нарешті, понад 50 років відбувався перехід до сучасних форм (кабельне телебачення, відеомагнітофон, калькулятори, ПК).

 

За даними ООН, людина запам’ятовує лише 10 % з прочитаного, 20 % з почутого, 30% з побаченого. Якщо людина чує та бачить, рівень запам’ятовування підвищується до 50 %, а якщо чує, бачить, а потім обговорює, то і до 70%. Використання аудіовізуальних засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для навчання час і на 20% збільшує обсяг засвоєної інформації.

 

Про значення МЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:

 

– при словесному описі – 2,8 сек.;

 

– на чорно-білому фото – 1,2 сек.;

 

– на кольоровому фото – 0,9 сек.;

 

– засобами кіно і телебачення – 0,7 сек.;

 

– при показі в натурі – 0,4 сек.

 

Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами отримання інформації є зорові аналізатори. Система “вухо-мозок” пропускає за секунду 50 одиниць інформації, а система “око-мозок” – 500.

 

Тому невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків за допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути” – так говорить досить актуальне прислів’я.

 

За останні роки в школах з’явились та інтенсивно розвиваються копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів і графопроекторів. Все більше шкіл обладнані сучасними комп’ютерними кабінетами. Ефективне використання МЗН в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл сприятиме успішному вирішенню поставлених перед школою і вчителем завдань.

 

У сучасній українській педагогічній літературі термін інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

 

Інформатизація освіти як складова інформатизації суспільства в широкому сенсі охоплює комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов’язаних із насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією, а у вузькому сенсі – впровадження в заклади освіти інформаційних засобів, заснованих на мікропроцесорній техніці, а також педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.

 

Інформатизація освіти суттєво впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчальною діяльністю, призводить до змін у навчальній діяльності учнів, викладачів і тому, на нашу думку, повинна охоплювати всі сфери їх діяльності.

 

Нам імпонує означення, запропоноване Р.С. Гуревичем : „НІТ в освіті – технології навчання, виховання, наукових досліджень і управління, засновані на використанні обчислювальної та інформаційної техніки і спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення. Таким чином, у зміст НІТ освіти, крім складових НІТ навчання (засоби і методи НІТ навчання), входять також засоби і методи керування системою освіти (введення баз даних учнів і викладачів, інформаційно-довідкові нормативні і методичні системи, телекомунікаційні системи між школами й установами освіти тощо). У наш час НІТ застосовується майже у всіх галузях і сферах людської діяльності.

 

Інформатизація загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів є невід’ємною складовою інформатизації освіти. Однією з найсуттєвіших складових інформатизації загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, побудованих на базі інформаційно-комунікаційних технологій.

 

Мультимедіа – це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і програмних засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео.

Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й  передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні комп’ютерів. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо – та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання.  Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

 

Якщо структурувати інформацію, з якою може працювати мультимедія, то можна сказати, що мультимедіа – синтез трьох стихій:

 

- інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація);

 

- аналогової інформації візуального зображення (відео, фотокартки, картини тощо);

 

- аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки).

 

Одним із перших інструментальних засобів створення технологій мультимедія була гіпертекстова технологія, що забезпечує роботу з текстовою інформацією, зображенням, звуком, мовою. Мультимедія – наступний логічний крок у розвитку персонального комп’ютера. Вона еволюційна в тому розумінні, що будується на базі наявної комп’ютерної технології.

 

Мультимедія вимагали створення ємних і довговічних носіїв інформації – оптичних компакт-дисків (CD, DVD), флеш пам’яті.

 

Які ж шляхи використання мультимедійних технологій у сучасному житті?

 

- Виробництво електронних книг, енциклопедій, довідників.

 

- В медицині: бази знань, методики операцій, каталоги ліків тощо.

 

- В бізнесі: каталоги будинків, розробка дизайну приміщень і садиб тощо.

 

- У військовій справі: створення різноманітної документації про системи озброєнь, що знімається через супутник; створення тренажерів тощо.

 

- У побуті: будинки майбутнього (розумні холодильник, мікрохвильова піч, регулятор температури, що підключений до Інтернету тощо).

 

- В мистецтві: CD-ROM, що дозволяє не тільки прослухати музику, а й переглянути партитуру твору, виділити певну тему, створювати варіації на окремі теми тощо.

 

- Впровадження елементів „штучного” інтелекту в системи мультимедія.

 

- Побудова систем віртуальної реальності.

 

- В освіті: відеоенциклопедії; тренажери; ситуаційно-рольові ігри; електронні лектори, тренажери, підручники; інтелектуальні ігри з використанням штучного інтелекту; моделювання процесів і явищ; дистанційна і інтерактивна форми навчання; проведення інтерактивних освітніх телеконференцій; побудова системи контролю й перевірки знань і умінь учнів (використання контролюючих програм-тестів); здійснення проективної і дослідницької діяльності учнів тощо.

 

 

Контрольні питання:

1.     Що гарантує безпечну роботу на комп’ютері?

2.     Яке функціональне призначення ЛОТ?

3.     Які санітарно-гігієнічні норми вимагаються при роботі в ЛОТ?

4.     Яка допустима відстань від очей користувача до екрану?

5.     Що може бути джерелом небезпеки в лабораторії?

6.     Які правила поведінки в комп’ютерній лабораторії?

7.     Чому першу допомогу потрібно надавати негайно?

8.     Як правильно діяти при пожежі?

9.     Які обставини збільшують ймовірність ураження електричним струмом?

10.                       Мультимедіа – це …?

11.                       Які ж шляхи використання мультимедійних технологій у сучасному житті?

12.                       Які ж шляхи використання мультимедійних технологій в освіті?

Тема. Робота з програмою Windows Movie Maker. Основні відомості про збірки, проекти і фільми.

Мета: ознайомитись із особливостями та основними принципами створення мультимедійних дидактичних матеріалів засобами сучасного програмного забезпечення Windows Movie Maker.

Обладнання та методичне забезпечення: підключені до внутрішньої мережі університету персональні комп’ютери, інструкції, зразки методичних розробок уроків, програмне забезпечення Windows Movie Maker.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

За допомогою програми Windows Movie Maker (рис. 1) можна записувати відеоінформацію та аудіоматеріали на комп'ютер. Щоб розпочати запис, пристрій відеозапису має бути правильно підключений і виявлений на комп'ютері програмою Windows Movie Maker.

Рис. 1. Інтерфейс програми  Windows Movie Maker.

 

До пристроїв аудио- і відеозапису та  джерел, які можна використовувати в роботі, відносяться цифрова відеокамера (DV), аналогова камера або відеомагнітофон, веб-камера, плата ТВ-тюнера або мікрофон. Можна записувати зміст у вигляді прямої передачі або з відеокасети.

Під час запису відеоінформації та звуку в програмі Windows Movie Maker можна користуватися майстром відеозапису.

 

Імпорт файлів мультимедіа

За допомогою програми Windows Movie Maker можна імпортувати існуючі файли мультимедіа, які підтримуються програмою Windows Movie Maker, для використання їх в проекті. Файли, які можна імпортувати, можуть зберігатися на жорсткому диску комп'ютера, загальному мережевому ресурсі, компакт-диску або знімному носієві. При імпортуванні файлів в програмі Windows Movie Maker можна імпортувати один файл або відразу кілька файлів.

Початковий файл, що імпортується, залишається в тій же папці, з якої він був імпортований. Програма Windows Movie Maker не зберігає дійсну копію початкового файлу; замість цього створюється кліп, що посилається на початковий файл. Він з'являється на панелі змісту. Після імпорту файлів в проект не слід переміщувати, переіменовувати або видаляти початкові файли. При додаванні кліпу в проект, після того, як відповідний початковий файл був переміщений або переіменований, програма Windows Movie Maker спробує автоматично знайти первинний початковий файл. Якщо початковий файл видалений, його необхідно знову скопіювати на комп'ютер або в каталог, до якого може звернутися комп'ютер.

 

Збереження проекту та його попередній перегляд

Зберігши проект, можна продовжувати виконання поточного завдання, а пізніше відкрити файл в програмі Windows Movie Maker для внесення додаткових змін. Монтаж проекту можна продовжити з того місця, де він був зупинений після останнього збереження проекту. При збереженні проекту порядок кліпів, доданих на розкадровування або шкалу часу, а також всі відеопереходи, відеоефекти, назви, титри і будь-які інші створені елементи монтажу зберігаються.

Файл проекту Windows Movie Maker зберігається з розширенням MSWMM.

Можна також зберегти існуючий файл проекту Windows Movie Maker з новим ім'ям. Це дає можливість використовувати збережений проект як основу для інших нових проектів. Наприклад, якщо в поточному проекті міститься короткий вступ до фільму, можна зберегти існуючий проект з новим ім'ям, а потім продовжити монтаж. Якщо потрібно було створити новий фільм з тим же коротким вступом, то можна відкрити початковий файл проекту, що містить тільки вступ, а потім виконати додатковий монтаж. При цьому немає необхідності наново створювати вступ фільму.

При роботі над проектом можна виконати його попередній перегляд в плеєрі, щоб перевірити результати монтажу. Якщо необхідно виконати попередній перегляд окремих кліпів, можна також використовувати панель вмісту, щоб переконатися, що записано саме той вміст, який необхідно використовувати у фільмі.

Зміна проектів

Щоб розпочати проект створення фільму, потрібно буде додати на розкадровування або шкалу часу імпортовані або записані відеозображення, звук або зображення. Кліпи на розкадровуванні або шкалі часу стануть змістом проекту і майбутнім фільмом.

Розкадровування або шкалу часу можна використовувати для створення і зміни проектів. Розкадровування і шкала часу служать для відображення створюваного проекту в різних уявленнях.

• На розкадровуванні відображається послідовність кліпів.

• На шкалі часу представлені тимчасові параметри кліпів.

При роботі над проектом можна перемикатися між розкадровуванням і шкалою часу.

Після додавання кліпів на розкадровування або шкалу часу для створення проекту можна виконати наступні дії.

• Розташувати кліпи в необхідній послідовності.

·         Створити переходи між кліпами.

·         Додати відеоефекти у відеокліпи і зображення.

·         Виконати обрізання кліпів, щоб приховати непотрібні сегменти (тільки на вигляді шкали часу).

• Розділити або об'єднати кліпи.

• Додати коментар, синхронізований з кліпами (тільки на вигляді шкали часу).

При роботі над проектом можна виконати його попередній перегляд в плеєрі, щоб скласти уявлення про кінцевий результат. Можна зберегти робочі матеріали як проект і повернутися до роботи пізніше.

Перед відправкою проекту електронною поштою, відправкою на веб-сервер або його записом на касету в цифровій камері спочатку необхідно зберегти його як фільм.

Монтаж кліпів

Існує декілька варіантів монтажу кліпів.

·         Розділення кліпу. Можна розділити відеокліп на два кліпи. Це зручно, якщо потрібно додати зображення або відеоперехід в середині кліпу. Можна розділити кліп, який відображається на розкадровуванні або шкалі часу поточного проекту, або розділити кліп на панелі змісту.

·     Об'єднання кліпів. Можна об'єднати два або кілька суміжних відеокліпів. Термін "суміжні" означає, що кліпи були зняті разом і закінчення одного кліпу є початком наступного. Об'єднання кліпів зручне в тому випадку, якщо є кілька коротких кліпів і їх потрібно проглянути як один кліп на розкадровуванні або шкалі часу. Як і розділення кліпу, об'єднання суміжних кліпів можна виконати на панелі змісту або на розкадровуванні чи шкалі часу.

·         Монтаж кліпу. Можна приховати частини кліпу, які не потрібно відображати. Наприклад, можна обрізати початок або кінець кліпу. При виконанні обрізання дані не видаляються з матеріалів джерела. У будь-який час можна видалити точки монтажу, щоб повернути кліп до початкової довжини. Кліпи можна вмонтовувати тільки після їх додавання на розкадровування або шкалу часу. Не можна виконувати обрізання кліпів на панелі змісту.

·         Створення кліпів. Можна також створювати кліпи з відеокліпів після їх імпорту або запису в програмі Windows Movie Maker. Це дозволяє створювати кліпи у будь-який момент при роботі з програмою Windows Movie Maker. Шляхом розділення відеокліпів на невеликі кліпи можна легко знайти певну частину записаного або імпортованого відеозображення у фільмі.

 

Використання відеопереходів, відеоефектів і назв

Якість фільму можна поліпшити, додавши в нього різні елементи.

·         Відеопереходи. Відеоперехід керує відтворенням фільму при переході від одного відеокліпу або зображення до іншого. Перехід можна додавати між двома зображеннями, відеокліпами або назвами в будь-якому поєднанні на розкадровуванні або шкалі часу. Цей перехід відтворюється перед завершенням одного кліпу, коли починає відтворюватися інший кліп. Програма Windows Movie Maker містить різні переходи, які можна додавати в проект. Переходи зберігаються в папці Відеопереходи на панелі змісту.

·         Відеоефекти. Відеоефект визначає спосіб відображення відеокліпу, зображення або назви в проекті і готовому фільмі. Відеоефекти дозволяють додавати спеціальні ефекти у фільм. Відеоефект використовується для цілого відеокліпа, зображення або назви у фільмі. Можна додати будь-які з відеоефектів, які є в папці Відеоефекти на панелі змісту.

·         Назви і титри. Назви і титри дозволяють додавати у фільм текстову інформацію. Можна додавати будь-який текст, але частіше додаються назва фільму, ім'я автора, дата і т.п. Окрім зміни анімації назви, яка визначає спосіб відображення назви або титрів у фільмі, можна змінити їх зовнішній вигляд.

 

Збереження фільмів

Майстер збереження фільмів дозволяє швидко зберегти проект як готовий фільм. Хронометраж, компоновка і вміст проекту зберігаються як один повний фільм. Цей фільм можна зберегти на комп'ютері або на записуваному компакт-диску, відправити електронною поштою або відправити на вузол зберігання відео в Інтернеті. Крім того, можна записати фільм на касету в цифровій відеокамері.

Сторінка майстра збереження фільмів дозволяє вибрати параметр збереження залежно від того, що необхідно зробити з готовим фільмом. На ній є наступні параметри:

Мій комп'ютер - вказує на те, що фільм слід зберегти на локальному комп'ютері або в загальній мережевій папці.

Записуваний компакт-диск - вказує на те, що фільм слід зберегти на записуваному (CD-R) або перезаписуваному (CD-RW) компакт-диску.

Електронна пошта - вказує на те, що фільм необхідно зберегти для відправки електронною поштою.

Веб-вузол - вказує на те, що необхідно зберегти фільм, а потім відправити його на вузол зберігання відеоінформації. Вузол зберігання відео – це послуга стороннього постачальника в Інтернеті для розміщення і зберігання фільмів, збережених в Windows Movie Maker, на веб-сервері.

Цифрова відеокамера - вказує на те, що фільм необхідно записати на касету в цифровій камері. Цей параметр доступний, коли цифрова камера підключена до порту IEEE 1394.

 

Завдання для самостійного виконання

1. Створити мультимедійний дидактичний матеріал для демонстрації основних процесів форматування тексту у текстовому процесорі Microsoft Word, при цьому використати різноманітні варіанти відеопереходів та відеоефектів, додати назви фільму та кліпів, титри.

2. Здійснити налагодження фільма таким чином, щоб ім’я автора відображувалось за замовчуванням (автоматично).

3. Створити звуковий коментар для виконання синхронізації з відеокліпами, зображеннями, назвами та іншими елементами, які додані на шкалу розкадрування або шкалу часу.

4. Додати різноманітні звукові ефекти (появу, автоматичне відключення тощо).

 

контрольні запитання

1.  Яке призначення та основні можливості програми Windows Movie Maker?

2.  У яких форматах можна зберігати створені відеофайли?

3.  Яким чином здійснюється встановлення відеопереходів та відеоефектів між окремими кадрами?

4.  Який алгоритм додавання назв та титрів до фільму?

5.  Яким чином може здійснюватись збереження відеофайлів?

6.  Що таке шкала часу і для чого вона використовується?

7.  Для чого використовується режим розкадрування?

8.  Яким чином можна додати звукові ефекти у фільм?

9.  Як здійснюється запис коментаря на шкалі часу?

10.Які способи зберігання фільмів використовуються у програмі Windows Movie Maker?

11.Як вказати ім’я автора за замовчуванням?

12.Як відправити фільм електронною поштою?

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Краснянский М.Н., Радченко И.М. Основы педагогического дизайна и создания мультимедийных обучающих аудио/видео материалов. Учебно-методическое пособие. Тамбов 2006 г.

2. Методические рекомендации по созданию и использованию педагогических программных средств: (Сб. ст.) / НИИ средств обучения и учеб. кн. АПН CCCP; [Отв. ред.: И.В. Роберт). - М., 1991.

3. Мультимедіа власноруч: текст, графіка, аудіо, анімація, відео / О.Данилова, В.Монако, Д.Монако. – К.: Вид.дім «Шкільний світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 120 с.

4. Осин А.В. Электронные образовательные ресурсы нового поколения: открытые образовательные модульные мультимедиа системы. М: Фолио, 2002. 156 с.

5. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю.І. Машбиця / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: ІЗМН, 1997. – 264 с.

6. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. – М.: Школа-Пресс, 1994. – 344 с.

7. Смолянинова О.Г. Мультимедиа в образовании: Монография / О.Г.Смолянинова; Краснояр. гос. ун-т. – Красноярск, 2002. – 300 с.

8. Соловьева Г.К. Современные технологии для учителя. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 160 с.