Природоохоронні території.

Природні ландшафти зазнають великих змін під впливом господарської діяльності людини. Найбільше змінилися природні зони мішаних та широколистих лісів, лісостепи й степи. З метою збереження генофонду рослинного та тваринного світу створюються при­родоохоронні території. У Росії зареєстровано 101 заповідник і 40 природ­них національних парків.

До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять: національні парки «Біловезька Пуща» (Польща - Білорусь), «Гарахонай» (Канарські остро­ви; Іспанія), «Доньяна» (Іспанія), «Плитвицькі озера» (Хорватія), Пиринський національний парк (Болгарія), Герем і скельні місцевості Каппадокії (Туреччина), «Сагарматха» (Непал), «Читван» (Непал), «Кеоладео»(Індія), «Сундарбанс» (Індія), «Казіранга» (Індія), «Нанда-Деві» (Ін­дія) та заповідники живої природи «Манас» (Індія), «Туняї-Гуай-Ха-Ха- ень» (Таїланд), природний заповідник «Сребарна» (Болгарія).

Перший національний парк на материку Євразія створений 1909 р. у Швеції.

За площею заповідних територій Польща посідає одне з перших місць у Європі.

Найвідомішим природним національним парком Євразії є «Біловезька Пуща». її загальна площа становить 76 700 га, з яких 72 000 га лежить на території Білорусі, а 4 700 га — у Польщі. 80% території Біловезької Пущі Білорусі — незаймані ліси, у яких налічують по­над 20 видів деревних рослин. З них найпоширеніші — сосна, ялина, дуб, граб, береза, вільха, ясен.

Назва Біловезька Пуща походить від збудованої тут у XIII ст. сторожової Білої Вежі.

Біловезька Пуща стала широко відомою на початку XIX ст., коли виявилося, що в її лісах збереглася чимала кількість зубрів, винищених в інших місцях Європи. У 1803 р. спеціаль­ним законом полювання на зубрів було заборонене, а згодом вироблено ряд заходів, спрямованих на збереження цих рідкісних тварин (підгодовування, утримання в спеціаль­них загонах). На початку XX ст. в Біловезької Пущі налічували вже близько 700 зубрів. Проте під час Першої світової війни вони були повністю винищені. Після війни в Біловезьку Пущу завезено із зоопарків для відновлення стада кілька зубрів. У 1941 р. їх було 19 голів. Під час Другої світової війни це стадо майже все загинуло. Ті тварини, що зали­шилися, стали вихідними для створення нового стада зубрів. 1959 р. в лісах Біловезької Пущі жило 23 зубри і 14 утримувалися в загорожі, крім того, 13 зубрів вивезено в зоопар­ки та ін. заповідники.

Населення та політична карта

Населення Євразії становить майже 4 млрд. осіб. Через природні умови територія характеризується нерівномірним розміщенням населення. Се­редня густота населення становить понад 80 осіб/км2 (найбільша у світі). Людина живе на цьому континенті з давніх часів.

Однак найбільша щіль­ність характерна для Східної, Південної та окремих районів Південно- Східної Азії (Китай, Індія, Японія, Бангладеш, Таїланд, Індонезія).

Азія — світовий лідер за кількістю міст-мільйонерів, найбільші з яких Токіо, Осака, Шанхай, Сеул, Тегеран, Пекін таін. Густозаселені також долини річок і приморські низовини, де розвинута давня культура рисосіяння. У деяких районах (дельти Гангу й Брахмапутри, о. Ява, деякі райони Ки­таю, узбережжя Японських островів) густота населення становить 700- 1 000 осіб/км2.

Густозаселені Західна Європа, деякі райони європейської частини Росії, України, Закавказзя. Центральна Азія й частина Південно - Західної Азії заселені слабо.

Існують також майже безлюдні райони — Ти­бет, Гобі, Аравія, численні райони Сибіру, гірські системи.

Населення Євразії швидко зростає. Велика частина його мешкає в Ки­таї, Індії, Індонезії, Японії.

За расовим та національним складом у Євразії переважають народи єв­ропеоїдної раси — як

північної гілки, що заселяють більшу частину Євро­пи (представники слов’янської, германської та романської мовних груп), так і

південної (індоіранська мовна група), що мешкають у Південно-Західній і Південній Азії.

Народи монголоїдної раси заселяють переважно Центральну, Східну й Південно-Східну Азію. Найчисленнішими є китай­ці, маньчжури, тибетці, корейці, узбеки. На півдні Індостану й на деяких островах живуть представники негроїдної раси.

Євразія — батьківщина основних світових релігій: християнства, ісла­му та буддизму.

Християнство поширене в європейських країнах та Казахстані, іслам — в арабських країнах Південно-Західної Азії, буддизм — у Південно-Східній та Східній Азії.

Загадкові баски

Баскійський (баскський) народ мешкає в гірській області між Іс­панією і Францією. Проте ці люди не іспанці і не французи. їхня мова не схожа на жодну з європейських. Ніхто не знає, звідки прийшов цей народ, проте баски живуть у цій місцевості вже не менше 5 тис. років, вони відомі як вівчарі й хлібороби. Це одна з найдавніших етнічних груп у Європі.

На політичній карті Євразії розміщено 93 краї­ни й території (91 з них — суверенна держава). Серед найбільших за площею — Росія, Китай, Індія. Найбільші країни Європи — Україна, Франція, Німеччина, Іспанія, Великобританія, Азії — Китай, Індія, Казахстан, Монголія, Іран, Саудівська Аравія.

Більшість європейських країн (Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія та інші), а також азійські Японія та Ізраїль, — високорозвинені.

До країн з плановою економікою зараховують Китай, КНДР.

Азійські країни здебільшого — країни, що розвиваються.

Ступінь господарського освоєння території різна. Високим він є в За­хідній Європі, Японії, європейській частині Росії, Східному Китаї, Україні.

Основні райони розміщення промисловості — Західна Європа; центр, північний захід, Поволжя, Середній й Південний Урал європейської час­тини Росії; Донбас, Придніпров’я України; Японія, деякі райони Східного Китаю.

Високий ступінь сільськогосподарського використання земель спосте­рігають у субтропіках і вологих тропіках. Водночас райони пустель і високогір’їв використовують лише як сезонні пасовища. У тайгових райо­нах розробляють ліс. Степова зона майже повністю розорана під зернові культури. У Європі розміщено багато «світових рекордсменів» за часткою оброблюваних земель. Так, в Україні вони становлять понад 60% від усьо­го земельного фонду; у Польщі — 47%; в Італії — 40%; у Франції — 35%; у Німеччині — 34% .

15