- •3.Розрахунок електричних кіл постійного струму за законами Кіргофа.
- •4. Розрахунок електричних кіл постійного струму методом контурних струмів.
- •5. Розрахунок електричних кіл постійного струму методом накладання
- •6. Одержання однофазного змінного струму. Величини, що характеризують однофазний змінний струм.
- •7.Активний опір у колах однофазного змінного струму.
- •8. Індуктивний опір у колах однофазного змінного струму
- •10. Аналіз електричного кола змінного струму з послідовним з‘єднанням резистора та котушки.
- •13. Резонанс напруг в колах змінного струму
- •14. Загальні поняття про електричні кола трифазного струму.
- •15. Аналіз електричного кола трифазного струму при з‘єднанні споживачів зіркою
- •16. Аналіз електричного кола трифазного змінного струму при з‘єднанні споживачів трикутником.
- •18. Особливості електричних вимірювань та їх значення
- •19. Класифікація електровимірювальних приладів
- •20.Системи електровимірювальних приладів. Будова та принцип дії приладів електромагнітної та магнітоелектричної систем
- •21.Будова та принцип дії приладів електродинамічної системи – ватметра та фазометра.
- •22.Вимірювання напруги та розширення меж вимірювання вольтметра.
- •23.Вимірювання електричного струму. Розширення меж вимірювання амперметра.
- •24.Вимірювання потужності. Розширення меж вимірювання ватметра.
- •25.Вимірювання енергії електричного струму. Будова і принцип дії лічильника індукційної системи.
- •26.Способи вимірювання опорів.
- •27. Будова, призначення та класифікація трансформаторів.
- •28. Принцип дії однофазного трансформатора, його основні електричні параметри.
- •29. Режим холостого ходу трансформатора.
- •30. Режим короткого замикання однофазного трансформатора.
26.Способи вимірювання опорів.
У колах постійного струму опір елемента кола можна вимірити за допомогою вольтметра та амперметра. Для цього вимірюють напругу на елементі кола і силу струму, який у ньому протікає. Розділивши показання вольтметра на показання амперметра, визначають опір:
. (9.14)
У колах змінного струму за показаннями вольтметра та амперметра можна визначити повний опір елемента кола:
. (9.15)
Активний опір елемента в колі змінного струму можна визначити за показаннями ватметра та амперметра:
. (9.16)
електровимірювальний прилад струм потужність
Приклад 9.5
Котушка індуктивності підключена до однофазного джерела (50 Гц). У коло котушки включені ватметр, вольтметр і амперметр. Після подачі напруги на затиски котушки показання приладів склали: ватметра – 110 Вт, вольтметра – 220 В, амперметра – 5 А.
Визначити параметри котушки (повний, активний та індуктивний опори).
Рішення.
1. Визначаємо повний опір котушки за (9.15):
.
2. Визначаємо активний опір котушки за (9.16):
.
3. Визначаємо індуктивний опір котушки з (3.75):
.
Для безпосереднього вимірювання опорів використовується електровимірювальний прилад омметр, який являє собою сукупність міліамперметра магнітоелектричної системи та спеціальної вимірювальної системи, яка складається з джерела постійної електрорушійної сили і регульованого резистора (рис.9.4).
При незмінній напрузі джерела сила струму в колі залежить від вимірюваного опору, що дозволяє градуювати шкалу міліамперметра в омах:
, (9.17)
де I – сила струму в колі, А;
Rр – опір регульованого резистора, Ом;
Rа – опір амперметра, Ом;
Rх – вимірюваний опір, Ом.
Чим більше вимірюваний опір, тим менший струм протікає в колі, тому омметр має зворотну шкалу.
Крім омметра опір елемента кола можна вимірити за допомогою вимірювального моста. Розглянемо чотириплечій вимірювальний міст (рис.9.5).
В одне плече моста включається елемент кола, опір якого необхідно вимірити (Rх), у три інших плечі моста включаються регульовані резистори R1, R2, R3. Вимірювальний міст має дві діагоналі (ab і cd), до діагоналі ab підключається джерело постійної електрорушійної сили, до діагоналі cd – гальванометр G.
При вимірюванні необхідно опори регульованих резисторів змінювати так, щоб урівноважити міст, тобто струм у гальванометрі повинний бути відсутнім. Це означає, що в урівноваженому стані I1 = I2 , I3 = Ix. У відповідності до другого закону Кірхгофа:
; . (9.18)
Розділивши одне рівняння на інше, одержимо:
. (9.19)
27. Будова, призначення та класифікація трансформаторів.
Трансформатор — статичний електромагнітний пристрій із двома або більшим числом індуктивно зв'язаних обмоток, який служить для перетворення за допомогою електромагнітної індукції змінного струму однієї напруги в змінний струм іншої напруги.
Класифікація. За призначенням трансформатори бувають: силові, узгоджувальні та імпульсні; за потужністю – малої, середньої та великої потужності; за кількістю обмоток – двообмоткові та багатообмоткові; за способом охолодження – сухі і масляні; за типом осердя – стержньові, броньові і тороїдні; а також – без осердя (повітряні); за кількістю фаз – однофазні і трифазні.
Трансформатори, призначені для підвищення напруги, називаються підвищувальними, а трансформатори, призначені для зниження напруги,—знижувальними. Трансформатори широко використовують у радіо- і телеапаратурі, у вимірювальних пристроях, місцевому освітленні тощо. Трансформатори, які використовуються для узгодження напруги або опорів між каскадами в радіопристроях, називаються узгоджувальними. Трансформатори, призначені для передачі імпульсів напруги або струмів з однієї мережі в іншу, називаються імпульсними. Вони широко використовуються в імпульсній техніці. Залежно від потужності трансформатори випускають з природним і масляним охолодженням. Активні частини трансформаторів у потужних енергетичних установках занурюють в мінеральне трансформаторне масло для кращого відведення тепла і поліпшення ізоляції. Трансформатори малої потужності випускають з повітряним охолодженням.