30.Вертеп

Верте́п — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Український вертеп відомий з 17 століття.Світська частина вистави поклала початок української комедії 19 століття. Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (17-18 століття) і мав численні регіональні варіанти. Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев'яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив'язану інтермедія.З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей.

57 Укр живопис 19-20 ст

Василь Тропінін своєю творчістю відкрив цілу епоху нового портрета в українському живописі першої чверті 19 ст. Найціннішими творами живописця є портрети подільських селян-кріпаків, твори з життя українського села початку 19 ст. Справжнім живописним шедевром портретного мистецтва Тропініна є «Дівчина з Поділля».

У першій половині 19 ст пейзажний жанр. Кращими творами українського пейзажу першої половини 19 ст. варто відзначити пейзажі Василя Штернберга - «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу». До знаних пейзажистів належить і Іван Сошенко.

Найвищим досягненням мистецької культури 19 ст. є творчість Тараса Шевченка. «Селянська родина» та «Катерина» 1842 р. Шевченко-художник досконало володів різними жанрами і різною технікою, за життя був по-цінований як майстер гравюри. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра «Король Лір»1843 р. 1844 р. в Петербурзі Тарас Шевченко видає альбом «Живописна Україна».

В образотворчому мистецтві останніх десятиліть 19 - початку 20 ст. співіснували два провідні стилі епохи - реалізм і модерн. Типовими темами для художників-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута».

Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва ( «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада»,«Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»).

Опанас Сластіон. Він звертався до побутового жанру «Цегельний завод», «На жнивах», «Весна», «Волинь». «Миргород». Як графік, ілюстрував поему Т. Шевченка «Гайдамаки».

Білет 4

4.опис укр.Геродот Батько історії" Геродот детально описує територію України в V ст. до н. е. в образі Скіфії. Подекуди він торкається традицій, побуту.Перші письмові географічні відомості містяться у книзі «Мельпомена» –У ній указуються тодішні назви річок і місцевостей. Геродот багато мандрував. Зокрема, він здійснив подорожі до Причорномор’я ), досягнувши гирла Дунаю. Істер (Дунай), Тирас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Бористен (Дніпро). «Борисфен (тоді – Дніпро) — найбільша з річок Скіфії після Істру. Він має найкращі й найпридатніші для худоби пасовиська, він же має щонайбільше доброї риби. Вода з нього найприємніша для пиття; він пливе чистий між іншими каламутними. У його гирлі нагромаджується сама по собі величезна кількість солі

31.Острозька академія Острозька школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа. У 1576 році князь Острозький заснував академію в Острозі. Велику суму коштів надала княжна Гальшка Острозька (6000 коп.). В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Велика увага приділялася вивченню музики і хорового співу, що знайшло відбиток в "острозькому наспіві", широко відомому в Україні і Білорусі. При школі діяли друкарня і науково-літературний гурток. Курс навчання в академії тривав 12 років. Пізніше в академії розпочали студіювати російську, німецьку, французьку мови, математику, фізику, астрономію, архітектуру. В останні роки існування академії були створені класи домашньої та сільської економіки і медицини. Щороку навчалося до 2000 студентів без вікових обмежень. Кожен вчився стільки, скільки бажав. Для бідних учнів при Академії існувала бурса.Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний та ін. Із заснуванням 1624 р. єзуїтської колегії в Острозі О. Ш. занепала і 1636 р. перестала існувати.