36. Принципи побудови програми дитячого садка з образотворчої діяльності

Програма дитячого саду з образотворчої діяльності розроблена на основі завдань, що стоять перед навчанням дітей даного предмету. В її основі - положення радянської дидактики про те, що нормальний розвиток дитини залежить від правильно побудованої системи виховання та навчання. Відсутність системи в навчанні тягне за собою випадковість в розвитку. «Програма виховання в дитячому садку» побудована з урахуванням загальних дидактичних принципів навчання. Розглянемо ті з них, які мають найбільш важливе значення в навчанні образотворчої діяльності. Один з основних принципів побудови програми - виховує характер навчання. Радянська педагогіка не мислить навчання поза зв'язку із здійсненням виховних завдань. У образотворчої діяльності основним завданням і навчання, і виховання є розвиток творчих здібностей дітей. Принцип виховує навчання може бути сформульований, як єдність творчих і навчальних завдань. Дитину 3-6 років цікавлять всі навколишні його предмети та явища, їх він прагне відобразити у своїх роботах. У процесі зображення дитина глибоко і всебічно пізнає предмет. Прагнення дошкільника до пізнання світу відзначено психологами та фізіологами. І. М. Сєченов писав: «... все розумові інтереси раннього дитинства зосереджені виключно на предметах зовнішнього світу». У програмі з достатку оточуючих дитини явищ відібрані ті, що мають значення для виховання його свідомості і почуттів. Наприклад, коли дітей вчать малювати будинки, то поряд із завданням правильно зображати прямокутні форми, розташовувати вікна по одній лінії, передавати деякі архітектурні деталі переслідуються і виховні цілі - прищеплювати повагу до праці, розвивати естетичні почуття дітей. Педагог повинен уважно підходити до відбору об'єктів для розглядання і зображення за всіма темами програми. Цей принцип повинен враховуватися при підборі об'єктів зображення і визначенні обсягу образотворчих умінь і навичок для дітей кожного віку. З усього різноманіття життєвих явищ відбираються теми, доступні їх розумінню і зображенню. Навчальний матеріал у програмі розташований з урахуванням поступового наростання складності об'єктів зображення від близьких, добре знайомих дитині предметів до все більш широкому колу предметів і явищ. У молодшому віці це окремі предмети, добре знайомі дітям, які вони не тільки візуально сприймали, але могли потримати в руках, обмацати їх форму, відчути вагу: олівець, м'ячик, бублик, прапорець, лопатка та ін Всі ці предмети дуже прості за формою . Зображати предмети, сприйняті видали, швидкоплинно або зі слів дорослого, молодший дошкільник не може, так як уявлення про предмет неточні, увага нестійка і йому недостатньо для створення цілісного, ясного образу тільки зорових або тільки слухових сприймань. Простота перших об'єктів для зображення необхідна тому, що тільки такі нескладні форми доступні для сприйняття та втілення в силу нерозвиненості руки і невміння провести аналіз предмета. Всі ці моменти не дозволяють вводити в програму зображення предметів, що мають в будові три частини. У програмі виховання дітей молодшого дошкільного віку на першому місці стоять завдання розвитку руки, умінь виробляти нею нескладні рухи для створення найпростіших форм. Координація рухів руки і зоровий контроль за цими рухами - завдання досить важка для дитини. Для дітей середньої групи програмою передбачено розширення матеріалу за змістом, оскільки образотворчі уміння дітей більш розвинені. Їм вже доступне зображення фігури людини. У старшому віці, особливо в підготовчій групі, крім побутових та природних тим, широко використовуються теми з громадського життя (свята, праця в місті і селі та ін), а також теми літературних творів. На основі запасу життєвих вражень діти, знаючи загальні ознаки групи предметів, можуть представити казковий, фантастичний образ, що відноситься до групи предметів. Наприклад, вони знають, що горобець, голуб, ворона, снігур - птахи, у яких є спільні ознаки, що виділяють їх з тваринного світу. На основі знання цих ознак діти можуть намалювати казкову Жар-птицю, що має незвичайну форму, колір, але не втрачає ознак птиці. Вміючи малювати людини, діти створюють образи Василини Прекрасної, Івана-царевича та інших казкових героїв. На основі радіо-і телепередач про польоти в космос діти створюють яскраві картини космічного простору, зображують польоти ракет на Місяць, Марс, Венеру. Виконання цих складних тем підготовлено поступовим освоєнням більш знайомих і простих сюжетів. Побудова програмного матеріалу від простого до складного - один з основних дидактичних принципів. Ускладнення вимог до зображення повинно базуватися на поступовому розвитку і уточненні уявлень дітей про навколишню дійсність з урахуванням їх вікових особливостей. Якщо діти молодшої групи можуть виділити лише деякі ознаки предмета, то в середній групі вони визначають основні ознаки форми, кольору, у старшій і підготовчій групах знаходять не тільки основні ознаки даного виду, а й характерні деталі. Тому зміст програмного матеріалу за загальними для всіх груп темами (зображення дерев, будинків і т. п.) буде різним у залежності від віку. Наприклад, для молодшого віку при зображенні дерев програмою ставиться завдання передати вертикальний напрямок стовбура і горизонтальний напрямок гілок. Для середньої групи завдання ускладнюється - діти повинні передати товщину стовбура і гілок, колір листя влітку і восени. У старшій групі вони повинні показати в малюнках форму стовбура, розташування гілок у листяних і хвойних дерев, колір стовбура, листя. У підготовчій групі при виконанні даного завдання необхідно показати різницю у формі і будову дерев різних порід, індивідуальні відмінності у дерев одного виду, зробити штрихування або розфарбовування стовбура і крони різними кольорами. Так, поступово від передачі декількох ознак предмета діти переходять до складних форм зображення. Принцип розташування матеріалу від простого до складного знаходить відображення і у відборі об'єктів зображення. Наприклад, для молодших груп рекомендується зображення предметів, що мають просту форму (стрічка - довга горизонтальна лінія, бублик - замкнута округла лінія, прапорець - прямокутник, з'єднаний з прямою лінією, і т. п.). Аналіз цих предметів дуже нескладний, він доступний трирічній дитині. У середній і старшій групах зображуються предмети та явища, більш складні за формою і змістом. Міцному засвоєнню знань і закріпленню навичок зображення сприяє повторення вивченого. Матеріал, сприйнятий неодноразово, краще запам'ятовується і освоюється. І. М. Сєченов писав: «... повторення так званих однорідних впливів повинна вести за собою відокремлення тієї суми шляхів, яка відповідає постійним елементам враження. Від останнього повинно таким чином відпадати помалу все непостійне і випадкове ... Але це ще не все. Враження, принаймні повторення, виграє все більш і більш в легкості відтворення, як ніби відповідний нервовий механізм робиться більш і більш рухливим, більш і більш чутливим до діючих на нього точкам ». У програмі виховання в дитячому садку принцип повторності здійснюється як на матеріалі для однієї групи, так і щодо наступності між усіма групами. Розглянемо програмний матеріал з малювання для другої молодшої групи. Тут закріплюються вміння у проведенні прямих ліній (зображення стрічки, доріжки, олівця, паркану) і округлих ліній (малювання та ліплення м'ячика, кульки, колеса, бублики тощо). По суті різниці між м'ячиком і кулькою або стрічкою і доріжкою не буде: тут закріплюються одні й ті ж вміння, але зображення різних предметів сприятиме збереженню інтересу дітей до малювання саме цієї форми. Зміст занять у першому кварталі в кожній віковій групі починається з повторення матеріалу, засвоєного в попередній групі, але з невеликими ускладненнями. Наприклад, діти всіх груп малюють фрукти, але якщо в молодшій групі малюки зображують яблуко у формі простого кола, то в середній вони зафарбовують це коло одним або двома кольорами, в старших групах діти передають особливості форми яблука залежно від його сорту. Принцип повторності виражається і в концентричному розташуванні програмного матеріалу. Вміння, набуті в одній групі, поступово ускладнюються в інших групах як в плані якості зображення, так і в плані виразності образів. Принцип повторності здійснюється між предметними і сюжетними темами. Сюжетна тема може бути дана в тому випадку, якщо основні предмети, що входять в сюжет, діти вже зображали. Але це не просте повторення знайомої форми, а передача її в дії, обумовленому сюжетом. Повторення вивченого матеріалу завжди повинно включати елементи нового, що допоможе уникнути одноманітності в навчанні. Зображуючи предмет в якійсь новій ситуації, дитина починає творчо мислити. Принцип повторності дотримується і між програмами за різними, видами образотворчої діяльності. Вміння, набуті в малюванні, допоможуть дитині створити об'ємну форму у ліпленні і т. п. Наприклад, познайомившись з круглою формою при ліпленні кулі, діти закріплюють ці знання при виконанні аплікацій, при малюванні різних округлих предметів. Уміння передавати правильні пропорції предмета закріплюються і в малюванні, і в ліпленні, і в аплікації. Завдання вихователя - вирішити, в якому вигляді роботи дитині легше освоїти будь-якої прийом і в яких видах образотворчої діяльності потім закріпити його. Таке багаторазове повторення у різних варіантах одних і тих же умінь сприяє виробленню правильних прийомів роботи і подальшого їх розвитку. Отже, програма з образотворчої діяльності в кожній віковій групі будується на основі загальних завдань виховання і дидактичних принципів, що складають основу системи навчання. При плануванні занять з образотворчої діяльності вихователь повинен враховувати вимоги програми, пам'ятати про зв'язок цієї діяльності з іншими заняттями. Слід звернути увагу на зв'язок різних видів образотворчої діяльності між собою в постановці програмних завдань та утриманні робіт. Тому вихователь повинен продумати послідовність занять за їх видами, врахувати, в якому вигляді образотворчих занять дитині легше засвоїти новий програмний матеріал. Всі види образотворчої діяльності повинні бути рівномірно сплановані, врахована також попередня робота з проведення спостережень, читання книг, розгляданню картин, яку необхідно організувати завчасно, напередодні занять. Правильно складений план роботи допоможе вихователю вирішити завдання художнього виховання дітей.

В основу програми покладені принципи:

1. єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

2. взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

3. неперервності і наступності завдань і змісту образотворчої освіти у різних вікових періодах;

4. варіативності – націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

5. поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків образотворчого та іншими видами мистецтв.

В основу програми покладено такі принципи:

• від простого до складного (від елементарної вправи до тематичної композиції);

• від дійсності через мистецтво до життя;

• єдність пізнавально-репродуктивної та творчої діяльності;

• систематичний розвиток здібностей до особистісно-емоційного сприймання художнього образу в мистецтві та житті і посильного відтворення його у самостійних роботах з урахуванням психофізичних, вікових, національних, регіональних особливостей і практичного досвіду дошкільників.

Обов’язковою є корекційна спрямованість навчального процесу.