22. Що таке напруга дотику і у яких випадках людина може потрапити під дію струму?

Напруга дотику - це напруга між двома точками кола струму, яких одночасно торкається людина.

Електричний струм може діяти на людину при торканні безпосередньо тілом або металевим предметом до неізольованих струмоведучих провідників, металевих частин (корпусів) електричного обладнання при пошкодженні захисної ізоляції; при знаходженні поблизу проводу лінії електропередачі (ЛЕП), що впав на землю, або поблизу заземлюючого пристрою, через який проходить струм у землю; при дії блискавки.

Розрізняють два види дотику-однофазний і двофазний. При однофазному дотику людина підпадає під дію однієї фази, напруга якої у 1,73 рази менша лінійної. Двофазний дотик більш небезпечний, бо людина у цьому випадку підпадає під струм двох різних фаз, а відтак стає включеною у мережу на повну лінійну напругу.

Основними способами захисту людей від небезпечного наближення або дотику до струмоведучих частин є надійна електрична ізоляція струмоведучих частин, влаштування неізольованих струмоведучих частин на недоступній висоті, застосування захисних огорож та автоматичної сигналізації при небезпечному наближенні до проводів, що знаходяться під напругою блокування, попереджувальні написи, знаки та плакати, ізольовані захисні засоби захисту і т. ін. Жоден з цих засобів не є універсальним, а має свої переваги і недоліки. Тому, для забезпечення електробезпеки людей, необхідно застосовувати не один, а кілька способів одночасно.

23. Крокова напруга

Напруга кроку - напруга між двома точками ланцюга електричного струму, що знаходяться одна від одної на відстані кроку і на яких одночасно стоїть людина (мал.12.3).

Якщо "картина" розтікання струму від проводу, що впав, еквівалентна "картині" від напівкульового заземлювача і що ґрунт однорідний з питомим опором у багато разів більшим, ніж у заземлювача, то густина струму в землі буде зменшуватись і на відстані х від центра напівкульового заземлювача буде дорівнювати:

Якщо людина потрапила в зону впливу крокової напруги, тоді варто виходити із неї повільними кроками з урахуванням напрямку зниження дії струму. Стрибати на одній нозі чи тікати не слід, тому що при падінні до тіла людини буде прикладатися ще більша напруга, ніж напруга кроку.

12.4. Три класи приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом в значній мірі залежить від метеорологічних умов виробничих приміщень. Ці умови можуть сприяти збільшенню або зниженню ураження людини електричним струмом.

Підвищена вологість і висока температура повітря під час роботи з технічним електрообладнанням хімічних лабораторій, пари кислот і лугів можуть руйнувати ізоляцію проводів, різко погіршуючи її діелектричні властивості, і, отже, сприяють переходу напруги на неструмопровідні частини електроустаткування.

З другого боку висока температура повітря сприяє рясному потовиділенню, а висока відносна вологість сприяє поганому випару поту із шкіри людини і, отже, зволоженню шкіри людини в процесі роботи. А опір зволоженої шкіри різко знижує загальний електричний опір тіла людини, а це в свою чергу збільшує струм через тіло людини і небезпеку його ураження.

Струмопровідні підлоги - земляні, бетонні, залізобетонні також збільшують небезпеку ураження людини електричним струмом при роботі і технічному обслуговуванні і приладового устаткування виробничих підприємств. Технічне обслуговування електроустановок на підприємствах часто виконується за таких умов, де можливий одночасний випадковий дотик, з одного боку, до струмопровідної частини, а з другого, до металевих частин електроустаткування, що має добре з'єднання з землею. Зазначені вище умови визначають ступінь небезпеки ураження людини електричним струмом.

"Правила улаштування електроустановок. (ПУЕ-86)" усі виробничі приміщення стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом поділяють на три класи: з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні; без підвищеної небезпеки.

До приміщень з підвищеною небезпекою відносяться приміщення, у яких є хоча б одна з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку ураження людини електричним струмом:

- вогкість чи струмопровідний пил. Вогкими називаються приміщення, у яких відносна вологість тривалий час перевищує 75 %. Курними (зі струмопровідним пилом) називаються приміщення, у яких в процесі виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати усередину машин, апаратів та інш.;

- струмопровідні підлоги - металеві, земляні, залізобетонні, цегельні;

- висока температура. Жаркими називаються приміщення, у яких під впливом різних теплових випромінювань температура перевищує постійно чи періодично (більше однієї доби) +35 °С;

- можливість одночасного дотику людини до металоконструкції будинків, які зв'язані з землею, технологічних апаратів, механізмів чи іншого устаткування, а також до металевих корпусів електроустаткування.

До особливо небезпечних приміщень відносяться приміщення з наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку:

- особлива вогкість. Особливо вогкими називаються приміщення, у яких відносна вологість повітря близька до 100 %; стіни, стеля і предмети вологі;

- хімічно активне чи органічне середовище. Приміщеннями з хімічно активним чи органічним середовищем називаються приміщення, у яких постійно чи протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладання чи цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування;

- одночасно дві чи більше умов підвищеної небезпеки. До таких приміщень і умов на підприємствах медичної та хімічної промисловості можуть відноситься: лабораторії хімічного аналізу, підприємства по виробництву агресивних речовин та ін.ш.

До приміщень без підвищеної небезпеки відносяться приміщення, у яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. До таких приміщень відносяться приміщення з належними метеорологічними умовами, з дерев'яними підлогами, регульованою температурою повітря. Це приміщення адміністративно-управлінські, конторські і житлові кімнати. 24. Бланк акту про нещасний випадок за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві (прізвище, ім'я та по батькові потерпілого) (домашня адреса потерпілого) 1. Дата і час нещасного випадку ⁸ 2. Підприємство, працівником якого є потерпілий⁹ 2.1. Адреса підприємства, працівником якого є потерпілий:¹ 2.2. Форма власності 2.3. Орган, до сфери управління якого належить підприємство¹¹ 2.4. Найменування і адреса підприємства, де стався нещасний випадок 2.5. Цех, дільниця, місце нещасного випадку¹² 3. Відомості про потерпілого: 3.1. Стать: чоловіча, жіноча¹³ 3.2. Число, місяць, рік народження¹⁴3.3. Професія (посада)¹⁵ 3.4. Стаж роботи загальний за професією (посадою) 4. Проведення навчання потерпілого та інструктажу з охорони праці:¹⁶ 4.1. Навчання за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок. (число, місяць, рік) Проведення інструктажу: 4.2. Вступного 4.3. Первинного 4.4. Повторного 4.5. Цільового 4.6. Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки) 5. Проходження медичного огляду:¹⁷5.1. Попереднього 5.2. Періодичного 6. Обставини, за яких стався нещасний випадок ¹⁸ 6.1. Вид події¹⁹ 6.2. Шкідливий або небезпечний фактор та його значення²⁰ 7. Причини нещасного випадку²¹ 8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку (найменування, тип, марка, рік випуску, підприємство – виготовлювач) 9. Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу²² 9.1. Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння²³ 10. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці:²⁴ 11. Свідки нещасного випадку (прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання) 12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку²⁵ Голова комісії , Члени комісії (посада) (підпис) (ініціали, прізвище)

   26. 1. Загальні положення.    1.1 Інструкція розроблена на підставі “Правил охорони праці при експлуатації ЕВМ”, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999р. № 21.     До роботи залучаються особи не молодше 18 років, не маючи медичних протипоказань, які пройшли медогляд , перевірку знань з охорони праці, правил по експлуатації ЕВМ та протипожежної безпеки, інструктажі з охорони праці та протипожежної безпеки.     Шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт на ПК є:    а) фізичні - підвищений рівень електромагнітного, рентгенівського, ультрафіолетового, інфракрасного випромінювання;    - підвищений рівень статичного електричества;    - підвищений рівень пилу у повітрі робочої зони;    - підвищене утримування позитивних та зменшене утримування негативних аеріонів в повітрі робочої зони;    - підвищенний або зменшенний рівень вологості повітря;    - підвищене значення напруги в електричному ланцюгу,замикання якої зможе пройти скрізь людину.     б) хімічні - підвищений рівень в повітрі двоокис вуглецю, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду     в)психологічні - напруження зору, уваги;    - емоційні и інтелектуальні навантаження;    - монотоність праці;    - довгі статичні навантаження.     В приміщеннях з ПК обов’язково треба проводити вогке прибирання.     Приміщення з ПК повинні бути оснащені вуглекіслотними вогнегасниками( 2шт. на кожні 20кв.м.площі) та аптечкою. Підходи к вогнегасниками повинні бути вільними.     Для підвищення вологості повітря слід застосовувати зволожувач повітря, який повинен кожен день заправлятися дистіляційною або кип’яченою водою.     По відношенню до світлового отвору, робочі місця з ПК повинні розташувуватись так, щоб природне світло розташовувалося зліва.     Робоче крісло повинно бути з підйомно-поворотним пристроем з регулюванням висоти та кута нахилу сидіння та спинки.     Екран відеомонітора повинен знаходитись від очей споживача на відстані 600-700мм, але не ближче 500мм з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.    1.11 Висота робочої поверхні столу для дорослих споживачів повинна регулюватись в межах 680-800мм. При відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна складати 725мм.    1.12 Робочий стіл повинен мати простір для ніг: висота не менш 600мм, ширина не менш 500мм, глибина на рівні колін не менш 450мм, на рівні витягнутих ніг не менш 650мм.    1.13 Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг : ширина не менш 300мм, глибина не менш 400мм, регулювання по висоті в межах 150мм і по куту нахила опорної поверхні до 20 градусів.    1.14 Клавіатуру слід розташовувати на поверхні стола на відстані 100-300мм від краю.    1.15 Тривалість безперервної роботи з особовим комп’ютером без регламентних перерв не повинна перебільшувати 2ч.    1.16 Під час регламентних перерв, з метою зниження нервово-емоціонального натиску, втомлення зорового аналізатора, усунення впливу гиподінамії і гіпокінезії, запобігання розвитку втоми, доцільно виконувати комплекс спеціальних фізичних вправ.    1.17 З метою зменшення негативного впливу монотонності праці доцільно застосовувати чергування операцій (зміна складу робіт).    1.18 У випадку виникнення у працюючих з особовим комп’ютером зорового діскомфорту і інших несприятливих відчуттів, не дивлячись на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимагань, режимів праці і відпочинку, слід застосовувати індівідуальний підхід в обмеженні часу роботи, корекцію тривалості перерви для відпочинку або проводити зміну діяльності на другу, не пов’язану з споживанням персонального компютера.    1.19 Працюючим на персональному комп’ютері з високим рівнем напруження під час регламентованих перерв і в кінці робочого дня показано психологічну розгрузку в спеціально обладнаних приміщеннях.         2. Вимоги перед початком роботи.    2.1 Перед початком роботи працівник повинен:    - оглянути і привести до початку роботи робоче місце, прибрати сторонні предмети;    - відрегулювати освітлення на робочому місці, переконатись у відсутності відбиття на екрані зустрічного світового потоку;    - перевірити правильне підключення обладнання до електромережі;    - протерти поверхню екрану серветкою;    - перевірити правильність встановлення стола, стільця, підставки для ніг, положення клавіатури, кута наклону екрану та при необхідності зробити регулювання .    2.2 При включенні комп’ютера треба виконувати слідуючу послідовність:    - блок постачання;    - прінтер, монітор, сканер та інші прилади та пристрої, які підключен до комп’ютера;    - системний блок( процесор).    2.3 Заборонено приступати до роботи якщо:     - несправне обладнання ;    - відсутні вогнегасники, захисний екранний фільтр “повний захист” , захисне заземлення пристроїв ПЕВМ та ВДТ,    - відключен заземляючий провідник захисного фільтру;    - порушені гігієничні норми розміщення ВДТ.    -     3. Вимоги під час роботи.    3.1 Під час роботи працівник повинен:     -виконувати тільки ту роботу, яка була надана і з приводу якої він проінструктован;     - держати відкритими всі вентіляційні отвіри пристроїв;     - зовнішній пристрой комп’ютерну“миш” застосовувати тільки при наявності спеціального “коврика”;     - при необхідності зупинення роботи, треба закрити всі активні задачі;    - відключити постачання тільки у тому разі, якщо під час перерви у роботі працівник знаходиться поблизу від відеотерміналу;     -виконувати санітарно-гігієничні норми, додержуватись режиму праці та відпочинку ;    - додержуватись правил експлуатації ЕВМ згідно інструкцій з охорони праці на персональному комп’ютері;    - додержуватись встановлених режимів перерви під час роботи та виконувати вправи для очей, шиї, рук, ніг, тулуба;    - додержуватись відстані 600-800мм від очей до екрану монітору.    3.2 Під час роботи заборонено:     - одночасно торкатись екрану монітора і клавіатури;    - торкатись задньої панелі системного блоку при включеному постачанні;    - захаращувати верхні панелі приладів бумагою та сторонніми речами;    - захаращувати робоче місце бума гою, щоб не допускати запилення органічним пилом;    - відключати постачання під час виконання активної задачі;    - допускати попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів;    - самостійно виконувати ремонтні роботи обладнання ЕВМ.    3.3 Одним із багато чисельних режимів роботи виявляється такий режим праці: 40-45хв роботи на комп’ютері та 15-20хв. перерви.    3.4 При постійній роботі екран комп’ютера повинен знаходитись в центрі поля обзору, документи розташовувати зліва на столі або на пюпітрі в одній площині з екраном.         4. Вимоги після закінчення роботи.     4.1 Після закінчення роботи необхідно додержуватись слідуючи послідовності виключення всіх активних задач:    - виконати закриття всіх активних задач;    - переконатись, що в дисководі відсутня дискета    - відсутнє СD диск ;    - виключити постачання системного блоку;    - виключити постачання всіх периферійних пристроїв;    - відключити блок постачання.     4.2 Після закінчення роботи привести у порядок робоче місце, вимити руки та обличчя з милом.        5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.     5.1 Робітник повинен:    - у всіх випадках виявлення обриву дроту постачання, несправності заземлення та інших ушкоджень електрообладнання, появлення запаху гару, негайно відключити постачання та доповісти керівнику робіт;    - при виявленні людини, яка підпала під напругу, негайно визволити його від дії току шляхом відключення електропостачання і до прибуття врача надати долікарняну допомогу;    - в будь яких випадках несправності у роботі технічного облднання або програмного забеспечення негайно визвати спеціаліста з ремонту;    - у випадку появи різі в очах, різкому погіршенню видимісті, появі болю в пальцях та кистях рук , посилення серцебиття, негайно звернутись до лікаря;    - у випадку спалаху обладнання відключити електропостачання, прийняти заходи по гасінню пожежі за допомогою вуглекислого або порошкового вогнегасника або сухим піском, визвати пожежну команду, доповісти керівнику.     5.2 У випадку відключення електропостачання зупинити роботу і доповісти керівнику. Не намагайтися з’ясовувати та усувати причину відключення електропостачання, тому що напруга може випадково з’явитись.