Зміст з'єднань сірки в ґрунті

Одним з основних джерел сірки для живлення рослин є ґрунт. Загальний вміст сірки в ґрунтах дуже варіює та залежить від материнської породи, гранулометричного складу, вмісту органічної речовини, тощо. Від 60 до 90 % сірки переважно міститься в органічних сполуках ґрунту і стає доступним рослинам лише після перетворення ґрунтовою біотою до сульфат-іону

SO₄ ^2-. Характерним є те, що гумус має майже стале співвідношення між азотом і сіркою - від 8:1 до 12:1. Отже варто відмітити, що найбільший дефіцит сірки спостерігається на ґрунтах з низьким вмістом гумусу .

За даними досліджень Є.Г. Мамонтової, в орному шарі ґрунтів Лісостепової зони валовий вміст сірки варіює в межах 137-465 мг/кг. Максимальний вміст характерний для чорноземів типових (342-465 мг/кг), мінімальний – для сірих та світло-сірих опідзолених ґрунтів (137-257 мг/кг). Чорноземи опідзолені (297-394 мг/кг) та темно-сірі опідзолені ґрунти (169-338 мг/кг) за вмістом валової сірки в орному шарі займають проміжне положення .

Неорганічна сірка у ґрунті може міститися у вигляді сульфатів (СаSО₄) та сульфідів (FеS, Fe₂S₃). Сульфат-іон SO₄ розчинний у воді та може мігрувати (вимиватися) у нижні шари ґрунту за межі активної кореневої зони культур. Втрати сірки внаслідок вимивання досягають 15-80 кг/га або майже 50 % від її надходження з мінеральними добривами та атмосферними опадами. Сільськогосподарські культури здатні також засвоювати сірку з повітря у вигляді діоксиду SО₂, особливо біля промислових підприємств. Винос сірки врожаєм зазвичай знаходиться в межах 30-60 кг/га, однак у окремих культур може перевищувати 100 кг/га. За виносом сполук сірки на одиницю сухої речовини ботанічні родини можна розмістити у такій послідовності:

• хрестоцвіті (ріпак, редька олійна, гірчиця, капуста білоголова);

• цибулеві (часник, цибуля);

• бобові (горох, соя) ;

• лободові (буряки цукрові, столові);

• злакові (пшениця, ячмінь, жито, тритікале, кукурудза).

Для діагностики рівня забезпеченості ґрунтів доступними сполуками сірки ЦІНАО було розроблено метод визначення вмісту її рухомих форм шляхом екстрагування 1 КCl. Оцінку забезпеченості рослин доступними сполуками сірки пропонують проводити за такими градаціями: менше 6 мг/кг ґрунту – низька, 6-12 мг/кг – середня, понад 12 мг/кг – висока . На жаль, інформації про вміст у різних ґрунтах рухомих сполук сірки вкрай мало, адже цей показник не визначається під час агрохімічної паспортизації земель. Майже зовсім не вивчено залежність вмісту доступних рослинам сполук сірки від сівозмін та систем землеробства за різних ґрунтово-кліматичних умов. Окрім того, кругообіг сірки в агробіоценозах постійно змінюється: з упровадженням нових технологій газоочищення обсяги промислових викидів зменшуються, а винос сірки з урожаєм поступово збільшується. Останнім часом унаслідок змін в асортименті мінеральних добрив та незначного внесення органічних добрив суттєво скоротилася і ця стаття балансу сірки в ґрунті.