літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Про далекі минулі часи	91

на скріплювання, а не на підкопування тих порядків по громадах і живих зв’язків між громадами, то наша Русь, певно, не була б упала під стрілами та топорами монголів, але була б остоялася проти них, як глибоко вкорінений дуб-велетень остоюється проти осінньої бурі!»)

Через що виникли непорозуміння між тухольською громадою і Т. Вов-

ком? («...Він почав тепер чинити тухольцям усякі пакості». «За що спираєш дорогу?», «...вівчарі, голосячи сумну вість, що боярські слуги зганяють їх із найкращої громадської полонини», «...боярин відмірює і запальковує для себе величезний кусень найкращого громадського лісу», «...казав убивати тухольську худобу...», «...одного громадського лісничого... велів прив’язати до дерева і сікти терновими різками мало що не на смерть»)

Про що свідчить опис знамені громади Тухлі? («З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий

усобі, а прецінь свобідний в кожнім поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі — то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно цілий його зв’язок розірветься. От так і упадок вольних громадських порядків у одній громаді стає раною, котра приносить недугу, а то й заразу для цілого тіла нашої святої Русі»)

Чому Т. Вовк з’явився на копу у повній рицарській збруї, незважаючи на гарячу весняну днину? Як сприйняла його громада?

Про що свідчить привітання Т. Вовка громаді? («...Хотів показати громаді свою вищість. При тім він не дивився на громаду, але обертав

уруках свій топір і немов любувався блиском його вістря та обуха, показуючи явно, що глибоко погорджує цілою тою радою») З приводу чого велася розмова на копі між боярином і З. Беркутом?

Якої думки був З. Беркут про князя Данила? («Не вітцем і опікуном ми вважаємо твого князя, але карою божою, засланою на нас за гріхи наші, від якої мусимо відкупуватися щорічними данинами. Чим менше ми про нього знаємо, а він про нас, тим ліпше для нас. І коби вся наша Русь могла позбутися сьогодні його з усіма його ватагами, то, певно, була би ще щаслива і велика!»)

Про яку небезпеку для Червоної Русі розповів З. Беркут?

Що мав на увазі З. Беркут, говорячи Т. Вовку про таке: «...до чистого діла треба й чисті руки»?

Як висловився З. Беркут Т. Вовку про бажання боярина бути госпо-

дарем тухольської громади? («Батьки наші казали нам: шкірного і непотрібного члена громади, розбійника, конокрада або постороннього, що

92	Усі уроки української літератури в 7 класі

без волі громади забирав би громадські землі, з родиною такого прогнати

з границь громадських, а дім його розвалити і зрівняти з землею»)

За що дорікає старий Беркут боярину на копі? («...Скажи сам по сові-

сті, чи ліпше ти поступаєш з нами, як розбійник? Адже ж землю нашу забираєш — наше найбільше і єдине добро. Людей наших гониш і вбиваєш на смерть, худобу нашу стріляєш! Чи так роблять чесні громадяни?»)

Про які свої заслуги проголосив Т. Вовк на копі? («Проти князя київсько-

го воював, проти князів волинських, і польських, і мазовецьких... Я воював і проти монголів над Калкою») Як до них поставився З. Беркут?

За що громада поважає Митька Вояка? («...Своєю одною рукою вмів плести скусні коші і знав багато пісень та оповідань про далекі краї, то громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою, загально люблячи і поважаючи його за рани, понесені в війні з наїзником, і за його чесний, веселий характер»)

В чому виявилася жорстокість боярина до Митька Вояка?

Що вирішила громада на суді стосовно Т. Вовка? («За три дні віднині приїдуть наші люди, щоб розвалити твій дім і загладити навіть слід твого буття у нас»)

Яку звістку почули тухольці від посланця підгірських громад? («Зруйно-

вані ми... Села наші попалені, худоби грабовані, молодіж вигибла. Широкою рікою розлилися пожежі і знищення по Підгір’ю. Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі»)

З яким проханням звернулися посланці угро-руських громад до ту-

хольців? («...Спиніть тоту страшну хмару, не допустіть її звалитися в нашу країну! ...А скоро раз вони переваляться через гори, то вже там ніяка сила не спинить їх, і всі ми погибнемо марно. ...Тілько не опускайте рук, не тратьте надії, ставайте до бою з поганим наїзником!»)

В чому вбачав З. Беркут причини поразки русичів у боях з монгола-

ми? («Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки»)

До чого закликає З. Беркут посланців? («Доки в руках бояр засіки і проходи, доти ви й дихнути безпечно не можете. Кожної хвилі сей прехитрий рід може продати вас. Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутали вас боярська неситність і княжа сваволя»)

Про що свідчить закінчення копи?

4. Робота над ІV розділом повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів твору.

4.2. Тема: відтворення картин жорстокості монголо-татар; рішення Т. Вовка помститися тухольцям за їх образу відносно нього зрадою і прислужництвом монголам.

Про далекі минулі часи	93

4.3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, жаги до збагачення, прагнення здобути славу шляхом смерті, зради, брехні.

4.4. Основна думка: ніщо немає страшного, ніж зрада рідного краю, його народу.

4.5.Проблематика:  батьки і діти;  честь і зрада;

 любов і ненависть.

4.6.Композиція: опис страшних картин загарбницьких походів монголів внаслідок князівських міжусобиць на Русі.

Зав’язка: рішення Т. Вовка помститися тухольцям зрадою монголам. Кульмінація: звинувачення Мирослави батька у зраді, обіцянка Т. Вов-

ка допомогти монголам потрапити до Тухлі.

Розв’язка: Т. Вовк прощається з Мирославою і вирушає з десятитисячним відділом монголів на чолі з Бурундою на Тухлю.

3.7. Сюжет.

Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню.

Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів. Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька.

Пета із задоволенням зустрів старого «помічника і друга». Т. Вовк обіцяє допомогти монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю.

Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога.

Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима.

Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:

Якої шкоди завдали татари Русі? («Широкою рікою плили по Русі по-

жежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)

З якою метою монголи вирушили у військовий похід? («Ціль походу страшної орди були Угри, багата країна засилена племенем, спорідненим монголам, від котрого великий Чінгісхан монгольський домагався, щоб йому піддалося. Угри не хотіли піддатися і страшенний похід монгольської орди мав їм показати месть великого Чінгісхана»)

94	Усі уроки української літератури в 7 класі

В чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі? («...Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. ...Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені»)

Як у творі описано жорстокість монголів? («...Палали інші світила,

страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села

іслободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)

Яким чином висловився боярин про Максима Мирославі? («О, я знаю,

що ти готова батька свого покинути для нього, ти перестала вже любити батька для нього! А тільки я кажу тобі дівчино: не вір тому поверховому блискові! Не вір гадюці, хоч кораловими барвами міниться!»)

З чим це було пов’язано?

Про який сон розповіла Мирослава батькові?

За що Т. Вовк докоряв дочці?

Як боярин охарактеризував князя Данила? («О, хитра се штука, той князь! Використати силу чоловіка, виссати його, мов спілу вишню, а кістку кинути геть — на те він якраз. І який рад був він, коли я попросив у нього даровизни землі в Тухольщині!»)

Чим був роздратований боярин? («Ну, а може, вертати нам до Тухлі,

до тих проклятих хлопів, до того чорта Бекрута, і просити у них ласки, піддатися їх карі, зректися свого боярства і благати їх, щоб нас прийняли до своєї громади, як рівні рівних, і жити з ними так, як вони, з вівцями вкупі між вівсом і гноєм?»)

Що побачили Т. Вовк з дочкою, коли стали на вершину гори? («...Роз-

кинулася широка стрийська долина морем пожеж і огню. Небо жевріло кривавим відблиском. Немов з пекла, неслися з долини дивні голоси, іржання коней, брязкіт зброї, переклики вартових, гомін сидячих при огнищах чорних, косматих людей, а геть-геть далеко роздираючі серце зойки мордованих старців, жінок і дітей, в’язаних і ведених у неволю мужчин, рик скотини

іхрускіт будинків, що, перепалені, валилися додолу, а потім величезні водопади іскор, мов рої золотистих комах, збивалися під небо»)

Якому рішенню батька була здивована Мирослава? Як вона зреагувала на нього? («Я ж знаю, що ти любиш мене! Я... я не покину тебе ніколи! Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!»)

Як Мирослава висловилася батьку про його рішення зрадити країну? («Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай

ітак, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!»)

Яку думку висловив автор повісті про огидність Т. Вовка? («...Не знала,

як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна»)

Про далекі минулі часи	95

З чим, на ваш погляд, було пов’язано те, що монгольська сторожа по-

важно зустріла боярина з дочкою? («З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів»)

Що було відомо про минулі зв’язки боярина з монголами? («Т. Вовк у битві під Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. Правда говорили вісті, доказу на те певного нема, а то б бояринові прийшлось понести голову на колоду; боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість»)

Через що князь Данило із задоволенням дарував бояринові землі Тухольщини після битви під Калкою? («...Сам князь не довіряв йому так,

як довіряв давніше. Боярин вкінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатися в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно рад був його позбутися. І при від’їзді з Галича якось холодно прощалися всі з боярином, довголітнім товаришем оружжя»)

На підставі чого Мирослава зрозуміла, що її батько зрадник?

Про що думала Мирослава, перебуваючи з батьком у таборі ворога? («Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого народу! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру»)

Чому Мирослава не могла знаходитися у ворожому стані? (Пета: «Хіба ж ти не знаєш, що звичай наш забороняє женщинам вступати в збір вояків?»)

Яке значення мав подарунок Пети для Мирослави? («Се знак його ве-

ликої ласки для тебе дає тобі безпечний прохід у монгольськім таборі»)

Яким у творі зображений Пета? («...Головний начальник свого відділу, чоловічок літ коло сорока, тип монгола і невеличкий, повертливий з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима»)

У чому виявилася зрада Т. Вовка?

Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру? («Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружилися по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням. Коли ж за приближенням вашої сили бояри піддадуться вам і віддадуть вам засіки, народ пирсне, як полова від вітру»)

Якої кари могли б підлягати бунтівники у монгольському таборі? («У нас,

коли дрібні ватажки хотіли бунтувати проти великого Чінгісхана, то той згромадив їх до свого аулу і, окруживши аул своїми вірними синами, велів

96	Усі уроки української літератури в 7 класі

настановити вісімдесят великих кітлів на грані і налити їх водою, а коли вода закипіла, то, не розбираючи нічиєї вини, велів у кожний котел вкинути по два бунтівники і варити їх так довго, поки тіло зовсім не відкипало від кості. Тоді велів повиймати голі кістки з кітлів, посадити їх на коней і повідвозити до підвладних їм племен, щоб ті на примірі своїх ватажків училися послуху й покори великому Чінгісханові»)

Що запропонував Бурунда стосовно переходу через Карпати?

Як почувала себе Мирослава, перебуваючи у монгольському таборі? («Положення те було справді страшне, бачилось навіть — безвихідне. Батько її — зрадник, монгольський слуга; вона — в монгольськім таборі, напівгість, напівбранка, а на всякий спосіб кругла сирота. ...Вона дала сльозам волю і плакала, мов з життям своїм прощалася»)

За що дорікала Мирослава батькові, коли той прийшов проститися з нею перед походом на Тухлю? («...Я дочка зрадника, може, й сама зрадниця! Так, тату! Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив!.. Ти вбив моє щастя»)

Як Мирослава зреагувала на рішення батька йти на Тухлю з мон-

голами? («...Я остережу його, спасу його від твоєї засідки! А коли в неї попадеться, то я стану обік нього і буду боротися разом з ним, до останнього скопу проти тебе, тату, і твоїх поганих союзників!»)

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

ІІІ розділ повісті

1.Що тухольці вважали найдавнішим свідком давнини і «окружали великою пошаною»:

а) кам’яну брилу біля озера; б) липу, що росла неподалік від водоспаду;

в) старий колодязь.

2.Який художній засіб використав І. Франко у фразі: «Сонце піднялось уже високо на небо..»:

а) алегорію; б) епітет; в) метафору.

3.Найстаршим на копних зборах був:

а) Захар Беркут; б) старець-закличник; в) Тугар Вовк.

4.Улюбленим заняттям для Захара Беркута було:

а) обробляти землю; б) полювати на звірів і випасати овець;

в) доглядати за садом, пасікою.

5.Коли «настане час між зеленими святами і святом Купайла», Захар Беркут і з сином Максимом:

а) носять траву для худоби; б) підрізають сад;

в) збирають зілля у горах для ліків.

6.Метою життя З. Беркут для себе вважав: а) громаду; б) подолати Т. Вовка;

в) забезпечити щасливе життя для своїх дітей.

Про далекі минулі часи	97

7.У кого З. Беркут навчився лікарській справі?

а) ворожбита; б) старця-чаклуна; в) монаха Акинтія.

8.Правдиві слова З. Беркута були гострими як: а) ніж; б) голка; в) бритва.

9.Багато подорожуючи ще молодим, З. Беркут відвідав: а) Галич і Київ; б) Тулу і Москву; в) Волинь і Крим.

10.Чим саме тухольці сплачували князю податки?

а) грошима; б) натуральною продукцією; в) цінним металом.

11.Хто з героїв твору, як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає»? а) Захар Беркут; б) Мирослава; в) Максим.

12.Одним із важливих питань для З. Беркута, яке він намагався обговорити на громадській раді,— це:

а) побудування нової дороги; б) бережливе ставлення до лісу; в) розширення посівної площі.

ІV розділ твору

1.Назвіть міста, які було першими зруйновано татарами:

а) Умань, Полтава, Чернігів; б) Ужгород, Новгород, Харків;

в) Київ, Канів, Переяслів.

2.Про кого І. Франко говорить, що він «...ішов поздовж руської землі, розпускаючи широко свої загони і бродячи по коліна в крові»?

а) Чінгісхана; б) Батия; в) Пету.

3.Орда хана складалася з війська у:

а) п’ятсот тисяч; б) сто тисяч; в) дві тисячі.

4.Який художній засіб використано І. Франком у фразі: «Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями»?

а) алегорією; б) епітет; в) метафору.

5.Основною метою військового походу монголів було:

а) підкорити країну Угри; б) захопити Карпати;

в) знищити слов’янські народи.

6.Як назвав Т. Вовк татар:

а) своїми союзниками; б) страшною дикою силою; в) правителями землі.

7.З похнюпленими додолу головами і з горляною, співучою мовою, татари були схожими на:

а) вовків; б) страшних демонів; в) волохатих чудовиськ.

8.Монгольські шатри були зроблені з:

а) брезенту; б) волоку; в) різнокольорового ганчір’я.

9.Що подарував Пета Мирославі?

а) Красивого коня; б) срібне намисто; в) золотий перстень.

10.За що дорікав Пета Т. Вовку? Бо боярин:

а) невчасно прибув до табору;

б) не приніс карту розташування тухольців у горах; в) нічого не розповів про Захара Беркута.

98	Усі уроки української літератури в 7 класі

11.Кому з героїв належать слова: «Хто має браму, той має й хату!» а) Мирославі; б) Бурунді; в) Т. Вовку.

12.Бурунда був одягнений у шкіру:

а тухольського ведмедя; б) степового тигра; в) гірської кози. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Дослідіть, у чому виявилася зневага і жорстокість Т. Вовка до тухольців? Наведіть переконливі факти з твору.

2.Порівняйте, яке значення має військовий прапор і знамя для тухольської громади. Свої співставлення узагальніть.

3.Стара липа, яка росла за селом Тухля, була місцем: а) де любили гратися діти селян; б) першої зустрічі Мирослави з Максимом;

в) копних зборів тухольців.

Картка № 2

1.Прокоментуйте, про що свідчать слова громадян на копі стосовно позбавлення їх волі: «Станемо в обороні своєї свободи, хоч би прийшлося нам і останню краплю крові пролити»

2.Чому, на вашу думку, Захар Беркут, не досить знаючи Тугара Вовка, негативно висловлюється про нього громаді? Свої міркування обґрунтуйте.

3.П’ятий син у Захара Беркута був: а) лікарем; б) ковалем; в) гончарем.

Картка № 3

1.Вмотивуйте, чому Мирослава просить батька повернутися до Тухлі і жити за законами громади? Чи пов’язане це з її коханням до Максима?

2.Обґрунтуйте, з чим пов’язано те, що Т. Вовк запропонував іти монгольському війську Тухольським шляхом. Як він довів своє рішення монгольському ватажку?

3.Кому з героїв належить портретна характеристика: «...мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви»:

а) Тугару Вовку; б) Захару Беркуту; в) Бурунді.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VІІІ. Домашнє завдання

Знати зміст V, VІ розділів повісті, скласти план, дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.

Про далекі минулі часи	99

Урок № 12 І. Франко «Захар Беркут». Патріотичний

мотив, його зв’язок з розгортанням сюжету. Характеристика образів Максима, Мирослави

Мета: продовжити аналіз ідейно-художнього змісту повісті І. Франка «Захар Беркут» (V, VI розд.), охарактеризувати образи Максима, Мирослави; розвивати інтелектуальну активність, творче мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати, співставляти, робити висновки; формувати кругозір школярів; виховувати почуття патріотизму і гордості за землю, на якій народилися тухольці, любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого, почуття національної гордості.

Тип уроку: застосування навичок і вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, малюнки учнів до образів Максима, Мирослави, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями

Для чого І. Франко звернувся у повісті «Захар Беркут» до історії?

Доведіть, що твір «Захар Беркут» І. Франка є історичною повістю.

Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». Як розподіляються герої в повісті?

Які герої твору реальні, а які вигадані?

Якому герою повісті ви симпатизуєте? Чому?

Порівняйте, як І. Франко у творі зображує тухольців і монголо-татар. Свою думку підтвердіть, посилаючись на текст твору.

Чи хотіли б ви жити серед тухольців, героїв твору І. Франка. Відповідь вмотивуйте.

2. Гра «Розгадай кросворд»

1 6

2

3

4

5

100	Усі уроки української літератури в 7 класі

По горизонталі: 1. Як Т. Вовк називав тухольців? (Смердами) 2. Ім’я дочки Т. Вовка. (Мирослава) 3. За соціальним станом Т. Вовк — ... (Боярин)

4.Назва стовпа, який «пильнував» вхід у тухольську долину. (Сторож)

5.За родом діяльності Максим — ... (Гірняк)

По вертикалі: 6. Один із псевдонімів І. Франка (Мирон).

ІІІ. Основний зміст твору

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Героями моїх творів майже ніколи не бувають люди темні і безпомічні, а коли ті твори будять симпатію до них у читачів, то певно не за їх терпіння, а за їх життєву енергію, розум і чуття,

яке вони проявляють у життєвій боротьбі.

І. Франко

1. Характеристика образів Максима і Мирослави

1.1. Максим.

1.1.1. Бесіда за питаннями:

Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?

Яке враження справляє на вас цей герой?

Як тухольці ставилися до Максима?

Де познайомилися Максим і Мирослава?

За що Т. Вовк не полюбляв Максима?

Яким чином Максим опинився у ворожому стані?

Чи легко було молодому Беркуту руйнувати будинок, де жила його кохана з батьком?

В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?

В результаті чого Максим потрапив у полон?

Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?

Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?

За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?

Чи можна вважати молодого Беркута зрадником?

Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?

Чи буде Максим продовжувати справу батька? Відповідь обґрунтуйте.

Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя? Які з них ви б хотіли мати? Чому?

1.1.2. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Чим мені сподобався цей герой (Максим)?» 1.1.3. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

«...Молодий гірняк»; «...перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»;