літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Про далекі минулі часи	131

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Розв’язування тестових завдань

1.Кому з героїв твору належать слова: «...найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок»? а) Т. Вовку; б) Бурунді; в) Максиму.

2.«Тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду», немов:

а) трава під косою; б) огонь, пущений по скошеній сіножаті;

в) каміння, що сиплеться зі скель.

3.Гнів Бурунди під час останньої боротьби з тухольцями порівнюється з: а) шумом зграї вороння; б) пустим вітром; в) безпредметною балаканиною.

4.Щоб зберегти життя собі та Бурунді, Т. Вовк вирішив запропонувати тухольцям:

а) багатий викуп; б) залишити їх вільними і щасливими;

в) видати полоненого Максима.

5.Яким чином Бурунда хотів помститися Максиму за свою смерть: а) втопити молодця; б) зарубати сокирою; в) підстрелити.

6.Через що кара Бурунди по відношенню до Максима не була здійснена:

а) Захар Беркут кинув камінь на ворога;

б) Т. Вовк відрубав руку бегадиру;

в) молодий Беркут штовхнув головного монгола у воду.

7.Захар Беркут, звертаючись до громади, зазначив, що вона отримала перемогу над ворогом завдяки:

а) згоді оборонців і дружбі; б) воді і метавкам;

в) Максиму і Мирославі.

8.Що пророкував Захар Беркут на майбутнє: а) щасливе життя;

б) часи жорстокої боротьби народу проти поневолення;

в) шанувати традиції Тухольщини — інакше Боже покарання.

9.Останній погляд Захара Беркута перед смертю був на: а) сонце; б) громаду; в) Максима з Мирославою.

10.Хто кликав на спочинок З. Беркута після бою? а) Мирослава; б) Сторож; в) тухольська громада.

11.В останній промові до громади Захар Беркут наголосив про: а) необхідність оберігати Сторожа;

б) дружнє і впорядковане життя тухольців на майбутнє;

в) вшанування пам’яті тих, хто загинув.

12.Щасливі дні майбутнього життя Захар Беркут уважає: а) сонячними; б) весняними; в) яскравими.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

132	Усі уроки української літератури в 7 класі

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Що, на вашу думку, мав на увазі старий Беркут, говорячи: «Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю». Свої міркування обґрунтуйте.

2.В чому, на ваш погляд, вбачав Захар Беркут для себе щастя після перемоги над ворогом? Наведіть переконливі факти з твору.

3.Повість «Захар Беркут» була написана І. Франком у: а) Львові; б) Києві; в) Нагуєвичах.

Картка № 2

1.Що мав на увазі Захар Беркут, говорячи: «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»? Власну думку вмотивуйте.

2.Обґрунтуйте слова — закінчення твору. Яку думку намагався висловити ними І. Франко?

3.Наприкінці твору Тугар Вовк:

а) тікає до Пети; б) тоне від каміння метавки Захара Беркута;

в) залишається жити серед тухольців.

Картка № 3

1.Прокоментуйте благословення Захара Беркута своїм дітям Максиму і Мирославі. В чому його значимість?

2.Чи виправдовує Тугара Вовка його останній добрий вчинок, коли він рятує Максима? Свої міркування вмотивуйте.

3.З. Беркут перед смертю зазначив, що майбутнє покоління буде жити в добу:

а) занепаду; б) відродження; в) великих змін.

VІ. Підсумок уроку

1.Групування персонажів у повісті, його значення у розкритті ідейного змісту твору

У повісті «Захар Беркут» зображено боротьбу між волелюбною тухольською громадою і монгольськими нападниками. Дійові особи твору залежно від їх ставлення до цієї боротьби поділяються на дві групи:

зодного боку — тухольці на чолі із Захаром Беркутом, з другого боку — монгольські завойовники на чолі з Бурундою.

Між ними точиться гостра боротьба. Боярин Тугар Вовк іде служити ворогові у тяжкий для його батьківщини час, стає зрадником. Дочка боярина Мирослава, усвідомивши справедливий характер боротьби тухольців, допомагає трудящим у їхній визвольній боротьбі. Кожен персонаж визначив своє місце у житті, служачи рідному народові чи його ворогам. Залежно від цього ми і маємо у творі позитивних і негативних персонажів.

Таким протиставленням дійових осіб у творі автор висловлює свою любов до трудящих і ненависть до експлуататорів. Позитивних героїв

Про далекі минулі часи	133

він показує як глибоких патріотів, вірних захисників батьківщини, а негативних персонажів змальовує як лютих завойовників, жорстоких експлуататорів народу.

2. Виховне значення повісті (пропонується учням записати у зошит)

Любити свій народ, свою країну, яка зазнала стільки незгод у минулому, вірно їй служити, цінувати єдність і згуртованість. Популярність повісті у нашій країні і за рубежем.

І. Я. Франко підкреслює, що за новий суспільний лад треба боротися дружно, згуртовано, самовіддано, як тухольська громада боролася з монголами. Письменник проголошує у творі ідею згуртованості всіх трудящих: тухольці захищають не лише свої інтереси, а й думають про життя сусідів, їм на допомогу приходять воїни з інших громад, щоб разом боротися проти загарбників. Дружба має велике значення.

3. Значення творчості І. Я. Франка

Трудився І. Франко до останніх днів свого життя. А воно в нього було недовге, до того ж багато років він просидів у тюрмах. І все-таки Франкова літературна спадщина — величезна.

І. Франко — автор понад 5000 творів. Він — видатний поет, прозаїк, драматург. Він — критик і дослідник літератури, історик, філософ, фольклорист, етнограф, мовознавець, економіст, мистецтвознавець, публіцист, журналіст і політичний діяч. Володіючи чотирнадцятьма мовами, перекладав літературу народів світу.

Після смерті І. Я. Франка здійснено більше 1000 видань його творів загальним накладом понад 25 млн примірників українською мовою і в переладах 65 мовами народів світу. І ми горді з того, що, живучи на святій Шевченковій землі, щиро вітаємо дух безсмертного Каменяра.

4. Значення повісті І. Франка «Захар Беркут»

Своєю повістю І. Франко хотів сказати, що загарбник, який би численний він не був, буде знищений. Автор закликає свій народ до єдності й утверджує думку: народ непереможний доти, доки він згуртований.

Повість «Захар Беркут» стала популярною одразу, як тільки вийшла друком, а ще через 2–3 роки вона помандрувала світовими шляхами.

Б. Лятошинський написав музикальну драму «Золотий обруч» — за мотивами повісті «Захар Беркут» (лібретто Я. Мамонтова). Золотий обруч — це символічний образ прапора тухольської общини. Режисер Київської кіностудії імені О. Довженка В. Івченко екранізував цей твір.

Зі сцени Івано-Франківського музично-драматичного театру не сходить п’єса «Захар Беркут» за мотивом повісті Івана Франка. Матеріали шкільного музею І. Я. Франка розповідають про це.

Письменник сподівається «збудити живий інтерес й у сучасних людей...» І ми з певністю можемо сказати, що це йому вдалося.

134	Усі уроки української літератури в 7 класі

«Скрізь і завсігди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям...» (І. Франко).

5. Висловлювання про І. Франка. Додатковий матеріал для вчителя

Іван Труш про І. Франка: «...Щира, ніколи не удавана скромність цього надзвичайного і найбільшого таланту серед нас усіх».

Про свого батька син Тарас пише: «Франко був дуже точною, старанною людиною. Коли вже щось обіцяв, то виконував сумлінно і вчасно. Працював він багато і плідно, не любив витрачати час на пусті балачки. Якщо брався за якусь роботу, то поринав у неї з головою. У вільний же час був ласкавим порадником, привітним господарем.

Дуже помітна прикмета вдачі мого батька була швидкість. Він швидко вирішував будь-яку справу, швидко писав. Ця швидкість поєднувалась

унього з високою якістю, бо до слова він ставився надзвичайно вимогливо».

«...Тепер ще яскравіше зарисувалася могутня постать Франка і всі його заслуги, ще дорожчим став нам той чоловік... Адже Франків

унас не густо» (М. Коцюбинський).

«Він — геніальний поет. Саме як поета ми бачимо його поряд з найвидатнішими світовими майстрами, а в рідній літературі він чи не єдиний має право займати місце на недосяжній височині Шевченка»

(Д. М. Павличко).

«Такі люди рідко родяться. Так багато страждання могли винести тільки інтелігенти. І яка гірка б не була історія їх життя, але з любов’ю треба зібрати всі і найдрібніші факти їхнього життя, праці, страждань. Бо йдемо... з печаттю їхнього духу...» (І. Лизанівський,

секретар І. Франка).

 Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. ...Франко живе

внародній пам’яті як великий Каменяр...» (М. Рильський).

«...Після Шевченка не було в нас такої постаті. Отже не буде в нас перебільшення сказати, що Шевченко і Франко — це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові. Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гума- ністів, до яких людство завжди буде звертатись...» (О. Гончар).

«...Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу,

вякій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий...» (П. Загребельний).

«...Франко — наш найкращий провідник, наш учитель, ясне сонце на українському небі...» (В. Стефаник).

«...Після Шевченка долю поводиря національного ідеалу українського народу прийняв І. Франко: це високе покликання гідно і з честю виконав...» (С. Петлюра).

Про далекі минулі часи	135

«...У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти...» (П. Тичина).

«...Іван Франко своїм впливом, працею і прикладом виховував ціле молоде покоління, яке за його вказівками пішло на новий шлях...» (Уляна Кравченко).

«...Титанічна діяльність Франка відбила національні воління розірваної між імперіями Романових і Габсбургів української землі... Шевченко народив, а Франко виховував українську націю...» (Д. Павличко).

«...Невеликий, хоч сильний мужчина. Велике чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте ...А заговорить — і вже здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам

стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою!..» (М. Коцюбинський).

Отже, життя Івана Яковича Франка можемо вважати подвигом, воно варте наслідування.

VІІ. Оголошення результатів роботи на уроці школярів VІІІ. Домашнє завдання

Скласти «доміно» на тему «Життя Т. Шевченка»; вміти аналізувати поезію Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало»; написати домашній міні-твір за твором І. Франка «Захар Беркут» на одну з тем:

«Захар Беркут — патріот Руської землі»; «Що я думаю про зрадника Тугара Вовка»; «Сила народу — в єдності».

Урок № 15 Т. ќевченко. Творче життя поета. «Мені

тринадцятий минало». Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний програмовий твір, в якому прослідковується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, вміння виразно читати поетичні твори; формувати світогляд

136	Усі уроки української літератури в 7 класі

школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка, рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчуття, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

Хто такий Т. Шевченко? Відповідь оформіть за допомогою прийому

«Доміно» (Т. Шевченко → поет → прозаїк → драматург → художник → перекладач...)

Що вам відомо про дитинство письменника?

Які творчі здібності мав Тарас Григорович?

Хто і яким чином викупив Т. Шевченка з кріпацтва?

Чому дитинство для Тараса, як і для багатьох українських дітей, було безрадісним?

Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі. Чим вони вам запам’яталися?

Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?

Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Т. Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю.

О. Вишня

1. Творче життя поета. Матеріал для вчителя

Тарас Григорович Шевченко

(1814–1861)

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде

Про далекі минулі часи	137

людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...». Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.

У1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.

Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей.

Зтого часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).

1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.

У1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

У1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.

У1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу.

138	Усі уроки української літератури в 7 класі

Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.

Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну

іза поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.

Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.

2.Теорія літератури

Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору

івиражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.

УТ. Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі гострої сатири.

3.Опрацювання поезії Т. ќевченка «Мені тринадцятий минало» (1847)

3.1.Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.

3.2.Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

3.3.Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

3.4.Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

Про далекі минулі часи	139

3.5. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.

Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?

Що вам відомо про кріпацтво як сучасне явище?

Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?

Як склалася доля малого Тарасика?

Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?

Чому, на думку хлопця, йому бог нічого не дав?

Яким чином прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?

Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?

На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них за-

головок.

3.6. Художні особливості твору.

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».

Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Яку роботу виконував малий Т. Шевченко-кріпак? а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя; в) малював картини для продажу.

2.Яка пора року відображена в поезії? а) Осінь; б) літо; в) весна.

3.Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він: а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.

4.Що робила дівчина неподалік від Тарасика?

а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала.

5.Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:

а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;

в) дядько дав йому цукерку.

6.У якого пана служив поет-кріпак?

а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.

140	Усі уроки української літератури в 7 класі

7.Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині: а) першій; б) другій; в) третій.

8.Чим закінчується твір Т. Шевченка?

а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка; б) пропозицією пана надати герою вільну;

в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.

9.Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:

а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.

10.Герой твору молився Богу, сидячи:

а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.

11.Небо і село у творі названо:

а) щирим; б) господнім; в) веселим.

12.Сонце гріло, а потім запалило:

а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити внутрішній стан свого героя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.Як, на ваш погляд, з якою молитвою пастушок звертався до Бога? Свої думки обґрунтуйте.

3.Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»?

а) Метафору; б) порівняння; в) алегорію.

Картка № 2

1.Охарактеризуйте дівчину, яка не виявила байдужості до сліз хлопця? Вмотивуйте її поведінку, прагнення стосовно цього.

2.Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.

3.Кульмінацією поезії є:

а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;

б) плач, а потім радість героя;

в) осмислення героєм того, що він став багатим.

Картка № 3

1.Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.

2.Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.

3.Яке з прислів’їв стосується хлопчика-пастушка?

а) «Більше смутку, як радості»;

б) «Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»; в) «Іржа залізо їсть, а печаль серце».