літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Про далекі минулі часи	221

«Зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народнорозмовних висловів («Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика — ціп і коса», «Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми («Раки пекти»). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрета, пейзажу.

3. Опрацювання змісту V розділу твору

3.1. Виразне читання цікавих, на думку учнів, епізодів з розділу повісті. 3.2. Тема: зображення поваги, любові, щирості Михайлика до дядька Се-

бастіяна.

3.3. Ідея: уславлення чуйності, доброти; віра у щасливе майбутнє.

3.4. Основна думка: наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати оточуючий світ роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною.

3.5. Композиція.

Експозиція: випасаючи в лісі коняку, Михайлик назбирав багато грибів.

Зав’язка: отримання Михайликом у попа іншої книги — «Тарас Буль-

ба».

Кульмінація: подяка дядька Себастіяна Михайлику за гриби, його розповідь хлопцю про майбутнє щасливе життя.

Розв’язка: шаноба і вдячність Михайлика дядьку Себастіяну за його сердечність і доброту до простого люду.

3.6. Сюжет.

Рано-вранці дід розбудив Михайлика, щоб внук йшов випасати Обмінну до лісу. В лісі хлопчик назбирав багато грибів, переважно красноголовців. Юхрим Бабенко хотів у Михайлика виміняти гриби на «Пригоди Тома Сойєра», але хлопець не погодився.

Після обіду юний читач іде до попа, який дав хлопцю іншої книги — «Тарас Бульба». Ця книга дуже вразила Михайлика.

Ввечері хлопець пішов до комнезаму. Дядько Себастьян подякував Михайлику за гриби, подарував йому цукерок. Між ними відбулася розмова про можливе щасливе майбутнє життя.

Михайлик, будучи вже дорослим, завжди з великою вдячністю згадував дядька Себастіяна.

3.7. Обговорення змісту розділу за питаннями:

Чим була багата родина Стельмахів на думку матері Михайлика? («Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас»)

Що полюбляв їсти Михайлик? («Дідусь знає, що я люблю гарячий підпалок, він бере його прямо з гарячої пательні, ломить на чотири

222	Усі уроки української літератури в 7 класі

шматки і одну четвертину, що аж димить, подає мені...»)

Якої вдачі була коняка Михайлика? («...Коли голодна — покірна, а на-

пасеться — не підступись, тоді навіть на свої оксамитні губи назбирує злість.

Сива, шкірячи зеленкуваті зуби, підходить до порога і починає шиєю тертися об моє плече. Іч, як піддобрюється зранку. Я вичитую, яка вона паршива, неслухняна й підступна. А їй хоча б що: знову зачіпає моє плече і квапить на ту нашу, в якій заплутались роси і клапті туману»)

Яку смішну побрехеньку про веприка розповів Михайлик дядьку Миколі?

Через що Михайлик не вважав опеньки за гриби? («...Це не гриби,

їх, коли вони є, і п’ятилітній малюк назбирає. Інша справа знайти боровика! Він так уміє притаїтися, що не кожний, навіть сіроокий, побачить його»)

Яким чином хлопчик полюбляв збирати гриби? («...Я не можу, як інші,

одразу хапати гриба; мені треба придивитися, присісти, погомоніти з ним, а потім уже орудувати кіскою») Чи вмієте ви «полювати» на гриби? В чому полягає ця особливість?

Про що відбулася розмова між Михайликом і Юхримом Бабенком, коли хлопець повертався з добрим врожаєм грибів?

Чому Антона, попівського фурмана, називали Недоламаним? («Від любові до їзди на конях-неуках у нього були поламані ребра, руки, ноги й ніс. Не знаю, що в нього залишилось недоламаним...»)

Як попович сприйняв прихід Михайлика? Чому? Чим пояснити те, що піп дав хлопцю іншої, доступної для читання книги?

Яким чином книга «Тарас Бульба» захопила юного читача? («...Допав-

шись до книги, забувся і про гриби, і про коняку, і про ліс. Я нестямився, коли роса, а далі й вечір упали на діброви. Душа моя сміялася і летіла на Запоріжжя до славного козацтва») Які книги ви полюбляєте читати?

Чи були у вас такі книги, від яких ви при читанні отримали таку насолоду, як Михайлик від «Тараса Бульби»? Якщо так, то які?

Яку винагороду отримав Михайлик від дядька Себастіяна за гриби? Як до нього поставився хлопчик? («...Виймає з кишені довгий в обгортці з пацьорками цукерок, на якого я тільки міг дивитися в ярмаркові дні»)

Як дядько Себастіян висловився Михайлику про майбутнє? («Не зав-

жди ж буде таке щодення, що насіяла війна. Сьогодні ти, дитя убогих, не маєш навіть учителем стати, бо таке врем’я настало»)

Якими були слова вдячності Михайлика дядьку Себастіяну? («Дядько Себастіяне, мій перший добрий пророче, моя радість і смуток! Вас уже давно немає на світі, але й досі мені світять ваші глибокі очі, і досі ваша сердечність ходить з людьми, що знали вас. І хай вам пам’ятником буде людська подяка і моє слово...»)

Про далекі минулі часи	223

4. Робота над змістом VІ розділу повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів твору.

4.2. Тема: зображення подій, які стосуються Порфирія, що повернувся з банди та відступницької діяльності Юхрима Бабенка.

4.3.Ідея:вмінняосмислитисвоїпомилкиірозпочатижиттяпо-новому(Пор- фирій); засудження користолюбства, жорстокості, жаги до задоволення власних потреб за рахунок брехні і жорстокості (Юхрим Бабенко).

4.4. Основна думка: «Селянин має жити однією політикою — своїм клаптем землі і тим, що вродить на ньому».

4.5. Композиція.

Експозиція: гостювання Михайлика у дядька Себастіяна. Зав’язка: повернення Порфирія з банди.

Розвиток дії: письмові скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна стосовно його рішення щодо подальшої долі бандита Порфирія.

Кульмінація: настирлива вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна.

Розв’язка: читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка, яка відповідала сутності життя цього індивідуума — «...на чужому горі попасти в рай і зачинити за собою двері».

4.6. Сюжет.

Михайлик щовечора полюбляв відвідувати дядька Себастіяна. Одного разу до комнезама заявився Порфирій, який був у банді. Він висловив бажання повернутися додому і розпочати нове та чесне життя.

Дядько Себастіян довіряє Порфирію, але це не подобається Юхриму Бабенку.

Юхрим починає писати проти неправомірних дій комбіда скарги до газети, у повіт, губернію і столицю. До села приїздить комісія, яка здійснює перевірку щодо скарг, але злочину в цьому не виявляє.

Юхрим Бабенко звертається до дядька Себастіяна, щоб той написав на нього характеристику, бо «писарчук» виявив бажання присвятити себе політичній діяльності.

Дядько Себастіян пише реальну характеристику на Юхрима, від якої останній дуже незадоволений і обурений.

4.7. Обговорення змісту розділу за питаннями.

Чому Михайлик частенько полюбляв ходити до дядька Себастіяна? («...Ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли про всяку всячину, а найбільше про те, що буде попереду, коли згине коріння й насіння воєн, людської ворожнечі і злиднів, коли не хурделиця свинцю, а заметіль цвіту буде огортати людину і добрий розум увійде у кожну оселю. Дядько Себастіян перегортав перед собою і мною велич надій, і на їхніх лебединих крилах летіла в майбутнє моя дитяча душа»)

Яким уявляв своє майбутнє хлопчик? («І не раз я тоді бачив себе

«вчителем у крамній сорочці і навіть у черевиках»)

224	Усі уроки української літератури в 7 класі

Через що Порфирій покинув банду і прийшов до дядька Себастіяна? («Не допомогли... а тільки виломили (бандити) мою долю. Того й при-

йшов до тебе...»)

Чим вирішив зайнятися Порфирій після того, як відмовився від пе-

ребування у банді? («...Знову ревно припав до свого напівзруйнованого, обнесеного війною хутірця. Вилузуючись із шкури, недосипаючи ночей, він товкся в хазяйстві, наче в пеклі, надіючись зробити з нього рай»)

Що зумовило Порфирія потрапити у банду?

Для чого Порфирій хотів, щоб його вдарив дядько Себастіян? («Щоб легше і надійніше на душі було. Це мені, вважай, як сповідь буде»)

З чим пов’язано те, що Юхрим Бабенко написав на Порфирія скарги? («Юхриму Бабенко потрібна була пильність і недаремність викривача, щоб на цих конях доскочити до служби поки хоча б у повіті. Чому йому таку голову і почерк занапащати в селі? І ще хотілося Юхримові зажити слави кореспондента — і від дядьків шана, і від жіноцтва повага. На щастя, й трапилось підходяще діло. Революція у небезпеці, і її рятує Юхрим! І він пише і радіє з написаного»)

В чому звинуватив Юхрим Бабенко дядька Себастіяна стосовно По-

рфирія? («В дописі і в заявах він звинувачував дядька Себастіяна в тяжких гріхах проти революції: у втраті класової пильності, у підо-зрілих зв’язках із класовими недобитками, в самостійності розуму і соображенія та рукоприкладства. Найбільше пильний сількор налягав на те, як можна було відпустити бандита додому без погодження, дозволу й документації вищестоящих органів»)

Яким було лікування на ті часи? Чи це було зумовлено? («Та й лікували тоді по селах не так лікарі, як ворожбити, костоправи й шептухи, орудуючи заклинаннями, зумовляннями, тьху-тьхуканням, непочатою водою і землею. Їх найчастіше прикладали до серця і ран. Коли ж хто умирав, на це дивились по-філософськи. Бог дав, Бог і взяв»)

Яким чином скористався б Юхрим Бабенко заслугами дядька Себастіяна, будучи на місці голови комбіду? («...Навіть за всі свої рани нічого не може відхопити собі. Коли б це йому, Юхримові, хоч клаптик такої біографії, то він би уже в самій столиці крутив ділами, як циган сонцем, і не вилазив би з храму»)

Як охарактеризував дядька Себастіяна Юхрим Бабенко? («...Ледачий,

як паразит, брехливий, неначе пес, кусючий, мов гад, а смердючий, ніби тхір: що видить, те бридить. Основа життя і діяльності його — на чужому горі попасти в рай і зачинити за собою двері, щоб туда більше ніхто не потрапив. Люди кажуть, що Юхрим Бабенко зшитий з гадючих спинок, але документально підтвердити цього не можу, а підтверджую, що він соціально небезпечний на всіх державних посадах, без них теж буде каламутити воду, але з меншими коментаріями...»)

Чим закінчується зустріч Юхрима Бабенка з дядьком Себастіяном?

Про далекі минулі часи	225

VІ. Закріплення опрацьованого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

До V розділу

1.Коли дід Дем’ян вранці будив Михайлика, він, звертаючись до внука, говорив:

а) «За спання не купиш коня»; б) «Скільки не спи — всього не охопиш»; в) «Прокидайся, так і не побачиш ранній схід сонця».

2.Збираючись до лісу випасати коняку, Михайлик хотів там:

а) назбирати грибів; б) нарвати суцвіття липи; в) натрусити горіхів.

3.Говорячи про схід сонця, М. Стельмах згадує про сузір’я: а) Чумацький Шлях; б) Водолія; в) Великої Ведмедиці.

4.Який герой «всередині сміється, а зовні ображається»? а) Попович; б) дядько Себастіян; в) дядько Микола.

5.Михайлик повсякчас мріяв, що як вернеться батько додому, то він принесе сину:

а) цікаву книжку; б) чобітки; в) нові санчата.

6.Хлопець не збирав грибів, які, «поки доїдеш додому, перетруться на сміття». Назвіть ці гриби:

а) боровики; б) опеньки; в) сироїжки.

7.Кого з героїв Михайлик охарактеризував: «Хоч і високий ти до неба, та дурний, як не треба»?

а) Юхрима Бабенка; б) Гаврила Шевка; в) Трохима Тимченка.

8.Фурмана Антона називали Недоламаним, бо: а) він розмовляв нечіткою мовою;

б) у нього були поламані ребра від любові до їзди на коні;

в) зіпсував стріху своєї хати.

9.Антон Недоламаний у розмові з Михайликом, коли хлопець прийшов до попа, згадав:

а) «Ще не вмерла Україна»; б) «Інтернаціонал»; в) «Пісню про рушник».

10.Піаніно, яке було у дядька Себастіяна, Михайлик назвав: а) іграшкою; б) дивом; в) чародійкою.

11.Коли хлопець прийшов до батюшки віддати книгу, то у світлиці побачив, як піп і його син грали у:

а) шахи; б) нарди; в) карти.

12.Яку книгу піп дав Михайлику наступного разу для читання?

а) «Козаки-розбійники»; б) «Червоне і чорне»; в) «Тарас Бульба». Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

До VІ розділу

1.Дядько Себастіян і Порфирій колись разом:

а) працювали у колгоспі; б) навчалися; в) будували школу.

2.«...Хіба це життя, коли свій свого починає їсти, коли свій на свого дивиться, наче на ворога?» — так висловився:

а) Порфирій; б) дядько Себастіян; в) Юхрим Бабенко.

226	Усі уроки української літератури в 7 класі

3.Ефекти Юхрима Бабенко полюбляв:

а) у книжках; б) українських піснях; в) одязі.

4.Кого з героїв твору стосується висловлювання: «Зверху сміється, а всередині сичить»?

а) Юхрима Бабенко; б) попа; в) Петра Вдовиченка.

5.Дядько Себастіян звинувачував Юхрима Бабенка: а) у хитрості; б) зрадництві; в) брехні.

6.На думку дядька Себастіяна, з рота Юхрима Бабенка «вискакували не слова, а...»:

а) стріли; б) шмелі; в) жаби.

7.Який документ попросив скласти Юхрим Бабенко дядька Себастіяна? а) Доручення; б) розписку; в) характеристику.

8.Було дуже престижним для кожної людини, коли говорили, що вона:

а) вміє писати революційні статті; б) може грамотно роз’яснити політичну ситуацію;

в) служила в рядах Червоної Армії.

9.За що Юхрим Бабенко був ображений на дядька Себастіяна? Бо голова комнезаму:

а) написав на нього негативну характеристику;

б) звинуватив його у розкраданні державного майна; в) не дозволив йому вирубувати ліс.

10.Частенько відвідуючи дядька Себастіяна, Михайлик полюбляв з ним:

а) пограти в шахи; б) почитати якусь книгу або газету;

в) поговорити про роль книжки в житті людини.

11.Який художній засіб використаний у фразі: «на... лебединих крилах летіла в майбутнє моя душа»:

а) епітет; б) порівняння; в) метафора.

12.Досить поспілкувавшись з Михайликом, дядько Себастіян пригощав хлопця:

а) цукерками і печивом; б) хлібом і часником; в) борщем зі сметаною.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Яку думку намагався висловити дідусь Дем’ян, говорячи: «Що ми варті без худоби?» Відповідь обґрунтуйте.

2.Прокоментуйте, чи свідчать слова Михайлика про його стійкість, силу волі: «Я ніколи ні на кого не скаржився. Навіть коли дурно-пусто мене били». Свої міркування доведіть.

3.Дядько Себастіян вважав, що Михайлик в майбутньому може бути: а) письменником; б) науковцем; в) учителем.

Про далекі минулі часи	227

Картка № 2

1.Висловіть власну думку стосовно того, що мав на увазі автор твору, характеризуючи дядька Миколу: «...іде з косою по землі, щоб до останнього свого дня розкидати по ній сонячну щедроту душі». Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2.В чому, на ваш погляд, виявилися лицемірство, хитрість, підступність попа і його сина по відношенню до Михайлика? Свої спостереження обґрунтуйте.

3.За те, що Михайлик приніс дядьку Себастіяну грибів, комнезам пригостив хлопця:

а) горіхами; б) цукерками; в) насінням.

Картка № 3

1.За що, на ваш погляд, Михайлик був вдячним дядьку Себастіяну? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору і свої міркування.

2.Дослідіть, що мав на увазі Порфирій, висловлюючись про таке: «Моя політика в землі лежить...». Висновок обґрунтуйте.

3.В село Михайлик їхав, мов переможець, після того, як він: а) назбирав багато грибів; б) отримав від попа іншої книги; в) допоміг дядьку Себастіяну.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання

Дібрати матеріал до характеристики образів членів родини Михайлика, дядька Себастіяна та Миколи, Люби; опрацювати зміст VІІ, VІІІ розділів твору.

Урок № 25 М. Стельмах «Гуси-лебеді летять». Символ

образу гусей-лебедів. Інші образи твору (дід, батьки, подружка Люба)

Мета: продовжити роботу над опрацюванням змісту повісті, зокрема звертаючи увагу на її VІІ, VІІІ розділи; з’ясувати символічний образ гусей-лебедів; схарактеризувати інші образи твору (дід, батьки, подружка Люба); розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння спостерігати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові, поваги до своїх батьків, рідних, оточуючих,

228	Усі уроки української літератури в 7 класі
	риси доброти, порядності, чесності; прищеплювати пункту-
	альність, відповідальність за доручену справу.
Тип уроку:	комбінований.
Обладнання:	портрет М. Стельмаха, бібліотечка його творів, дидактич-
	ний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вікторина на краще знання героїв твору.

«...З одних недогарків нажив козак грошви. Його подвір’я поки ще не закарлючувалось на дрантогузтво: було кому на ньому іржати, мукати, бекати і кувікати». (Церковний титар)

«До робити... був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство і на ньому показати спритність своєї невеликої голови, мізки якої найбільше були націлені на свіжу копійку». (Юхрим Бабенко)

«Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари...» (Дід Дем’ян)

«Сам... рудий, кирпатий і невеличкий на зріст, зате вусища в нього зародили, наче з гетьмана, а під ними і поверх них то чаяться, то розгулюють посмішка і насмішка. Жив хоч і бідно, зате весело...» (Дядько Микола)

«...Коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». (Михайлик)

«В її устах і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками-нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю». (Мати Михайлика)

«З двору наполохано виходить у рам’ї, у розтоптаному взутті глибокоока, ще молода жінка, її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять угору. ...Жінка зупиняється... потрісканими пальцями поправляє хустинку, а в її чорних очах закипають темні сльози...» (Жебрачка)

«Обличчя... таке, наче вона молиться. Це тому, що вона дуже любить сад, доглядає і уболіває над ним, кожна в ньому нащепа міцно перев’язана стьожками, видертими із рукавів її сорочок». (Бабуся)

«Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». (Люба)

Про далекі минулі часи	229

«...Оту босоногу з двома рухливими косами віхолу, що все робить навбіжки, пританцьовуючи і сміючись або співаючи. ...Насочується сміхом, продаючи білі підківки зубів і аж три ямки: дві на щоках, а третю на підборідді». (Мар’яна)

«...Його старий залоєний картузик, ганчір’ясту одежинку і чи не вперше бачу, що він справді славний: і брови в нього чорні, сосонкою,

і очі красиві». (Петро Вдовиченко)

«Все в нього було вже колишнім, навіть воєнкомівські штани і облинялий, напнутий пружиною картуз. І тільки з півфунта розсипаних всюди веснянок тримали фасон — анічутінку нічим не журились. Не було їх лише на приступці носа — на неї хтось накинув сітку прожилок, які міняли колір залежно від того, скільки і чого випив чоловік». (Гаврило Шевко)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Бесіда за питаннями

Що ви розумієте під образом-символом?

На що необхідно звертати увагу під час характеристики того чи іншого образу твору?

Дайте визначення поняттю «літературний герой». Як розподіляються літературні герої у художньому творі?

Чому повчають вас герої художнього твору? Наведіть приклад.

Для чого автори художніх творів не завжди висловлюють власне ставлення до своїх героїв? Власну думку обґрунтуйте і доведіть.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені?

Народна пісня

Тільки вільний народ своє щастя кує, Тільки вільний народ і бере, і дає...

О. Олесь

1. Символ образу гусей-лебедів

Повість розпочинається хвилюючою картиною: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». На крилах своїх вони несли весну і життя. «А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білим хмарам, і вони забриніли, як скрипка. Я тягнусь догори

ісам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді!

Авища скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, підіймають на крила мою душу і забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі..»

230	Усі уроки української літератури в 7 класі

Символ лебединої краси — неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.

2. Характеристика образів твору

2.1. Дід Дем’ян.

2.1.1. Цитатна характеристика.

«Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого».

«...Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли в ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум’янці на вид».

«Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня».

«З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму».

«...Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. Її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через

три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі...»

2.1.2. Орієнтовний план до характеристики діда Дем’яна.

1) Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів. 2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру героя: а) добрий; б) розумний; в) працьовитий; г) веселий; д) відчайдушний.

4) Роль діда у вихованні Михайлика.

2.1.3. Бесіда за питаннями до характеристики діда Дем’яна.

Яким ви уявляєте діда Дем’яна? Як його описує автор?

Що цікавого дід розповідав Михайлику?

Яким чином дідусь прищеплював онуку любов до природи, оточуючого світу?