літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Вступ. Із пісенних скарбів	51

Картка № 3

1.Доведіть, що коломийки були міцно пов’язані з життям народу. Наведіть приклади з розділу «Дозвілля молоді».

2.Дослідіть, як коломийки впливали на стан здоров’я молоді, її поведінку, настрій. Власні спостереження узагальніть.

3.За яких умов батько і мати не забороняли погуляти доньці («Дозвілля молоді»)?

а) У разі виконання нею всієї господарської роботи; б) поки молода; в) якщо обполе панську городину.

Картка № 4

1.Прокоментуйте рядок коломийки: «Кожен так собі співає, як йому на душі». Особисту думку вмотивуйте, посилаючись на приклади

з циклу «Дозвілля молоді» і досвіду з власного життя.

2.Порівняйте, як зображено молодь в обох циклах коломийок. Зробіть висновок.

3.Герой коломийки «Дозвілля молоді» так натанцювався, що в нього заболіло:

а) попід груди; б) серце; в) у шлунку.

VІ. Підсумок уроку

Відповіді на запитання для самоконтролю.

Що вам сподобалося у коломийках? З якою метою вони складалися?

Чим коломийка відрізняється від інших жанрів усної народної творчості?

Яке виховне значення коломийок? Чи не втратили вони актуальності на теперішній час?

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до письмової роботи про роль української народної пісні в житті народу.

Урок № 6 Розвиток зв’язного мовлення.

Письмова робота про роль української народної пісні в житті народу

Мета: виконуючи письмову роботу, перевірити знання учнів про народні соціально-побутові пісні, їх особливості і призначення; вміти грамотно висловлювати власні думки щодо ролі народних пісень в житті українців; розвивати творчі здібності школярів, їх пам’ять, логічне мислення, вміння

52	Усі уроки української літератури в 7 класі

послідовно викладати свої думки, робити висновки, відповідні обґрунтування; формувати кругозір, світогляд; виховувати любов до народної пісні, повагу до її творців; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, культури рідного краю.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення. Обладнання: тексти народних пісень, учнівські зошити.

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

Які твори усної народної творчості вам відомі?

Дайте визначення пісні. Порівняйте пісню і коломийку як жанри усної народної творчості.

Чому пісня була пов’язана з життям народу?

Про що свідчить розподіл пісень на різні види? Чи правдиві вони? Власну думку обґрунтуйте.

Якими ви уявляєте тих, хто складав і розповсюджував пісенні твори серед

народу? (Відповідь оформіть, застосовуючи прийом «Доміно», а саме: народ-творець → талановитий, розумний, обізнаний, працьовитий...)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Опрацювання змісту теми уроку

Як заспівають, мов тебе на крилах підіймають.

Народна мудрість

Пісня — це те, що вберегли ми, що надбали, щоб дітям в спадок передать.

Л. Костенко

1.Вступне слово вчителя

Шановні друзі!

Я сподіваюсь, що ви зачаровані українською піснею, відчули насолоду від її багатющих мелодій, широти й краси образів, чарівної сили, що викликає в душі найтонші асоціації, почуття, що підносить її до вершин людської гідності, людяності, творчості.

Слухаючи ту чи іншу пісню, ми пізнаємо життя нашого народу, його історичне минуле.

Українці завжди славилися своїми піснями.

Тому я пропоную вам виконати творчу письмову роботу, в якій кожний

звас висловив би свої враження, почуття щодо ролі української пісні в житті нашого народу.

Тож давайте спробуємо це зробити.

Вступ. Із пісенних скарбів	53

2. Вимоги щодо написання твору

Чітко визначити і розкрити напрями розкриття теми;

дотримання побудови творчої роботи;

доступно, зрозуміло і грамотно викласти власні думки;

глибока змістовність, самостійність аналізу;

емоційність і стислість; образність вислову, оригінальність;

стилістична довершеність, лексичне багатство; орфографічна і пунктуаційна грамотність; логічні висновки, охайність.

3. Виконання завдань

3.1.Доберіть власні закінчення до поданих творів з народної мудрості:  Казка — брехня, а пісня... (правда).

 Кому добре живеться, той і пісні... (співає).

 Він стільки пісень знає, що і...(на воловій шкурі не списав би).

 Усяка пташка свої пісні... (співає).

 Не все то правда, що в... (пісні співають).

3.2.Охарактеризуйте образ співака, якого стосується дане прислів’я:  Гуде як бугай у болоті (...).

 Хто в ліс, а хто по дрова (...).

 Чорт ладу не шука: аби шум (...).  Виє, як собака (...).

 Співає, як порося в дощ (...).

3.3.Гра «Доміно».

Учні на зворотній частині дошки роблять запис-відповідь одним словом на питання «За що я люблю народну пісню?». Останній учасник гри робить висновок.

(Наприклад: милозвучність → популярність → життєвість → дотепність → повчальність → чарівність → ...)

3.4. Прокоментуйте народну думку про пісню:

З піснею робота спориться.

Якої грають, такої й співають.

Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.

Хто співає, той журбу проганяє.

Стара пісня та на новий лад.

Співати змолоду учись, на старість не навчишся.

Краще погана дорога, ніж погана пісня.

Нових пісень співай, а старих не забувай.

4.Перелік тем для виконання письмової роботи про роль української народної пісні в житті народу

«Українська пісня — поетична біографія українського народу».

«Українська пісня — нев’януча окраса духовної культури народу».

«Найкращі пісні України».

«Українська народна пісня».

54	Усі уроки української літератури в 7 класі

5.Виконання письмової роботи про роль української народної пісні в житті народу

Орієнтовний зразок твору на тему «Українська народна пісня».

Є щасливо обдаровані натури... і щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант,— це українці (П. І. Чайковський).

Вона має те велике, єдине, що не вмирає, бо гукає, об’єднує, паморочить жагучим почуттям духовності — має дух! І дух той будить, відроджує, плекає і живить пісня! (М. Шевченко).

Українська пісня! Хто не був зачарований нею і не згадував її, як своє дитинство, свою юність, своє бажання бути красивим, ніжним, сильним і хоробрим?

Українська пісня — одне з найцінніших духовних надбань нашого народу. Вона виникла в трудовій діяльності людей, у ній відбиті їх звичаї

івірування, змагання за кращу долю, боротьба з поневолювачами та загарбниками. В пісні знайшли своє відображення характер народу, його доброта, щирість, душевність та весела вдача. В ній проявилися людські мрії, надії, сподівання.

Пісня оповідає нам і про чумацькі валки, нелегку долю чумаків:

Ой Бог знає, та Бог і відає, Де чумаченьки ночують.

В пісні розповідається про нелегку долю рекрутів і заробітчан, тяжкі будні селян-хліборобів та про веселі, радісні події в їхньому житті.

Народні пісні віддзеркалювали історію України. В історичних піснях оспівувалися доленосні події в житті народу, прославлялися герої, лицарі.

Багато лиха довелося пережити українському народові. І всі сумні події, і перемоги, і надію на козацькі славні шаблі та списи висловлювали люди в піснях. В історичній пісні «Ой на горі та женці жнуть» розповідається про славних козацьких гетьманів Дорошенка та Сагайдачного. Для них важливіший за особисте життя спокій їхньої рідної України.

Апопереду Дорошенко Веде своє військо, Веде запорізьке Хорошенько!

Апозаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку, Необачний!

Весь час вони у воєнних походах, бо багато ворогів зазіхає на щедрі та плодючі українські землі.

Серед невеличких пісенних жанрів народ полюбляв коломийку. Вона є невід’ємним супутником буднів і свят, в яких відбивалися радість і горе, ставлення співців до події.

Вступ. Із пісенних скарбів	55

Коломийки заспівати, коломийки грати, Але ж бо то коломийки добре танцювати.

Народ свято береже свої пісні, які є виявом його споконвічних прагнень до справедливості, добра і краси. Вони відзначаються великою художньою силою, глибокою емоційністю і живуть століттями, хвилюючи нові покоління людей чарівною силою своєї поезії.

Честь і хвала українському народові, який створив ці скарби, і ми можемо з гордістю ділитися ними з усім святом, викликати подив і захоплення.

Прислухайтесь, шануйте і поважайте народну пісенну творчість — скарбницю нашої мудрості, нашої історії.

Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається. І я вірю, що житиме українська пісня, наш народ, наша Україна!

V. Домашнє завдання

Закінчити написання творчої роботи, підготуватися до уроку позакласного читання (ідейно-художній аналіз твору С. Васильченка «Олив’яний перстень»).

Урок № 7 Позакласне читання.

С. Васильченко «Олив’яний перстень»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість С. Васильченка, ознайомитися з його повістю «Олив’яний перстень», опрацювати зміст твору, з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування; залучати учнів до читання художніх творів самостійно і під керівництвом учителя; розвивати пам’ять, увагу, вміння виразно читати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів почуття пошани, поваги до творчості С. Васильченка, творів української літератури; порядність, доброту, чесність, любов до праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Васильченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

Які твори С. Васильченка ви вже читали? («Бусурмен», «Свекор»...) Чим вони вам запам’яталися?

56	Усі уроки української літератури в 7 класі

Хто є героями багатьох творів письменника? Чому?

Що вам відомо про життя і творчість С. Васильченка?

Чому С. Васильченко присвятив майже все своє життя вчителюванню?

Що б ви розповіли письменнику під час зустрічі з ним?

Дайте визначення повісті як прозовому жанру художньої літератури. (Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибинного їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Яглибоко вірю у велике майбутнє українського слова.

С. Васильченко

Професійний педагог, патріот і гуманіст, Степан Васильченко може бути уособленням того, що ми вкладаємо в поняття народний учитель.

О. Гончар

Любіть землю! Любіть працю на землі.

О. Довженко

2. Життєвий і творчий шлях С. Васильченка. Матеріал для вчителя

Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко)

(1879–1932)

Народився Степан Васильченко на Чернігівщині в старовинному містечку Ічні. Зростав він у багатодітній трудовій родині, яка постійно боролася з нуждою. Аби хоч якось зводити кінці з кінцями, в домі працювали всі без винятку — і дорослі, й діти. Незважаючи на злидні, сім’ю не полишав дух взаємної приязні й доброзичливості, тут не піддавалися смутку, полюбляли жарт, веселу історію, вечорами робота супроводжувалася піснею, і нерідко в руках у когось із хлопців, що збиралися на ніч, з’являлася й справжня книжка. Найчастіше це був зачитаний до дірок «Кобзар» чи повісті Гоголя. Степан Васильченко згадував ці роки, важкі, напівголодні, які, проте, щедро дарували йому доброту й ласку близьких людей, роки, насичені нехитрим і простим, але таким напруженим і світлим духовним життям.

Найболючішим і найпринизливішим було відчуття безправності. По кілька місяців на рік діти наймитували у багатіїв, з малоліття осягаючи азбуку соціальної нерівності. І все ж скільки пісень лунало вечорами над Ічнею, які прекрасні й поетичні були сині літні ночі, що ними колись захоплювався Пушкін і Гоголь, а потім Тичина й Довженко! Їхню чарівну силу відчув на собі й Степан Васильченко і переніс її на кращі сторінки своєї одухотвореної прози.

Вступ. Із пісенних скарбів	57

Явно виражені здібності до навчання, працелюбність і великою мірою щасливий збіг обставин допомогли С. Васильченку переступити поріг Коростишевської вчительської семінарії, зі стін якої він вийшов з дипломом, що відкрив, здавалося, широку й пряму дорогу в життя. Дев’ятнадцятилітній юнак, сповнений життєвих сил, їде вчителювати у віддалене село на Київщині, в Канівський повіт — шевченківські краї. С. Васильченко горів прагненням бути корисним трудовому люду, допомогти селянським дітям розкрити свої здібності — адже навіть серед найзнедоленіших, нужденних, напівголодних стрічалося на його життєвому шляху скільки обдарованих самобутніх натур...

Невдовзі після появи в селі нового вчителя стали виникати драмгуртки, склався народний хор: до школи потяглися не тільки діти, а й дорослі. Це відразу насторожило сільських верховодців, ревнителів усталеного порядку.

Доноси, що посипалися на молодого вчителя, спричинилися до того, що він попервах опинився під наглядом поліції, а невдовзі й зовсім утратив роботу. Почалася важка смуга в його житті — кочування із школи

вшколу, із села в село.

Уроки реакції вчитель Васильченко опинився за гратами. Бахмутська в’язниця... Так уже виходило, що багато чудових творів української літератури, які стали потім його гордістю, задумувалися, а часто й писалися

втюремній камері. Безсмертні вірші Т. Шевченка, «Тюремні сонети» І. Франка, громадянська лірика П. Грабовського... Роки, проведені в неволі, не були безплідними й для Васильченка. Тут, у камері, народжувалося багато його задумів, звідси бере початок цілий цикл «Осетинських казок», створених пізніше на основі фольклору кавказьких народів, до багатств якого С. Васильченка прилучив його друг — осетин, товариш по неволі, що знемагав разом з ним у Бахмутській в’язниці.

З 1908 р. Васильченко, хворий, виснажений, вийшов на волю.

УКиєві в 1911 році виходить перша книжечка його творів під назвою «Ескізи».

З 1914 р. С. Васильченко на війні, після повернення продовжує вчителювати. Зростає його авторитет і в літературі, і в педагогіці. С. Васильченка вважають одним із кращих учителів України. До останніх днів свого життя, що рано обірвалося (письменник помер у 1932 році), він підтримує зв’язок зі школою, вчителює в Києві, пише твори для дітей та юнацтва — «Червоний вечір», «Авіаційний гурток», «Олив’яний перстень».

Уцей час багато перекладає: завдяки йому українською мовою заговорили Гоголь, Лєсков, Короленко, Серафимович.

Упродовж багатьох років С. Васильченко жив думкою написати великий масштабний твір про Т. Шевченка, і хоч устиг завершити тільки першу частину задуманої праці — повість «У бур’янах» — уже вона засвідчила, як глибоко проник письменник у життя Великого Кобзаря, чий подвиг самовідданого служіння народові завжди викликав у його

душі синівське благоговійне почуття.

58	Усі уроки української літератури в 7 класі

Учитель із Ічні чесно виконав свій письменницький обов’язок. У чудових творах закарбував він свою полум’яну любов до людей праці і нагородою йому за це — вдячні почуття нових і нових поколінь читачів.

2. Опрацювання твору С. Васильченка «Олив’яний перстень» (1927 р.)

2.1. Тема: зображення активного відпочинку київських хлопців у селі на Полтавщині.

2.2. Ідея: уславлення краси праці, душевної доброти, безкорисливості, відчуття любові, щирості; засудження заздрості, пияцтва як негативного соціального явища.

2.3. Основна думка: тільки в праці, гармонії з природою, оточуючим світом людина стає красивою, душевно багатою, здатною до міцної дружби, палкого кохання.

2.4.Жанр: повість.

2.5.Композиція.

Твір складається з 28 розділів. Події відбуваються на Полтавщині під час літніх канікул у школярів.

Експозиція: троє хлопців — Валер’ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський — вирушили у мандрівку до села на Полтавщину.

Зав’язка: гостювання Валі, Віті, Костя у Бондарів, допомога хлопців збирати урожай мешканцям села, які потребують допомоги; дружба, а потім кохання між Настею до Костя і Віті до Насті.

Кульмінація: непорозуміння у коханні до Насті між Костею і Вітею. Розв’язка: від’їзд хлопців додому; олив’яний перстень на руці у Кос-

тя — згадка про дружбу, кохання з Настею. 2.6. Проблематика твору:

праця і невміння;

любов і ненависть, страждання;

збереження національних традицій (речі-експонати для музею);

особистість і суспільство.

2.8. Зміст твору.

Троє київських хлопців — Валер’ян, Вітя, Кость — вирішили під час літніх канікул здійснити подорож до села на Полтавщину: відвідати родину Бондарів. Перебуваючи на селі, хлопці допомагали багатьом його мешканцям у жнивний час, брали активну участь в організації і проведенні вистави «На баштані». Напружений момент твору — коли виникли непорозуміння між Костею і Вітею. Вітя у нетверезому стані намагався домогтися кохання і поваги від дівчини.

Олив’яний перстень, який Настя купила на ярмарку, вона подарувала Кості на згадку про себе.

Швидко промайнув час, і хлопці вирушили знову додому в Київ. 2.8. Аналізування змісту твору за питаннями:

Чим відрізнялися між собою Валер’ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський? Зробіть порівняльну міні-характеристику хлопців.

Вступ. Із пісенних скарбів	59

Як у творі описаний Київ у спекотний час? («Над Києвом спадав курний вечір. Цілий день пекло як огнем сонце, і в місті стояла неймовірна задуха. До того скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки. Кипіли по вулицях казани з смолою, і сморід не давав дихати, а курява, що увесь день хмарою стояла над вулицями, густа й їдка, різала очі, налазала в ніс, хрускотіла на зубах. Широкі вулиці великого міста, що на них раніш плавом плив усякий люд, тепер спорожніли: снували по них тільки тоненькі людські течії, як ті, що попересихали од спеки, багатоводні колись ріки»)

Чому Ліщині не вдалося зібрати експедицію серед учнів класу, друзів?

Про що свідчить ставлення Василя до хліба? («...Завжди не втерпить,

щоб не підняти, коли побачить долі, «святий хлібець»; обдує на йому порох, у кишеню ховає «оддам чиїсь корові, щоб з’їла»). Як ви поводите себе, коли бачите хліб долі, на смітнику?

Стисло опишіть подорож хлопців до села на Полтавщину.

Як Бондарі прийняли гостей з Києва?

Чим пояснити особливе ставлення мешканців села до діда Маркі-

яна? («Це такий дід, що коли б не коняка, він би до ночі тут гомонів,— промовила Бондариха.— Це наш студент кутянський,— додав Василь.— “Я,– каже,— всякому студентові докажу”. Та ви ще узнаєте його добре, він такий, ще не раз прийде. Ще, мо, й набридне».)

В чому виявилася гостинність Бондарів до Валі, Віті і Костя?

Через що хлопці не могли потрапити до хати Бондарів, прокинувшись уранці? (Не знали, що таке ступа) Хто їм допоміг?

Опишіть село Липовий Кут. Порівняйте цей опис села із сучасним. Чому праця селян є важкою?

Як у творі зображені жнива? («Людей у полі, як мурашок. Косарі — рядами, простоволосі, сорочки повипускали, ламають жито-пшеницю, як стіну, покоси кладуть. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців, прип’яті пасуться коні; під возами-колисками, в колисках діти. А над усім музика: ірже десь лоша, лунко хтось клепає косу, гуде далі по степу машина, робітниками гостро оточена. Метушня, руханина. Віє од ланів силою великою, могутньою, бадьорою»)

Яке враження на хлопців справила їх робота на полі?

Яку роботу мала виконати Соня на селі? («Обслідувати економічний стан села, вияснити число незаможників, куркулів, зробити доклад про яслі, виявити число грамотних, неграмотних, жінвідділів, лікнепів, читалень...»)

Чому Бондариха попросила молодь допомогти Марині Петрінковій жито зв’язати? Як вони до цього поставилися?

Для чого Вітя розповів Костю про любов і до чого вона доводить?

Як гостювання киян у Бондарихи вплинуло на мешканців села?

60	Усі уроки української літератури в 7 класі

За що баби сварилися на Вітю? («...Завівся з жінками за попів та віру. Та так гаряче завівся, що обурені баби не в жарт хотіли йому зняти штани та нажалити його кропивою»)

Через що Вітя перебував у нетверезому стані? Чому алкоголь є шкодою для здоров’я людини?

Чим Настя причарувала Вітю? Що ви найбільше цінуєте в людині?

На підставі чого виник спір між Валею і дідом Маркіяном?

Як у творі описано ярмарок? («Ярмарок, як марево в степу. Перше, що впадає в очі,— проти сонця стоїть на прогалині посеред ярмарку спітнілий дядько, бриль на потилиці, в руках — батіг, а на виду, як на рахівниці, грають веселі рахунки. Все, як на екрані: рухається, жестикулює, сміється, а згуку ще не чуть. ...Ярмарок шумів і чув, як буйна зелена діброва. Море сміху, море гомону-гумору, а в цьому морі то в одному, то в другому місці лунають нотки смутку») Чому, на ваш погляд, в одних людей на ярмарку обличчя усміхнені, веселі, а в інших — сумні?

Чому Вітя вважав Настю зрадницею?

Чи мала успіх театральна вистава, підготовлена молоддю? Відповідь обґрунтуйте.

Про яке народне свято згадується у творі? (Маковія) Що вам відомо про нього?

Яким чином Вітя вирішив примусити покохати себе Настю.

Яку майбутню професію обрав для себе Кость? Чому? А ким би ви хотіли працювати? Чому?

Які враження залишилися у Бондарихи після від’їзду хлопців додому?

Чи вдалими, на вашу думку, були канікули у хлопців, під час їх перебування на селі?

Через що хлопці швидко потрапили додому?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Валер’ян Ліщина був сином:

а) шахтаря; б) учителя; в) перукаря.

2.Хто з хлопців мав грубенький у палітурці зшиток своїх віршів, які він читав дівчатам?

а) Валер’ян Ліщина; б) Вітя Барановський; в) Кость Ясінський.

3.Костя Ясіньського в школі дражнили: а) «Метелик»; б) «Дівчур»; в) «Босяк».

4.Більшу частину літніх канікул хлопці провели в селі на: а) Полтавщині; б) Херсонщині; в) Львівщині.

5.Чому Валя, Вітя, Кость вирішили погостювати у Бондарів? Оскільки ця родина має:

а) пасіку; б) цікаві експонати для шкільного музею; в) чудове озеро в кінці города.