Сюжетно-рольова гра

Оволодівати ігровими формами пізнання дійсності і встановлення взаємин з навколишнім світом. Вільно оперувати (в діях чи словесне) певними знаннями, вміло спілкуватися з дорослими й однолітками, додержуючи правил співжиття, добиватися глибшого пізнання явищ навколишньої дійсності. Довільно й легко переходити від гри до інших видів діяльності, самостійно додержувати властивих іграм норм, «законів», правил, а також творити їх, діяти згідно з рольовим правилом, логікою розгортання сюжету тощо. Володіти своєю поведінкою, спілкуванням, взаєминами з однолітками й дорослими, ігровою та іншими формами їх зображення, зважаючи на ігрові мотиви. Враховувати в своїх висловлюваннях, учинках, поведінці як безпосередні стосунки з дітьми чи дорослими, предметну ситуацію, так і усвідомлювати й брати до уваги загальні завдання, норми й правила. В спілкуванні стримувати імпульсивні реакції, поступатися ними заради свідомо прийнятих дій, висловлювань відповідно до завдань, вимог, які ставлять діти собі й іншим.

Уміло будувати й розгортати ігри з різноманітними сюжетами, розуміти й легко реалізовувати рольові взаємини, різні способи виконання однієї і тієї самої ролі.

Погоджувати ролі як з різним змістом (лікар — пацієнт), так і з однаковим (лікар — медсестра), а також ті, що прямо не пов’язані між собою (лікар — водій) тощо.

Уміти кожному розігрувати різні ролі, взаємодіяти один з одним на основі гри, однакових та різних ролей, одночасного та послідовного виконання відповідних їм ігрових завдань; додержувати різноманітних властивих кожній ролі правил і зумовлюваних ними стосунків — співробітництва, взаємодопомоги, взаємовідповідальності, взаємозалежності, керівництва й підпорядкування тощо.

Довільно налагоджувати спілкування з однолітками в рольових та організаційних взаєминах, слухати, розуміти,

переконувати одне одного, поєднувати, погоджувати свої інтереси із завданнями та метою спільної гри, оцінювати свої дії та гру однолітків, допомагати їм спільно й творчо розв'язувати нетрадиційні ситуації.

Сприймати ігровий задум у цілому. Планувати його здійснення, орієнтовно визначаючи конкретні ігрові завдання та способи їх розв'язання. Розігруючи свою частину завдання, стежити за діями партнера, співвідносити їх зі своїми, планувати послідовність спільних дій, передбачати результати. Змінюючи роль, обирати нове ігрове завдання, зважати на наслідки цього для спіль­ної гри, для дій партнерів, реалізації їхніх намірів та задумів. Рахуватися з бажанням кожного вступити в гру, з думкою всіх учасників гри, відстоювати власні наміри, справедливо розв'язувати суперечки, ввічливо, доброзичливо спростовувати не­об'єктивні вимоги, відхиляти неприйняті пропозиції тощо.

Знаходити друзів чи товаришів на основі спільних ігрових інтересів, особистих симпатій.

Театралізовані ігри

За сюжетами знайомих казок, оповідань, віршів, малих форм народної творчості розігрувати окремі сценки, влаштовувати тривалі ігри, ставити спектаклі, якими зацікавлювати як власне учасників гри, так і глядачів. На задану тему створювати ігри-імпровізації з широким спектром творчого розігрування теми, образів, ситуацій тощо.

Шаржовано, жартівливо зображати власні звички і вчинки й типові для окремих дітей чи дорослих вчинки. Гумористично й тактовно виділяти й підкреслювати недоліки, яких бажано позбутися.

Поширювати знайомі способи зображення образів, витончено користуватися інтонаціями, мімікою та пантомімікою, емоційно, виразно, правдиво передаючи характерне для ролі. Вміло і вчасно підігрувати партнерові.

З наявних іграшок, атрибутів і матеріалів вибирати предмети, що підкреслюють типові ознаки образу. Створювати й вишукувати нові деталі. Використовувати зразки народно-прикладного мистецтва. Вдало поєднувати їх із сучасністю.

З набору знайомих мелодій, таночків, у тому числі й народних, обирати ті, що можуть доповнити розігрувані сцени, створюючи емоційний настрій відповідно до теми.