Міністерство охорони здоров’я України

Державний заклад

«Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Кафедра гуманітарних наук

Соціологія

Методичні розробки до семінарських занять, підготовки контрольних робіт, рефератів та доповідей, самостійної роботи з курсу «Соціологія» для студентів 1 курсу медичного та стоматологічного факультетів та з фаху «Фармація»

Дніпропетровськ

2012

Укладач: кандидат соціологічних наук, старший викладач кафедри гуманітарних наук

ДЗ«ДМА МОЗ України»

Карпенко Ганна В’ячеславівна

Друкується за рішенням кафедри гуманітарних наук ДЗ «ДМА МОЗ України», протокол № 09 від 02 квітня 2012р.

Затверджено на засіданні ЦМК ДМА протокол № 8 від 19 червня 2012 року.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри, доцент Добридень О.В.

Рецензент: О.В. Ходус, кандидат соціологічних наук, доцент (Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара).

Передмова

Навчальна дисципліна “Соціологія та медична соціологія” для студентів першого курсу медичних спеціальностей має подолати спрощений погляд на соціологію, який склався у суспільстві і зводить її зміст тільки до проведення опитувань та вивчання громадської думки.

В курсі пропонується розглянути питання про сутність соціології, її предмет та об`єкт дослідження, надати уявлення про функції та структуру соціологічного знання.

Особлива увага приділена вивченню основних етапів становлення та розвитку соціологічної науки, соціальним змінам і процесам, що відбуваються у суспільстві. Програма курсу передбачає вивчення понятійного апарату науки, опанування основних соціологічних категорій, понять та термінів: суспільство як соціальна система, соціум, спільноти, соціальні інститути, соціальні організації, особистість та інші.

Спеціальні теми присвячені вивченню здоров'я людини, яке входить у число питань, які сьогодні прийнято називати глобальними. Значення його все частіше виявляється під час обговорення питань про національне багатство (у тому числі і про національний доход), трудовий потенціал і трудові ресурси, продуктивність праці, про ефективність усієї системи виробництва і суспільних відносин. На цьому шляху перевагу має клінічна медицина, яка досягла значних успіхів у лікуванні людей – антибіотики, вакцинація, контрацепція, пересадження органів, штучні органи, лазерне лікування тощо. Парадокс полягає в тому, що поряд з видатними медичними досягненнями спостерігається криза здоров'я як у нашій країні, так і в багатьох регіонах світу. Всесвітня організація охорони здоров'я визначає кризу здоров'я населення Землі як глобальну. Криза стосується як високорозвинених країн (переїдання, низька фізична активність, значні психічні навантаження), так і країн, що розвиваються (перенаселення, недоїдання, дитяча смертність, голод). У кінці ХХ століття – епоху нових, раніш небачених можливостей науково-технічного прогресу, відбуваючогося цивілізаційного зсуву, ускладнення практично всіх сторін індивідуального і суспільного життя – проблема здоров'я людей набуває виняткового значення. Стрімке входження у повсякденне життя цілого спектра досягнень науково-технічної революції, глобальна урбанізація, різке підвищення швидкостей і засобів переміщення мають крім позитивного моменту й зворотний бік – негативні наслідки для здоров'я людей. Ці надзвичайні зміни сучасного світу потребують термінового перегляду певних традиційних установок по відношенню до здоров'я людей). соціальної політики та соціальної практики, бібліографічної евристики соціологічної літератури, професіональної етики та морального обліку соціолога. Всебічним аналізом цих проблем займається спеціальна соціологічна теорія – медична соціологія.