- •Затверджено
- •2.2. Характеристика імунної відповіді
- •2.3. Фази розвитку післявакцинального імунітету
- •3. Принципи та організація проведення серологічних досліджень
- •3.1. Показання до проведення серологічних досліджень
- •3.2. Характеристика індикаторних груп
- •3.3. Реєстрація результатів серологічних досліджень
- •3.4. Оцінка імунологічної ефективності вакцин
- •4. Моніторинг за популяційним імунітетом населення
- •4.1. Організаційні принципи здійснення моніторингу
- •4.2. Техніка забору матеріалу для оцінки імунітету та підготовка його для дослідження
- •5. Методи вивчення та оцінки імунітету
- •5.1. Оцінка протидифтерійного імунітету
- •Критерії сприйнятливості до дифтерії, що рекомендовані вооз (Efstratiou, Maple -1994)
- •5.2. Оцінка протиправцевого імунітету
- •5.3. Оцінка протикашлюкового імунітету
- •5.4. Оцінка імунітету проти кору
- •5.4.2.1.1. “Подвійний сендвіч” або метод “захвату” ІgM антитіл до вірусу кору
- •5.4.2.1.2. Непрямий метод іфа для виявлення ІgM антитіл
- •5.4.2.1.3. Непрямий метод іфа виявлення протикорових ІgG антитіл Принцип методу
- •Переваги:
- •5.4.2.1.4. Інтерпретація результатів лабораторного дослідження
- •5.4.2.1.5. Інтерпретація результатів лабораторного обстеження осіб, які щойно щеплені проти кору
- •6. Висновки
- •7. Вимоги безпеки
- •ЛітературА
6. Висновки
Втілення в практику охорони здоров’я методичних вказівок, що пропонуються, дозволить оптимізувати роботу по здійсненню серологічного моніторингу за станом колективного та популяційного імунітету проти дифтерії, правця, кашлюку та кору. Уніфікація методик та аналізу результатів досліджень сприятиме більш об’єктивній оцінці епідемічної ситуації щодо інфекцій, які контролюються засобами імунопрофілактики, і дозволить зробити науково обґрунтований прогноз розвитку епідемічного процесу. Використання викладених рекомендацій дасть можливість визначити групи ризику за тією чи іншою інфекцією, своєчасно провести імунокорекцію та підвищити ефективність профілактичних та протиепідемічних заходів. В цілому втілення в практику охорони здоров’я запропонованих рекомендацій сприятиме зниженню захворюваності на контрольовані інфекції і скорішому досягненню завдань РПІ.
7. Вимоги безпеки
Серологічні дослідження з метою вивчення стану імунітету проти дифтерії, правця, кашлюку та кору проводять відповідно до ДСП 9.9.5. – 080 – 2002 „Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях мікробіологічного профілю)”.
Заступник начальника
Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного нагляду Л.М.Мухарська
ЛітературА
Брико Н.И. Критерии оценки эффективности вакцинации // Вакцинация, 2000. - №3. – С.3-5.
Волянський Ю.Л., Маніна Ж.Н., Слюсар Л.І., Верезуб Л.Г., Бабіч Є.М., Селіщева Л.М., Єрьомін М.М., Федорова Л.Г. Імунодіагностика дифтерійної інфекції // Інформаційний лист №89-97.
Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – М.:ООО „Медицинское информационное агенство”, 2003. – 604 с.
Зуева Л.П., Яфаев Р.Х., Еремин С. Р. Эпидемиологическая диагностика. – Санкт-Петербург, 2003. – 264 с.
Кириллова Г. А., Сухинова Е.Е., Шмелева Е.И., Меруалова Н.У. Ремова Т.Н., Озерецковская М.Н.,Захарова Н.С., Петрова Э.П., Антипина В.Я. Опыт применения иммуноферментного анализа для диагностики коклюша // Журн. микробиол., 1994. - №6. – С.83-84.
Клиническая иммунология и аллергология. /под ред. Г. Лолора-младшего, Т. Фишера, Д. Адельмана. – М.: Практика, 2000. – 806 с.
Ларшутин С.А., Смирнов В.Д., Сюндюкова Р.А., Просвиркина Т.Д. Лабораторная диагностика коклюша //Эпидемиология и инфекционные болезни, 1998. - №2. – С.50-52.
Медуницын Н.В. Вакцинология. – М.: Триада-Х, 1999. – 272 с.
Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. – М: Мир, 2000 – 592 с.
Ценева Г.Я., Курова Н.Н. Микробиологическая характеристика возбудителя коклюша // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия, 2003. - №4.-Т.5.- С.329-341.
de Souza V.A., Pannuti C.S., Sumita L.M., de Andrade J’unior H.F. Enzime-linked immunosorbent assay-IgG antibody avidity test for single sample serologic evaluation of measles vaccines. // J.Med.Virol., 1997. – №52(3). – P.275-279.
Control of diphtheria, pertussis, tetanus, Haemophilus influanzae type b and hepatitis B Field Guide. – WHO, Washington, 2005. – 85 p.
Guris D. Module on best practices for measles surveillance. – WHO, Geneva, 2001. – 53 p.
Kösters K., Riffelmann M., Dohrn B., Wirsing von König C. H.. Comparison of Five Commercial Enzyme-Linked Immunosorbent Assays for Detection of Antibodies to Bordetella pertussis // Clinical and Diagnostic Laboratory Immunology, 2000. - Vol. 7. - No. 3. - p. 422-426.
Nates S.V., Rey G.Y., Giordano M.O., Depetris A.R., Boshell J. Neutralization enzyme-linked immunosorbent assay for evolution of immunity to measles virus. // Viral Immunology, 1995. - №8 (1). – P. 47-52.
Ramsay M. A strategic framework for the elimination of measles in the European Region//Copenhagen, WHO Regional Office for Europe, 1999. – 36 p.
Strategic plan for measles and congenital rubella infection in the European region of WHO. - WHO, 2003. – 43 p.
Surveillance Guidelines for measles and congenital rubella infection in the WHO European Region. - WHO, 2003. – 66 p.
Vaccines, Immunization and Biologicals. 2002-2005 Strategy. – WHO, 2002. – 69 p.
WHO-recommended standards for surveillance of selected vaccine-preventable diseases. – WHO, 2003. – 44 p.
Руководство по лабораторной диагностике кори. ВОЗ, Женева, 1999.