2.2.2 Визначення необхідної кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів.

Згідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» таблиця 6.1 [12] потрібна кількість основних аварійно-рятувальних автомобілів для міста визначається в залежності від чисельності населення міста.

Згідно табл. 3 кількість спеціальних пожежних автомобілів:

2.2.3. Визначення необхідної кількості пожежно-рятувальних частин та місць їх розташування.

Кількість пожежно-рятувальних частин також визначається за нормативним документом ДБН 360-92* [12] з розрахунку радіусу обслуговування для кожної пожежно-рятувальних частин - 3 км. Якщо врахувати зменшення середньої швидкості аварійно-рятувальних автомобілів в місті, складне планування вулиць, пожежно-рятувальних підрозділи будуть не завжди прибувати своєчасно до місця виклику, що звичайно недопустимо. Тому при визначенні кількості пожежно-рятувальних частин доцільно виходити з середнього часу прямування підрозділу до місця виклику, який потрібно приймати не більше, ніж 6 хвилин.

В залежності від середнього часу руху пожежно-рятувальних підрозділів для визначення орієнтовної кількості пожежних депо для міста використовують формулу:

де: S - площа міста, км²;

γ - середній по місту коефіцієнт непрямолінійності руху;

V - середня швидкість руху пожежних автомобілів по місту (км/год.);

τ - середній час прямування автомобілів по викликам (год.);

α - коефіцієнт, який враховує конфігурацію районів обслуговування підрозділів, - гіпотетичний багатокутник (α=0,48);

β - універсальний коефіцієнт, який враховує дійсні умови функціонування підрозділів місті (β=1,5);

N_з - середня кількість одночасно задіяних чергових караулів, визначається за формулою:

N_з=λ · τ_обс.

Визначаємо середню кількість викликів на годину:

λ=N/8760=2310/8760=0.26

де N – кількість викликів;

8760 – кількість годин за рік (365 днів = 8760 годин)

N_з=λ · τ_обс=0,26·1 =0,26

де: λ - середня кількість викликів на годину, що прогнозується;

τ_обс - середній час обслуговування одного виклику.

S = 136 км²;

V= 32 км/год.;

_обс=60хв =1 год.;

Задаємо  = 6 хв = 0,1 год.

 = 0,48;

 = 1,2;

 = 1.5;

2.2.4 Розробка організаційної структури управління пожежно рятувальними частинами міста.

Згідно розрахунків можна зробити висновок,що в кожній частині повинно бути по два або три основних автомобілі і в двох частинах повинні знаходитись спеціальні автомобілі. Інші (додаткові) типи спеціальних автомобілів визначаються територіальними органами управління,виходячи із місцевих умов.

ДПРЧ-1	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(43І3120)63Б.01; АЦ-40(131)137А АД-30(131)506В; АПД-2(3741)253; АГДЗС-90(4314)251; ПНС-110(255Б.1)259 АКГ-2/5-110(260)2б2
ДПРЧ-2	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(375)Ц1А; АГДЗС-90(4314)251 АКГ-2/5-110(260)2б2 АД-30(131)506В АСО-12(66)-90А
ДПРЧ-3	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(131)137А; АПД-2(3741)253; АД-30(131)506В;
ДПРЧ-4	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(130)63Б; АД-30(131)506В; АПД-2(3741)253; АЦ-25(3309)231
ДПРЧ-5	АПД-2(3741)253; АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(53211)240.01 АЦ-40(131)137А; АЦ-25(3309)231;
ДПРЧ-6	АНР-40(130)63Б; АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(53211)240.01; АПД-2(3741)253
ДПРЧ-7	АЦ-40(130)63Б; АНР-40(130)63Б АЦ-40(53211)240.01 АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(131)137А;
ДПРЧ-8	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(130)63Б; АНР-40(130)63Б АПД-2(3741)253; АЦ-40(131)137А.

Придніпровський район

р. Дніпро

		ДПРЧ-5 
	ДПРЧ-4
			ДПРЧ-7
	ДПРЧ-6		ДПРЧ-8
	Придніпровський		Соснівський
	район		район
			ДПРЧ-3
	ДПРЧ-1		ДПРЧ-2 

р. Дніпро

Висновок

Загалом можна сказати, що переговори багатофункціональні та можуть одночасно реалізовувати декілька функцій, але щоб переговори були ефективними, функція досягнення сумісного рішення повинна бути пріоритетною. У процесі переговорів:

- виникають безпосередні взаємовідносини між сторонами;

- сторони конфлікту мають можливість максимально контролювати різні аспекти своїх взаємовідносин, також самостійно встановлювати часові рамки та границі переговорів, впливати на процес переговорів, та визначати рамки погодження;

- переговори дозволяють сторонам конфлікту розробити таке узгодження, яке б задовольнило кожну із сторін та дозволило б уникнути довгострокового судового розглядання, яке може закінчитися програванням однієї із сторін;

- прийняте рішення, у випадку досягнення згоди, нерідко має неофіційний характер;

- специфіка взаємовідносин сторін конфлікту на переговорах дозволяє зберегти конфіденційність.

Важливою особливістю переговорів є те, що їх учасники взаємозалежні. І тому, докладаючи деякі зусилля, сторони прагнуть вирішити протиріччя, які виникли між ними. І ці зусилля направлені на сумісний пошук вирішення проблеми. Таким чином, переговори представляють собою процес взаємовідносин з ціллю досягнення погодженого та задовольняючого сторін рішення.

Основним оперативним завданням особового складу пожежно-рятувальних підроздылыв ОРСЦЗ є рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежного підрозділу та надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Основною складовою частиною успішного виконання бойових завдань є високий рівень підготовки особового складу пожежно- рятувальних підрозділів, що досягається завдяки досвіду гасіння пожеж, проведенню у підрозділах відповідної підготовки та виховної роботи. В процесі розрахунку курсової роботи було з′ ясовано що в місті Черкаси знаходиться 8 пожежних частин,в яких, в загальній кількості знаходиться 42 аожежних автомобілі.

Для покращення виконання оперативних завдань потрібно:

• замінити та укомплектувати в повному обсязі пожежні автомобілі;

• замінити техніку,що пристосована для цілей пожежогасіння;

• замінити засоби зв’язку та освітлення на більш сучасні;

• зняти з озброєння старе пожежно- технічне обладнання ,замінити його на сучасне;

• укомплектувати частини в повному обсязі аварійно- рятувальною технікою та обладнанням;

• збільшити забезпечення вогнегасними речовинами (водою, піною, газами, порошком тощо);

• збільшити надійність систем та обладнання протипожежного захисту.