26.4. Очні терапевтичні системи

Відомо, що об'єм слізної рідини в нормальних умо­вах складає 0,0007см³. У той момент, коли цей об'єм перевищує 0,03см³, сльоза з ока витікає. При введенні в око крапель з ЛР видно, що об'єм 1краплі дорівнює 0,05см³. Це означає, що 80 %ЛР виводиться відразу ж, тобто втрачається, а те, що залиши­лось, виділяється в наступні 7—10хв. Таким чином, к. к. д. оч­них крапель низький. Цю ваду усувають очні терапевтичні систе­ми (OTC), які поміщають під повіку.

OTC — найсучасніше технологічне досягнення в створенні лі­ків подовженої дії, що застосовуються при лікуванні різних за­хворювань очей.

Дані наукових джерел свідчать, що для виготовлення очних плівок (ОЧП) як біорозчинні полімери використовуються такі плівкоутворювальні речовини:

• природні речовини тваринного та рослинного походження (желатин, колаген, хітин, пектин, трагакант, агар-агар, камеді та ін.);

• крохмалевмісні похідні (ацетилкрохмаль, оксіетилкрохмаль, оксипропілкрохмаль);

• похідні целюлози (МЦ, NaKM4,оксіетил- і оксипропілме-тилцелюлоза);

• похідні акрилової кислоти, полівінілові похідні, полімери оксіетилену та його похідні.

Вивільнення ЛР відбувається відповідно до кінетики рівнян­ня нульового порядку і діє за принципом дифузії.

Великі зусилля прикладаються для створення систем з конт­рольованим вивільненням ЛР для застосування в офтальмології. Прикладом такої системи є TTC «Ocusert» фірми «Alza» (США), що містить пілокарпін (рис. 26.3) і має такі переваги:

• точність дозування, що міняється в часі ±20 %;

• виключення спроможності потрапляння в очі ДР, які зазвичай входять до складу оч­них крапель;

• стабільність pH слізної рідини;

• забезпечення тривалої дії в часі;

• зниження числа введень до одного разу на тиждень, замість проваджених раніше чо­тириразових інсталяцій;

— зниження витрати речовин. Вивільнення ЛР в цій системі проходить

через мембрану, яка регулює швидкість процесу в залежності від своєї поверхні й товщини. Носій пілокарпіну —овальна пластинка з кис­лоти альгінової, а мембраною служить кополі-мер етилену і вінілацетату. Енергію для процесу вивільнення ЛР дає різниця між тиском у ре­зервуарі і в слізній рідині.

Але ця система значно дорожча від тради­ційних ліків (мазей, крапель), і при її введенні спостерігається деякий дискомфорт.

Швидкість вивільнення пілокарпіну складає P20 = 20мкг/год, P40 = 40мкг/год. Сталий рівень вивільнення спостерігається 7днів. Дію OTCможна порівняти з 2%-вим розчином пілокарпі­ну в око, який уводиться 4рази на день, що складає 28мг, а при лікуванні ОТС-3 — 66мг.

Мембранні ТС знайшли застосування і в стоматологічній прак­тиці у вигляді так званих стоматологічних дисків. У таких систе­мах оболонкою служить кополімер оксіетилметакрилату і метил­метакрилату в співвідношенні 30 : 70або 50 : 50.Система вивільняє натрію фторид по 0,021мг на день протягом 30—180днів.

26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи

До цієї групи належать внутрішньоматкові, ректаль­ні та інші види внутрішньопорожнинних терапевтичних систем (BTC).Так, наприклад, внутрішньоматкові ТС —система «Проге-стосерт», що має Т-подібну форму і містить 38мг прогестерону у вигляді суспензії на силіконовому маслі з додаванням барію суль­фату для поліпшення його радіолокалізації.

Ця терапевтична система —удосконалений протизаплідний засіб —являє собою горизонтальне плече і дві тонкі нитки, які сприяють утриманню її в матці (рис. 26.4).

700

701

Резервуар з ЛР поміщається у вертикаль­не плече. Вивільняючись, прогестерон в ре­зультаті дифузії проходить через оболонку кополімеру (яка і контролює швидкість його вивільнення), а потім потрапляє в порожни­ну організму. У цьому випадку ТС дозує про­гестерон у кількості 65мкг/доба.

Ефективність — 98 %.Це означає, що тільки 2жінки зі 100протягом року можуть завагітніти.

Одним із найпопулярніших в медицині бережливих способів уведення лікарських за­собів вважається ректальний. За кордоном серед дитячих лікарських форм супозиторії займають друге місце і складають 16,6 %за­стосувань в педіатрії. Ця лікарська форма по­ширена також в геріатрії. Це пов'язано з по­рушеннями ШКТ за віком, погіршенням процесу всмоктування, звуженням просвітів кровоносних судин.

Специфіка лікарської терапії проктологічних захворювань полягає в тому, що через анатомічні особливості обмежений під­хід лікарських засобів до осередка ураження. Цього можна запо­бігти, якщо використовувати стабільні пінні аерозолі як найбільш перспективні для застосування в проктології.

Ученими НФаУ і ДНЦЛЗ розроблені склад і технологія бага­тьох комбінованих пінних препаратів: цимізоль, олазоль з ацемі-ном, ектерицидом тощо.

Таким чином, інтерес до ректального шляху введення постій­но зростає.

26.6. ІМПЛАНТАЦІЙНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ (СИЛІКОНОВІ СИСТЕМИ)

Ці системи застосовуються у вигляді капсул, кульок, олівців і сприяють високій фізичній, хімічній та біологічній ста­більності. Силікони залежно від виду основи виконують роль ре­зервуару для лікарських речовин.

Швидкість вивільнення дорівнює швидкості дифузії, яка за­лежить від концентрації лікарських речовин в силіконі, їх роз­чинності в ньому і від товщини поверхні силікону, що утворює систему.

Виготовляють імплантаційні терапевтичні системи з трийод-тирозином, дигітоксином, атропіном та стероїдами.

26.7. ІНФУЗІЙНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ

Інфузійні терапевтичні системи (ITC)з огляду на бу­дову та місце застосування дуже різноманітні. Як джерела енергії в них використовують явища дифузії, енергію механічну чи елек­тричну. Вони можуть знаходитися в організмі (вживлятися під шкіру) і розміщуватися назовні в ділянці передпліччя або обводу грудної клітки. Як приклад слід назвати інфузійний осмотичний насос (рис. 26.5).Його маса 0,65г, об'єм 0,6мм³. Він має таку будову.

Резервуар, що містить розчин осмотично активної субстанції, виготовлений із вуглеводного еластоміру і вкритий ззовні осмо­тичною субстанцією (натрію або калію хлоридом). Поверхнева обо­лонка сприяє проникненню води. Проникаючи всередину, вода розчиняє осмотично активну субстанцію, при цьому підвищуєть­ся тиск еластоміра, він деформується, і розчин лікарської речови­ни через капіляр виштовхується назовні. Довжина капіляра — 2 см, внутрішній діаметр його — 0,03 см. Капіляр — регулятор дозування. Швидкість дозування стала (0,17мкг/год) і залежить від розчинності речовин у рідині. Осмотичні міні-насоси призна­чені для імплантації, що дуже важливо при визначенні ефектив­ності та токсичності ліків.

Також для імплантації можна використовувати системи у ви­гляді кола діаметром 8,6мм і висотою 2,4 см. Ці системи більш об'ємні і працюють за допомогою механічної енергії (рис. 26.6).

3

У корпусі системи, яка виготовлена з титану, знаходиться елас­тичний резервуар з лікарською речовиною і газом (наприклад фторпентаном). Газ забезпечує сталий тиск на резервуар, посту-

702

703

пово видавлюючи розчин лікарської речовини через фільтр-капі-ляр. Швидкість інфузії можна регулювати за допомогою зміни: довжини капіляра, в'язкості розчину (додаванням декстрину) і застосуванням пропеленту, що забезпечує певний тиск.

Ця система багаторазового використання. Застосовують її в основному для введення інсуліну і гепарину.