- •1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- •1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- •1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- •1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- •2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- •2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- •2.3. Терміни I визначення
- •2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.6. Основні положення gmp
- •3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- •3.3. Типи розчинення
- •3.4. Теорія гідратації
- •3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- •3.6. Характеристика розчинників
- •3.7. Водні розчини
- •3.8. Спиртові розчини
- •3.9. Гліцеринові розчини
- •3.10. Олійні (масляні) розчини
- •4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- •4.1.1. Смакові сиропи
- •5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- •5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- •5.4. Основні чинники впливу
- •5.6.2. Стандартизація
- •5.9. Екстракти-концентрати
- •6.1. Методи одержання ефірних масел
- •6.2. Визначення якості ефірних масел
- •7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- •8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- •8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- •8.5. Гель-фільтрація
- •8.6. Гідрофобна хроматографія
- •8.9. Кристалізація
- •8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- •8.11. Одноступінчаста екстракція
- •9.1. Глибинне суспензійне культивування
- •9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- •10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- •10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- •10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- •10.4. Біостимулятори тваринного походження
- •10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- •10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- •10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- •10.9. Згущені соки
- •10.10. Сухі соки
- •10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- •11.1. Препарати підшлункової залози
- •11.3. Препарати гіпофіза
- •12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- •12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- •12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- •13.1. Класифікація зборів
- •13.2. Приготування зборів
- •13.3. Окрема технологія зборів
- •13.4. Порошки (pulveres)
- •13.5. Технологія порошків
- •13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- •14.2. Характеристика таблеток
- •14.3. Класифікація таблеток
- •14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- •14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- •14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- •14.7. Типи таблеткових машин
- •14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- •14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- •14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- •14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- •15.1. Будова мікрокапсул
- •15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- •15.4. Стандартизація мікрокапсул
- •15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- •16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- •16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- •16.3. Виробництво желатинових капсул
- •16.4. М'які желатинові капсули
- •16.5. Тверді желатинові капсули
- •16.7. Контроль якості
- •16.8. Ректальні желатинові капсули
- •16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- •17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- •17.2. Оцінка ефективності перемішування
- •18.1. Загальні відомості
- •18.2. Сучасні вимоги до мазей
- •18.3. Вимоги до мазевих основ
- •18.4. Класифікація мазевих основ
- •18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- •18.8. Зберігання
- •19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- •19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- •19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- •19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- •19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- •19.5. Вимоги до вихідних речовин
- •19.7. Розчинники для стерильних
- •I асептично виготовлених лікарських
- •19.11. Виробництво за асептичних умов
- •19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- •19.14. Маркування I пакування
- •20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- •20.2. Очні краплі
- •20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- •20.6. Очні вставки
- •20.7. Очні спреї
- •20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- •20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- •21.1. Визначення. Загальні властивості
- •21.3. Способи одержання супозиторіїв
- •21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- •22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- •22.2. Гірчичники
- •23.1. Історія створення. Переваги I вади
- •23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- •23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- •23.8. Стандартизація та умови
- •23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- •24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- •25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- •26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- •26.2. Пероральні терапевтичні системи
- •26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- •26.4. Очні терапевтичні системи
- •26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- •26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- •26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- •Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- •Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- •Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- •Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- •Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- •Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- •Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- •Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- •Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- •Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- •Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- •Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- •Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- •Глава 24. Лікарські форми для дітей
- •Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- •Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691
17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
Приготування суспензій та емульсій у заводських умовах здійснюється такими способами: змішуванням, розмелюванням у рідкому середовищі, подрібненням за допомогою ультразвуку.
Вибір способу приготування цих лікарських форм залежить від очікуваного ступеня дисперсності лікарських і допоміжних речовин, що туди входять. Мікрокристалічні суспензії можна одержати конденсаційним способом або спрямованою кристалізацією при змішуванні розчинів у певних температурних умовах і значеннях pH та ін.
Змішування фаз. Простим змішуванням фаз можна отримати лише емульсії, які легко утворюються. Вони, як правило, грубо- і полідисперсні і для підвищення стійкості потребують додаткової гомогенізації.
3 цією метою використовують різні мішалки загального типу — якірні, планетарні, пропелерні та інші, будова і принцип роботи яких вже розглядалися в цьому виданні.
Крім мішалок загального типу, в деяких випадках застосовуються різні конструкції спеціальних мішалок, наприклад дискові, барабанні.
Дискові мішалки являють собою конструкцію з двох дисків, укріплених на невеликій відстані один від одного на вертикальному валі і які обертаються з великою швидкістю в напрямних
412
413
Барабанна мішалка (рис. 17.2)являє собою барабан, подібний до колеса білки. Такі мішалки створюють інтенсивне перемішування рідин за умови дотримання таких співвідношень —діаметра барабана до діаметра посудини від 1 : 4до 1 : 6,діаметра барабана до висоти — 2 : 3.Для приготування емульсій і суспензій висоту заповнення посудини приймають удесятеро більшою за діаметр барабана.
Слід підкреслити, що ці мішалки використовуються для приготування емульсій і суспензій з твердими частинками, що мають велику питому масу. Барабанний змішувач є апаратом періодичної дії. Він простий за будовою, але процес змішування вимагає тривалого часу, що і є вадою цього пристрою.
( Вібраційні мішалки мають
вал із закріпленими на ньому одним або декількома перфорованими дисками (рис. 17.3).Диски виконують зворотно-поступальний рух, завдяки чому досягається інтенсивне перемішування вмісту апарата. Мішалки цього типу споживають небагато енер-
гії, тому їх використовують для перемішування рідких сумішей і суспензій переважно в апаратах, що працюють під тиском. При використанні вібраційних мішалок час, необхідний для розчинення, гомогенізації і диспергування, значно скорочується, поверхня рідини залишається спокійною, воронки не утворюються. Вібраційнімі-шалки виготовляють діаметром до 300 мм і використовують в апаратах об'ємом не більше 3 м3.
Тонкодисперсні емульсії одержують за допомогою турбінних установок. У турбінному розпилювачі (мал. 17.4)дисперсна фаза надходить по трубі 2 знизу, а дисперсійне середовище 3 -зверху. При обертанні турбіни 1 обидві фази перемішуються з великою швидкістю, вилітають, розпилюючись, через сопла 4 і утворюють емульсію.
Розмелювання в рідкому середовищі. Для приготування суспензій і емульсій, що містять тверді речовини, застосовують po-торно-пульсаційні апарати ^РПА) і колоїдні млини різних конструкцій.
При одержанні дисперсних систем РПА можуть бути занурені в реактор із середовищем, що обробляється, або поза реактором.
Гомогенізація в РПА досягається інтенсивною механічною дією на частинки дисперсної фази, яка спричиняє турбулізацію і пульсацію суміші. Існують удосконалені конструкції РПА з окремою подачею компонентів середовища, що обробляється, по спеціальних каналах статора, із лопатями і диспергувальними тілами (кулі, кільця тощо) на роторі або статорі, із роликовими підшипниками в обоймах, із рифленими поверхнями робочих частин і зазорами різного виду між ними. Чим менший зазор між обертовими і нерухомими циліндрами, тим вищий одержуваний ступінь дисперсності.
У РПА таких конструкцій набагато підвищується ефективність диспергування.
Зі збільшенням вмісту твердої фази в суспензіях підвищується ефективність диспергування в РПА, оскільки має місце додаткове інтенсивне механічне тертя частинок дисперсного середовища. Потім отримана концентрована суспензія змішується з іншою частиною дисперсійного середовища.
За допомогою РПА можна поєднувати операції диспергування та емульгування, що забезпечує одержання багатофазних гетерогенних систем, таких як емульсійно-суспензійні лініменти стрептоциду, синтоміцину тощо.
414
415
У сучасних колоїдних млинах розмелювання відбувається в рідкому середовищі за допомогою удару і розтирання. Найчастіше в промисловості використовують бильні і віброкавітаційні млини.
Для гомогенізації емульсій застосовують також спеціальні апарати-гомогенізатори, які мають різну будову. Так, грубодис-персна емульсія під дією високого тиску може продавлюватися через вузькі канали і щілини гомогенізатора, або під дією відцентрової сили, що виникає при обертанні диска, який знаходиться в гомогенізаторі іншого типу, проходити через його щілини, розпилюючись до стану туману.