Тема 2.3 Становлення професійних організацій. Міжнародні професійні об’єднання бухгалтерів Питання до вивчення теми

1. Професійні об’єднання бухгалтерів.

1.1. Створення академічних організацій.

1.2. Національні та міжнародні з’їзди і конгреси бухгалтерів.

2. Становлення професійних організацій в окремих країнах.

3. Міжнародні професійні об’єднання бухгалтерів.

Питання для самостійного опрацювання

1. Стандарти ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

2. Система сертифікації бухгалтерів в Україні.

3. Професійна етика бухгалтера.

1. Професійні об’єднання бухгалтерів

Для підвищення престижу і авторитету своєї професії люди ще з давніх-давен створювали об’єднання, метою яких був обмін досвідом, навчання майбутніх спеціалістів, захист “своєї справи” від авантюристів, а також реалізація своїх прав і покращання матеріальних умов праці.

Професія бухгалтера виникла в Единбурзі у 1853 році з утворенням Society of Accountants in Edinburg (Спілки бухгалтерів), зареєстрованої в жовтні 1854 р. Незабаром аналогічна організація з’явилась в Глазго – The Institute of Accountants and Actuaries in Glasgow (Інститут бухгалтерів і актуаріїв в Глазго), зареєстрований в березні 1855 р.

Перше професійне об’єднання – Collegio dei Raxonati – було створене в 1581 році у Венеції. В тому ж столітті міланськими рахівниками було створене товариство, метою діяльності якого стало встановлення єдиного тарифу заробітної плати для осіб облікової професії.

1. Створення академічних організацій

ХІХ ст. характеризується важливою ознакою: протягом цього періоду рахівництво набуло завершеної наукової розробки, яка стала результатом праць окремих авторів і колективної праці тих чи інших організацій, що займались вирішенням теоретичних та практичних проблем рахівництва.

Наукові організації, які займались теорією і практикою обліку, вперше виникли в Італії.

У Франції академічні організації з’явились пізніше з виникненням Академічного товариства Рахівництва в Парижі в 1881 р.

Робота наукових товариств була досить плідною. Академічні товариства, зокрема італійські, були тими науковими центрами, де відшліфовувались окремі ідеї теорії і практики рахівництва, набували завершеної форми і кінцевого виразу окремі вчення теоретичного рахівництва.

2. Національні та міжнародні з’їзди і конгреси бухгалтерів

Академії обліковців були закритими організаціями, тому були доступні тільки для їх членів. Не зважаючи на те, що кожна Академія по можливості співпрацювала з іншими, розвиток облікової думки вимагав більш широкого обміну думками, дискусій між працівниками обліку, теоретиками і практиками. Це викликало необхідність проведення періодичних з’їздів і конгресів бухгалтерів.

Перший такий конгрес був скликаний у 1879 р. в Римі. Після цього подібні конгреси були організовані в багатьох містах Італії і Франції.

Роль і значення конгресів зросли настільки, що вони стали методом і засобом розробки рахівництва в міжнародному масштабі, тоді як Академії були переважно національними органами з розробки теоретичних і практичних питань рахівництва.

Поряд із заснуванням Академій, організацією національних і міжнародних конгресів вчених-бухгалтерів не припинялась робота і окремих авторів з питань рахівництва. За таких умов науковці мали можливість представити результати своїх досліджень на розсуд вчених всього світу.