Тема 6. Позиціювання бренду та управління його активами

Методичні вказівки до вивчення теми

Ефективне позиціонування брендів підсилює конкурентні позиції фірми на ринку, дозволяє раціонально використовувати існуючі корпоративні ресурси. Вдалі рішення у сфері позиціонування здатні компенсувати недоліки виробництва або понизити виробничі витрати і рівномірно розподілити їх між всіма функціональними підрозділами фірми, що беруть участь в створенні марочного капіталу.

Позиціонування є найважливішим компонентом брендингу і припускає створення чіткої позиції бренду, його образу і цінності щодо конкуруючих брендів на ринку, а також щодо інших брендів в корпоративному портфелі.

Позиціонування бренду визначає своєрідну нішу в ієрархії цінностей споживачів, яка закріплюється позиціонуючим затвердженням — - формулою бренду, що виражає його унікальну суть.

Позиціонування припускає обгрунтування позицій бренду по кожній з трьох складових: товар, ціна, імідж. Таким чином позиція бренду визначається перетином трьох полів — - цінової категорії (нижній ціновий діапазон, середній або преміум-категорія), характеристик товару (фізичних і функціональних) та іміджу, який формується маркетинговим оточенням бренду на ринку.

Розробка ефективного позиціонування бренду представляє складний, трудомісткий процес, що вимагає економічної і маркетингової обгрунтованості, обліку позиції компаній, що конкурують на ринку, і їх брендів. Виявити найбільш переважну позицію для бренду допомагає карта позиціонування, що відображає позиції фірм-конкурентів за основними для споживачів характеристиками.

Споживачі оцінюють бренди за рядом параметрів, відповідно до яких формуються позиціонуючі шкали. Як правило, кожен вид продукції володіє особливим набором таких параметрів. Наприклад, більшість масових брендів оцінюються споживачами за ціною і якістю, преміум-бренди — за престижністю, статусом і оригінальністю. Зокрема, позиції автомобільних брендів фіксуються споживачами за показниками ціни, дизайну, комфорту, надійності, безпеки, сервісних можливостей.

Для банківського сектора критеріями, що визначають споживчі переваги, є: функціональність, компетентність, гнучкість і відвертість. Якщо дані параметри відобразити на карті, то можна виявити зони з високою конкуренцією і вільні від конкуренції зони, а також зони, в яких бренди не представлені зовсім.

На шкалі відкладаються екстремуми — протилежні значення, відповідно до яких формується позиція. Так, показник «солідності і надійності» на ринку банківських послуг протиставляється «гнучкому індивідуальному підходу до клієнта», а «доброзичливості і відвертості» — «функціональність і професіоналізм». В результаті аналізу позицій конкурентів, відображених на карті, визначається оптимальне поле для позиціонування бренду.

Розробка позиціонування носить стратегічний характер, тому всі позиціонуючі документи затверджуються вищим керівництвом компанії і використовуються як корпоративні інструкції в оперативній роботі бренд-менеджерів на локальних ринках.

Корпоративні інструкції по позиціонуванню містять короткий опис бренду за ключовими напрямками, включаючи:

• соціально-демографічна і психографічна профілізація цільової аудиторії;

• цінову стратегію бренду на ринку;

• характеристики індивідуальності і переваги бренду;

• опис стратегічної ролі бренду в корпоративному портфелі;

• перелік основних брендів-конкурентів на ринку.

Зумовлювані особливостями конкретних ринків (менталь-ностью цільової аудиторії, рівнем цін, діями конкурентів), окремі формули позиціонування, що становлять, можуть мінятися. Суть бренду при цьому залишається незмінною.

Стратегії позиціонування. У світовій практиці позиціонування найчастіше використовується багаторівнева позиціонуюча модель, яка поетапно пов'язує між собою чотири основні чинники, що формують споживче сприйняття бренду:

• потреба в категорії;

• образ бренду (імідж бренду);

• портрет користувача;

• вигоди/переваги бренду.

Різні комбінації цих чинників з урахуванням їх пріоритетності формують різні стратегії і види позиціонування: центрове позиціонування, диференційоване позиціонування і позиціонування в суміжній товарній групі.

Стратегія центрового позиціонування припускає наділення бренду всіма характеристиками як кращого в категорії.

Стратегія диференційованого позиціонування передбачає формування позиції бренду щодо другої по важливості характеристики бренду, яка не використовується в позиціонуванні бренду-лідера. Така стратегія представляється зручнішою і тому частіше використовується. Перш за все це пов'язано з тим, що фокусування на унікальній характеристиці і утримання позиції лідера в категорії, з одного боку, достатньо дорого і вимагає великих маркетингових витрат, а з іншої — не гарантує бренд від посягань конкурентів і захоплення лідируючої позиції іншим брендом. Відповідно, раціональнішим підходом є ранжирування переваг бренду по пріоритетності і його позиціонування щодо другої, третьої і так далі по значущості вигоди.

Позиціонування в суміжній товарній групі припускає наділення бренду властивостями продукту іншої категорії, до якої він насправді не відноситься. Таким позиціонуючими властивостями наділене драже М&М, яке за стандартом якості не повинне танути в руках, оскільки покрито твердою глазурованою оболонкою, відноситься до класу молочного шоколаду, продукти якого характеризуються ніжною консистенцією і тому завжди м'які при підвищенні температури. Таким чином, драже отримує перевагу в іншій товарній категорії.

Якщо бренд займає центрову позицію в категорії, то його переваги очевидні і легко впізнанні споживачами. Проте більшість брендів позиціонуються диференційовано щодо якої-небудь характеристики— фізичної, функціональної або уявної переваги.

Стратегія диференційованого позиціонування є найбільш зручною формою представлення переваг, оскільки може орієнтувати бренд на різні цільові сегменти, з різним сприйняттям цінності. Відповідно, якщо унікальність центрового бренду поміщена в самій центральній позиції, то унікальність його диференційованої переваги фокусується на наявності додаткових відмітних характеристик продукту і пропонованої вигоди.

Фокусування позиції на характеристиці продукту частіше використовується, якщо цільова аудиторія представлена фахівцями, або іншими досвідченими в даній сфері споживачами (стоматологами, інженерами), або якщо продукт невідчутний (банківські послуги): чим менш відчутний продукт, тим більше фізичних і функціональних характеристик необхідно заявити в його позиціонуванні, щоб сформувати споживчі переваги.

Фокусування на вигоді доцільно використовувати, якщо бренд пропонує явну вигоду, яку конкуренти навряд чи зможуть скопіювати. У зв'язку з тим що диференційовані характеристики продукту не завжди переходять в диференційовані вигоди бренду, в комунікаційній стратегії брендів доцільно акцентувати увагу на суб'єктивних цінностях для споживачів.

Диференціацію за емоційними асоціаціями доцільно застосовувати, якщо конкуруючі бренди однієї товарної групи пропонують однакові переваги і володіють схожою ідентичністю. Прикладом такого диференційованого позиціонування за емоційними асоціаціями є рекламна кампанія

Стратегії центрового, диференційованого і позиціонування в суміжній групі можуть розрізнятися по видах:

• щодо споживача;

• щодо продукту;

• щодо потреби.

Принципи позиціонування. У сучасній практиці позиціонування застосовуються різні види, стратегії, способи і методи. Проте, як показує досвід розвитку провідних світових брендів, розробку ефективної позиції обумовлюють наступні принципи позиціонування.

1. Необхідність і пріоритетність позиціонування в стртегичному розвитку бренду складають основу конкурентоздатності бренду і розвивають марочний капітал.

2. Унікальна позиція забезпечує чітку миттєву впізнаваємість бренду серед конкурентів. Пропозиція на ринку вже існуючих цінностей і копіювання переваг інших брендів не розвивають бренд і не повертають вкладених інвестицій. Так, використання одноманітних аргументів в позиціонуючих заявах прирікає на ринкове фіаско багато тютюнових брендів, які, за рідкісним виключенням, використовують тільки два твердження — «не перевершену якість» і «чудовий смак». Така аргументація залишає великий простір для розвитку конкуруючих брендів.

3. Відповідність явним і прихованим потребам і потребам цільових споживачів закладає основу для розвитку бренду.

4. Аргументація в позиціонуванні сприяє конкретизації позиції брендів і формує міцні асоціації бренду як лідера в категорії. Використання підтверджуючих позицію аргументів знижує ризик споживчого розчарування. Порушення ж цього принципу провокує розвиток у споживачів своєрідного «синдрому невиправданих очікувань».

5. Незмінність позиції повинна дотримуватися у всіх маркетингових і рекламних заходах компанії і її парнерів, що проводяться на ринку.

6. Спадкоємність в перепозиціонуванні зберігає лояльність споживачів.

Позиціонування є елементом брендинга, що розвивається в часі, тому відображає ті аспекти в його розвитку, які в даний момент найкращим чином відповідають споживчим очікуванням, особливостям ринку і враховують дії конкурентів. Поява відмінностей в сприйнятті індивідуальності бренду споживачами вимагає коректування його іміджу — перепозиціонування бренду.

Необхідність в перепозиціонуванні виникає у разі зміни переваг і особливостей сприйняття в цільовій аудиторії в результаті:

• появи на ринку нових брендів в товарній категорії;

• посилення позицій брендів, що діють на ринку;

• зміни ринкових умов, включаючи політичні і соціально-економічні чинники маркетингового середовища.

Перепозиціонування бренду завжди здійснюється на принципах спадкоємності — максимальному збереженні значущих для споживачів атрибутів, переваг і цінностей бренду. В деяких випадках перепозиціонування бренду вимагає, навпаки, відмови від окремих характеристик бренду, що знижують його емоційну дію на споживачів або перенавантажують емоційну насиченість індивідуальності. Таким чином реалізується «принцип баласту» — «позбутися основного, щоб зберегти найцінніше».

В більшості випадків оновлення позиції бренду пов'язане із зміною його індивідуальності і створенням нової суті всередині старої форми, що є самостійним напрямом в розвитку бренду — ребрендинг. Частіше всього ребрендинг обумовлений бажанням виробника продовжити життєвий цикл бренду, в розвитку якого намітилися позитивні тенденції — застарівання або занепад.

Застарівання бренду пов'язане з виснаженням його економічного потенціалу в результаті морального застарівання продукту, відсталості фірми в інноваційній діяльності, а також змін ринкових умов і чинників, що формують споживчі переваги (вплив моди, особливості культурного середовища, ментальність аудиторії).

Занепад бренду притягує серйозніші негативні наслідки для його розвитку, оскільки обумовлена як правило, істотними порушеннями принципів бренд-менеджменту, зокрема, погіршенням виробничих показників якості, безграмотною маркетинговою стратегією, а також згасанням категорії (наприклад, друкарські машинки). Грамотне використання маркетингових інструментів здатне відродити потенціал бренду.

Омолоджування бренду, або відновлення потенціалу, здійснюється засобами маркетингу, зокрема:

• застосуванням нових матеріалів і технологій у виробництві продукту;

• модифікацією продукту з урахуванням нових споживчих переваг;

• оновленням іміджу бренду (зміна імені, логотипу, упаковки, фасовки);

• переходом в нові цінові сегменти;

• переходом в нові споживчі сегменти;

• зміною способів розповсюдження;

• зміною способів використання;

• участю в сумісних проектах брендів-партнерів (ко-брендинг).

Необхідно відзначити, що відновлення позицій зазвичай зв'язане з меншими витратами, оскільки зберігаються популярність і лояльність до бренду, використовується налагоджена система збуту. В результаті відновлення позицій брендів фірми часто отримують істотні переваги перед конкурентами, особливо на ринках розвинених країн, де існує розвинена культура споживання марочних товарів.

Створенням бренду є складний багатонаправлений процес, інтегруючий роботу різних фахівців фірми і її партнерів в єдиному проекті, успіх якого визначається здатністю керівника правильно сформувати команду фахівців, консолідувати і цілеспрямовано використовувати управлінські, інтелектуальні і творчі ресурси. Загальна послідовність заходів брендингу включає три стадії: підготовчу (дослідження ринку, аналітичні роботи, обгрунтування дій), проектну (розробку імені, реєстрацію товарного знаку, проектування рекламної кампанії) і реалізацію проекту (впровадження бренду на ринок).

Створення брендів зв'язане з постійною дослідницькою діяльністю. Вона направлена на виявлення прихованих бажань, а також явних споживчих потреб і очікувань, відповідно до яких розробляються елементи бренду — суть бренду, його індивідуальність, цінності, переваги і атрибути.

Бренди створюються в результаті спільних зусиль виробників — власників брендів, їх партнерів і споживачів. При цьому брендинг характеризується різним ступенем залученості учасників цієї системи в єдиний процес: якщо споживачі завершують формування іміджу бренду, то участь виробника і партнерів фірми в створенні цінності заснована на глибокому ретельному вивченні ринкових тенденцій, виявленні характеристик ринкового попиту, а також специфічних потреб і переваг споживачів.

Сучасні компанії практикують різні підходи до розробки брендів. Вибір конкретних механізмів, засобів і методів завжди обумовлений поставленими цілями і особливостями ринкового середовища. Проте систематизація практичного досвіду фірм в створенні брендів дозволяє виділити базові напрями в розробці брендової індивідуальності.

Загальну послідовність заходів, здійснюваних в процесі брендингу, можна представити трьома стадіями:

• підготовча стадія (дослідження ринку, аналітичні роботи, обгрунтування дій);

• проектна стадія (розробка імені бренду, реєстрація товарного знаку, проектування рекламної кампанії);

• реалізація проекту (впровадження бренду на ринок і його розвиток).

У табл. 6.1 представлена поетапна змістовна характеристика стратегічних і оперативних заходів брендингу.

Таблиця 6.1

Стадій і етапи брендинга

Етап	Вид діяльності	Зміст діяльності
1	2	3
I. ПІДГОТОВЧА СТАДІЯ БРЕНДИНГУ
1	Аналітичні роботи	Аналіз ринкової ситуації: кон'юнктурний; конкурентний; сегментація; медіадослідження; маркетинговий –анализ. Висновки за наслідками досліджень Формулювання бізнес-цілей фірми
2	Обгрунтування дій	Формулювання комунікаційних цілей фірми Розробка концепції і стратегії комунікаційної політики фірми Підготовка обгрунтування для створення і розвитку бренду: вибір цінового сегменту; вибір цільового сегменту (профілізація цільової аудиторії); визначення стратегічної ролі бренду в корпоративному портфелі

Продовження табл.6.1

ІІ. Стадія ПРОЕКТУВАННЯ БРЕНДУ
3		Створення бренду		Створення індивідуальності бренду Ранжирування переваг бренду Розробка формули позиціонування Вибір імені бренду Розробка і тестування товарного знаку Реєстрація товарного знаку та інших елементів
4		Креативні роботи		Створення іміджу бренду Розробка концепції дизайну і комунікативних атрибутів бренду Вироблення творчих рішень відносно бренду Розробка рекламної продукції Тестування і реєстрація принципових творчих рішень
5	Проектування рекламних кампаній			Розробка цілей рекламної кампанії Розробка концепції рекламної кампанії Розробка стратегії рекламної кампанії Формування бюджету рекламної кампанії Розробка плану рекламної кампанії (медіа-планування) Оцінка ефективності рекламної кампанії
III. СТАДІІ РЕАЛІЗАЦІЇ БРЕНДИНГУ
6	Впровадження бренду на ринок		Реалізація рекламних кампаній (інших комунікаційних заходів) Бренд-трекінг Коректування стратегії і тактики брендингу (ребрендинг)
7	Розвиток бренду		Аудит бренду (зовнішній, внутрішній, кількісний, якісний) Стратегічне розширення і поглиблення бренду Посилення корпоративної ідентифікації Розробка і реалізація програм формування лояльності Сумісний брендинг Франчайзінг Кіномерчендайзинг і ін.

Питання, пов'язані із створенням і розвитком брендів, знаходяться в центрі уваги керівників вищої управлінської ланки компанії. До їх компетенції відноситься розробка стандартних форм бренд-планів. Корпоративні плани розвитку брендів, що розробляються в стратегічних комітетах компаній, служать керівництвом для бренд-менеджерів при підготовці і проведенні оперативних заходів брендингу на локальних ринках.

Послідовність і зміст робіт, передбачених бренд-планом, визначаються стратегічними і оперативними цілями брендингу, особливостями бренду і споживчої аудиторії. Чинники макро- і мікросередовища маркетингу здійснюють істотний вплив на розвиток заходів брендингу, які розрізняються залежно від етапу життєвого циклу бренду.

СТРУКТУРА БРЕНД-ПЛАНУ

1. Ситуаціоний аналіз:

1. Короткий огляд діяльності за попередній рік;

2. Основні результати:

1. Коротка довідкова інформація,

2. Дії фірми після ключових висновків;

2. Позиціонування бренду:

1. Цільові споживачі;

2. Переваги бренду;

3. Індивідуальність, імідж бренду;

4. Цінова стратегія;

5. Конкурентні переваги на ринку;

3. Маркетингові цілі на майбутній рік;

4. Тактичні плани:

4.1.Інтегровані бренд-кампании (ІБК):

1. Цілі,

1. Обгрунтування,

2. Заходи;

2. Сукупний бюджет по ІБК;

3. Самостійні заходи, не включені в ІБК;

5. Маркетингові дослідження (що рекомендуються):

1. Дослідження;

2. Мета;

5.3. Оцінка витрат;

5.4. Календарний графік;

6. Бюджет на майбутній рік.

Розробка індивідуальності бренду пов'язана з постійною дослідницькою діяльністю. Комплексне вивчення чинників ринкового середовища з допомогою маркетингового аналізу та інших маркетингових інструментів дозволяє оцінити доцільність і перспективи роботи з конкретними брендами на певних ринках. За допомогою маркетингових досліджень виявляються вільні ринкові ніші і здійснюється розробка унікальних властивостей і характеристик товару, здатних забезпечити йому конкурентні переваги в товарній категорії.

Створенням бренду є складний багатонаправлений процес, інтегруючий роботу різних фахівців фірм-партнерів в єдиному проекті, успіх якого визначається здатністю керівника проекту правильно сформувати команду фахівців, консолідувати і цілеспрямовано використовувати управлінські, інтелектуальні і творчі ресурси. Велику роль в організації ефективного брендинга відіграють взаємини і взаєморозуміння співробітників, уміння працювати в одній команді фахівців різної кваліфікації, різних функціональних підрозділів і представників партнерських організацій, залучених в загальний проект.

Ефективне позиціонування брендів підсилює конкурентні позиції фірми на ринку, дозволяє раціонально використовувати загальні корпоративні ресурси. Вдалі рішення у сфері позиціонування здатні понизити виробничі витрати і рівномірно розподілити їх між всіма функціональними підрозділами фірми, що беруть участь в створенні марочного капіталу. Позиціонування бренду визначає своєрідну нішу в ієрархії цінностей споживачів, яка закріплюється позиціонуючим твердженням — формулою бренду — що виражає унікальну суть бренду.

У світовій практиці використовується багаторівнева позиціонуюча модель, яка поетапно пов'язує між собою чотири основні чинники, що визначають споживче сприйняття бренду: потреба в категорії, імідж бренду, портрет користувача, вигоди і переваги бренду. Різні комбінації цих чинників формують альтернативні стратегії і види позиціонування.

Відмінності в сприйнятті індивідуальності бренду в споживчих сегментах зумовлюють коректування його іміджу — перепозиціонування бренду. Часто оновлення позиції бренду зв'язане із зміною його індивідуальності і створенням нової суті, що є самостійним напрямом в розвитку бренду — ребрендинг. Як правило, ребрендинг пов'язаний з бажанням виробника продовжити життєвий цикл бренду, в розвитку якого намітилися знижуючі тенденції — застарівання або занепад.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть стадії брендинга і дайте змістовну характеристику основних етапів кожній з них.

2. Що таке бренд-план, в чому його призначення? Приведіть структуру бренд-плана і охарактеризуйте її складові.

3. Яку роль грає мотиваційний аналіз споживачів в брендинге? Приведіть критерії сегментації, використовувані в брендингу.

4. Охарактеризуйте процес формування потреби в бренді. Визначте його складові і дайте їм оцінку.

5. Розкрийте зміст процесу створення бренду. Обгрунтуйте модель «колесо бренду». Оцініть можливості і доцільність її застосування відносно товарів різних категорій.

6. Які якісні і кількісні дослідження проводяться в процесі розробки бренду?

7. У чому особливість створення ім’я як окремої складової процесу розробки бренду? Які способи і принципи створення ім’я використовуються в брендингу?

8. Обгрунтуйте роль позиціонування в брендингу. Які стратегії і види позиціонування застосовуються компаніями в даний час? Чи залежить вибір стратегії позиціонування від категорії товару, від інших чинників?

9. Перерахуєте принципи позиціонування. Розкрийте їх суть.

10. Охарактеризуйте суть поняття «ребрендинг». Якими чинниками може бути викликаний ребрендинг і за допомогою яких механізмів реалізується? Аргументуйте відповідь прикладами з практики компаній.

11. Визначте параметри позиціонування брендів.

12. Обгрунтуйте основні принципи успішного позиціонування брендів: актуальність, простота та відмінність від аналогічних товарів, послідовність, постійність.

13. Визначте класичні помилки позиціонування бренду: недопозиціонування, надпозиціонування, розпливчасте позиціонування, сумнівне позиціонування.

Ситуаційні вправи та методичні рекомендації до їх виконання

Ситуаційна вправа №1

РЕПОЗИЦІЮВАННЯ МАЙОНЕЗУ «ХЕЛЬМАН»

Більшість класичних описів ефективності рекламной кампанії розпочинаються з графіків, що показують збільшення або зниження обсягу продажу, які потім різко змінюються під впливом нової рекламної кампанії. Історія з майонезом «Хельман» відрізняється від типового випадку: це був бренд, що добре розвивається, і потреба в якихнебудь діях з його просування не була така очевидна.Проте, можна сказати, що зміни були життєво потрібні. І, звичайно, цей кейс дає можливість продемонстрировать позиціонування торгової марки в обставинах, що склалися.

Важливість бренду «Хельман» для компанії СРС

Виробництво продуктів харчування Best Food Division компанії «СРС Лтд» є одним з трьох підрозділів компанії у Великобританії, інші займаються постачанням продуктів харчування і промислових технологій по виробництву крохмалю. Best Food (роздрібний відділ) нині має оборот близько 45 млн фунтів за ціною виробника, і бізнес поширюється на такі продукти, як кукурудзяну олію «Мазола», кукурудзяне борошно Brown& Poison, Dextrosol, бульйонні кубики Knorr, супи і соуси і майонез «Хельман».

У 1981 р. стратегія підрозділу піддалася маркетинговому аналізу. Серед питань, спрямованих на вирішення проблеми підвищення ефективності, був і наступний: яким чином розподілити обмежений загальний маркетинговий бюджет по дрібних брендах і брендах середньої величини. Одним з інструментів аналізу служила матриця, розроблена БКГ, згідно якої кожен бренд оцінюється по двох параметрах: ріст ринку і вплив бренду.

Головний бренд на зростаючих ринках ставав «зіркою» — утілюючи можливості, від яких залежить майбутнє усієї справи, і, отже, був пріоритетним для інвестування. Головний бренд на стабільних ринках розглядався в якості «дійної корови», яку можна «подоїти», з метою збільшення інвестицій для «зірки». Слабкі бренди на ринках, що скорочуються, описувалися як «собаки» (у очевидних випадках); слабкі бренди на зростаючих ринках розглядалися виходячи з індивідуальних переваг. Це, безумовно, спрощений опис, і результати не завжди такі однозначні, як може здатися, але, проте, як це було в цьому випадку, служать корисною підмогою при прийнятті рішень (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Матриця Бостонської консультативної групи

(стрілки вказують напрямок розвитку успішних СГП)

Рис. 6.2. Тенденції ринку майонезу (ТОВ/банки) і частка ринку

майонезу «Хельман»

В результаті аналізу матриці БКГ майонез «Хельман» (що досі розглядається в якості не основного бренду в портфелі) став основним кандидатом на вкладення: він лідирував на ринку майонезу з 60% частки ринку, і ринок ріс на 10—20% щорічно, при вартості в 1981 р. приблизно 7 млн фунтів (див. рис. 6.2).

«Хельман»: початок шляху

Справжній майонез «Хельман» — спочатку американский бренд, і був виведений на ринок у Великобританії в 1960—х рр. Спочатку це був делікатесний продукт з обмеженим збутом, і впродовж декількох років у нього було невелике число прихильних споживачів.

Важливо зрозуміти, що за часів появи майонезу «Хельман» на ринку «справжній» майонез, тобто що має щільну консистенцію, вживаний за допомогою ложки, має яскраво виражений смак яєчних жовтків і соняшникової олії, був практично невідомий широкій публіці у Великобританії. Слово «майонез» помилково отримало широке поширення як синонім для салатної заправки (особливого британського продукту, що має рідку консистенцію, сильно приправленого оцтом і цукром). Це сталося внаслідок того, що до 1981 р. компанія «Хайнц» випускала продукт під маркою «майонез Хайнц», який за смаком і текстурі дуже нагадував салатну заправку.

Потім сталися два значні явища.

По—перше, майонез став відомий виключно як заправка для салатів. Це не здивує британського читача, але ні в одній іншій країні світу така заява не здасться правдоподібною: ні в США, ні на континенті не існує однозначного зв'язку між майонезом і салатом. По—друге, рання рекламна кампанія майонезу «Хельман» була присвячена в тій або іншій мірі поясненню того, чим «справжній» майонез відрізняється від заправки для салату. За допомогою цих порівнянь позиція використання майонезу в салаті була, безумовно, посилена.

Позиція майонезу «Хельман» в 1981 р.

До 1981 р. майонез «Хельман» добре розходився через мережу бакалійних магазинів (85%). Марку рекламували, але не в національному масштабі і без певної періодичності: кампанія, що найбільш запам'яталася, називалася «Місіс Хельман» і проводилася з 1976 р. по 1979 р., в основному в Лондоні і на півдні країни. Міра проникнення на ринок була все ще низькою, навіть обізнаність про марку продовжувала залишатися незначною. Щорічний приріст обнадіював (див. рис. 6.2), але, як видно з графіку, цей ріст був просто чинником поліпшеної системи розподілу (див. рис. 6.3). При обчисленні реального обсягу продажу ріст був незначним, і на ділі в деяких частинах країни обсяг продажу, як видно з графіку, зменшувався.

Первинний портфельний аналіз приймав до уваги темп росту, що історично склався, але не прогнозував спроб передбачити майбутнє. Проте, логіка інвестування у бренд залежала від припущення, що ринок, можливо, ростиме або, швидше за все, продовжить ріст. При 3,7 млн фунтів максимальний обсяг продажу (MSP — Мах Sales Point) «Хельман» не був досить великим брендом, щоб виправдати великі витрати на рекламу тільки в цілях підтримки. Було сумнівно, що його частка ринку виросте : будучи досить високою, насправді вона, як вважали, повинна була скоротитися, оскільки з'явилися аналогічні продукти під маркою магазину (own — label prod — ucts) за помітно нижчою ціною і вищої якості. Перед виділенням великих сум необхідно було відповісти на одне питання: які перспективи росту ринку?

Рис. 6. 3.«Темпи продажів майонезу »Хельман« (ТОВ банок/%)Підпису на графіці: Sales index — індекс продажів; Distribution — розповсюдження.

Джерело: Nielsen

Згідно з проведеним аналізом ситуації, майонез «Хельман» по сприйняттю і використанню не міг претендувати на значний ріст обсягу продажу, і, оскільки обсяги розповсюдження залишалися на тому ж рівні, обсяг продажу навряд чи обіцяв ріст і надалі. Це легко можна було передбачити, оскільки кількість салату, що продається, зменшувалася.

Отже, «Хельман» продовжуватиме конкурувати із заправками для салату і, по тій, що зростає, з іншими соусами для салату, такими як французький соус, які демонстрували неухильний ріст, навіть швидший, ніж майонез.

Припущення, що люди перестануть користуватися звичними заправками для салату, як тільки майонез з'явиться у продажу, не підтверджувалося фактами. Лояльність по відношенню до салатних соусів була і залишалася дуже сильною. Більшість покупців майонезу купували його як доповнення або замість салатного соусу. Більше того, більшість покупців майонез розглядали як продукт для салату, що пкупувався «у спеціальному випадку», — як випадковий, а не регулярний замінник салатного соусу.

Образ «спеціального продукту» був раніше виділений клієнтом і агентством як важлива складова бренду «Хельман»: майонез переріс своє «делікатесне» походження, але в одній рекламній кампанії, принаймні, була відбита великосвітська спрямованість «Хельман», його «переваги» і шик.

Проте, тепер почали роздумувати над тим, що цей образ не є ні слабкою, ні сильною стороною майонезу. Серед споживачів цей імідж стримував щоденне споживання продукту і, схоже, був нездатний повністю замістити салатні соуси. Для не споживачів він був навіть перешкодою до здійснення купівлі, особливо в группах C2D : профіль майонезу «Хельман» у той час сильно наближався до АВ (див. таблицю. 6.2).

Таблиця 6.1

Поширення майонезу «Хельман» по соціальних класах

База (усі домогосподарки)	АВ	С1	С2	D	Е
Потреба купити «Хельман» зараз	33%	20%	10%	5%	7%

Джерело: TGI

Майонез «Хельман», схоже, досяг певної частки ринку від продажу соусів для салатів і певної долі проникнення серед груп АВ, С1. Визнаючи той факт, що близько чверті потенційних покупців відкидали продукт за смаковими характеристиками, можна було передбачити, що у бренду не було великого потенціалу росту.

Нова стратегія для «Хельман»

Усі ці обмеження були похідними того факту, що майонез розглядали виключно як заправку для салату. Це також мало свої обмеження в сенсі региональної Торгової марки і сезонності споживання. Літо сильно впливає на рівень споживання салатів. Для майонезу «Хельман» з його досить коротким терміном зберігання це означало скорочення споживання не в сезон. Також рівень споживання салатів на півдні країни вищий, ніж на півночі. Історичний вплив майонезу «Хельман» на південні регіони країни не означав, що Південь випереджав Північ, це була в основному така ж регіональна модель споживання салатів або, в дійсності, заправки для салатів.

Якби з'явилася можливість перепозиціонувати майонез як продукт з ширшим спектром споживання і «розвести» його з соусами для салатів, потенціал для росту був би у багато разів більший. В результаті споживачі сприйняли б продукт так, як його розглядають в США або Європі — в якості різноманітної приправи. У той же самий час його можна було б зробити доступнішим і щоденним: не лише приправа для закусок, але і продукт для формальніших заходів, який асціюється з хорошою їжею, але ще не приївся, як щось зовсім ординарне.

Чи були ці очікування реалістичними або ні — це було непросте питання для дослідження, на нього не можна було відповісти заздалегідь. Врешті-решт, було вирішено провести якісне дослідження, використовуючи особисті інтерв'ю, з'ясовувавши стосунки людей до майонезу і досвід споживання цього продукту.

Це здавалося багатообіцяючим, оскільки дослідження не входило в протиріччя з багатогранним використанням майонезу, незважаючи на наявність відомих «заборонених зон», таких як червоне м'ясо або їжа з соусом. Одним з найцікавіших досліджень було те, що найзавзятішими споживачами майонезу були люди, яківжевикористали його різними способами, але з певним відчуттям провини, тому що це було як би «неправильно».

На додаток до цього, здавалося, що нова стратегія вписується в модель споживання їжі: збільшене, зокрема, споживання маринадів і соусів, ріст споживання закусок і напівфабрикатів, скорочення числа формальних заходів, пов'язаних із споживанням їжі, зростаюче бажання споживачів експериментувати з їжею і пробувати нові продукти харчування.

Розробка реклами

На підставі вищевикладеного розробили креативний бриф. Були визначені наступні цілі нової рекламної кампанії :

1. Заохочувати пробні покупки майонезу «Хельман» (особливо в місцях з низьким рівнем споживання салатів).

2. Стимулювати більший спектр споживання продукту серед покупців, що здійснюють пробну купівлю.

У той же самий час розглядали два шляхи до рішення поставленої задачі : або збільшити вже існуючу базу і поступово додати нові пропозиції відносно використання продукту, або відкинути усю інформацію про продукт і говорити про майонез як про абсолютно новий продукт, без згадки «салатної передісторії». Незабаром вирішили, що другий підхід являється єдино підходящим, оскільки треба було прискорити повну переоцінку бренду, і щоб зробити це, треба діяти радикально, навіть шокуюче. Креативна стратегія була сформульована таким чином:

Креативний бриф

1. Перепозиціонувати «Хельман» як різноманітну щоденну приправу для блюд.

2. Відвести «Хельман» від асоціацій з салатним соусом.

3. Визначити строгі позиції бренду «Хельман».

Основні креативні напрями:

представити/зображувати способи використання (не лише по «рецепту»);

«Хельман» підходить не лише для хороших кухарів;

«Хельман» натуральний, простий продукт (паралельно — збиті вершки).

Цільова аудиторія

Споживачі майонезу «Хельман» зараз.

Населення, яке ще не споживало майонезу.

Кампанія, яка була проведена, безумовно, була оригінальною.

Не лише гамбургери і картопля в лушпинні з різним добавками витіснили салати, але і чорні краватки і срібні канделябри відступили, і замість них з'явилися кухні в робочих районах, на яких господарювали домогосподарки — жахливі кухарки. І потім вони збігали з шахтарями, залишаючи нашого героя (школяра переростка) перетворювати неїстівне, нудне куховаріння в щось вадливе та цінне за допомогою крапельки майонезу «Хельман».

Ні клієнт, ні рекламне агентство не погодилися б з таким радикальним підходом, якби він дав осічку. Чи піддавалися ризику сталі сильні сторони бренду? Перед проведенням рекламної кампанії були організовані усебічні дослідження: і якісні — у вигляді жвавого обговорення, і кількісні — у вигляді ігрового ролика. Дослідження показали, що кампанія має велику міру дії з чітко певною метою розширити вживання майонезу і прискорити переоцінку продукту. Проте не слід чекати певного ефекту при сприйнятті якості бренду. Насправді показники наміру вчинити купівлю виросли, і кампанія припала до душі як споживачам, так і населенню, яке ще не споживало майонезу (див. таблицю. 6.3).

Таблиця 6.3

Намір вчинити купівлю

База: домогосподарки мають намір	Попередній рекламний ролік (%)	Новий рекламний ролік «Кухня« (%)	Контроль (упаковка) (%)
Дуже ймовірно (+5)	30	38	34
Досить ймовірно	37	31	19
Ні те, ні інше	6	7	8
Маловірогідно	17	14	9
Неможливо (+1)	10	9	31
Середній результат	3,62	3,74	3,17
N	(161)	(159)	(160)

Джерело: Millward Brown

N — кількість респондентів

Наступні висловлювання дослівно передають відповіді респондентів під час групових обговорень нової рекламної кампанії на стадії жвавої розмови; перша група представляет С2С населення, яке ще не споживало майонезу:

«класно«;

«це примушує тебе подивитися на нього«;

«намагається сказати тобі, що ти можеш використовувати його з усіма видами їжі — більше, ніж ти думав«;

«деякі речі я і припустити не могла, але тепер я спробую«.

Друга група споживачів, що відноситься до категории ВС1 :

«мені подобається, що «Хельман» пожвавлює їжу»;

«підходить до речей, про які ти б ніколи не подумав би, наприклад, з чіпсами»;

«заохочує інших членів сім'ї пригощатися»;

Остання група, що відноситься до категории ВС1:

«це дуже добре«;

«я забула, що їла його з печеною картоплею»;

«нічого особливого : їжа, яку з'їси у будь—якому випадку»;

«салатний соус призначений тільки для салату, а з цим він показує, що ти можеш використовувати його зі всякими різними речами, тому економиш свої засоби».

Медіаджерела

Телебачення було вибране із—за його дієвості і тому, що воно також зверталося до сімейної аудиторії. Не треба було, щоб рекламна кампанія, що пропонує рецепти блюд, була звернена тільки до домогосподарок. Відповідно, стимулювати попит з боку усіх членів сім'ї. Дослідження показали, наприклад, що підлітки, що готують собі що—небудь перекусити, також є частиною цільової аудиторії.

Майонез був і є продуктом з яскраво вираженими сильними і слабкими сторонами на регіональному ринку.

Можна виділити ряд чинників :

— історичну значущість реклами і системи розповсюдження в Лондоні і на півдні країни;

— високий рівень споживання салатів на півдні країни;

— в якості продукту, він має демографічний профіль на півдні країни, відмінний від півночі країни.

Використовуючи нову стратегію, проте, вважали, що вона не заважатиме розвитку. Насправді, вона була частиною загального завдання по створенню більшого національного бренду, ніж спочатку, який не буде обмежений регіональною моделлю споживання разом з салатами, а також не буде так нерозривно пов'язаний з групою АВ покупців. Відповідно, кампанія планувалася в національному масштабі, і із—за того що на півночі країни витрати на час передачі реклами до ефіру були нижчі, вона не дала необхідного ефекту. Треба було отримати вищий ефект від реклами для проникнення на ринок і обізнаності про продукт в цих місцях.

Планувалося, що кампанія буде запущена у кінці травня 1982 р., в пік сезону для майонезу, наступна хвиля планувалася на серпень-вересень. У плани входило розробити крос-сезонное використання майонезу «Хельман». спостерігався невелике збільшення обсягу продажу перед Різдвом, що пов'язано з асоціаціями з холодною індичкою і сезонним потуранням своїм слабкостям. Вирішили зіграти на цьому, розробивши спеціальний різдвяний ролик, який би показували впродовж двох тижнів до і після Різдва, за яким послідує ролик «Кухня», зі зміненим закінченням «Не тягни до літа».

Регіональна модель була по суті повторена на наступний рік рекламної кампанії. Для того, щоб вдихнути нове життя в рекламну кампанію, зробили три нових 20—секундних ролика, кожен з яких був пов'язаний з певним видом вживання майонезу: з чіпсами, салатом з дрібно шинкованої капусти і сендвічами.

Розвиток бренду : 1982—1984 рр.

Доцільно спочатку описати все те, що сталося на ринку, і оцінити розвиток марки по відношенню до завдань, які були поставлені до початку кампанії. Вони можуть бути сформульовані таким чином:

Перша: ріст обсягу продажу (разом з регулюванням ціни).

Друга: розвиток слабких сторін і розвиток крос-сезонного споживання за допомогою збільшення проникнення і росту вагомості покупок.

Ріст обсягу продажу

«Хельман» нарешті перейшов у фазу росту обсягу продажу (див. рис. 6.4). Марка втратила певну частку ринку, але тільки при тих же темпах, які спостерігалися впродовж декількох років (близько 3% в рік). Доля була втрачена частково із—за випуску супермаркетами власних брендів і, у меншій мірі, із—за «Хайнца», який знову випустил майонез в 1983 р. Так, в 1983 р. мережа супермаркетів Tesco уперше випустила майонез під власним брендом. Цей продукт зайняв 10% частки ринку, попри те, що велика частина цього показника заміщає частку ринку, займану легким майонезом «Хайнц», який продавався впродовж 1981 р. і 1982 р.

І продукти, випущені під власними брендами, і легкий майонез «Хайнц» значною мірою дешевше, ніж «Хельман», який займає лідируюче положення по співвідношенню ціна якість.

Рис.6.4.Тенденції ринку майонезу «Хельман» (1000 банок) і доля «Хельман» Джерело: Nielsen, 1977 J 981, MGS1982 1983

При таких обставинах треба віддати належне силі бренду «Хельман», у якого міра зменшення частки ринку була такою низькою, що впродовж 12 місяців вона вирівнялась при рівні 50% обсягу продажу.

Те, що неможливо було передбачати, так це швидкість зростання ринку. Результатом стало те, що обсяг продажу за 1983 р. фінансовий рік був значно вищий, ніж при найбільш амбітних прогнозах в 1981 р. (ріст на 56% в порівнянні з прогнозами 27—процентного росту).

Розвиток слабких зон позиції майонезу «Хельман»

В даному випадку модель розвитку менш ясна і ускладнюється проблемами ретельної оцінки і підрахунків, зроблених на регіональному рівні. Результати, отримані в Ланкаширі, і особливо Йоркширі, виявилися незадовільними; але в інших частинах країни, де позиції майонезу були раніше дуже слабкі, таких як Харлех, західні графства, Середня Англія, і особливо Шотландія, рівень росту обсягу продажу був дуже високим. Отже профіль бренду зараз має більше національний характер, ніж це було до цього (див. таблицю. 6.4).

Таблиця 6.4

Зменшення росту обсягу продажу в регіонах

	Квітень-жовтень 1981г., %	Квітень-жовтень 1983 г, %	Населення ISBA регіони, %
Лондон	42	33	20
Південні регіони	7	8	9
Уельс і Захід	6	9	11
Середня Англія	11	11	16
Графство Англія (Anglia)	5	7	6
Ланкашір	11	10	13
Йоркшир	7	6	10
Північний схід	3	4	5
Шотландія	8	12	10

Джерело: Mars Group Services

Розробка заходів нейтралізації сезонності

Це була найскладніша частина для аналізу. Були два зимові сезони і два абсолютно різних результати. Перший зимовий період показав безпрецедентний ріст частки ринку, в якому «Хельман» повністю брав участь (див. таблицю. 6.5). Цей результат також цікавий із—за високої кореляції між ростом обсягу продажу, досягнутим в областях, де проводилася телевізійна рекламна кампанія, і рівнем телевізійного рейтингу (TVR), якому сприяв розподіл частот домашнього кабельного телебачення. Це сталося завдяки тому, що можна було купувати слушний час на його каналах, дозволяючи думати, що пік обсягу продажу став реакцією у відповідь на проведену рекламну кампанію (див. рис. 6.5).

Таблиця 6.5

Зведені результати діяльності «Хельман» — зміна обсягу продажу по відношенню до попереднього року

	Літо 1982 р.	Зима 1982 1983 рр. (листопад-березень)	Літо 1983 р.	Зима 1983 1984 рр. (листопад-березень)
	(Квітень-жовтень)		(Квітень-жовтень)
Ринок	+35,8%	+43,0%	+24,5%	+7,7%
Хельман	+30,7%	+41,5%	+ 13,6%	4,2%

Джерело: Mars Group Services

Наступна зима, проте, показала мінімальний річний приріст. Можливо, що він почався з високих показників, але, зважаючи на тривалий высокий рівень літнього росту продажу, це означало, що зусилля зробити бренд менш сезонним, схоже, були зведені нанівець. Комерційний ефект від реклами щороку був одним і тим же, але другий рік кампанії настав після Різдва, тоді як в перший рік він почався 18 грудня. Чи має ця обставину будь-яке значення?

Рис. 6.5. Ріст обсягу продажу : зимова кампанія

Вклад реклами

Як вже відмічено, першочергова мета — ріст обсягу споживання для бренду — була досягнута. Проте, необхідно довести, що рекламна кампанія була основним чинником росту і що без проведення рекламної кампанії обсяг споживання був би значно нижчий (припускали ріст ринку, але з меншою швидкістю). На жаль, чітко продемонструвати цей ріст не можливо, оскільки кампанія носила яскраво виражений національний характер із самого початку, і тому контроль не проводився. Проте, відмічаючи збільшення темпу споживання, ми можемо зробити припущення, грунтуючись на міркуваннях вказаних нижче: темп росту (rate of growth) на ринку пов'язаний з рядом інших чинників:

1. Аналіз інших (не лише рекламних) чинників, які могли привести до збільшення швидкості зростання споживання.

2. Виміри дії реклами на споживачів.

3. Зміни в моделях споживання і купівельних перевагах, які могли б відбивати рекламну стратегію.

Інші можливі чинники, сприяючі росту

Знову перевіримо і по можливості зробимо поправку на інші чинники, які могли б вплинути на ріст «Хельман» :

— розподіл;

— ціноутворення;

— зберігання і логістика;

— просування;

— розробка продукту.

Розподіл

Прибутки від розподілу були значним чинником збільшення обсягу продажу аж до кінця фінансового року 1981 р. Проте, відтоді ріст обумовлений наявністю набагато більшої постійної розподільної основи. Розрахунки показників темпів продажів демонструють ріст кількості проданого товарів після закінчення рекламної кампанії (див. рис. 6.6).

Рис 6.6.Темпи продажу майонезу «Хельман» (1000 банок/% розподіли у фунтах) Джерело: Nielsen, MGS

Ціноутворення

У період з 1981р.по 1983 р. відзначалося незначне зниження роздрібних цін, що стало наслідком збільшення обсягу продажу в основних магазинах, що належать великим мережам (див. таблицю. 6.6). Це могло б сприяти поліпшенню ситуації, але на ділі трохи понизило дуже помітну цінову надбавку на салатний майонез «Хельман» (див. таблицю. 6.7).

Таблиця 6.6

Ціна на продукт «Хельман» квітень-вересень, фунт. ст.

	1981 р.	1982 р.	1983 р.
200 г	0, 576	0, 567	0, 572
400 г	1,04	1,00	0,982

Джерело: Mars Group Services

Таблиця 6.7

Ціна за 100 г упаковку салатного майонезу «Хельман« і «Хайнц»

	1981 р.	1982 р.
«Хельман«	28,8	28,6
Салатний майонез «Хайнц»	19,4	20,6
Націнка	9,2	8,0

Джерело: Mars Group Services

Провівши аналіз цінової еластичності, дійшли висновку, що навряд чи ці незначні цінові зниження могли привести до 30—процентного збільшення обсягу продажу. Маркці «Хельман» навряд чи вдасться забезпечити більше високу прибутковість, ніж тоді, коли продукт продавався під власним брендом.

Зберігання і логістика

Зі збільшенням присутності на ринку власних марок і тиском на «салатний сектор» з боку інших марок обсяги продукту на полицях не збільшувалися так, як реальний обсяг продажу. Агентство Mars Group Services (MGS) провело перевірку рівня запасів за період: квітень-вересень 1981—1983 рр., і отримало наступні показники, виражені в індексах (див. таблицю. 6.8).

Таблиця 6.8

Рівень запасів «Хельман» (проіндексований)

Рік	Запаси в магазинах	Продажі, фунт. ст.
1981	100	100
1982	112	131
1983	113	148

Джерело: Mars Group

Діяльність з розповсюдження

В порівнянні зі значними витратами на рекламу за цей же період витрати на іншу діяльність з розповсюдження були незначними, дизайн упаковки і малюнка залишився без змін. А рецепти з кулінарної книги, надруковані на упаковці, незважаючи на хороший рівень продажу, не пояснюють росту обсягу продажу.

Розробка продукту

У другий рік проведення рекламної кампанії, в травні 1983 р., компанією були випущені на ринок два варіанти продукту з добавками (з лимоном і з часником), що склало 6% частки ринку до вересня. Метою випуску двох різних смаків було диференціювати бренд від продуктів, що пропонуються великими мережами під власними брендами, і стимулювати повторні покупки серед споживачів, що «загубилися», для яких звичайний майонез був занадто «м'яким і ніжним». Таким чином, передбачалося, що різновиди бренду можуть якось вплинути на збільшення обсягу продажу, попри те, що результат прямого заміщення базового продукту дуже складно оцінити. Слід зазначити, що поява продукту з новими смаками не знайшла віддзеркалення в загальному збільшенні обсягу товарообігу. Додавання нових смаків внесло, безумовно, свій вклад в розвиток, але неосновнимчинником загального росту, і до того ж можемо говорити тільки про останніх 12 місяців.

На закінчення хотілося б відмітити, що жоден з чинників, насправді не може пояснити швидкість збільшення обсягу продажу майонезу «Хельман»

Реакція споживачів на рекламу

Тоді як наступні показники не обов'язково відносяться до купівельної поведінки існують докази того, що рекламну кампанію побачило, запам'ятало і полюбило більше число споживачів.

З початку кампанії значно покращала інформованість споживачів про бренд, був досягнутий досить високий рівень запамятовуваності (таблиця6.9).

Таблиця 6.9

Рівень запам'ятовування супутніх деталей рекламної кампанії «Хельман»

В середньому впродовж 11 місяців до квітня 1984 р.	%
Використання інших інгредієнтів/не лише салату	38
Пожвавлює нудну їжу і вносить в неї новизну	24
Покращує смак їжі	24
Додає смак до звичайної їжі і робить її цікавішою	27

База: усі респонденти, що згадали рекламу, Джерело: Millward Brown

Згідно із стандартними відповідями, рекламна кампанія була позитивно сприйнята і сподобалася аудиторії. Показники високі в порівнянні з нормативами, встановленими компанією (див. таблицю.6.10).Подібні відповіді можна було знайти в якісних дослідженнях, які продемонстрировали, що рекламна кампанія була сприйнята аудиторією зі схваленням і радістю.

Таблиця6.10

Коментарі відносно рекламної кампанії «Хельман» з підказкою

В середньому впродовж 11 місяців до квітня 1984 р.	%
Вона справляла враження, що продукт дуже хороший	40
Мені вона сподобалася	38
Завдяки ній, мене зацікавила купівля продукту	15
Вона нічим не відрізнялася від інших кампаній	7
Було важко в неї повірити	9
Я втомився(а) від неї	3
Вона відвернула мене від купівлі продукту	1
Мені вона не сподобалася	2

База: усі респонденти, що згадали рекламу.

Джерело: Millward Brown

Іміджеві рейтинги з часом стали вказувати на ріст «різносторонності» і «щоденного споживання», що ніяк не позначилося на традиційних рейтингах, що стосуються високої якості продукту (див. таблицю 6.11).

Таблиця 6.11

Висловлювання респондентів з приводу образу марки

Сприйняття	1980 р.	1983 р.
«Я подаватиму майонез тільки у спеціальних випадках»	25 63	13 83
«Майонез занадто дорогий для того щоб користуватися їм увесь час«	34 51	27 68
«Немає ніякого сенсу давати майонез дітям, їм він не сподобається»	15 55	17 67
	Споживачі «Хельман«	Споживачі продуктів під власними марками
Різносторонність (не опитували в 1980 р.)
«Майонез — це щось таке, що сім'я може використовувати для приготування закусок самостійно»	48 41	43 47
«Я сприймаю майонез тільки як інгредієнт»	37 54	38 56
«Майонез має більше можливостей для використання, чим заправка для салату»	57 27	55 31

Джерело ICI

Ці кількісні іміджеві рейтинги також відбивали величезні зміни, що сталися відносного того, як люди стали говорити про майонез під час проведення якісного маркетингового дослідження. Два роки назад майонез розглядався як продукт, що має яскраво виражений класовий відтінок, що для багатьох стало реальним стримуючим чинником до здійснення пробної купівлі. Наступні твердження, запозичені з висловлювань респондентів, що належать до підгрупи С2 тих, що не споживали, вказують на це:

«Начальник мого чоловіка — він ніколи не їстиме салат із заправкой для салату, а тільки з майонезом».

«Ми купуємо заправку для салату, вони — майонез».

Ці бар'єри давно пішли в минуле, і зараз існує набагато краще сприйняття і прийняття майонезу як прийнятного продукту для усіх соціальних прощарків населення. Цей факт знайшов віддзеркалення в незмінних показниках, які вказують, що нові споживачі майонезу за останні два роки наростаючим потоком приходять з підгруп С2 і D (див. таблицю 6.12).

Таблиця 6.12

Ріст проникнення, %

АВ	С1	С2	D	Е
+3	+ 12	+22	+ 117	+ 15

Джерело: TGI

Ми приділили досить місця проблемам іміджу продукту, а чи сталися які—небудь зміни в моделях споживання? Дослідження в липні 1983 р., дозволяють порівняти результати з даними опитування, проведеного в 1980р.(див. таблицю. 6.13).

Таблиця 6.13

Споживачі майонезу «Хельман» : способи споживання майонезу, %

Споживання	Майонез, 1980 р.	Майонез, 1983 р.	Заправка для салату, 1983 р.
З листовим салатом	Немає відповіді	84	97
З помідорами	Немає відповіді	57	69
Салатний сендвіч	24	51	63
Яйце під майонезом	52	64	36
Коктейль з креветок	34	46	30
Холодне м'ясо без салату	16	19	24
Чіпси без салату	5	14	18
Гаряче м'ясо без салату	8	14	3
Риба, м'ясо без салату	8	15	11
Пікантний соус для мокання	8	23	15
Бутерброд без салату	0	12	18
З:
гамбургерами	Немає відповіді	11	7
тунцем	Немає відповіді	34	23
сиром на підсмаженому хлібці	Немає відповіді	10	8
картоплею в лушпинні	Немає відповіді	20	15
картопляним салатом	47	46	43
капустяним салатом	42	41	41
салатом з огірків	10	14	11
рисовим салатом	14	15	8
російським салатом	8	10	5
німецьким салатом	6	10	4
салатом з креветок	1	27	18
змішаним овочевим салатом	2	22	24
салатом з солодкої кукурудзи	0	11	8
іншими салатами	9	12	8

Джерела: 1980 р. — PAS 1983г.—1С1

Незважаючи на те, що порівняння ясно вказують на те, що майонез продовжує залишатися загальною стравою (проте, не в такій мірі, як заправка для салату), можна відмітити ріст споживання майонезу не з салатами. Також спеціальні моделі споживання, відбиті в рекламі (гамбургери, картопля, хліб з сиром), але без даних опитування 1980 р., досягли досить високих показників. Як показує порівняння, в 1980 р. майонез не був так поширеним, як салатна заправка, а на сьогодні позиції помінялися місцями (див. таблицю. 6.14).

Таблиця 6.14

Середнє співвідношення реальних споживачів і респондентів, %

	1980 р.	1983 р.
Салатна заправка	3,1	6,1
Майонез	2,8	6,7

Примітка. Ріст 1980р.і 1983р.значною мірою завищений із—за довшого списку споживачів: метою таблиці є показати відносну позицію заправки для салату по відношенню до майонезу.Джерела: 1980 р. — PAS 1983г.—ICI

Складніший аналіз сегментує користувачів майонеза на чотири категорії: «традиціоналісти», «комбіновані споживачі салатів», «новий тип споживача» і «комбіновані плюс »нові« споживачі». Це вказує на те, що 40% споживачів майонезу «Хельман» використовують продукт, принаймні, прибігаючи до одного із способів, показаних в рекламі. Цікаво і те, що це співвідношення набагато вище серед споживачів майонезу «Хельман», чим серед споживачів сортів майонезу, що випускаються супермаркетами під власними брендами (див. таблицю. 6.15).

Таблиця 6.15

Розрахунки видів споживання

Салат	Комбінований салат	Новий тип споживання
Листовий салат	Салат з огірків	Холодне м'ясо без салату
Помідори	Рисовий салат	Чіпси без салату
Салатний сендвіч	Російський салат	Гаряче м'ясо без салату
Традиційна рецептура	Німецький салат	Риба м'ясо без салату
	Салат з креветок	Бутерброд без салату
Яйце під майонезом	Змішаний овочевий салат	Гамбургерами без салату
		Сир на підсмаженому хлібці без салату
Тунець	Салат з солодкої кукурудзи
Картопляний салат		Картопля в лушпинні без салату
	Пікантний соус для макания
Капустяний салат

Продовження таблиці 6.15

Сегменти споживачів майонезу, %
	Всього	Споживачі «Хельман»	Споживачі продукту під власною маркою
1. Салат/тільки традиційний	31	27	30
2. Салат/традиційний + комбінований салат з салатного листя	23	23	28
3. Салат/традиційний + «нові споживачі»	17	19	11
3. Салат/традиційний + «нові споживачі»	17	19	11
4. Салат/традиційний + комбінований салат + «нові споживачі»	27	29	28

Джерело: ICI