Тема 12. Екологічна стандартизація та сертифікація

Сутність екологічної стандартизації та сертифікації. Мета впровадження екологічної сертифікації. Механізм екологічної сертифікації. принципи побудови механізму екологічної сертифікації. Обов’язкова та добровільна екологічна сертифікація. Сутність та мета екологічного маркування. Типи екологічного маркування.

Література:

основна: 3, 23, 25, 33

додаткова: 2, 17, 22

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність екологічної стандартизації та сертифікації.

2. Охарактеризуйте механізм екологічної сертифікації в Україні.

3. Назвіть принципи сертифікації.

4. Які є види екологічної сертифікації? Охарактеризуйте їх.

5. Сутність та значення екологічного маркування.

Теми доповідей:

1. Екомаркування США.

2. Екомаркування Європейських країн.

3. Екомаркування Східних країн.

4. Антропогенний вплив на довкілля.

5. Підприємства-найбільші забруднювачі НПС в Україні.

6. Концепція сталого розвитку України.

Тести

1. Процедура, за допомогою якої незалежна організація засвідчує, що продукція, процес або послуга відповідає встановленим вимогам, – це:

1. маркування;

2. сертифікація;

3. ліцензування;

4. екологічна логістика.

2. Розробка і встановлення комплексу обов'язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів, охорони НПС – це:

1. стандартизація;

2. маркування;

3. ліцензування;

4. екологічна логістика.

3. До типів екологічного маркування відносяться:

1. інформація про екологічність продукції загалом, яка враховує увесь життєвий цикл її виробництва;

2. інформація про екологічність окремих властивостей продукції;

3. інформація для ідентифікації натуральних продуктів харчування;

4. всі варіанти.

4. Знак екологічного маркування може наноситись:

1. безпосередньо на виріб;

2. на упаковку (тару), ярлик, етикетку;

3. в супровідну документацію;

4. всі варіанти.

5. Обов’язковій державній екологічній сертифікації не підлягають:

1. екологічно небезпечні продукція, технології, виробництва;

2. очисні споруди, технології та обладнання для підготовки питної води;

3. діяльність у сфері поводження з відходами;

4. стан соціального забезпечення працівників підприємств.

6. Українська державна система сертифікації продукції носить назву:

1. ISO;

2. Система екологічного управління;

3. УкрСЕПРО;

4. ISO/IЕС.

7. ISO – це:

1. Держстандарт України;

2. Міжнародна організація зі стандартизації;

3. Система екологічного управління;

4. угода про партнерство та співпрацю з питань екології.

8. Чинне екологічне право України складається з:

1. земельного, водного, лісового, надрового права;

2. фауністичного, заповідного права;

3. права екологічної безпеки;

4. всі варіанти.

9. Екологічна сертифікація буває:

1. обов’язкова;

2. добровільна;

3. варіанти а) і б);

4. спеціальна.

10. Сертифікація, яка проводиться в законодавчо нерегульованій сфері, називається:

1. обов’язковою;

2. добровільною;

3. недержавною;

4. спеціальною.

Тема 13. Правові механізми регулювання природокористування

Сутність та функції екологічного права. Адміністративний та економічний методи управління. Механізм правового забезпечення охорони навколишнього середовища. Якість життя. Екологічне законодавство України. Природно-ресурсне право України. Світовий досвід правового регулювання природокористування. Історія міжнародної екологічної співпраці. Види еколого-правової відповідальності.

Література:

основна: 3, 13, 23, 25, 30, 33

додаткова: 3, 17, 22

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність екологічного права.

2. Назвіть функції екологічного права.

3. Охарактеризуйте екологічне законодавство України.

4. Світовий досвід правового регулювання природокористування.

5. Наведіть історію міжнародної екологічної співпраці.

6. Назвіть основні види еколого-правової відповідальності.

Теми доповідей:

1. Сутність суспільних відносин у сфері охорони і раціонального використання земельних ресурсів.

2. Основні вимоги щодо охорони і використання надр.

3. Особливості правовідносин у сфері водокористування.

4. Правові вимоги до охорони атмосферного повітря.

5. Система фінансування природоохоронної діяльності.

6. Екологічне оподаткування: сутність та особливості застосування в Україні та інших країнах.

7. Фінансові методи стимулювання природоохоронної діяльності.

8. Перспективи розвитку фінансово-кредитного механізму охорони НПС у світі та Україні.

Тести

1. Екологічне право – це:

1. система норм і правил, що регулює відносини у сфері охорони НПС, життя і здоров’я людей, екологічної безпеки;

2. комплекс відомостей екологічного характеру щодо продукції, процесу;

3. засіб управління, який надає оцінку системи управління та процесів, спрямованих на охорону навколишнього середовища;

4. розробка і встановлення комплексу обов’язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів.

2. До функцій екологічного права належить:

1. визначення ступеня поведінки людини відносно природи та регулювання порядку використання природних ресурсів;

2. закріплення прав та обов’язків державних органів, підприємств, закладів, організацій і громадян у сфері природокористування;

3. передбачення юридичної відповідальності за порушення відповідних природоохоронних норм і правил;

4. всі варіанти.

3. Система законодавчих актів, а також інших нормативних правових актів, що регулюють екологічні суспільні відносини, – це:

1. екологічна сертифікація;

2. екологічне законодавство;

3. екологічний аудит;

4. екологічні нормативи.

4. Сукупність факторів, що знаходяться на достатньому рівні для забезпечення безпечного і комфортного життя населення, не погіршують стан здоров’я, – це:

1. екологічний стан;

2. екологічні потреби;

3. якість життя;

4. екологічне управління.

5. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначає:

1. основні принципи охорони навколишнього природного середовища;

2. екологічні права і обов’язки громадян України;

3. систему управління у сфері природокористування;

4. всі варіанти.

6. Охорона і використання земель регулюється:

1. Земельним кодексом України;

2. Кодексом про надра України;

3. Водним кодексом України;

4. Лісовим кодексом України.

7. Охорона і використання надр регулюється:

1. Земельним кодексом України;

2. Кодексом про надра України;

3. Водним кодексом України;

4. Лісовим кодексом України.

8. Охорона і використання вод регулюється:

1. Земельним кодексом України;

2. Кодексом про надра України;

3. Водним кодексом України;

4. Лісовим кодексом України.

9. Охорона і використання лісів регулюється:

1. Земельним кодексом України;

2. Кодексом про надра України;

3. Водним кодексом України;

4. Лісовим кодексом України.

10. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища передбачає:

1. дисциплінарну та адміністративну відповідальність;

2. лише кримінальну відповідальність;

3. цивільну та кримінальну відповідальність;

4. варіанти а) і в).

11. При здійсненні протиправних дій, що порушують екологічні вимоги у процесі недотримання дисципліни праці, настає:

1. дисциплінарна відповідальність;

2. адміністративна відповідальність;

3. цивільна відповідальність;

4. кримінальна відповідальність.

12. При порушенні встановленого порядку використання природних ресурсів настає:

1. дисциплінарна відповідальність;

2. адміністративна відповідальність;

3. цивільна відповідальність;

4. кримінальна відповідальність.

13. При порушенні природоохоронного законодавства або порушенні екологічних прав громадян настає:

1. дисциплінарна відповідальність;

2. адміністративна відповідальність;

3. цивільна відповідальність;

4. кримінальна відповідальність.

14. При екологічному правопорушенні з високим рівнем екоризику і еконебезпеки настає:

1. дисциплінарна відповідальність;

2. адміністративна відповідальність;

3. цивільна відповідальність;

4. кримінальна відповідальність.

15. Ефективність системи відповідальності за екологічні правопорушення в Україні є низькою, тому що:

1. розмір штрафів невеликий;

2. відношення до екологічних порушень поблажливе внаслідок низької екологічної культури суспільства;

3. розмір штрафів великий;

4. варіанти а) і б).